Рішення від 02.05.2025 по справі 912/2787/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2025 рокуСправа № 912/2787/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кузьміної Б.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу № 912/2787/24

за позовом Кропивницької окружної прокуратури (25006, м. Кропивницький, вул. Є.Чикаленка, б. 11), поданого в інтересах держави в особі

позивача - 1 - Кропивницької міської ради (25022, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, б. 41)

позивача - 2 - Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області (49101, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, б. 22, корп. 2),

до відповідача - 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Арматок" (02140, м. Київ, просп. Григоренка Петра, б. 39Б, приміщення 105А)

відповідача - 2 - Комунального закладу "Ліцей "Сокіл" Кропивницької міської ради (25005, м. Кропивницький, вул. Короленка, 46)

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 2 292 517,34 грн,

за участю представників:

від прокурора - Топонар М.С., Кучеренко І.Ю.,

від позивача - 1 - участі не брали,

від позивача - 2 - Тодорової О.Л. (у судовому засіданні 02.05.2025 з проголошення рішення суду участі не брала),

від відповідача - 1 - Невмержицького В.П.,

від відповідача - 2 - Сторчауса С.Д.,

ВСТАНОВИВ:

Кропивницька окружна прокуратура в інтересах держави в особі Кропивницької міської ради (далі - позивач-1), Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області (далі - позивач-2, Східний офіс Держаудитслужби) звернулася до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арматок" (далі - відповідач-1, Товариство), Комунального закладу "ЛІЦЕЙ "СОКІЛ" КРОПИВНИЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ" (далі - відповідач - 2, Ліцей), в якій просить:

"1. Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 09.06.2022 до Енергосервісного договору № 10 від 03.12.2019, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арматок" (код ЄДРПОУ 36223906) та Комунальним закладом "Ліцей "Сокіл" Міської ради міста Кропивницького (на даний час Комунальний заклад "Ліцей "Сокіл" Кропивницької міської ради (код ЄДРПОУ 02136560)).

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 14.12.2022 до Енергосервісного договору № 10 від 03.12.2019, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арматок" (код ЄДРПОУ 36223906) та Комунальним закладом "Ліцей "Сокіл" Міської ради міста Кропивницького (на даний час Комунальний заклад "Ліцей "Сокіл" Кропивницької міської ради (код ЄДРПОУ 02136560)).

3. Визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 23.02.2023 до Енергосервісного договору № 10 від 03.12.2019, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арматок" (код ЄДРПОУ 36223906) та Комунальним закладом "Ліцей "Сокіл" Міської ради міста Кропивницького (на даний час Комунальний заклад "Ліцей "Сокіл" Кропивницької міської ради (код ЄДРПОУ 02136560)).

4. Визнати недійсною додаткову угоду № 9 від 24.02.2023 до Енергосервісного договору № 10 від 03.12.2019, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арматок" (код ЄДРПОУ 36223906) та Комунальним закладом "Ліцей "Сокіл" Міської ради міста Кропивницького (на даний час Комунальний заклад "Ліцей "Сокіл" Кропивницької міської ради (код ЄДРПОУ 02136560)).

5. Визнати недійсною додаткову угоду № 11 від 16.03.2023 до Енергосервісного договору № 10 від 03.12.2019, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арматок" (код ЄДРПОУ 36223906) та Комунальним закладом "Ліцей "Сокіл" Міської ради міста Кропивницького (на даний час Комунальний заклад "Ліцей "Сокіл" Кропивницької міської ради (код ЄДРПОУ 02136560)).

6. Визнати недійсною додаткову угоду № 13 від 16.05.2023 до Енергосервісного договору № 10 від 03.12.2019, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арматок" (код ЄДРПОУ 36223906) та Комунальним закладом "Ліцей "Сокіл" Міської ради міста Кропивницького (на даний час Комунальний заклад «Ліцей "Сокіл" Кропивницької міської ради (код ЄДРПОУ 02136560)).

7. Визнати недійсною додаткову угоду № 14 від 26.12.2023 до Енергосервісного договору № 10 від 03.12.2019, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арматок" (код ЄДРПОУ 36223906) та Комунальним закладом "Ліцей "Сокіл" Міської ради міста Кропивницького (на даний час Комунальний заклад "Ліцей "Сокіл" Кропивницької міської ради (код ЄДРПОУ 02136560)).

8. Визнати недійсною додаткову угоду № 15 від 26.12.2023 до Енергосервісного договору № 10 від 03.12.2019, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арматок" (код ЄДРПОУ 36223906) та Комунальним закладом "Ліцей "Сокіл" Міської ради міста Кропивницького (на даний час Комунальний заклад "Ліцей "Сокіл" Кропивницької міської ради (код ЄДРПОУ 02136560)).

9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арматок" (код ЄДРПОУ 36223906) безпідставно отримані кошти в сумі 2 292 517,34 грн на користь загального фонду місцевого бюджету Кропивницької міської ради.

10. Судові витрати сплачені Кіровоградською обласною прокуратурою за даною позовною заявою у розмірі 46 889,41 грн. стягнути з Відповідачів на користь Кіровоградської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910025, банк - Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UА848201720343100001000004600, код класифікації видатків бюджету - 2800)".

На обґрунтування позову прокурор зазначає, що ураховуючи порушення вимог статей 5, 41 Закону України "Про публічні закупівлі", положень пунктів 5.3, 11.1 укладеного відповідачами Енергосервісного договору від 03.12.2019 № 10 (далі - Договір), Додатку 4 до Договору, а також порушення вимог частини чотирнадцятої статті 23 Бюджетного кодексу України щодо порядку перерозподілу видатків бюджету, ураховуючи безпідставність перерахування внаслідок таких дій КЗ "Ліцей "Сокіл" на рахунок ТОВ "Арматок" у зв'язку з недосягненням рівня навіть гарантованої економії за Договором бюджетних коштів у сумі 2 292 517,34 грн, в тому числі за 2022 рік - 930 887,60 грн, за 2023 рік - 1 361 629,74 грн, додаткові угоди від 09.06.2022 № 5, від 14.12.2022 № 6, від 23.02.2023 № 7, від 24.02.2023 № 9, від 16.03.2023 № 11, від 16.05.2023 № 13, від 26.12.2023 № 14 та № 15 мають бути визнані судом недійсними із застосуванням відповідних правових наслідків у виді повернення ТОВ "Арматок" вказаної суми коштів.

Прокурор повідомляє, що розрахунки за Договором Ліцей провів у повному обсязі шляхом перерахування коштів на рахунки Товариства на загальну суму 3 474 406,34 грн за Актом № 1 про виконання зобов'язань від 09.06.2022 на суму 1 182 188,07 грн щодо наданих послуг енергосервісу, Актом № 1 про виконання зобов'язань від 14.12.2022 на суму 259 178,44 грн щодо наданих послуг енергосервісу за листопад 2022 року, Актом № 1 про виконання зобов'язань від 06.03.2023 на загальну суму 596 535,98 грн щодо наданих послуг енергосервісу за грудень 2022 року та січень 2023 року, Актом № 2 про виконання зобов'язань від 16.03.2023 на загальну суму 351 427,79 грн щодо наданих послуг енергосервісу за лютий 2023 року, Актом № 2 про виконання зобов'язань від 17.05.2023 на загальну суму 508 578,18 грн щодо наданих послуг енергосервісу за березень 2023 року, Актом № 4 про виконання зобов'язань від 26.12.2023 за період з 13.11.2023 по 30.11.2023 на суму 318 854,78 грн (знижка 40% за запізнення початку опалювального сезону - 127 541,91 грн, до сплати: 191 312,87 грн), Актом № 5 про виконання зобов'язань від 26.12.2023 за грудень 2023 року на суму 329 563,13 грн, Актом № 1 про виконання зобов'язань від 22.02.2024 за грудень 2023 року на суму 55 621,88 грн, з яких:

- за результатами 2022 року на банківський рахунок Товариства перераховано 1 058 896,87 грн, сума зайво перерахованих бюджетних коштів становить 930 887,6 грн.;

- за результатами 2023 року на рахунок Товариства перераховано коштів в сумі 1 641 669,07 грн, сума зайво перерахованих бюджетних коштів становить 1 361 629,74 грн.

Прокурор виснує, що у зв'язку з недосягненням рівня навіть Гарантованої економії за Договором, безпідставним є перерахування Ліцеєм на рахунок Товариства бюджетних коштів на загальну суму 2 292 517,34 грн, в тому числі: за 2022 рік - 930 887,60 грн, за 2023 рік - 1 361 629,74 грн.

Прокурор вказує, що Ліцей і Товариство неправильно визначили результати енергосервісу за Договором, зокрема Фактичну економію внаслідок скорочення споживання теплоресурсів.

Прокурор повідомляє, що в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023121010002021 від 18.07.2023 отримано висновок судово-економічної експертизи № 553-555/24-27 від 05.04.2024 на предмет визначення реального скорочення витрат (економії) КЗ "Ліцей "Сокіл" Кропивницької міської ради теплоресурсів за результатами 2022 року та 2023 року згідно з укладеним з ТОВ "Арматок" Енергосервісним договором № 10 від 03.12.2019, яким встановлено, що реальне скорочення витрат (економія) КЗ "Ліцей "Сокіл" теплоресурсів за результатами 2022 року становить 28,276 Гкал, або 3,3 % від базового рівня споживання. Такий результат виник з об'єктивних причин, пов'язаних з роботою КП "Теплоенергетик" в умовах воєнного часу, а саме: у зв'язку зі зменшенням обсягів подачі тепла до навчального закладу та скороченням опалювального періоду. При приведенні фактичного споживання тепла розрахункового періоду до умов, при яких обраховано базовий рівень споживання, реальне скорочення витрат (економія) КЗ "Ліцей "Сокіл" теплоресурсів за результатами 2023 року складає 61,404 Гкал, або 7,18 % від базового рівня споживання. У вартісному виразі винагорода Виконавцю за результатами енергосервісу в 2022 року становить 128 009,27 грн, у 2023 році - 280 039,33 грн. За результатами 2022 року на банківський рахунок ТОВ "Арматок" перераховано 1 058 896,87 грн. Зайво перераховано коштів в сумі 930 887,6 грн. (1 058 896,87 - 128 009,27). За період 2023 року на рахунок ТОВ "Арматок" перераховано коштів в сумі 1 641 669,07 грн. Безпідставне перерахування грошових коштів становить 1 361 629,74 грн (1 641 669,07-280 039,33).

Також, за доводами прокурора, на порушення пунктів 6.8, 7.4 Договору, відповідачі не складали Акти звірки обсягів економії за рік; розрахунки проводили за місяць, виходячи з різниці між базовим рівнем споживання та фактичним споживанням тепла в розрахунковий період; за результатами календарного року Винагороду (суму, що перевищує Гарантовану економію) не обчислювали.

Прокурор вказує, що, на порушення пункту 5.3 Договору, відповідачі не застосовували Порядок коригування розрахунку результату здійснення енергосервісу (Додаток 4 до Договору), незважаючи на зміни в режимі Об'єкту енергосервісу.

Прокурор повідомляє, що з аналізу кошторисних видатків Ліцею встановлено недотримання вимог бюджетного законодавства, у тому числі частини чотирнадцятої статті 23 Бюджетного кодексу України, якою встановлено, що перерозподіл бюджетних асигнувань для збільшення видатків на оплату енергосервісу проводиться лише за рахунок зменшення видатків на оплату комунальних послуг, в цьому випадку - за КЕКВ 2271 "Оплата теплопостачання". У ході дослідження документів Ліцею встановлено, що частина коштів на оплату енергосервісу Товариству проведена за рахунок скорочення видатків, віднесених до захищених видатків згідно з частиною другою статті 55 Бюджетного кодексу України, зокрема, за рахунок зменшення асигнувань на оплату праці та нарахування на заробітну плату та видатків на придбання продуктів харчування.

Прокурор зазначає, що необґрунтоване витрачання бюджетних коштів порушує принципи, на яких ґрунтується бюджетна система, та за своєю економічною сутністю є збитками, спричиненими відповідному бюджету, з якого фінансуються ці видатки.

Укладенням оспорюваних додаткових угод, повідомляє прокурор, порушені матеріальні інтереси держави, оскільки, з урахуванням таких додаткових угод, Ліцей безпідставно перерахував бюджетні кошти Товариству.

Прокурор вказує, що оскільки оспорювані додаткові угоди від 09.06.2022 № 5, від 14.12.2022 № 6, від 23.02.2023 № 7, від 24.02.2023 № 9, від 16.03.2023 № 11, від 16.05.2023 № 13, від 26.12.2023 № 14 та № 15 підлягають визнанню недійсними, підстави для оплати за такими умовами фактично відпали, тому Товариство повинне повернути сплачені бюджетні кошти в розмірі 2 292 517,34 грн як безпідставно набуте майно.

Товариство подало до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, зазначаючи, що прокурор не навів та не довів будь-яких визначених законом правових підстав для визнання недійсними оспорюваних угод, а самі позовні вимоги прокурора не спрямовані на захист прав та інтересів держави, є неефективними та такими, задоволення яких призведе до необхідності здійснення значних додаткових витрат бюджетних коштів.

На думку Товариства, у прокурора відсутні повноваження на звернення до суду з позовом у цій справі, оскільки у зв'язку з укладенням оспорюваних додаткових угод жодного порушення законних інтересів держави не відбулось та навіть не існує будь-якої загрози порушення законних інтересів держави.

Товариство вказує, що оспорюваними угодами лише змінено графік оплат за Договором, тобто такими угодами не змінено (не збільшено) первісну ціну Договору, відповідно, укладення таких додаткових угод не призвело до жодних додаткових витрат бюджетних коштів.

Товариство зазначає, що навіть у випадку визнання недійсними оспорюваних угод та застосування наслідків такої недійсності, враховуючи наявність погоджених відповідачами Актів про виконання зобов'язань за Договором, жодним чином не буде нівельований обов'язок Ліцею з оплати послуг енергосервісу за Договором і всі стягнуті з Товариства грошові кошти підлягатимуть перерахуванню Товариству на виконання умов Договору.

