79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
29.04.2025 Справа № 914/3335/23
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Хороз І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Фізичної особи-підприємця Подвірного Олега Михайловича, село Зубра, Пустомитівський район, Львівська область
про стягнення витрат на професійну правничу допомогу
у справі №914/3335/23
за позовом Фізичної особи-підприємця Подвірного Олега Михайловича, село Зубра, Пустомитівський район, Львівська область
до відповідача Дочірнього підприємства приватного акціонерного товариства «Надра України» «Західукргеологія», місто Львів
про стягнення 233 080,43 грн.
За участю представників:
від позивача: Куксов В.Г. - адвокат (ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВС № 1254719 від 18.01.2024; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1341 від 16.04.2008);
від відповідача: не з'явився.
У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом Фізичної особи-підприємця Подвірного Олега Михайловича до Дочірнього підприємства приватного акціонерного товариства «Надра України» «Західукргеологія» про стягнення 233 080,43 грн.
У позовній заяві позивач на виконання зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 08.04.2025 (суддя Козак І.Б.) у справі №914/3335/23 позов задоволено частково, вирішено стягнути з Дочірнього підприємства приватного акціонерного товариства «Надра України» «Західукргеологія» на користь Фізичної особи-підприємця Подвірного Олега Михайловича 157 500,00 грн основного боргу, 51 429,00 грн інфляційних втрат, 11 314,00 грн 3 % річних, 12 751,02 грн пені та 3 494,90 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Представник позивача до закінчення судових дебатів, в судовому засіданні 08.04.2025 заявив про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та подання відповідних доказів у строк визначений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
10.04.2025 через підсистему «Електронний суд» (сформована у підсистемі 09.04.2025) від Фізичної особи-підприємця Подвірного Олега Михайловича надійшла заява б/н від 09.04.2025 (вх.№1522/25 від 10.04.2025) про ухвалення додаткового рішення. У заяві представник позивача просить суд стягнути з відповідача (ДП ПрАТ «Надра України» «Західукргеологія») витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 71 000,00 грн.
Відповідно до пунктів 2.3.3 та 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та рішення зборів суддів Господарського суду Львівської області від 31.03.2025 призначено повторний автоматизований розподіл заяви (вх.№1522/25) у справі № 914/3335/23.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2025 заяву передано для розгляду судді Сухович Ю.О., у зв'язку із відпусткою судді Козак І.Б.
Ухвалою від 15.04.2025 суд постановив прийняти заяву фізичної особи-підприємця Подвірного Олега Михайловича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу до розгляду та призначити судове засідання для розгляду заяви на 29.04.2025. Вказаною ухвалою запропоновано ДП ПрАТ «Надра України» «Західукргеологія» у строк до 29.04.2025 подати нормативно та документально обґрунтовану позицію щодо заяви Фізичної особи-підприємця Подвірного Олега Михайловича.
23.04.2025 через підсистему «Електронний суд» (сформоване у підсистемі 23.04.2025) від відповідача надійшло заперечення на заяву позивача б/н від 23.04.2025 (вх.№10471/25), в якому просить заяву позивача задовольнити частково та стягнути з відповідача 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Представник позивача в судове засідання 29.04.2025 з'явився, в судовому засіданні подав клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналу акта надання правничої допомоги від 08.04.2025, яке в подальшому було зареєстроване канцелярією суду за вх.№ 11120/25 від 29.04.2025. В судовому засіданні просив стягнути з відповідача 71 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
ДП ПрАТ «Надра України» «Західукргеологія»(відповідач) явки уповноваженого представника в судове засідання 29.04.2025 не забезпечило.
Ухвалою суду від 15.04.2025 явка представників сторін в судове засідання 29.04.2025 не визнавалась судом обов'язковою.
Суд, враховуючи строки розгляду заяви, належне повідомлення сторін про дату та час судового засідання, беручи до уваги те, що явка представників сторін в засідання обов'язковою не визнавалась, не вважає відсутність представника відповідача у судовому засіданні перешкодою для розгляду заяви.
Відводів судді та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.
У судовому засіданні 29.04.2025 проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) додаткове рішення.
Обставини встановлені судом.
02.10.2023 між фізичною особою-підприємцем Подвірним Олегом Михайловичем (надалі - замовник) та адвокатом Куксовим Владиславом Геннадійовичем (надалі -виконавець) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги (надалі -договір).