На переконання Товариства, оспорювані угоди не містять жодних дефектів їх елементів: дефектів (незаконності) змісту угод, дефектів (недотримання) форми, дефектів суб'єктного складу, дефектів волі (невідповідності волі та волевиявлення), що виключає можливість визнання таких угод недійсними в судовому порядку.

За доводами Товариства, оспорюваними додатковими угодами не змінювалися істотні умови Договору, визначені частиною другою статті 5 Закону України "Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації".

Товариство зазначає, що у випадку якщо оспорюваний договір є виконаним, вимога про визнання такого договору недійсним, без вирішення судом питання про застосування правових наслідків такої недійсності, є неефективним способом захисту, оскільки задоволення такої вимоги без застосування наслідків недійсності не повертає сторони правочину у становище, що існувало до його вчинення. Тобто вимога про визнання недійсним оспорюваних додаткових угод може бути задоволена виключно з вимогою про застосування наслідків їхньої недійсності. Товариство, посилаючись на постанову від 18.09.2024 у справі № 918/1043/21, вказує, що Велика Палата Верховного Суду фактично виснувала про неможливість застосування односторонньої реституції (повернення однієї сторони в первісний стан) у випадку недійсності правочину та застосування відповідних наслідків недійсності.

Прокурор подав відповідь на відзив Товариства, в якій вказує, що правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) договору, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.

Посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 13.03.2018 у справі № 911/620/17, прокурор зазначає, що у правовідносинах, що стосуються прав та економічних інтересів територіальної громади, інтереси держави та місцевого самоврядування повністю збігаються.

Посилаючись на статтю 22 Бюджетного кодексу України, прокурор зазначає, що розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету, зобов'язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.

На переконання прокурора, укладення оспорюваних додаткових угод призвело до нераціонального і неефективного використання бюджетних коштів, що порушує інтереси держави у бюджетній сфері; з урахуванням вказаних угод здійснено перерахування значно більшої суми коштів за послуги енергосервісу за 2022 та 2023 рік, ніж передбачено первісною домовленістю на вказаний період.

Прокурор повідомляє, що відповідачами, незважаючи на наявність об'єктивних підстав для коригування на підставі визначених в пункті 5.3 Договору та Додатку № 4 до Договору обставин та на підставі неіснуючого перевищення Фактичної економії над Гарантованою, укладено оспорювані додаткові угоди.

Прокурор вважає, що, виходячи із загальної суми виплачених за два роки грошових коштів за Договором, прогнозоване припинення Договору в зв'язку з повною виплатою суми - є 2025 рік, в якому одночасно припиняються зобов'язання ТОВ "Арматок" з надання послуг енергосервісу, що мають забезпечити економію теплоресурсів бюджетного комунального закладу до 2034 року.

Прокурор стверджує, що скорочення обсягу отриманої теплової енергії (показники лічильника) відбулось не завдяки послугам енергосервісу, а внаслідок об'єктивних причин та скорочення подачі тепла безпосередньо КП "ТЕПЛОЕНЕРГЕТИК" внаслідок відключень електропостачання та скорочення лімітів.

Прокурор вказує на необґрунтованість укладення спірних додаткових угод та безпідставне зайве перерахування бюджетних коштів за 2022 та 2023 роки, оскільки економії в заявленому розмірі не відбулося.

Прокурор звертає увагу, що складання, підписання та оплата Актів про виконання зобов'язань відбулися після укладення оспорюваних додаткових угод, якими фактично і здійснювалось "зменшення" на необхідну суму очікуваних видатків з останніх років дії Договору для оплати "перевищення фактичної економії над гарантованою", якої насправді не було.

Посилаючись на частину першу статті 203 Цивільного кодексу України, прокурор вказує, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Товариство подало до суду заперечення, в якому зазначає, що більшість доводів прокурора полягають у необхідності надання судом правової оцінки фактичному виконанню відповідачами умов Договору, що не є предметом дослідження при вирішенні питання дійсності/недійсності оспорюваних угод.

Товариство зазначає, що недійсність договору має існувати в момент його укладення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, що виникли на підставі укладеного договору. Невиконання чи неналежне виконання зобов'язань, що виникли на підставі оспорюваного договору, не є підставою для його визнання недійсним.

Товариство стверджує, що доводи прокурора відносно розміру перевищення Фактичної економії (скорочення споживання та витрат паливно-енергетичних ресурсів на об'єкті енергосервісу) над Гарантованою, дотримання рівня Гарантованої економії, неіснуючої економії та вчинення/невчинення сторонами дій відносно коригування фактичного рівня споживання паливно-енергетичних ресурсів стосуються виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором, тому не можуть бути підставою для недійсності оспорюваних угод.

Ліцей відзив на позовну заяву не подавав, натомість подав письмові пояснення, в яких виклав заперечення проти позову.

У зазначених поясненнях Ліцей заперечує проти твердження прокурора про необхідність проведення коригування показників Фактичної економії теплової енергії за договором у зв'язку з навчанням учнів закладу освіти у дистанційному режимі при введенні воєнного стану та його подальшого продовження, оскільки навіть за умов організації для школярів дистанційного навчання заклад освіти не було відключено від теплопостачання, а будівля отримувала теплову енергію, заходи енергосервісу здійснювалися безперебійно.

Щодо укладання додаткових угод Ліцей зазначає, що при укладанні Договору в календарному плані виплат враховано кошти за економію теплової енергії за тарифом, який діяв на момент укладання Договору; умовами Договору передбачено збільшення коштів, що підлягають виплатам у зв'язку із збільшенням тарифу на оплату теплової енергії.

Ліцей наголошує, що проєкти кошторисів закладу освіти на відповідний бюджетний рік розроблялися відповідно до доведених асигнувань, які не відповідають реальним потребам; у ході ведення господарської діяльності закладу освіти протягом бюджетного року кошториси переглядаються у разі невідповідності закладених видатків реальним потребам.

Прокурор, реагуючи на пояснення Ліцею, подав відповідь на відзив, в якій зазначає, що за даними КП "Теплоенергетик" (лист від 27.03.2024 №13-881/14), з початком запровадженого на території України воєнного стану відбулося скорочення опалювального періоду та обсягів подачі тепла в зв'язку з тотальною економією паливно-енергетичних ресурсів та обстрілами об'єктів критичної інфраструктури.

Прокурор не заперечує той факт, що будівля навчального закладу отримувала теплову енергію, але вказує, що таке постачання відбувалось не в тих обсягах та тривалості, як було під час укладення Договору.

Прокурор повідомляє, що в 2020 році температура в приміщеннях КЗ "Ліцей "Сокіл" відповідала санітарним нормам і була вищою в порівнянні з 2022 роком; обладнання - ІПТ, що регулює подачу тепла, встановлено Товариством наприкінці 2021 року. З огляду на вищевикладене, вказує прокурор, твердження Ліцею про відсутність повідомлень про зниження температури є необґрунтованими.

За нормами Бюджетного кодексу України (частина чотирнадцята статті 23, частина перша статті 48), як вказує прокурор, оплату енергосервісу мало бути проведено в 2022 році за рахунок зменшення асигнувань по КЕКВ 2271 "Оплата теплопостачання", у межах фактичного скорочення таких видатків, тобто в сумі 310 900 грн. Фактично в 2022 році оплату ТОВ "Арматок" проведено за рахунок скорочення видатків, віднесених до захищених згідно з частиною другою статті 55 Бюджетного кодексу України, зокрема, за рахунок зменшення асигнувань на оплату праці та нарахування на заробітну плату працівників бюджетної установи та видатків на придбання продуктів харчування. Кошторисом на 2023 рік по КЕКВ 2276 "Оплата енергосервісу" було затверджено 372 500,0 грн (відповідно до Календарного плану видатків в Додатку №9 до Енергосервісного договору №10 від 03.12.2019). Протягом 2023 року до кошторису КЗ "Ліцей Сокіл" внесені зміни і збільшені видатки на оплату енергосервісу в 5 разів, що склало 1 977 418 грн. Фактичні та касові видатки за 2023 рік на оплату ТОВ "Арматок" становили 1 977 417,95 грн.

Касові/фактичні видатки в 2023 році на оплату тепла та послуг енергосервісу становили 4 353 332,46 грн (2 375 914,51 + 1 977 417,95), що на 543 387,76 грн більше, ніж до здійснення заходів енергосервісу (3 809 944,7 - 4 353 32,46). При цьому, зазначає прокурор, температура приміщень в Ліцеї в опалювальний період була нижче за санітарні норми та значно нижче, ніж в 2020 році.

Прокурор висновує, що з аналізу кошторисних видатків КЗ "Ліцей "Сокіл" встановлено недотримання вимог бюджетного законодавства, у тому числі частини чотирнадцятої статті 23 Бюджетного кодексу України, якою встановлено, що перерозподіл бюджетних асигнувань для збільшення видатків на оплату енергосервісу проводиться лише за рахунок зменшення видатків на оплату комунальних послуг, в цьому випадку по КЕКВ 2271 "Оплата теплопостачання". У ході дослідження документів КЗ "Ліцей "Сокіл" встановлено, що частина коштів на оплату енергосервісу ТОВ "Арматок" проведена за рахунок скорочення видатків, віднесених до захищених видатків згідно з частиною другою статті 55 Бюджетного кодексу України, зокрема за рахунок зменшення асигнувань на оплату праці та нарахування на заробітну плату; видатків на придбання продуктів харчування. Необґрунтоване витрачання бюджетних коштів порушує принципи, на яких ґрунтується бюджетна система.

Східний офіс Держаудитслужби (позивач-2) подав до суду письмову заяву від 27.11.2024, в якій підтримав позовні вимоги прокурора, зазначивши про їхню обґрунтованість.

Кропивницька міська рада (позивач-1) письмових заяв щодо підтримання або непідтримання позовних вимог прокурора до суду не подавала.

Ухвалою від 08.11.2024 господарський суд (суддя Закурін М.К.) прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/2787/24, ухвалив справу № 912/2787/24 розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 04.12.2024, установив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою від 02.12.2024 господарський суд (суддя Закурін М.К.) продовжив Товариству строк для подачі відзиву на позов; установив Товариству строк для подання відзиву на позов та доказів до 03.12.2024.

Протокольною ухвалою від 04.12.2024 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 08.01.2025.

Ухвалою від 11.12.2024 господарський суд (суддя Закурін М.К.) продовжив строк підготовчого провадження до 05.02.2025.

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді 08.01.2025 засідання не відбулось.

За розпорядженням керівника апарату господарського суду №11 від 24.01.2025 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ" у зв'язку з тим, що суддя Закурін М.К., в провадженні якого перебувала справа № 912/2787/24, з 24.12.2024 до 11.02.2025 тимчасово непрацездатний, здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 912/2787/24.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2025, справу № 912/2787/24 передано судді Кузьміній Б.М.

Ухвалою від 24.01.2025 суд у складі судді Кузьміної Б.М. прийняв справу № 912/2787/24 до свого провадження та призначив підготовче засідання на 13.02.2025.

У зв'язку з надходженням повідомлення про замінування приміщення Господарського суду Кіровоградської області, підготовче засідання 13.02.2025 не відбулося.

Ухвалою від 13.02.2025 підготовче засідання призначено на 04.03.2025.

Ухвалою від 04.03.2025 суд закрив підготовче провадження у справі № 912/2787/24, призначивши її до розгляду по суті на 01.04.2025.

У судових засіданнях з розгляду справи по суті брали участь прокурори, представники Східного офісу Держаудитслужби, Ліцею та Товариства.

Кропивницька міська рада представника в судові засіданні не направляла, причини неявки представника не повідомляла, про дату, час і місце розгляду справи була належно повідомлена.

У судовому засіданні 01.04.2025 суд заслухав вступні слова прокурора і представника Східного офісу Держаудитслужби. У зв'язку з виникненням технічних проблем, що унеможливили участь представника Товариства в судовому засіданні в режимі відеоконференціїї через неналежну якість звуку, протокольною ухвалою судове засідання відкладено до 08.04.2025.

У судовому засіданні 08.04.2025 суд заслухав вступні слова відповідачів та дослідив докази; протокольною ухвалою оголосив перерву в судовому засіданні до 15.04.2025.

Протокольною ухвалою від 15.04.2025 судове засідання було відкладено до 22.04.2025 за клопотанням представника Товариства, ураховуючи першу неявку його представника в судове засідання та наявність поважних причин такої неявки (за станом здоров'я, підтвердженим медичними документами).

У судовому засіданні 22.04.2025 суд заслухав заключні слова прокурора, Східного офісу Держаудитслужби, відповідачів та перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

Під час розгляду справи по суті прокурори позовні вимоги підтримали та просили задовольнити позов з підстав, наведених у позовній заяві, відповідях на відзив, а також письмовій промові в судових дебатах.

Представник Східного офісу Держаудитслужби позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, наведених у заяві на підтримання позовних вимог прокурора.

Представник Товариства проти позовних вимог заперечував та просив відмовити в позові з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, запереченнях та письмовій промові в судових дебатах.

Представник Ліцею проти позовних вимог заперечував та просив відмовити в позові з підстав, наведених у поясненнях.

Ураховуючи складність справи, протокольною ухвалою від 22.04.2025 суд відклав ухвалення та проголошення судового рішення на десять днів, до 02.05.2025.

02.05.2025 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду.

Ухвалюючи рішення, суд виходив з повно і всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Щодо підстав представництва інтересів держави в суді прокурором.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України, на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Право звернення прокурора до суду в інтересах держави передбачено також статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" та статтею 53 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначені підстави представництва прокурором інтересів держави в суді, а саме: у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 визначено, що під представництвом прокуратурою інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави з урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, у зв'язку із чим прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство підставу позову та зазначає, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

З контексту викладеного вище рішення Конституційного Суду України, враховуючи положення чинного законодавства, вбачається, що прокурором прояв порушення інтересів держави визначається самостійно, з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, із зазначенням, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, та з обґрунтуванням у позовній заяві необхідності їх захисту і зазначенням органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Отже, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не підлягають точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17.

Крім того, вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес".

У цьому випадку порушення інтересів держави прокурор обґрунтовує тим, що укладення оспорюваних додаткових угод призвело до нераціонального і неефективного використання бюджетних коштів, що порушує інтереси держави в бюджетній сфері, оскільки з урахуванням вказаних додаткових угод здійснено безпідставне перерахування значно більшої суми коштів за послуги енергосервісу за 2022 та 2023 роки, ніж передбачено первісною домовленістю на вказаний період без достатніх правових підстав.

Зазначені інтереси держави, у випадку підтвердження обставин їх порушення, потребують захисту.

При цьому, інтереси держави у цьому випадку збігаються з інтересами місцевого самоврядування.

Суперечності, які виникають у бюджетних правовідносинах, зачіпають як інтереси держави, так і суспільні інтереси, тож порушення інтересів держави у цій сфері є порушенням загальнодержавних інтересів, що відповідно до статті 131-1 Конституції України покладає на прокурора обов'язок їх представництва в суді.

Суд також ураховує, що прокурор набуває право на реалізацію своїх функцій, визначених законом, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захист або здійснює його неналежно. При цьому, відповідно до приписів частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України, частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор, звертаючись до суду з позовною заявою в інтересах держави, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, яким не здійснюється або неналежним чином здійснюється захист цих інтересів.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Неналежне здійснення захисту виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захист або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

У цій справі прокурор звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Кропивницької міської ради та Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області.

Згідно із Статутом Комунального закладу "Ліцей "Сокіл" Кропивницької міської ради", Ліцей є комунальним закладом освіти комунальної форми власності.

Згідно з частиною третьою статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

З урахуванням статей 1, 2, 6, 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", міська рада як орган місцевого самоврядування представляє відповідну територіальну громаду і здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Приписи частини першої статті 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачають, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

Відповідно до частини першої статті 22 Бюджетного кодексу України, для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Відповідно до пункту 3 частини другої, частини п'ятої статті 22 Бюджетного кодексу України, за бюджетними призначеннями, визначеними рішеннями про місцеві бюджети, головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно відповідні місцеві ради, які здійснюють управління бюджетними коштами, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове їх використання, а також внутрішній контроль за взяттям бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів, витрачанням ними бюджетних коштів.

Отже, правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, в тому числі і місцевих бюджетів, становлять суспільний інтерес.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 7 Бюджетного кодексу України, має бути дотримано принцип ефективності та результативності при складанні та виконанні бюджетів, де усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, місцевим самоврядуванням, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Прокурор у цій справі стверджує, що укладення оспорюваних додаткових угод призвело до нераціонального і неефективного використання бюджетних коштів.

З метою встановлення наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру, 24.09.2024 Кропивницька окружна прокуратура скерувала запит № 51-78-10432ВИХ-24 (т. 1, а.с. 226 - 228) до Кропивницької міської ради щодо надання інформації, чи планується міською радою вжиття заходів з метою усунення вказаних вище недоліків, із зазначенням заходів, їхніх результатів та позиції щодо можливого представництва інтересів прокурором.

У відповідь на запит Кропивницька міська рада листом від 27.09.2024 за № 7005/26 (т.1, а.с. 229) повідомила прокурора про те, що «питання у вищезазначеному листі потребують додаткового опрацювання».

Орган місцевого самоврядування заходів до усунення стверджуваних прокурором порушень, зокрема, шляхом звернення до суду із відповідним позовом, не вживав, відповіді по суті поставлених прокурором у запиті від 24.09.2024 № 51-78-10432ВИХ-24 питань, не надав.

Також не вжито відповідних заходів і Східним офісом Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області.

На обґрунтування позовних вимог прокурор посилається, серед іншого, на порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі", контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Здійснення державного фінансового контролю, згідно зі статтею 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Таким органом, відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, є Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба), яка здійснює контроль за дотриманням законодавства про державні закупівлі, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункти 3, 9 пункту 4 Положення).

Ураховуючи викладене, Державна аудиторська служба України, будучи центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та її міжрегіональні територіальні органи є ключовими суб'єктами, які виявляють порушення вимог бюджетного законодавства та фінансової дисципліни при здійсненні державних закупівель.

Отже, Східний офіс Держаудитслужби в особі управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах на території Кіровоградської області.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 912/2887/18, а також у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Наведене утворює передбачений вимогами Конституції України та Закону України "Про прокуратуру" винятковий випадок, за якого стверджуване прокурором порушення відповідачами інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженими органами функцій із їх захисту та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором в інтересах держави.

За таких обставин, вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом.

Дослідивши пояснення учасників справи, наведені в заявах по суті справи, заслухавши представників учасників справи у судових засіданнях, повно, безпосередньо і всебічно дослідивши наявні у справі докази, суд установив обставини, які є предметом доказування у справі.

25.06.2019 виконавчий комітет Міської ради міста Кропивницького вирішив провести закупівлю енергосервісу на об'єкті Комунального закладу "Навчально-виховне об'єднання "Загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів, ліцей "Сокіл", центр позашкільного виховання Кіровоградської міської ради Кіровоградської області; затвердив базові рівні споживання природного газу, теплової та електричної енергії об'єктами енергосервісу (рішення від 25.06.2019 № 361, т. 1, а.с. 152-155).

01.07.2019 Міська рада міста Кропивницького видала наказ № 472/0 "Про закупівлю енергосервісу", на виконання якого Комунальному закладу "Навчально-виховне об'єднання "Загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів, ліцей "Сокіл", центр позашкільного виховання Кіровоградської міської ради Кіровоградської області належало забезпечити проведення закупівлі енргосервісу, організувати здійснення енергосервісу та контроль за належним виконанням енергосервісного договору (т.1, а.с. 150).

Рішенням від 19.11.2019 № 2984 "Про затвердження істотних умов договору енергосервісу" (т.1, а.с. 147) Міська рада міста Кропивницького затвердила такі істотні умови енергосервісного договору за об'єктом Будівля Комунального закладу "Навчальо-виховне об'єднання "Загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів, ліцей "Сокіл", центр позашкільного виховання Кіровоградської міської ради Кіровоградської області (Комунальний заклад "Ліцей "Сокіл" Міської ради міста Кропивницького):

- ціна енергосервісного договору - 5 137 106,46 грн;

- рівень скорочення споживання та витрат на оплату теплової енергії, якого має бути досягнуто в результаті виконання енергосервісу, за кожен рік дії енергосервісного договору (визначений в табличному вигляді у гігакалоріях та відсотках до базового рівня споживання);

- строк дії енергосервісного договору - 15 років (т. 1, а.с. 147).

03.12.2019 за результатами проведення процедури публічної закупівлі - відкритих торгів із закупівлі енергосервісу між Комунальним закладом "Навчально-виховне об'єднання "Загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів, ліцей "Сокіл", центром позашкільного виховання Кіровоградської міської ради Кіровоградської області (перейменований на Комунальний заклад "Ліцей "Сокіл" Міської ради міста Кропивницького рішенням Міської ради міста Кропивницького від 27.08.2019 № 2768) як Замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРМАТОК" як Виконавцем укладений енергосервісний договір № 10 (далі - Договір, т. 1, а.с. 66-72, 73-78).

Предметом Договору є здійснення Виконавцем енергосервісу (ДК 021:2015:99999999-9 - "Не відображене в інших розділах") на Об'єкті Замовника. Передбачено, що оплата енергосервісу здійснюється за рахунок досягнутої в результаті здійснення енергосервісу Фактичної економії Замовника (у грошовому вимірі) у відповідному розрахунковому періоді (пункт 2.1 Договору).

Детальний перелік заходів, що входять до складу енергосервісу за цим Договором, а також строки, умови та результати їх впровадження визначені у Додатку 1, що є невід'ємною частиною цього Договору (пункт 2.2. Договору).

Відповідно до Додатку 1 до Договору (т. 1, а.с. 79), перелік заходів енергосервісу включає утеплення північної сторони фасаду їдальні (проектування та експертиза, виконання робіт), утеплення даху навчального корпусу, що межує з технічним поверхом (горищем), ревізію, ремонт та утеплення трубопроводів навчального корпусу, балансування системи опалення навчального корпусу, встановлення ІТП, автоматизація управлінням системою опалення та впровадження систем диспетчеризації навчального корпусу, надання послуг енергосервісу.

Виконавець здійснює заходи, визначені у Додатку 1, за власний рахунок та із використанням власних робіт, матеріалів, обладнання, працівників тощо (пункт 2.3 Договору).

Відповідно до пункту 4.1 Договору, Об'єктом енергосервісу є будівля Комунального закладу "Навчально-виховне об'єднання "Загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів, ліцей "Сокіл", центр позашкільного виховання Кіровоградської міської ради Кіровоградської області за адресою: Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Короленка, 46.

Пункти 1.1-1.4 Договору містять визначення основних понять, які використовуються в Договорі:

- Базовий рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів - усереднене за три роки значення споживання паливно-енергетичних ресурсів на Об'єкті Замовника до здійснення заходів енергосервісу.

- Гарантована економія - це рівень скорочення споживання (у натуральному вимірі) паливно-енергетичних ресурсів на Об'єкті Замовника за кожний рік дії енергосервісного договору, якого має бути досягнуто в результаті здійснення енергосервісу.

- Енергосервіс - це комплекс технічних, організаційних енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів, спрямованих на скорочення споживання та витрат Замовника на оплату паливно-енергетичних ресурсів, необхідних для забезпечення Об'єкта Замовника, порівняно зі споживанням та витратами за відсутності таких заходів.

- Фактична економія - це сума скорочення споживання та витрат на оплату паливно- енергетичних ресурсів на Об'єкті Замовника за відповідний період після здійснення енергосервісу, порівняно зі споживанням та з витратами, які були б здійснені за відсутності енергосервісу.

У пункті 1.5 Договору передбачено, що інші терміни та поняття, що застосовуються у цьому Договорі, повинні тлумачитися у відповідності до Бюджетного кодексу України та Закону України "Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації".

У пунктах 3.1-3.6 Договору сторони узгодили:

- ціна Договору становить 5 137 106,46 грн. Ціна Договору дорівнює сумарній Гарантованій економії у грошовому виразі за весь строк дії цього Договору, з урахуванням тарифів на паливно-енергетичні ресурси на момент укладення Договору та фіксованого відсотка економії, що підлягає до сплати Виконавцю відповідно до пункту 3.3 цього Договору;

- фіксований відсоток суми економії, що підлягає до сплати Виконавцю, становить 90% і перегляду не підлягає;

- ціна Договору є остаточною та перегляду не підлягає, крім випадків коригування у зв'язку зі змінами встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін;

- формулу коригування;

- обов'язок сторін здійснювати коригування ціни договору у відповідності до пункту 3.4 цього Договору за результатами кожного календарного року дії цього Договору до 15 грудня року, за який проводиться коригування;

- обов'язок сторін відображати результати коригування ціни договору шляхом підписання відповідних додатків, що є невід'ємними частинами цього Договору;

- коригування ціни договору у відповідності до пункту 3.4 цього Договору не може вважатися зміною істотних умов цього Договору, затверджених рішенням Міської ради міста Кропивницького №2984 від 19.11.2019.

Питання скорочення споживання (економія) Замовника врегульоване розділом 6 Договору.

Зокрема, передбачено, що розмір та графік Гарантованої економії, що має бути забезпечена Виконавцем за цим Договором, визначені у Додатку 5, що є невід'ємною частиною цього Договору (пункт 6.1).

Фактична економія Замовника у натуральних показниках розраховується за формулою:

Ф.Е.Нп = Б.Рп - Ф.Рп, де:

Ф.Е.Нп - фактична економія Замовника у натуральному вимірі у відповідному розрахунковому періоді;

Б.Рп - базовий рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів в натуральному вимірі за відповідний розрахунковий період згідно з Додатком 3;

Ф.Рп - фактичний рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів в натуральному вимірі за розрахунковий період (пункт 6.2).

Фактична економія Замовника у грошовому вимірі розраховується з урахуванням тарифу на відповідні паливно-енергетичні ресурси у розрахунковому періоді за такою формулою:

Ф.Е.Гп-Ф.Е.Нп х Тп, де:

Ф.Е.Гп - Фактична економія Замовника у грошовому вимірі у розрахунковому періоді;

Ф.Е.Нп - Фактична економія Замовника у натуральному вимірі у розрахунковому періоді, розрахована за правилами пункту 6.2 цього Договору;

Тп - ціна (тариф) на паливно-енергетичні ресурси у розрахунковому періоді (пункт 6.3).

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (пункт 6.4).

Розмір Фактичної економії у натуральному та грошовому вимірі у розрахунковому періоді визначається сторонами цього Договору шляхом підписання Акта про виконання зобов'язань за енергосервісом (далі - Акт), що є підставою для розрахунків за цим Договором, за формою, визначеною у додатку 6 до цього Договору (пункт 6.5).

Виконавець енергосервісу готує та надсилає Замовнику Акт у двох екземплярах протягом 5 днів після закінчення відповідного розрахункового періоду (пункт 6.6).

Замовник розглядає, підписує та повертає Виконавцю один екземпляр такого Акта протягом трьох робочих днів з дня його надходження.

У разі наявності у Замовника заперечень (зауважень) до Акта, їх узгодження може вирішуватися сторонами шляхом проведення переговорів.

У випадку, коли Замовник не заявив обґрунтовані заперечення (зауваження) до Акта протягом трьох робочих днів з моменту його отримання, такий Акт вважається погодженим та підписаним з боку Замовника та може бути підставою для виставлення рахунків за цим Договором (пункт 6.7).

Річний рівень Фактичної економії являє собою суму показників Фактичної економії у розрахункових періодах протягом такого календарного року. Сторони фіксують показник річного рівня Фактичної економії та його відповідність щорічній Гарантованій економії у відповідному Акті звірки обсягів економії (пункт 6.8).

Не пізніше 10 грудня кожного календарного року дії цього Договору Виконавець енергосервісу готує та надсилає Замовнику Акт звірки обсягів економії в двох екземплярах (пункт 6.8.1).