Пунктом 1.1. договору передбачено, що відповідно до цього договору виконавець зобов'язується надавати замовнику будь-якуправову допомогу, що торкається питань захисту його прав та охоронюваних законом інтересів узв'язку із зверненням Подвірного О.М. в Господарський суд Львівської області з позовом до ДП ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія'про стягнення заборгованості в розмірі 233 080,43 грн (далі - позов). Зокрема, але не як виняток, виконавець зобов'язується надавати замовнику наступні видиправової допомоги:
- усні та письмові консультації з будь-яких правових питань та положень чинногозаконодавства України, що торкаються позову;
- проведення правового аналізу документів, що пов'язані із позовом;
- підготовка проектів процесуальних документів (позову, відповіді на відзив, клопотань,заяв, скарг тощо), що можуть використовуватись замовником в ході судового розгляду справи за загаданим вище позовом;
- представництво інтересів замовника в суді в ході судового розгляду справи за позовом;
- надання в разі необхідності іншої правової допомоги.
Відповідно до пункту 2.1.1. договору виконавець зобов'язується надавати послуги, що передбачені предметом цього договору, в терміни, які погоджені сторонами.
Відповідно до пункту 2.4.2. договору замовник зобов'язується проводити виплату гонорару (його частини) за надану правову допомогу в порядку та терміни, визначені цим договором.
Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що оплата за цим договором складається з:а) суми гонорару, що виплачується замовником на користь виконавця;б) сум, що виплачуються замовником виконавця як покриття фактичних видатків,пов'язаних з наданням правової допомоги за цим договором.
У пункті 3.2. договору сторони погодили, що за надання правової допомоги, передбаченої предметом цього договору, замовник виплачує виконавцю гонорар залежно від виконаної роботи в наступному розмірі:
№Вид судових витратРозмір
1Витрати на професійну правничу допомогу
1.1Проведення правового аналізу документів, що пов'язані із позовом5000,00
1.2Надання усних консультацій з будь-яких правових питань та положень чинного законодавства України, що торкаються позову1000,00грн/ консультація
1.3Складання відзиву на позовну заяву500,00 грн/стор.
1.4Участь у суді першої інстанції10000,00 грн + 1500,00 грн за кожне судове засідання
1.5Складання заяв, клопотань, інших письмових документів500,00 грн/стор.
1.6Гонорар за прийняття рішення на користь позивача10% від ціни позову
1.7Участь в апеляційному розгляді справи 10000,00 грн + 2000,00 грн за кожне судове засідання
1.8Складання апеляційної скарги на судове рішення, ухвалу500,00 грн/стор.
1.9Участь в касаційному розгляді справи 20000,00 грн + 2500,00 грн за кожне судове засідання
1.10Складання касаційного скарги на судове рішення, ухвалу1000,00 грн/стор.
Примітка: До вартості витрат не входять транспортні витрати, витрати на відрядження, поштові витрати
Згідно з п. 3.3. договору замовник виплачує виконавцю гонорар згідно наступного графіку: 30 000,00 грн замовник сплачує виконавцю протягом місяця з моменту укладення даного договору; залишок гонорару, замовник сплачує виконавцю протягом 3 днів з моменту набраннярішення суду законної сили.
08.04.2025 між фізичною особою-підприємцем Подвірним Олегом Михайловичем (надалі - замовник) та адвокатом Куксовим Владиславом Геннадійовичем (надалі - виконавець) підписано та скріплено печаткою ФОП Подвірного Олега Михайловича акт надання правової (правничої) допомоги за договором про надання правової (правничої) допомоги від 02.10.2023 (надалі - акт).
У пункті 1 вказаного акта, сторони підтвердили, що відповідно до договору про надання правової (правничої) допомоги від 02.10.2023 виконавцем була надана наступна правнича допомога:
1.1. Проведення правового аналізу документів, що пов'язані із позовом (5000,00грн);
1.2. Усні консультації з правових питань та положень чинного законодавстваУкраїни, що торкаються позову (3 000,00 грн);
1.3. Складання позовної заяви (2 500,00 грн);
1.4. Складання розрахунку інфляційних втрат, 3 % річних та пені у розмірі подвійноїоблікової ставки НБУ за договором оренди нежитлового приміщення №01042021/2 на 25 аркушах (12 500,00 грн);
1.5. Участь у суді першої інстанції (10 судових засідань) (25 000,00 грн).