Замовник розглядає, підписує та повертає Виконавцю один екземпляр Акта звірки обсягів економії протягом трьох робочих днів з дня його надходження. У разі наявності у Замовника заперечень (зауважень) до Акта звірки обсягів економії, їх узгодження може вирішуватися Сторонами шляхом проведення переговорів (пункт 6.8.2).

У випадку, коли Замовник не заявив обґрунтовані заперечення (зауваження) до Акта звірки обсягів економії протягом трьох робочих днів з моменту його отримання, такий Акт вважається погодженим та підписаним з боку Замовника (пункт 6.8.3).

За положення пунктів 7.1-7.4 Договору, оплата енергосервісу за цим Договором здійснюється в гривні за рахунок Фактичної економії Замовника у грошовому вимірі у відповідному розрахунковому періоді.

Розмір щомісячного платежу за цим Договором розраховується сторонами у розмірі 90% Фактичної економії Замовника у грошовому вимірі на об'єкті, що визначена у Акті про виконання зобов'язань за формулою:

Р.Пп = (Б.Рп - Ф.Рп)*Тп*90

100 , де:

Р.Пп - розмір платежу за відповідний розрахунковий період;

Б.Рп - базовий рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів в натуральному вимірі за відповідний розрахунковий період, визначений згідно з Додатком 3;

Ф.Рп - фактичний рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів в натуральному вимірі за розрахунковий період;

Тп - ціна (тариф) на паливно-енергетичні ресурси у розрахунковому періоді.

Оплата за цим Договором в частині, що випливає з обсягу Гарантованої економії, здійснюється Замовником щомісяця на підставі Акта, визначеного у пункту 6.5 цього Договору, - протягом 15 банківських днів, після його підписання Сторонами.

У випадку коли рівень Фактичної економії перевищує Гарантовану економію, винагорода Виконавця, що випливає у зв'язку з таким перевищенням, сплачується Замовником за результатами кожного календарного року дії цього Договору, - протягом 15 банківських днів після підписання Сторонами звірки обсягів економії у відповідності до пункту 6.8 цього Договору.

Відповідно до пункту 16.1 Договору, Договір набирає чинності з дати його укладення - 03.12.2019. Строк дії Договору становить 15 років.

Згідно з пунктом 11.1 Договору, Замовник гарантує та зобов'язаний забезпечити дотримання належного порядку бюджетного процесу, в тому числі щодо внесення змін до кошторису та плану асигнувань бюджетної установи, на балансі якої перебуває Об'єкт щодо оплати енергосервісу, з метою здійснення розрахунків за цим Договором.

За пунктом 11.3 Договору, Виконавець гарантує якість енергосервісу, а також його відповідність діючим в Україні стандартам, нормам та вимогам, що пред'являються до такого роду заходів та Обладнання.

За розділом 13 "Відповідальність та відшкодування" Договору:

- Сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань у відповідності до положень цього Договору та чинного законодавства України (пункт 13.1);

- Виконавець відповідає за результати здійснення енергосервісу, а також за якість окремих виробів та обладнання - в межах гарантійних строків відповідно до вимог пункту 11.4 цього Договору (пункт 13.2);

- У разі нездійснення заходів енергосервісу, відповідно до пункту 1 цього Договору, Виконавець сплачує на користь Замовника штраф у розмірі 0,1 % ціни договору за кожний день прострочення (пункт 13.3) .

Додатками до Договору є Перелік заходів енергосервісу, строки та умови їх впровадження (додаток №1, т.1, а.с. 79), Характеристика об'єкта енергосервісу (Додаток 2, т. 1, а.с. 80-81), Базовий рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг на об'єкті енергосервісу в натуральних показниках з помісячним розподілом споживання в умовах недодержання санітарних норм (Додаток 3, т. 1, а.с. 82), Порядок коригування визначення та розрахунку результату здійснення енергосервісу в разі виникнення протягом строку дії договору змін у конструкції та/або площі, порядку або режимі роботи об'єкта енергосервісу (Додаток 4, т. 1, а.с. 83-88), Гарантована економія споживання паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг, яка повинна бути досягнута в результаті здійснення енергосервісу, за кожний рік дії договору (Додаток 5, т. 1, а.с. 89), Акт про виконання зобов'язань (Додаток 6, т. 1, а.с. 89-зворотний бік - 90), Акт приймання-передачі виконаних робіт (Додаток 7, т. 1, а.с. 90-зворотний бік), Скорочення рівня витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг, який повинен бути досягнутий в результаті здійснення енергосервісу, за кожний рік дії договору (Додаток 8, т. 1, а.с. 91), Календарний план щодо очікуваних показників видатків замовника енергосервісу (Додаток 9, т. 1, а.с. 91-зворотний бік).

У Додатку 9 - Календарний план щодо очікуваних показників видатків замовника енергосервісу - передбачені такі очікувані показники видатків Замовника енергосервісу: 2019 рік - 0,00 грн, 2020 рік - 169 307,23 грн, 2021 рік - 372 475,94 грн, 2022 рік - 372 475,94 грн, 2023 рік - 372 475,94 грн, 2024 рік - 372 475,94 грн, 2025 рік - 372 475,94 грн, 2026 рік - 372 475,94 грн, 2027 рік - 372 475,94 грн, 2028 рік - 372 475,94 грн, 2029 рік - 372 475,94 грн, 2030 рік - 372 475,94 грн, 2031 рік - 372 475,94 грн, 2032 рік - 372 475,94 грн, 2033 рік - 372 475,94 грн, 2034 рік - 125 612,01 грн, всього - 5 137 106,46 грн (т. 1, а.с. 91 - зворотний бік).

Надалі сторони уклали додаткові угоди № 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 11, 13, 14, 15 до Договору, якими внесли зміни до Календарного плану щодо очікуваних показників видатків замовника енергосервісу, збільшивши відповідні показники одних років за рахунок зменшення відповідних показників інших років.

Зокрема, 15.12.2020 Ліцей та Товариство уклали додаткову угоду № 2 до Договору (далі - додаткова угода № 2), в якій дійшли згоди зменшити видатки Замовника за статтею 2276 "Оплата енергосервісу" на 2020 бюджетний рік на 169 307,24 грн та збільшити вказані видатки в 2021 бюджетному році на 169 307,24 грн, загальний розмір яких (з урахуванням збільшення) становитиме 541 783,18 грн. У зв'язку з перерозподілом видатків сторони погодили викласти Календарний план щодо очікуваних показників видатків замовника енергосервісу (Додаток 9 до Договору) у новій редакції, що додається до цієї додаткової угоди.

Відповідно до Календарного плану щодо очікуваних показників видатків замовника енергосервісу в редакції додаткової угоди № 2 (т. 1, а.с. 92 - зворотний бік), очікувані показники видатків замовника енергосервісу на 2019 рік - 0,00 грн, 2020 рік - 0,00 грн, 2021 рік - 541 783,18 грн, 2022 рік -372 475,94 грн, 2023 рік - 372 475,94 грн, 2024 рік - 372 475,94 грн, 2025 рік - 372 475,94 грн, 2026 рік - 372 475,94 грн, 2027 рік - 372 475,94 грн, 2028 рік - 372 475,94 грн, 2029 рік - 372 475,94 грн, 2030 рік - 372 475,94 грн, 2031 рік - 372 475,94 грн, 2032 рік - 372 475,94 грн, 2033 рік - 372 475,94 грн, 2034 рік - 125 612,01 грн, всього - 5 137 106,46 грн.

Сторони погодили, що додаткова угода № 2 набирає чинності з дати її підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печатками (у разі наявності) та діє до закінчення строку дії Договору.

Додатком до додаткової угоди є Календарний план щодо очікуваних показників видатків замовника енергосервісу у новій редакції.

Додаткова угода № 2 не є оспорюваною у цій справі.

30.12.2021 відповідачі уклали додаткову угоду № 4 до Договору (т. 1, а.с. 95), якою дійшли згоди зменшити видатки Замовника за статтею 2276 "Оплата енергосервісу" на 2021 бюджетний рік на 541 783,18 грн, та збільшити вказані видатки в 2022 бюджетному році на 541 783,18 грн, загальний розмір яких (з урахуванням збільшення) становитиме 914 259,12 грн. У зв'язку з перерозподілом видатків сторони погодили викласти Календарний план щодо очікуваних показників видатків замовника енергосервісу (додаток 9 до Договору) у новій редакції, що додається до цієї додаткової угоди.

Відповідно до Календарного плану щодо очікуваних показників видатків замовника енергосервісу в редакції додаткової угоди № 4 (т. 1, а.с. 95 - зворотний бік), очікувані показники видатків замовника енергосервісу на 2019 рік - 0,00 грн, 2020 рік - 0,00 грн, 2021 рік - 0,00 грн, 2022 рік - 914 259, 12 грн, 2023 рік - 372 475,94 грн, 2024 рік - 372 475,94 грн, 2025 рік - 372 475,94 грн, 2026 рік - 372 475,94 грн, 2027 рік - 372 475,94 грн, 2028 рік - 372 475,94 грн, 2029 рік - 372 475,94 грн, 2030 рік - 372 475,94 грн, 2031 рік - 372 475,94 грн, 2032 рік - 372 475,94 грн, 2033 рік - 372 475,94 грн, 2034 рік - 125 612,01 грн, всього - 5 137 106,46 грн.

Сторони погодили, що додаткова угода № 4 набирає чинності з дати її підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печатками (у разі наявності) та діє до закінчення строку дії Договору.

Додатком до додаткової угоди є Календарний план щодо очікуваних показників видатків замовника енергосервісу у новій редакції.

Додаткова угода № 4 не є оспорюваною у цій справі.

09.06.2022 відповідачі уклали додаткову угоду № 5 до Договору (т. 1, а.с. 96), в якій, посилаючись на перевищення фактичної економії (скорочення споживання та витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів на об'єкті енергосервісу) над гарантованою та вичерпанням запланованих на 2022 рік видатків Замовника за статтею КЕКВ 2276 "Оплата енергосервісу", сторони дійшли згоди збільшити вказані видатки Замовника на поточний бюджетний рік за рахунок їх зменшення в останньому році дії Договору, у зв'язку з чим викласти Календарний план щодо очікуваних показників видатків замовника енергосервісу (Додаток 9 до Договору) у новій редакції, що додається до цієї додаткової угоди.

Сторони погодили, що додаткова угода № 5 набирає чинності з дати її підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печатками (у разі наявності) та діє до закінчення строку дії Договору.

Відповідно до Календарного плану щодо очікуваних показників видатків замовника енергосервісу в редакції додаткової угоди № 5 (т. 1, а.с. 96 - зворотний бік), очікувані показники видатків Замовника енергосервісу на 2019 рік - 0,00 грн, 2020 рік - 0,00 грн, 2021 рік - 0,00 грн, 2022 рік - 1 182 188,07 грн, 2023 рік - 372 475,94 грн, 2024 рік - 372 475,94 грн, 2025 рік - 372 475,94 грн, 2026 рік - 372 475,94 грн, 2027 рік - 372 475,94 грн, 2028 рік - 372 475,94 грн, 2029 рік - 372 475,94 грн, 2030 рік - 372 475,94 грн, 2031 рік - 372 475,94 грн, 2032 рік - 372 475,94 грн, 2033 рік - 230 159,00 грн, 2034 рік - 0,00 грн, всього - 5 137 106,46 грн.

Додаткова угода № 5 є оспорюваною у цій справі.

14.12.2022 відповідачі уклали додаткову угоду № 6 до Договору (т. 1, а.с. 97), в якій, посилаючись на перевищення фактичної економії (скорочення споживання та витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів на об'єкті енергосервісу) над гарантованою та вичерпанням запланованих на 2022 рік видатків Замовника за статтею КЕКВ 2276 "Оплата енергосервісу", сторони дійшли згоди збільшити вказані видатки Замовника на поточний бюджетний рік за рахунок їх зменшення в останньому році дії Договору, у зв'язку з чим викласти Календарний план щодо очікуваних показників видатків замовника енергосервісу (Додаток 9 до Договору) у новій редакції, що додається до цієї додаткової угоди.

Сторони погодили, що додаткова угода № 6 набирає чинності з дати її підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печатками (у разі наявності) та діє до закінчення строку дії Договору.

Відповідно до Календарного плану щодо очікуваних показників видатків замовника енергосервісу в редакції додаткової угоди № 6 (т. 1, а.с. 97 - зворотний бік), очікувані показники видатків Замовника енергосервісу на 2019 рік - 0,00 грн, 2020 рік - 0,00 грн, 2021 рік - 0,00 грн, 2022 рік - 1 441 366,51 грн, 2023 рік - 372 475,94 грн, 2024 рік - 372 475,94 грн, 2025 рік - 372 475,94 грн, 2026 рік - 372 475,94 грн, 2027 рік - 372 475,94 грн, 2028 рік - 372 475,94 грн, 2029 рік - 372 475,94 грн, 2030 рік - 372 475,94 грн, 2031 рік - 372 475,94 грн, 2032 рік - 343 456,50 грн, 2033 рік - 0,00 грн, 2034 рік - 0,00 грн, всього - 5 137 106,46 грн.

Додаткова угода № 6 є оспорюваною у цій справі.

23.02.2023 відповідачі уклали додаткову угоду №7 до Договору (т.1, а.с. 98), в якій, посилаючись на перевищення фактичної економії (скорочення споживання та витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів на об'єкті енергосервісу) над гарантованою та вичерпанням запланованих на 2023 рік видатків Замовника за статтею КЕКВ 2276 "Оплата енергосервісу", сторони дійшли згоди збільшити вказані видатки Замовника на поточний бюджетний рік за рахунок їх зменшення в останньому році дії Договору, у зв'язку з чим викласти Календарний план щодо очікуваних показників видатків замовника енергосервісу (Додаток 9 до Договору) у новій редакції, що додається до цієї додаткової угоди.

Сторони погодили, що додаткова угода № 7 набирає чинності з дати її підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печатками (у разі наявності) та діє до закінчення строку дії Договору.

Відповідно до Календарного плану щодо очікуваних показників видатків замовника енергосервісу в редакції додаткової угоди № 7 (т. 1, а.с. 98 - зворотний бік), очікувані показники видатків Замовника енергосервісу на 2019 рік - 0,00 грн, 2020 рік - 0,00 грн, 2021 рік - 0,00 грн, 2022 рік - 1 441 366,51 грн, 2023 рік - 391 370,76 грн, 2024 рік - 372 475,94 грн, 2025 рік - 372 475,94 грн, 2026 рік - 372 475,94 грн, 2027 рік - 372 475,94 грн, 2028 рік - 372 475,94 грн, 2029 рік - 372 475,94 грн, 2030 рік - 372 475,94 грн, 2031 рік - 372 475,94 грн, 2032 рік - 324 561,68 грн, 2033 рік - 0,00 грн, 2034 рік - 0,00 грн, всього - 5 137 106,46 грн.

Додаткова угода № 7 є оспорюваною у цій справі.

23.02.2023 відповідачі уклали додаткову угоду № 8 до Договору (т. 1, а.с. 99), в якій дійшли згоду збільшити ціну Договору до 6 120 173,29 грн та викласти Додаток 9 до Договору - Календарний план щодо очікуваних показників видатків замовника енергосервісу у новій редакції, що додається до цієї додаткової угоди.

Сторони погодили, що додаткова угода № 8 набирає чинності з дати її підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печатками (у разі наявності) та діє до закінчення строку дії Договору.

Відповідно до Календарного плану щодо очікуваних показників видатків замовника енергосервісу в редакції додаткової угоди № 8 (т. 1, а.с. 100), очікувані показники видатків Замовника енергосервісу на 2019 рік - 0,00 грн, 2020 рік - 0,00 грн, 2021 рік - 0,00 грн, 2022 рік - 1 441 366,51 грн, 2023 рік - 489 677,45 грн, 2024 рік - 470 782,62 грн, 2025 рік - 470 782,62 грн, 2026 рік - 470 782,62 грн, 2027 рік - 470 782,62 грн, 2028 рік - 470 782,62 грн, 2029 рік - 470 782,62 грн, 2030 рік - 470 782,62 грн, 2031 рік - 470 782,62 грн, 2032 рік - 422 868,37 грн, 2033 рік - 0,00 грн, 2034 рік - 0,00 грн, всього - 6 120 173,29 грн.

Суд також установив, що додатковою угодою № 8 відповідачі внесли зміни до пунктів 3.4, 3.5 Договору, виклавши їх у новій редакції, зокрема, передбачили випадки коригування ціни договору, базу коригування та його формулу.

Додатковою угодою № 8 відповідачі погодили «5.5. Замовник не пізніше першого числа місяця, що наступає за розрахунковим періодом, надсилає Виконавцеві показники приладу обліку паливно-енергетичних ресурсів об'єкту енергосервісу станом на останній день розрахункового періоду у вигляді фотознімку безпосередньо з дисплею приладу обліку на електронну адресу Виконавця, зазначену в розділі «Реквізити Сторін». Виконавець має право без будь-яких перешкод зняти показники приладу обліку об'єкту енергосервісу самостійно.

Розмір Фактичної економії у натуральному та грошовому вимірі у розрахунковому періоді визначається Сторонами цього Договору шляхом підписання Акту про виконання зобов'язань за енергосервісом (далі - Акт), що є підставою для розрахунків за цим Договором за формою, визначеною у Додатку 6 до цього Договору.

За згодою Сторін Акт про виконання зобов'язань може складатися за декілька розрахункових періодів».

Також відповідачі доповнили Договір пунктом 3.7, в якому передбачили, що внаслідок коригування ціни Договору відповідно до пункту 3.4 його сторони визначають нову ціну договору у пункті 3.1 Договору шляхом підписання додаткової угоди і викладення пункту 3.1 Договору в новій редакції. Також пункт 3.7 установлює формулу визначення нової ціни Договору.

Додаткова угода № 8 не є оспорюваною у цій справі.

24.02.2023 відповідачі уклали додаткову угоду № 9 до Договору (т. 1, а.с. 101), в якій, посилаючись на перевищення фактичної економії (скорочення споживання та витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів на об'єкті енергосервісу) над гарантованою та вичерпанням запланованих на 2023 рік видатків Замовника за статтею КЕКВ 2276 "Оплата енергосервісу", сторони дійшли згоди збільшити вказані видатки Замовника на поточний бюджетний рік за рахунок їх зменшення в останньому році дії Договору, у зв'язку з чим викласти Календарний план щодо очікуваних показників видатків замовника енергосервісу (Додаток 9 до Договору) у новій редакції, що додається до цієї додаткової угоди.

Сторони погодили, що додаткова угода № 9 набирає чинності з дати її підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печатками (у разі наявності) та діє до закінчення строку дії Договору.

Відповідно до Календарного плану щодо очікуваних показників видатків замовника енергосервісу в редакції додаткової угоди № 9 (т. 1, а.с. 101 - зворотний бік), очікувані показники видатків замовника енергосервісу на 2019 рік - 0,00 грн, 2020 рік - 0,00 грн, 2021 рік - 0,00 грн, 2022 рік - 1 441 366,51 грн, 2023 рік - 596 535,98 грн, 2024 рік - 470 782,62 грн, 2025 рік - 470 782,62 грн, 2026 рік - 470 782,62 грн, 2027 рік - 470 782,62 грн, 2028 рік - 470 782,62 грн, 2029 рік - 470 782,62 грн, 2030 рік - 470 782,62 грн, 2031 рік - 470 782,62 грн, 2032 рік - 316 009,84 грн, 2033 рік - 0,00 грн, 2034 рік - 0,00 грн, всього - 6 120 173,29 грн.

Додаткова угода № 9 є оспорюваною у цій справі.

16.03.2023 відповідачі уклали додаткову угоду № 11 до Договору (т. 1, а.с. 103), в якій, посилаючись на перевищення фактичної економії (скорочення споживання та витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів на об'єкті енергосервісу) над гарантованою та вичерпанням запланованих на 2023 рік видатків Замовника за статтею КЕКВ 2276 "Оплата енергосервісу", сторони дійшли згоди збільшити вказані видатки Замовника на поточний бюджетний рік за рахунок їх зменшення в останньому році дії Договору, у зв'язку з чим викласти Календарний план щодо очікуваних показників видатків замовника енергосервісу (Додаток 9 до Договору) у новій редакції, що додається до цієї додаткової угоди.

Сторони погодили, що додаткова угода № 11 набирає чинності з дати її підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печатками (у разі наявності) та діє до закінчення строку дії Договору.

Відповідно до Календарного плану щодо очікуваних показників видатків замовника енергосервісу в редакції додаткової угоди № 11 (т. 1, а.с. 103), очікувані показники видатків замовника енергосервісу на 2019 рік - 0,00 грн, 2020 рік - 0,00 грн, 2021 рік - 0,00 грн, 2022 рік - 1 441 366,51 грн, 2023 рік - 947 963,77 грн, 2024 рік - 470 782,62 грн, 2025 рік - 470 782,62 грн, 2026 рік - 470 782,62 грн, 2027 рік - 470 782,62 грн, 2028 рік - 470 782,62 грн, 2029 рік - 470 782,62 грн, 2030 рік - 470 782,62 грн, 2031 рік - 435 364,67 грн, 2032 рік - 0,00 грн, 2033 рік - 0,00 грн, 2034 рік - 0,00 грн, всього - 6 120 173,29 грн.

Додаткова угода № 11 є оспорюваною у цій справі.

16.05.2023 відповідачі уклали додаткову угоду № 13 до Договору (т. 1, а.с. 105, 107), в якій, посилаючись на перевищення фактичної економії (скорочення споживання та витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів на об'єкті енергосервісу) над гарантованою та вичерпанням запланованих на 2023 рік видатків Замовника за статтею КЕКВ 2276 "Оплата енергосервісу", сторони дійшли згоди збільшити вказані видатки Замовника на поточний бюджетний рік за рахунок їх зменшення в останньому році дії Договору, у зв'язку з чим викласти Календарний план щодо очікуваних показників видатків замовника енергосервісу (Додаток 9 до Договору) у новій редакції, що додається до цієї додаткової угоди.

Сторони погодили, що додаткова угода № 13 набирає чинності з дати її підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печатками (у разі наявності) та діє до закінчення строку дії Договору.

Відповідно до Календарного плану щодо очікуваних показників видатків замовника енергосервісу в редакції додаткової угоди № 13 (т. 1, а.с. 105 - зворотний бік, 107 - зворотний бік), очікувані показники видатків Замовника енергосервісу на 2019 рік - 0,00 грн, 2020 рік - 0,00 грн, 2021 рік - 0,00 грн, 2022 рік - 1 441 366,51 грн, 2023 рік - 1 456 541,95 грн, 2024 рік - 470 782,62 грн, 2025 рік - 470 782,62 грн, 2026 рік - 470 782,62 грн, 2027 рік - 470 782,62 грн, 2028 рік - 470 782,62 грн, 2029 рік - 470 782,62 грн, 2030 рік - 397 569,11 грн, 2031 рік - 0,00грн, 2032 рік - 0,00 грн, 2033 рік - 0,00 грн, 2034 рік - 0,00 грн, всього - 6 120 173,29 грн.

Додаткова угода № 13 є оспорюваною у цій справі.

26.12.2023 відповідачі уклали додаткову угоду № 14 до Договору (т. 1, а.с. 106), в якій, посилаючись на перевищення фактичної економії (скорочення споживання та витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів на об'єкті енергосервісу) над гарантованою та вичерпанням запланованих на 2023 рік видатків Замовника за статтею КЕКВ 2276 "Оплата енергосервісу", сторони дійшли згоди збільшити вказані видатки Замовника на поточний бюджетний рік за рахунок їх зменшення в останньому році дії Договору, у зв'язку з чим викласти Календарний план щодо очікуваних показників видатків замовника енергосервісу (Додаток 9 до Договору) у новій редакції, що додається до цієї додаткової угоди.

Сторони погодили, що додаткова угода № 14 набирає чинності з дати її підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печатками (у разі наявності) та діє до закінчення строку дії Договору.

Відповідно до Календарного плану щодо очікуваних показників видатків замовника енергосервісу в редакції додаткової угоди № 14 (т. 1, а.с. 106 - зворотний бік), очікувані показники видатків Замовника енергосервісу на 2019 рік - 0,00 грн, 2020 рік - 0,00 грн, 2021 рік - 0,00 грн, 2022 рік - 1 441 366,51 грн, 2023 рік - 1 647 854,82 грн, 2024 рік - 470 782,62 грн, 2025 рік - 470 782,62 грн, 2026 рік - 470 782,62 грн, 2027 рік - 470 782,62 грн, 2028 рік - 470 782,62 грн, 2029 рік - 470 782,62 грн, 2030 рік - 206 256,24 грн, 2031 рік - 0,00 грн, 2032 рік - 0,00 грн, 2033 рік - 0,00 грн, 2034 рік - 0,00 грн, всього - 6 120 173,29 грн.

Додаткова угода № 14 є оспорюваною у цій справі.

26.12.2023 відповідачі уклали додаткову угоду № 15 до Договору (т.1, а.с. 108), в якій, посилаючись на перевищення фактичної економії (скорочення споживання та витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів на об'єкті енергосервісу) над гарантованою та вичерпанням запланованих на 2023 рік видатків Замовника за статтею КЕКВ 2276 "Оплата енергосервісу", сторони дійшли згоди збільшити вказані видатки Замовника на поточний бюджетний рік за рахунок їх зменшення в останньому році дії Договору, у зв'язку з чим викласти Календарний план щодо очікуваних показників видатків замовника енергосервісу (Додаток 9 до Договору) у новій редакції, що додається до цієї додаткової угоди.

Сторони погодили, що додаткова угода № 15 набирає чинності з дати її підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печатками (у разі наявності) та діє до закінчення строку дії Договору.

Відповідно до Календарного плану щодо очікуваних показників видатків замовника енергосервісу в редакції додаткової угоди № 15 (т. 1, а.с. 108 - зворотний бік), очікувані показники видатків замовника енергосервісу на 2019 рік - 0,00 грн, 2020 рік - 0,00 грн, 2021 рік - 0,00 грн, 2022 рік - 1 441 366,51 грн, 2023 рік - 1 977 417,95 грн, 2024 рік - 470 782,62 грн, 2025 рік - 470 782,62 грн, 2026 рік - 470 782,62 грн, 2027 рік - 470 782,62 грн, 2028 рік - 470 782,62 грн, 2029 рік - 347 475,73 грн, 2030 рік - 0,00 грн, 2031 рік - 0,00 грн, 2032 рік - 0,00 грн, 2033 рік - 0,00 грн, 2034 рік - 0,00 грн, всього - 6 120 173,29 грн.

Додаткова угода № 15 є оспорюваною у цій справі.

Всього вищезазначеними додатковими угодами (як оспорюваними, так і не оспорюваними) збільшений очікуваний показник видатків Замовника енергосервісу на 2022 рік на суму 1 068 890,57 грн (1 441 366,51 - 372 475,94), на 2023 рік - 1 604 942,01 грн (1 977 417,95 - 372 475,94), всього - на 2 673 832,58 грн (1 068 890,57 + 1 604 942,01).

З матеріалів справи суд установив, що Договір виконувався відповідачами.

У ході виконання Договору в 2022 - 2023 роках відповідачі складали Акти про виконання зобов'язань за Договором, за якими Товариство як Виконавець здавало, а Ліцей як Замовник приймав виконання зобов'язань за Договором з досягнення зазначеного в Акті рівня Фактичної економії (обсягу скорочення рівня витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг), зокрема теплової енергії (теплопостачання).

В Актах зазначалися такі показники, як базовий рівень витрат за розрахунковий період у грошовому вимірі, фактичні витрати за розрахунковий період у грошовому вимірі, Фактична економія (скорочення витрат), платіж за розрахунковий період.