Підписуючи цей акт замовник підтвердив, що правова (правнича) допомога надана виконавцем належним чином, в терміни, які погоджені сторонами та те, що в нього відсутні будь-які претензії до виконавця щодо надання такої допомоги.
У пункті 3 вказаного акта, сторони погодились, що вартість правової (правничої) допомоги (з врахуванням гонорару за прийняття рішення на користь позивача у розмірі 23000,00 грн) становить 71000,00 грн.
Адвокат Куксов Владислав Геннадійович на підтвердження здійсненої позивачем оплати відповідно до п.3 3 договору, долучив копію платіжної інструкції №10529 від 07.04.2025 насуму 30 000,00 грн.
З огляду на вказане позивач просить стягнути з відповідача 71 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
У запереченні на заяву позивача б/н від 23.04.2025 (вх.№10471/25) відповідач, зазначив, що заява позивача є необґрунтованою, обсяг витрат на правничу допомогу є значно завищеним та неспівмірним із складністю справи та обсягом виконаної адвокатом роботи.
Відповідач стверджує про те, що позовна заява у даній справі підписана та подана не адвокатом Куксовим Владиславом Геннадійовичем, а особисто позивачем ФОП Подвірним Олегом Михайловичем, всі додатки до позовної заяви завірені та підписані саме позивачем, направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу також здійснювалось особисто позивачем, що підтверджується описом вкладення в цінний лист, який долучено до матеріалів позовної заяви. Крім того, відповідач стверджує, що до матеріалів позовної заяви не долучено жодних документів, які підтверджують повноваження адвоката. Також, в долученому до матеріалів справи договорі про надання правової (правничої) допомоги від 02 жовтня 2023 не передбачено таку послугу як «складання позовної заяви», що свідчить про те, що такий документ адвокатом не складався.
Крім того, відповідач стверджує, що попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, який наведений впозовній заяві відрізняється від того, який наведений у договорі про надання правової (правничої) допомоги від 02 жовтня 2023, що на думку відповідача, свідчить про те, що вказана позовна заява адвокатом не складалась.
Зокрема, у запереченні відповідач зазначає, що 18 січня 2024 адвокатом Куксовим В.Г. через підсистему «Електронний суд» подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та долучено до вказаної заяви копію адвокатського ордеру, який датовано також 18 січня 2024 року, що додатково підтверджує вищенаведені твердження.
На думку відповідача, розмір заявлених витрат за проведення правового аналізу документів, що пов'язані з позовом у розмірі 5000,00 грн, надання усних консультацій з будь-яких правових питань та положень чинного законодавства України, що торкаються позову у розмірі 3000,00 грн, складання позовної заяви у розмірі 2500,00 грн та здійснення розрахунку інфляційних втрат, 3% річних та пені на суму 12500,00 грн є необґрунтованими.
Зокрема, у запереченні відповідач зазначив, що передбачена у договорі вартість позивача у суді першої інстанції - 10 000,00 грн + 1 500,00 грн за кожне судове засідання не відповідає критерію розумності, оскільки в даному випадку позивач намагається стягнути з відповідача витрати за одну й ту ж послугу в подвійному розмірі, зокрема нараховуючи загальну вартість з представництва інтересів позивача в суді першої інстанції у розмірі - 10 000,00 грн, та окремо нараховуючи плату за участь адвоката за кожне судове засідання у розмірі - 1 500,00грн.
На думку відповідача, такий розмір витрат за представництво інтересів позивачав суді є необґрунтованим також з огляду на те, що середня тривалість судових засідань у дані справі не перевищувала 5 хвилин і з огляду на те, що призначення такої кількості судових засідань в даній було ініціативою суду, оскільки суд неодноразово відкладав розгляд справи до вирішення справи №914/1882/24 за позовом Дочірнього підприємства ПрАТ «НАК Надра України» «Західукргеологія» до фізичної особи - підприємця Подвірного Олега Михайловича про стягнення 535 948,00 грн. З огляду на наведене, відповідач стверджує, що заявлена вартість участі адвоката в судових засіданням є завищеною та не відповідає критерію реальності адвокатських витрат.