Зокрема, складені такі Акти про виконання зобов'язань за Договором на загальну суму платежів 3 474 406,34 грн:

- від 09.06.2022 № 1 на суму Фактичної економії за період з січня до березня 2022 року - 1 313 542,30 грн, платіж за розрахунковий період - 1 182 188,07 грн (т.1, а.с. 110);

- від 14.12.2022 № 1 на суму Фактичної економії за листопад 2022 року - 287 976,04 грн, платіж за розрахунковий період - 259 178,44 грн (т.1, а.с. 112);

- від 06.03.2023 № 1 на суму Фактичної економії за січень 2023 року - 662 817,76 грн, платіж за розрахунковий період - 596 535,98 грн (т.1, а.с. 114);

- від 16.03.2023 № 2 на суму Фактичної економії за лютий 2023 року - 390 475,32 грн, платіж за розрахунковий період - 351 427,79 грн (т.1, а.с. 116);

- від 17.05.2023 № 2 на суму Фактичної економії за березень 2023 року - 565 086,87 грн, платіж за розрахунковий період - 508 578,18 грн (т.1, а.с. 118);

- від 26.12.2023 № 4 на суму Фактичної економії за період з 13.11.2023 до 30.11.2023 - 354 283,09 грн, платіж за розрахунковий період (з урахуванням знижки 40 % на пізній початок опалювального сезону) - 191 312,87 грн (т.1, а.с. 120);

- від 26.12.2023 № 5 на суму Фактичної економії за грудень 2023 року - 427 983,34 грн, платіж за розрахунковий період (оплата 85,56%) - 329 563,13 грн (т.1, а.с. 121);

- від 22.02.2024 № 1 на суму Фактичної економії за грудень 2023 року - 427 983,34 грн, платіж за розрахунковий період (оплата 14,44%) - 55 621,88 грн (т.1., а.с. 123).

Акти підписані та скріплені печатками відповідачів, підписані Ліцеєм без зауважень.

Акти містять посилання на Договір від 03.12.2019 № 10, посилання на додаткові угоди в Актах відсутні.

Ліцей сплатив Товариству 3 474 406,34 грн за такими платіжними інструкціями:

- від 15.06.2022 № 996 на суму 1 182 188,07 грн з призначенням платежу "0611021;2276; Повна оплата за послуги з енергосервісу (енергозбереження) за січень 22р.-березень22р; Дог10 від 03.12.19р. д/у5від09.06.22р. акт1від 09.06.22р.; без ПДВ" (т. 1, а.с. 109);

- від 14.12.2022 № 1206 на суму 259 178,44 грн з призначенням платежу "0611021;2276; Повна оплата за послуги з енергосервісу (енергозбереження) за листопад 2022р.;Дог10 від03.12.19р. д/у6від14.12.22р. акт1від 14.12.22р.; без ПДВ" (т. 1, а.с. 111);

- від 06.03.2023 № 130 на суму 596 535,98 грн з призначенням платежу "0611021;2276; Повна оплата за послуги з енергосервісу (енергозбереження) за січень 2023р.; Дог10 від03.12.19р. д/у9від24.02.23р. акт1від 06.03.23р; без ПДВ" (т. 1, а.с. 113);

- від 17.03.2023 № 156 на суму 351 427,79 грн з призначенням платежу "0611021;2276; Повна оплата за послуги з енергосервісу (енергозбереження) за лютий 2023р.; Дог10 від03.12.19р. д/у11від16.03.23р. акт2від 16.03.23р.; без ПДВ" (т. 1, а.с. 115);

- від 17.05.2023 № 299 на суму 508 578,18 грн з призначенням платежу "0611021;2276; Повна оплата за послуги з енергосервісу (енергозбереження) за березень 2023р.; Дог10 від03.12.19р. д/у13від16.05.23р. акт2від 17.05.23р.; без ПДВ" (т. 1, а.с. 117);

- від 26.12.2023 № 803 на суму 191 312,87 грн з призначенням платежу "0611021;2276; Повна оплата за послуги з енергосервісу (енергозбереження) за листопад 2023р.;Дог10 від03.12.19р. д/у14від26.12.2023р. акт4 від26.12.2023р.; ПДВ - 31885,48" (т. 1, а.с. 119);

- від 26.12.2023 № 804 на суму 329 563,13 грн з призначенням платежу "0611021;2276; Повна оплата за послуги з енергосервісу (енергозбереження) за грудень 2023р.;Дог10 від03.12.19р. д/у15від26.12.2023р. акт5 від26.12.2023р.; ПДВ - 54927,19" (т. 1, а.с. 119);

- від 21.02.2024 № 117 на суму 55 621,88 грн з призначенням платежу "0611021;2276; Повна оплата за послуги з енергосервісу (енергозбереження) за грудень 2023р.;Дог10 від03.12.19р. акт1від 22.02.24р.; ПДВ -78463,77" (т. 1, а.с. 122).

Призначення платежу містять посилання на Договір від 03.12.2019 № 10, Акти про виконання зобов'язань за Договором та додаткові угоди, якими збільшувався очікуваний показник видатків Замовника енергосервісу на відповідний рік.

Ліцей перебуває в комунальній власності, фінансово-господарська діяльність Ліцею здійснюється на підставі кошторису; джерелами формування кошторису Ліцею є, серед іншого, кошти місцевого та Державного бюджету, що підтверджується Статутом Ліцею, затвердженим рішенням міської ради міста Кропивницького від 27.08.2019 № 2768, та відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 1, а.с. 207-218, 235).

Наведені вище оплати були здійснені Ліцеєм за рахунок бюджетних коштів, що визнається учасниками справи та підтверджується копіями платіжних інструкції (т. 1, а.с. 109, 111, 113, 115, 117, 119, 122), листуванням Ліцею з Міською радою міста Кропивницького з питань розрахунків з Товариством (т. 1, а.с. 148, 149), копіями кошторисів та змінами до них, планами асигнувань, звітами (т. 1, а.с. 124-142).

На підставі постанови про призначення судово-економічної експертизи від 05.03.2024, винесеної слідчим Кропивницького РУП ГУНП Кіровоградській області, з урахуванням постанови від 27.03.2024, у кримінальному провадженні № 12023121010002021 проведена судова економічна експертиза, результати якої оформлені висновком експерта від 05.04.2024 № 553-555/24-27 (т. 1, а.с. 166-199).

У пункті 1 розділу "ВИСНОВКИ" (т. 1, а.с. 199) зазначеного висновку експерта вказано: "Проведеним дослідженням документів, що містяться в матеріалах кримінального провадження, а саме: Актів про виконання зобов'язань, платіжних документів на перерахування оплати за енергосервіс, інформації КЗ "Ліцей "Сокіл" про щоденну температуру в приміщеннях, з урахуванням інформації КП «Теплоенергетик» КМР щодо тривалості опалювального періоду (лист від 27.03.2024 вих. № 13-881/14) розмір фактичного скорочення рівня витрат на оплату теплопостачання КЗ "Ліцей "Сокіл" Міської ради міста Кропивницького (ЄДРПОУ 02136560) не відповідає сумі, сплаченій ТОВ "Арматок" (ЄДРПОУ 36223906) за надання послуг з енергосервісу відповідно до Енергосервісного договору від 03.12.2019 № 10. За послуги енергосервісу, надані протягом 2022 року, ТОВ "Арматок" безпідставно перераховано 930 887,60 грн., в 2023 році - 1 361 629,74 грн.".

Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з такого.

Щодо позовних вимог про визнання недійсними додаткових угод до Договору.

Відповідно до частини першої статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Приписами пункту 2 частини першої статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Загальні підстави визнання правочину недійсним і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215 та 216 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За змістом статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як виснувала Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.11.2019 у справі № 918/204/18, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, підлягає встановленню наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків; за результатами вирішення спору в судовому рішенні вказується, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Тобто у справах про визнання правочинів недійсними належить установити наявність дефектів елементів правочину на момент його вчинення: дефектів (незаконності) змісту правочину, дефектів (недотримання) форми, дефектів суб'єктного складу, дефектів волі (невідповідності волі та волевиявлення).

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 14.03.2024 у справі № 920/395/23.

Разом із цим, стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину та зазначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі судового рішення (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.07.2015 у справі № 6-301цс15 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 916/5073/15).

Отже, у разі неспростування презумпції правомірності правочину, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.

За такого позивач, звертаючись до суду з вимогами про визнання правочину недійсним, має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання правочинів недійсними, а також довести наявність його порушеного права.

У контексті вищенаведеного, суд звертає увагу на те, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, позивач зобов'язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, як саме оспорюваний ним правочин порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і, залежно від встановленого, вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Як неодноразово наголошував Верховний Суд у своїх постановах від 07.04.2021 у справі №910/1255/20, від 16.03.2021 у справі № 133/2718/18 та від 21.04.2021 у справі №904/5480/19, під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину необхідно застосовувати загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Під порушенням розуміється такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Крім того, у постанові від 22.06.2020 у справі № 177/1942/16-ц Верховний Суд вказав, що тлумачення статей 215, 216 Цивільного кодексу України та статей 651-653 Цивільного кодексу України свідчить, що законодавець розмежовує конструкції «недійсність договору» та «розірвання договору», як за підставами, так і за своїми правовими наслідками. Наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладення. Тобто недійсність договору має існувати в момент його укладення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, що виникли на підставі укладеного договору. Невиконання чи неналежне виконання зобов'язань, що виникли на підставі оспорюваного договору, не є підставою для його визнання недійсним.

Як уже було наведено вище, на обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що, ураховуючи порушення вимог статей 5, 41 Закону України «Про публічні закупівлі», положень пунктів 5.3, 11.1 укладеного відповідачами Енергосервісного договору від 03.12.2019 № 10 (далі - Договір), Додатку 4 до Договору, а також порушення вимог частини чотирнадцятої статті 23 Бюджетного кодексу України щодо порядку перерозподілу видатків бюджету, ураховуючи безпідставність перерахування внаслідок таких дій КЗ "Ліцей "Сокіл" на рахунок ТОВ "Арматок" у зв'язку з недосягненням рівня навіть гарантованої економії за Договором бюджетних коштів у сумі 2 292 517,34 грн, в тому числі за 2022 рік - 930 887,60 грн, за 2023 рік - 1 361 629,74 грн, додаткові угоди від 09.06.2022 № 5, від 14.12.2022 № 6, від 23.02.2023 № 7, від 24.02.2023 № 9, від 16.03.2023 № 11, від 16.05.2023 № 13, від 26.12.2023 № 14 та № 15 мають бути визнані судом недійсними із застосуванням відповідних правових наслідків у виді повернення ТОВ "Арматок" вказаної суми коштів.

Зокрема, на розвиток таких аргументів, прокурор вказує, що статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників та максимальної економії та ефективності.

На переконання прокурора, після внесення змін до Договору незаконними додатковими угодами положення Договору щодо його істотних умов не відповідають умовам закупівлі.

Частина п'ята статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначає, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у цій нормі.

За доводами прокурора, оспорюваними додатковими угодами внесені зміни до істотних умову Договору, чим порушені статті 5, 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

За приписами частини другої статті 5 Закону України "Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації", істотними умовами енергосервісного договору є:

1) предмет енергосервісного договору, у тому числі перелік заходів, строки та умови впровадження енергосервісу;

2) ціна енергосервісного договору;

3) базовий рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг у натуральних показниках та у грошовій формі за цінами (тарифами) на дату оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі;

4) рівень скорочення споживання та/або витрат на оплату відповідних паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг, якого має бути досягнуто в результаті здійснення енергосервісу, за кожний рік дії енергосервісного договору;

4-1) фіксований відсоток суми скорочення витрат замовника енергосервісу на оплату відповідних паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг, що підлягає до сплати виконавцю енергосервісу;

5) строк дії енергосервісного договору;

6) порядок оплати енергосервісу за рахунок скорочення споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів, як передбачено частиною п'ятою статті 5 цього Закону;

7) обов'язок сторін договору забезпечувати під час виконання енергосервісного договору узгоджені сторонами та/або визначені законодавством режими та умови використання паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг (включаючи повітряно-тепловий режим, штучне освітлення, інші характеристики, що відповідають вимогам у сфері організації праці, утримання будинків, будівель, споруд);

8) відповідальність за невиконання, неналежне виконання зобов'язань за енергосервісним договором;

9) умови та порядок розірвання енергосервісного договору і наслідки такого розірвання, включаючи відшкодування збитків, компенсації та/або інші виплати сторонами енергосервісного договору;

10) порядок переходу до замовника права власності на майно, що було утворено (встановлено) йому за енергосервісним договором;

11) порядок коригування визначення та розрахунку результату здійснення енергосервісу у разі виникнення протягом дії енергосервісного договору змін кліматичних умов, температури зовнішнього повітря, призначення об'єкта енергосервісу, змін у конструкції або площі, порядку або режиму роботи об'єкта енергосервісу тощо;

12) порядок та методи вимірювання (розрахунку) і перевірки фактичного рівня скорочення споживання та/або витрат замовника на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг внаслідок здійснення енергосервісу порівняно із споживанням та/або витратами, які були б здійснені за відсутності енергосервісу.

Календарний план щодо очікуваних показників видатків замовника енергосервісу (Додаток 9 до Договору) не належить до жодного з пунктів частини другої статті 5 Закону України "Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації", тобто не належить до істотних умов Договору, зокрема:

- предмет енергосервісного договору, у тому числі перелік заходів, строки та умови впровадження енергосервісу передбачені в розділах 2, 4 Договору та Додатку 1 до нього (які не містять посилань на Додаток 9);

- ціна енергосервісного договору - в розділі 3 Договору (який не містить посилань на Додаток 9);

- базовий рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг у натуральних показниках та у грошовій формі за цінами (тарифами) на дату оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі - в розділі 5 Договору та Додатку 3 до нього (які не містять посилань на Додаток 9);

- рівень скорочення споживання та/або витрат на оплату відповідних паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг, якого має бути досягнуто в результаті здійснення енергосервісу, за кожний рік дії енергосервісного договору передбачені в розділі 6 Договору, Додатках 5 та 8 до нього (які не містять посилань на Додаток 9);

- фіксований відсоток суми скорочення витрат замовника енергосервісу на оплату відповідних паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг, що підлягає до сплати виконавцю енергосервісу, передбачений пунктом 7.2 Договору (який не містить посилань на Додаток 9);

- строк дії енергосервісного договору передбачений пунктом 16.1 Договору (який не містить посилань на Додаток 9);

- порядок оплати енергосервісу за рахунок скорочення споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів, як передбачено частиною п'ятою статті 5 цього Закону, передбачений розділом 7 Договору (який не містить посилань на Додаток 9). Частина п'ята статті 5 цього Закону регулює визначення розміру фіксованого відсотка суми скорочення витрат замовника енергосервісу на оплату відповідних паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг, що підлягає до сплати виконавцю енергосервісу; Календарний план щодо очікуваних показників видатків замовника енергосервісу передбачає саме очікувані видатки на відповідний рік, але не порядок фактичної оплати за Договором;

- обов'язок сторін договору забезпечувати під час виконання енергосервісного договору узгоджені сторонами та/або визначені законодавством режими та умови використання паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг (включаючи повітряно-тепловий режим, штучне освітлення, інші характеристики, що відповідають вимогам у сфері організації праці, утримання будинків, будівель, споруд) передбачений у пункті 12.1 Договору та Додатку 2 до нього (які не містять посилань на Додаток 9);

- відповідальність за невиконання, неналежне виконання зобов'язань за енергосервісним договором передбачена розділом 13 Договором (який не містить посилань на Додаток 9);

- умови та порядок розірвання енергосервісного договору і наслідки такого розірвання, включаючи відшкодування збитків, компенсації та/або інші виплати сторонами енергосервісного договору передбачені розділами 13, 16 Договору (які не містять посилань на Додаток 9);

- порядок переходу до замовника права власності на майно, що було утворено (встановлено) йому за енергосервісним договором, передбачений в розділі 9 Договору (який не містить посилань на Додаток 9);

- порядок коригування визначення та розрахунку результату здійснення енергосервісу у разі виникнення протягом дії енергосервісного договору змін кліматичних умов, температури зовнішнього повітря, призначення об'єкта енергосервісу, змін у конструкції або площі, порядку або режиму роботи об'єкта енергосервісу передбачений у пункті 5.3 Договору та Додатку 4 до нього (які не містять посилань на Додаток 9);

- порядок та методи вимірювання (розрахунку) і перевірки фактичного рівня скорочення споживання та/або витрат замовника на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг внаслідок здійснення енергосервісу порівняно із споживанням та/або витратами, які були б здійснені за відсутності енергосервісу, передбачені в розділі 6 Договору (який не містять посилань на Додаток 9).

Крім того, суд ураховує, що рішенням від 19.11.2019 № 2984 "Про затвердження істотних умов договору енергосервісу" (т.1, а.с. 147) Міська рада міста Кропивницького затвердила такі істотні умови енергосервісного договору за об'єктом Будівля Комунального закладу «Навчально-виховне об'єднання "Загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів, ліцей «Сокіл», центр позашкільного виховання Кіровоградської міської ради Кіровоградської області (Комунальний заклад "Ліцей "Сокіл" Міської ради міста Кропивницького): ціну енергосервісного договору; рівень скорочення споживання та витрат на оплату теплової енергії, якого має бути досягнуто в результаті виконання енергосервісу, за кожен рік дії енергосевісного договору (визначений в табличному вигляді у гігакалоріях та відсотках до базового рівня споживання); строк дії енергосервісного договору - що також не стосується Додатку 9 до Договору.

Вказаним спростовуються посилання прокурора на те, що з урахуванням укладання оспорюваних додаткових угод положення Договору щодо його істотних умов не відповідають умовам закупівлі.

Прокурор, крім того, посилається на порушення відповідачами пунктів 5.3, 11.1 Договору, Додатку 4 до Договору при укладенні оспорюваних додаткових угод.

Пункт 5.3 Договору передбачає, що порядок коригування базового рівня споживання паливно-енергетичних ресурсів на Об'єкті та розрахунку результату здійснення енергосервісу в разі виникнення протягом строку дії договору змін у конструкції або площі, порядку або режимі роботи Об'єкта енергосервісу - визначений у Додатку 4 до цього Договору.

За доводами прокурора, відповідачі повинні були застосувати відповідний Порядок, передбачений Додатком 4 до Договору, ураховуючи зміни в режимі роботи Об'єкта енергосервісу.

Суд зазначає, що додаткові угоди не містять домовленостей Сторін Договору (відповідачів) щодо незастосування відповідного Порядку, так само як і щодо визначення, фіксування, коригування базового рівня споживання паливно-енергетичних ресурсів на Об'єкті, не містять домовленостей щодо визначення конкретних результатів енергосервісу.

За такого суд доходить висновку, що доводи прокурора про порушення пункту 5.3 Договору є доводами про порушення під час виконання Договору, а не при укладенні оспорюваних додаткових угод.

За пунктом 11.1 Договору, Замовник гарантує та зобов'язаний забезпечити дотримання належного порядку бюджетного процесу, в тому числі щодо внесення змін до кошторису та плану асигнувань бюджетної установи, на балансі якої перебуває Об'єкт, щодо оплати енергосервісу, з метою здійснення розрахунків за цим Договором.

Обґрунтовуючи порушення оспорюваними додатковими угодами норм бюджетного законодавства, прокурор зазначає, що з аналізу кошторисних видатків КЗ «Ліцей «Сокіл» встановлено недотримання вимог бюджетного законодавства, у тому числі частини чотирнадцятої статті 23 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що перерозподіл бюджетних асигнувань для збільшення видатків на оплату енергосервісу проводиться лише за рахунок зменшення видатків на оплату комунальних послуг, в цьому випадку по КЕКВ 2271 "Оплата теплопостачання". Прокурор вказує, що в ході дослідження документів КЗ "Ліцей "Сокіл" встановлено, що частина коштів на оплату енергосервісу ТОВ "Арматок" проведена за рахунок скорочення видатків, віднесених до захищених видатків згідно з частиною другою статті 55 Бюджетного кодексу України, зокрема, за рахунок зменшення асигнувань на оплату праці та нарахування на заробітну плату та видатків на придбання продуктів харчування. Необґрунтоване витрачання бюджетних коштів порушує принципи, на яких ґрунтується бюджетна система.

Суд виходить з того, що умовами оспорюваних додаткових угод не передбачено збільшення видатків на оплату енергосервісу за рахунок зменшення асигнувань на оплату праці та нарахувань на заробітну плату, так само як і за рахунок зменшення видатків на придбання продуктів харчування.

Дії із збільшення видатків на оплату енергосервісу вчинені Ліцеєм на виконання додаткових угод, тому не можуть бути підставою для визнання їх недійними.

Прокурор також посилається на частину першу статті 48 Бюджетного кодексу України і зазначає, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років; довгострокових зобов'язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України.

Довгострокове зобов'язання за енергосервісом на підставі документального підтвердження в установленому порядку скорочення обсягів споживання комунальних послуг та енергоносіїв і видатків на їх оплату за звітний період (порівняно з такими обсягами (видатками), які були б спожиті (здійснені) за відсутності енергосервісу) набуває статусу бюджетного зобов'язання у сумі, визначеній згідно з умовами договору енергосервісу виходячи з цін (тарифів), діючих у періоді, за який здійснюється розрахунок, у межах фактичного скорочення таких видатків.

За змістом пояснень прокурора, оплата за Договором здійснена Ліцеєм на спірну суму поза межами фактичного скорочення видатків на оплату споживання комунальних послуг та енергоносіїв, на обґрунтування чого прокурор послався на неправильність визначення відповідачами результатів енергосервісу, незастосування ними Додатку 4 до Договору.

Оспорювані додаткові угоди не містять положень про домовленість Сторін Договору про оплату Виконавцю винагороди поза межами фактичного скорочення видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв.

Відповідні аргументи прокурора є доводами про неналежне виконання відповідачами Договору, що не може бути підставою для визнання оспорюваних додаткових угод недійсними.

Крім наведеного, прокурор, аналізуючи статті 216, 228 Цивільного кодексу України, виснує про те, що стаття 203 цього Кодексу встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, що зміст правочину не може суперечити інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Водночас, приписами статті 228 Цивільного кодексу України визначено цивільно-правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, а не підстави недійсності оспорюваного договору. При цьому, вказує прокурор, першим реченням частини третьої статті 228 ЦК України передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Суд бере до уваги, що, за нормами частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Разом із тим, у постанові від 20.10.2021 у справі № 910/4089/20 Верховний Суд, здійснивши правовий аналіз частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України, вказав, що ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства (див. висновки Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі № 910/6271/17).

У цій справі відсутні відомості про те, що відповідачі мали умисел на порушення правового господарського порядку.

Прокурор зазначає, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України), та, посилаючись на правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21, вказує, що сторони договору повинні поводитися правомірно як під час його виконання, так і на переддоговірній стадії. Зокрема, мають поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності. Пропозиція нерозумних умов договору, тобто таких, які завідомо є неприйнятними через існування законодавчих заборон і обмежень, а також прийняття іншою стороною таких умов може підтверджувати недобросовісність поведінки обох сторін договору.

Прокурор неодноразово вказує на відсутність стверджуваного відповідачами в оспорюваних додаткових угодах перевищення Фактичної економії над Гарантованою та, відповідно, відсутність підстав для укладання оспорюваних додаткових угод.

Зміст додаткових угод свідчить про те, що стверджуване відповідачами перевищення Фактичної економії над Гарантованою є причиною укладання оспорюваних додаткових угод, а не його умовою (досягнутою ними домовленістю, оформленою додатковою угодою).

Між прокурором, позивачами і відповідачами існує спір щодо належності виконання відповідачами умов Договору в частині визначення результатів енергосервісу, яке (визначення) потягнуло за собою виплату спірної суми 2 292 517,34 грн.

На переконання суду, стверджувані в позові факти неналежного виконання відповідачами Договору як до, так і після внесення оспорюваними додатковими угодами змін до Календарного плану очікуваних показників видатків, не можуть бути підставою для визнання таких додаткових угод недійсними, оскільки порушення законодавства мають стосуватися саме змісту таких додаткових угод (досягнутих домовленостей), але не порушень, допущених Сторонами Договору під час виконання Договору, до якого вносяться зміни.

Суд бере до уваги, що відповідачі як Сторони Договору зафіксували в передбачених Договором документах, зокрема, Актах визначений ними рівень досягнутої в процесі виконання Договору Фактичної економії, і в разі неправильності таких сум, їх визначення з порушенням умов Договору та, як наслідок, виплати на підставі Актів завищених сум, такі дії Сторін Договору мають кваліфікуватися як порушення Договору, а надмірно сплачена сума - як збитки, завдані таким порушенням, про що буде детально зазначено далі за текстом цього рішення.

За такого суд дійшов висновку, що наведені прокурором обставини, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 22.06.2020 у справі № 177/1942/16-ц, не можуть бути підставою для визнання недійсними оспорюваних додаткових угод.

Додатково суд зауважує, що прокурор не оспорює дійсності додаткової угоди від 23.02.2023 № 8, відповідно до якої очікуваний показник видатку на 2022 рік становить 1 441 366,51 грн, тобто є таким самим, як і за останньою додатковою угодою від 26.12.2023 № 15, дійсність якої оспорюється.

За такого визнання недійсними оспорюваних додаткових угод не змінить редакції Календарного плану з показником очікуваного видатку на 2022 рік - 1 441 366,51 грн.

За поясненнями прокурора, така додаткова угода (№ 8) не оспорюється, оскільки на її підставі не було оплат.

Суд, в свою чергу, зазначає, що оспорювані додаткові угоди не є підставою для оплати, якою (підставою), в свою чергу, є умови Договору (щодо визначення Сторонами Договору рівня Фактичної економії в Актах та розрахунків за енергосервіс) і Акт про виконання зобов'язань, про що було зазначено вище.

Щодо позовних вимог про стягнення з Товариства безпідставно отриманих коштів в сумі 2 292 517,34 грн.

Суд зауважує, що за змістом статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

У позовній заяві спірна сума в розмірі 2 292 517,34 грн кваліфікована як безпідставно набуті кошти за додатковими угодами, які мають бути визнані недійсними. На обґрунтування підстав для стягнення зазначеної суми прокурор посилається на статтю 1212 Цивільного кодексу України.

За нормами статті 1212 глави 83 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

У постанові від 26.06.2019 у справі № 910/9072/17 Велика Палата Верховного Суду вказала, що аналіз статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що згідно з пунктом 3 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України, положення глави 83 цього Кодексу застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні. Однак необхідною умовою для цього є відсутність або відпадіння достатньої правової підстави.

Як зазначено вище, суд не установив підстав для визнання оспорюваних додаткових угод недійсними.

Одночасно, на переконання суду, дійсність або недійсність оспорюваних додаткових угод не має юридичного значення для вирішення питання про стягнення до місцевого бюджету спірних грошових коштів у розмірі 2 292 517,34 грн з огляду на таке.

На обґрунтування позову прокурор вказує, що укладенням оспорюваних додаткових угод порушені матеріальні інтереси держави, оскільки, з урахуванням таких додаткових угод, Ліцей безпідставно перерахував бюджетні кошти Товариству на загальну суму 2 292 517,34 грн.

З пояснень сторін та матеріалів справи суд установив, що бюджетні кошти в сумі 3 474 406,34 грн, які включають спірну суму в розмірі 2 292 517,34 грн, перераховані Ліцеєм Товариству як оплата за енергосервіс.

Як установив суд, Договір є оплатним. Відповідно до абзацу 2 пункту 2.1, пункту 7.1 Договору, оплата енергосервісу здійснюється за рахунок досягнутої в результаті здійснення енергосервісу Фактичної економії Замовника (у грошовому вимірі) у відповідному розрахунковому періоді.