Також відповідач зазначив про те, що заявлений адвокатом «гонорар успіху» у розмірі 23 000,00 грн є очевидно завищеним, такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною роботою, не відповідають складності даної справи та обсягу реальнонаданих адвокатом в межах даної справи послуг.
Відтак, на думку відповідача, витрати у сумі 71 000,00 грн є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у Господарському суді Львівської області, затраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також становить надмірний тягар для відповідача, оскільки фактично становлять третину суми позову, що суперечить принципу розподілу таких витрат.
З огляду на вказане відповідач просить суд зменшити розмір витрат на правову допомогу до 5000,00 грн.
При ухваленні додаткового рішення суд керувався наступним.
За приписами пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією із засад (принципів) господарського судочинства.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Судовими витратами є оплата послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у статтях 4, 13, 14, 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 1, частини 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
У позовній заяві ФОП Подвірний Олег Михайлович зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
У заяві про ухвалення додаткового рішення у справі представник позивача просить суд стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 71 000,00 грн.
За приписами статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За приписами частин 4, 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача; розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 71 000,00 грн надано: договір про надання правової (правничої) допомоги від 02.10.2023; акт від 08.04.2025 надання правової (правничої) допомоги за договором про надання правової (правничої) допомоги від 02.10.2023; платіжну інструкцію №10529 від 07.04.2025 на суму 30 000,00 грн.
Повноваження адвоката Куксова Владислава Геннадійовича підтверджуються ордером серія ВС №1254719 від 18.01.2024; свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №1341 від 16.04.2008, виданим Львівською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, відповідно до рішення Львівської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 16.04.2008 №4.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Згідно частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Представником відповідача подано заперечення на заяву позивача, в якій просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами б/н від 23.04.2025 (вх.№10471/25 від 23.04.2025).
Підставами для зменшення розміру витрат на правничу допомогу представник відповідача зазначає:
- неспівмірність обсягу наданих послуг адвокатом із складністю роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт;
- завищення вартості наданих послуг;
- збільшення кількості судових процесів у справі.
Крім згаданого у статті 126 Господарського процесуального кодексу України принципу змагальності сторін, іншими основними засадами (принципами) господарського судочинства також є верховенство права та пропорційність.
Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України - інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною 5 - частиною 7, частиною 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може відступити від вказаного загального правила та не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19 (провадження № 12-94гс20).
Отже, з врахуванням вищенаведених норм, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015р., пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009р., пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006р., пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004р., пункті 268 рішення у справі «East/WestAllianceLimited»проти України» від 02.06.2014р., заява № 19336/04, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На думку суду, наявні у матеріалах справи договір про надання правової (правничої) допомоги від 02.10.2023; акт від 08.04.2025 надання правової (правничої) допомоги за договором про надання правової (правничої) допомоги від 02.10.2023; платіжну інструкцію №10529 від 07.04.2025 на суму 30 000,00 грн.не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Слід зазначити, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 71 000,00 грн зважаючи на положення статті 74 Господарського процесуального кодексу України не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
При визначенні суми витрат на професійну правничу допомогу не може братись до уваги лише ціна позову. Ціна позову є одним із чотирьох критеріїв співмірності послуг адвоката визначених пунктом 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, які потрібно враховувати в комплексі.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, суд не вправі втручатись в ці правовідносини.
Разом з тим, чинне процесуальне законодавство встановлює критерії, які слід застосувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
В цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Як вбачається із акта від 08.04.2025 про надання правової (правничої) допомоги за договором про надання правової (правничої) допомоги від 02.10.2023 - загальна сума яку замовник повинен сплатити виконавцю (адвокату) становить 71 000,00 грн.
Щодо передбаченої в п. 1.6. договору про надання правової (правничої) допомоги від 02.10.2025 оплати винагороди в розмірі 10% від ціни позову, вказана сума за своє природою має ознаки «гонорару успіху».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, дійшла висновку про можливість існування «гонорару успіху» як форми оплати винагороди адвокату, визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як «гонорар успіху», що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини.
При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
На думку суду, оплата винагороди за прийняття рішення на користь позивача в сумі 23 000,00 грн є явно завищеною.
Ознайомившись із поданими позивачем документами, суд дійшов висновку, що з Дочірнього підприємства приватного акціонерного товариства «Надра України» «Західукргеологія» підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 40 000,00 грн. У задоволенні решти суми витрат слід відмовити.
Наведений висновок суду обґрунтовується тим, що розмір заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу не є співмірним із складністю справи, обсягом матеріалів у справі; кількістю підготовлених процесуальних документів; наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин під час розгляду справи у суді не змінювалося) є завищеним щодо іншої сторони спору порівняно з ринковими цінами на аналогічні послуги.
При визначенні суми відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи також фінансовий стан обох сторін.
Зменшуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу суд не змінює їх суму та не втручається у правовідносини адвоката та його клієнта, а використовує право на зменшення розміру цих витрат, надане суду частиною 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постанові від 30.01.2023 у справі № 910/7032/17.
Враховуючи в сукупності критерії визначені частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат, характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їх розміру, виходячи з обставин даної справи, її складності та складності виконаної адвокатом роботи, беручи до уваги ринкову вартість таких послуг, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 40 000,00 грн на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Щодо заперечень відповідача суд зазначає наступне.
Факт підписання позову позивачем не свідчить про те, що позов складав не представник, протилежного відповідач не довів.
Представник позивача ознайомлювався з матеріалами справи, оскільки позивач не отримав відзив, відтак виникла така необхідність. Про це вказано в ухвалі суду від 23.01.2024.
При відкритті провадження у справі остання була призначена за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Після заперечень відповідача, суд призначив справу за правилами загального позовного провадження.
Відповідач подавав клопотання про зупинення провадження у справі №914/3335/23, у зв'язку з його зверненням з позовом до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування окремих положень вимоги Західного офісу Держаужитслужби від 03.05.2023 № 131307-14/3358-2023 «Про усунення виявлених порушень законодавства», а саме абзаців 19-21, який розглядався Львівським окружним адміністративним судом (справа №380/12061/23). Рішенням суду від 20.03.2024 у задоволенні вказаного позову було відмовлено. Постановою Восьмового апеляційного адміністративного суду від 27.06.2024 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.03.2024 у справі №380/12061/23 залишено без змін.
Крім того, відповідач 23.08.2024 подавав клопотання про зупинення провадження у справі №914/3335/23 до вирішення справи №914/1882/24 за позовом Дочірнього підприємства ПрАТ «НАК Надра України» «Західукргеологія» до фізичної особи- підпримєця Подвірного Олега Михайловича про стягнення 535 948, 00 грн (справа № 914/1882/24).
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.08.2024 відмовлено у задоволенні вказаного клопотання.
Водночас, рішенням Господарського суду Львівської області від 11.12.2024 у справі №914/1882/24 у задоволенні позову відмовлено. Вказане рішення залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2025.
Отже, велика кількість судових засідань була зумовлена саме діями відповідача, який затягував розгляд справи №914/3335/23.
Слід зазначити, що саме з вини відповідача спір доведено до суду, його поведінка не сприяла вирішенню спору у позасудовому порядку, у зв'язку з чим позивач змушений був скористатись послугами адвоката. Також поведінка відповідача не сприяла швидкому вирішенню спору у судовому порядку, навпаки ним вчинялись дії спрямовані на затягування розгляду справи №914/3335/23.
Виконана адвокатом робота повинна бути оплачена незалежно від суми позову. Важливим є обсяг, якість виконаної адвокатом роботи, а не ціна позову.
Відповідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Частиною першою статті 244 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік випадків, коли суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення: 1) якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) якщо суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Керуючись статтями 2, 11, 13, 15, 16, 74, 78, 123, 126, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Фізичної особи-підприємця Подвірного Олега Михайловича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства приватного акціонерного товариства «Надра України» «Західукргеологія»(79000, Львівська область, місто Львів, площа Міцкевича, будинок 8; ідентифікаційний код юридичної особи 01432606) на користь Фізичної особи-підприємця Подвірного Олега Михайловича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. У задоволенні решти заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
4. Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України, після набрання рішенням суду законної сили.
Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Додаткове рішення набирає законної відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені в статтях 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
Повне додаткове рішення
складено 05.05.2025
Суддя Сухович Ю.О.