За нормами пункту 6.5 Договору, розмір фактичної економії у натуральному та грошовому вимірі у розрахунковому періоді визначається Сторонами цього Договору шляхом підписання Акта про виконання зобов'язань за енергосервісом (далі - Акт), що є підставою для розрахунків за цим Договором, за формою, визначеною у Додатку 6 до цього Договору.

За змістом пункту 6.7 Договору, у разі незаявлення Замовником обґрунтованих заперечень (зауважень) до Акта протягом трьох робочих днів з дня його отримання, такий Акт вважається погодженим та підписаним з боку Замовника та може бути підставою для виставлення рахунків за цим Договором.

Додатковою угодою № 8 відповідачі погодили: "5.5. Замовник не пізніше першого числа місяця, що наступає за розрахунковим періодом, надсилає Виконавцеві показники приладу обліку паливно-енергетичних ресурсів об'єкту енергосервісу станом на останній день розрахункового періоду у вигляді фотознімку безпосередньо з дисплею приладу обліку на електронну адресу Виконавця, зазначену в розділі "Реквізити Сторін". Виконавець має право без будь-яких перешкод зняти показники приладу обліку об'єкту енергосервісу самостійно.

Розмір Фактичної економії у натуральному та грошовому вимірі у розрахунковому періоді визначається Сторонами цього Договору шляхом підписання Акту про виконання зобов'язань за енергосервісом (далі - Акт), що є підставою для розрахунків за цим Договором за формою, визначеною у Додатку 6 до цього Договору.

За згодою Сторін Акт про виконання зобов'язань може складатися за декілька розрахункових періодів".

Відповідно до пункту 7.2 Договору, розмір щомісячного платежу за цим Договором розраховується Сторонами у розмірі 90% Фактичної економії Замовника у грошовому вимірі на Об'єкті, що визначена в Акті про виконання зобов'язань (за передбаченою в пункті 7.2 Договору формулою).

Згідно з пунктом 7.3 Договору, оплата за цим Договором у частині, що випливає з обсягу Гарантованої економії, здійснюється Замовником щомісяця на підставі Акта, визначеного в пункті 6.5 цього Договору, - протягом 15 банківських днів, після його підписання Сторонами.

За пунктом 7.4 Договору, у випадку коли рівень Фактичної економії перевищує Гарантовану економію, винагорода Виконавця, що випливає у зв'язку з таким перевищенням, сплачується Замовником за результатами кожного календарного року дії цього Договору, - протягом 15 банківських днів після підписання Сторонами звірки обсягів економії у відповідності до пункту 6.8 цього Договору.

Вищенаведене свідчить про те, що розмір Фактичної економії Сторони Договору визначають в Актах про виконання зобов'язань за Договором.

При цьому оплата в частині Гарантованої економії має здійснюватися на підставі Акта про виконання зобов'язань щомісяця, а в разі перевищення Фактичною економією Гарантованої - на підставі Актів про виконання зобов'язань після підписання Сторонами Договору Акта звірки обсягів економії за результатами календарного року.

Тобто Акт про виконання зобов'язань є основним документом, в якому, за умовами Договору, фіксується розмір Фактичної економії та відповідні суми до сплати Виконавцю.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.

За частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Суд установив, що бюджетні кошти на загальну суму 3 474 406,34 грн, які включають спірну суму в розмірі 2 292 517,34 грн, витрачені (перераховані) Ліцеєм Товариству в порядку виконання господарського зобов'язання з оплати енергосервісу, передбаченого Договором від 03.12.2019 № 10 (пункт 2.1, розділ 7 Договору).

Підставою для виконання господарського зобов'язання з оплати енергосервісу (витрачання бюджетних коштів) є передбачений Договором Акт про виконання зобов'язань за енергосервісом.

Додатковими угодами викладений у новій редакції Календарний план щодо очікуваних показників видатків замовника енергосервісу (Додаток 9 до Договору), який сам по собі не є підставою для оплати.

Зазначення реквізитів оспорюваних додаткових угод у призначенні платежу в платіжних інструкціях (поряд із вказівкою на Договір та відповідний Акт як на підстави платежу) не змінює того, що підставою для оплати передусім є саме Акт про виконання зобов'язань за енергосервісом.

Додаткові угоди не передбачають зобов'язань Ліцею з оплати Товариству жодних сум.

Додатковими угодами не зафіксовані конкретні розміри Фактичної економії.

Такими додатковими угодами лише збільшений очікуваний показник видатків на відповідний календарний рік.

Наявність додаткових угод про внесення змін до Календарного плану щодо очікуваних показників видатків замовника енергосервісу створили передумови для перерозподілу бюджетних асигнувань, внесення змін до кошторисів Ліцею та для проведення органом Державної казначейської служби бюджетного платежу.

Разом із тим, у разі відсутності складеного відповідно до умов Договору Акта, яким сторони оформлюють виконання зобов'язань за Договором, як така сама по собі наявність додаткової угоди про збільшення розміру показника очікуваних витрат у відповідному календарному році не породжує права або обов'язку Замовника сплатити Виконавцю Винагороду.

За умовами Договору, розмір оплати залежить від результатів енергосервісу, зокрема наявності і розміру Фактичної економії.

Додатковими угодами розмір очікуваних показників видатків на 2022 рік збільшений на 1 068 890,57 грн. Зокрема, 1 441 366,51 грн (показник за Календарним планом в редакції додаткової угоди № 15) - 372 475,94 (показник за Календарним планом в первинній редакції) = 1 068 890,57 грн.

Відповідний розмір показника на 2023 рік додатковими угодами збільшений на 1 604 942,01 грн. Зокрема, 1 977 417,95 грн (показник за Календарним планом в редакції додаткової угоди № 15) - 372 475,94 грн (показник за Календарним планом в первинній редакції) = 1 604 942,01 грн.

Отже, всього укладеними до Договору додатковими угодами очікуваний показник видатків на 2022-2023 роки збільшений на 2 673 832,58 грн.

Учасники справи визнають, що всього на виконання Договору за 2022-2023 роки Товариству сплачено 3 474 406,34 грн.

При цьому до стягнення заявлені 2 292 517,34 грн, що є меншим як від суми, на яку збільшений показник очікуваних видатків (2 673 832,58 грн), так і від суми, фактично сплаченої за енергосервіс (3 474 406,34 грн).

На обґрунтування стягуваної суми прокурор посилається на неправильне визначення відповідачами результатів енергосервісу та висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи від 05.04.2024 № 553-555/24-27.

У пункті 1 розділу "ВИСНОВКИ" зазначеного висновку експерта вказано: «Проведеним дослідженням документів, що містяться в матеріалах кримінального провадження, а саме: Актів про виконання зобов'язань, платіжних документів на перерахування оплати за енергосервіс, інформації КЗ "Ліцей "Сокіл" про щоденну температуру в приміщеннях, з урахуванням інформації КП "Теплоенергетик" КМР щодо тривалості опалювального періоду (лист від 27.03.2024 вих. № 13-881/14) розмір фактичного скорочення рівня витрат на оплату теплопостачання КЗ "Ліцей "Сокіл" Міської ради міста Кропивницького (ЄДРПОУ 02136560) не відповідає сумі, сплаченій ТОВ "Арматок" (ЄДРПОУ 36223906) за надання послуг з енергосервісу відповідно до Енергосервісного договору від 03.12.2019 № 10. За послуги енергосервісу, надані протягом 2022 року, ТОВ «Арматок» безпідставно перераховано 930 887,60 грн., в 2023 році - 1 361 629,74 грн.».

930 887,60 + 1 361 629,74 = 2 292 517,34.

Прокурор вказує, що укладення оспорюваних додаткових угод призвело до нераціонального і неефективного використання бюджетних коштів, що порушує інтереси держави в бюджетній сфері, оскільки з урахуванням вказаних додаткових угод здійснено безпідставне перерахування значно більшої суми коштів за послуги енергосервісу за 2022 та 2023 роки, ніж передбачено первісною домовленістю на вказаний період, без достатніх правових підстав.

Прокурор зазначає, що правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять державний і суспільний інтерес, а необґрунтоване витрачання бюджетних коштів порушує принципи, на яких ґрунтується бюджетна система та, за своєю економічною сутністю, є збитками, спричиненими відповідному бюджету, з якого фінансуються ці видатки.

Прокурор також вказує на необґрунтованість укладення оспорюваних додаткових угод та безпідставне зайве перерахування коштів за 2022 та 2023 роки, оскільки економії в заявленому відповідачами розмірі не відбулося.

Матеріали справи свідчать, що спірна сума витрачених коштів (2 292 517,34 грн) утворилася внаслідок дій відповідачів з визначення результатів енергосервісу, відображених в Актах, передбачених Договором, та сплати Ліцеєм Товариству відповідних сум на підставі Актів.

При цьому прокурор вказує на неправильність і незаконність визначення сторонами відповідних результатів енергосервісу, а відповідачі навпаки наполягають на правильності і законності їхніх дій.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачами умов Договору в частині визначення фактичної економії, незастосуванням відповідачами Порядку коригування розрахунку результату здійснення енергосервісу (Додатку 4 до Договору); порушенням порядку оплати, зокрема, щомісячною оплатою Винагороди Товариству виходячи з визначеного відповідачами перевищення Фактичної економії над Гарантованою, а не за результатами звірки обсягів економії наприкінці календарного року в порядку пунктів 6.8, 7.3 Договору.

Тобто між сторонами існує спір щодо належності (правильності, законності) виконання відповідачами умов Договору в частині визначення результатів енергосервісу та виплати Винагороди Товариству.

Суд погоджується з прокурором в тому, що витрачання бюджетних коштів становить суспільний інтерес і зачіпає інтереси держави.

Разом з тим, спірна сума не є безпідставно набутою, оскільки була сплачена Ліцеєм Товариству на підставі Актів про виконання зобов'язань, оформлених в порядку виконання відповідачами чинного Договору.

Додаткові угоди, якими внесені зміни до Календарного плану (Додаток 9 до Договору), не є самостійною підставою для здійснення оплати.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною другою статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Суд вказує, що в разі сплати, у зв'язку з неналежним виконанням Договору, надмірних сум за рахунок бюджетних коштів, вони мають кваліфікуватися як збитки, завдані державі неналежним виконанням Договору.

Зокрема, неналежне виконання охоплюється поняттям порушення зобов'язання ("Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)" - частина перша статті 610 Цивільного кодексу України.

Порушення зобов'язання, в свою чергу, визначене як підстава для відшкодування збитків (частина перша статті 611 Цивільного кодексу України, частина перша статті 224 Господарського кодексу України).

За нормами статей 22 Цивільного кодексу України, 224 Господарського кодексу України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у виді відшкодування збитків не настає.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 916/334/22.

Отже, предмет доказування у справах про стягнення збитків відрізняється від предмета доказування у справах про визнання правочинів недійсними.

Дійшовши висновку про необхідність кваліфікації спірної суми як збитків, суд не вбачає у цій справі підстав для самостійного застосування положень законодавства України, яке регулює питання відшкодування збитків (шкоди), оскільки виходячи з чітко сформульованого прокурором предмета позову про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно отриманих коштів, а також викладених підстав позову (фактичних обставин і норм права) вказане буде виходом за межі підстав і предмета позову.

Крім того, така самостійна правова перекваліфікація судом суперечитиме принципу змагальності судового процесу, оскільки позбавить можливості як прокурора та позивачів доводити перед судом наявність елементів господарського правопорушення, так і відповідачів надати свої заперечення, у тому числі доводити відсутність своєї вини.

Суд враховує, що застосування принципу «jura novit curia» («суд знає закони») не є безмежним, оскільки, перекваліфіковуючи позов за цим принципом, суд може порушити право на справедливий суд як щодо відповідача, так і щодо позивача. У таких умовах слід зважати на принцип змагальності та рівності сторін.

Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини «Гусєв проти України» від 14.01.2021 було констатовано порушення права на справедливий суд через зміну судом правової кваліфікації позову.

На підставі вищезазначеного суд розглянув позовну вимогу про стягнення з Товариства коштів в межах підстав та предмету позову, як про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави, та дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині за наведених вище підстав.

Суд також зазначає, що, за приписами частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд може спиратись на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Отже, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, №303-А. пункт 29).

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у цій справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд зазначає, що наведені в позовній заяві обставини, з урахуванням, в тому числі, правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 22.06.2020 у справі № 177/1942/16-ц, не можуть бути підставою для визнання недійсними оспорюваних додаткових угод; заявлена до стягнення спірна сума в розмірі 2 292 517,34 грн за своєю правовою природою не є безпідставно отриманими коштами, а, за наведених у позові обставин, має кваліфікуватися і доказуватися як збитки; суд не вбачає у цій справі підстав для самостійного застосування положень законодавства України, яке регулює питання відшкодування збитків, оскільки виходячи з чітко сформульованого прокурором предмета позову про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно отриманих коштів, а також викладених підстав позову (фактичних обставин і норм права), вказане буде виходом за межі підстав і предмета позову, тобто суперечитиме частині другій статті 237 Господарського процесуального кодексу України, яка забороняє вихід у рішенні суду за межі позовних вимог.

Ураховуючи вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку про відмову в позові.

Судові витрати у справі становить судовий збір, сплачений прокурором за подання позовної заяви, який, у зв'язку з відмовою в позові, стягувати з відповідачів не належить.

Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Кропивницької окружної прокуратури (25006, м. Кропивницький, вул. Є. Чикаленка, б. 11, ідентифікаційний код - 0291002521), поданої в інтересах держави в особі Кропивницької міської ради (25022, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, б. 41, ідентифікаційний код - 26241020), Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області (49101, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, б. 22, корп. 2, ідентифікаційний код - 40477689) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арматок" (02140, м. Київ, просп. Григоренка Петра, б. 39Б, приміщення 105А, ідентифікаційний код - 36223906), Комунального закладу "Ліцей "Сокіл" Кропивницької міської ради (25005, м. Кропивницький, вул. Короленка, 46, ідентифікаційний код - 02136560) про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 2 292 517,34 грн - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів у підсистемі "Електронний суд".

Повне рішення складено 05.05.2025.

Суддя Б.М. Кузьміна