вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
24 квітня 2025 рокуСправа № 912/3132/24
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогран" (вул. Гагаріна, 66, м. Помічна, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 27030)
до відповідача: "Піщанобрідського професійного аграрного ліцею" Кіровоградської обласної ради (вул. Незалежності, 1, с. Піщаний Брід, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 27037)
про визнання недійсними окремих положень договору,
секретар судового засідання - Коваленко Т.А.
представники сторін:
від позивача - Гуртовий М.О., адвокат, ордер серія ВА №1102576 від 23.01.25;
від позивача - Дейкун О.І., адвокат, ордер серія ВА №1097183 від 22.01.2025;
від відповідача - Курлейко О.С., адвокат, ордер серія ВА № 1102377 від 04.02.25;
від відповідача - Щедров О.Р., адвокат, ордер серія ВЕ № 1148852 від 10.03.25;
в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення,
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогран" до "Піщанобрідського професійного аграрного ліцею" Кіровоградської обласної ради про визнання недійсних окремих положень договору, з з покладенням на відповідача судових витрат.
Ухвалою від 24.12.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/3132/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 23.01.2025 о 12:00 год та встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
22.01.2025 позивач подав повторне клопотання про витребування доказів.
Ухвалою суду від 23.01.2025 судом задоволено частково клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогран" про витребування доказів та відкладено підготовче засідання у справі №912/3132/24 до 18.02.2025.
07.02.2025 до суду від відповідача надійшла заява про продовження строку на подання відзиву у справі.
07.02.2025 від відповідача надійшов відзив на позов.
10.02.2025 від відповідача до суду надійшло клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи доказів та заява свідка.
18.02.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогран" надійшла заява про залучення документів.
18.02.2025 у підготовчому засіданні позивач заявив усне клопотання про поновлення строків на подання доказів. Протокольною ухвалою судом задоволено клопотання відповідача щодо продовження строку для подачі відзиву до 18.02.25 та долучено його до матеріалів справи. Господарським судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та продовжено сторонам строк для подачі заяв по суті.
18.02.2025 протокольною ухвалою Господарським судом оголошено перерву у підготовчому засіданні до 18.03.25 та відкладено розгляд клопотання про долучення доказів.
20.02.2025 до суду надійшли документи, витребувані ухвалою від 23.01.2025.
07.03.2025 від позивача надійшов відзив на позов.
У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді, підготовче засідання 18.03.2025 не відбулося.
Ухвалою суду від 27.03.2025 підготовче засідання у справі № 912/3132/24 призначено на 01.04.2025.
01.04.02025 від відповідача надійшло заперечення на клопотання позивача про долучення доказів та клопотання про залишення відповіді на відзив позивача без розгляду.
У підготовчому засіданні 01.04.2025 протокольною ухвалою Господарський суд відмовив у задоволенні клопотань представників відповідача від 01.04.25 та залишив клопотання представника позивача від 31.03.2025 без розгляду, постановив: приєднати до матеріалів справи відповідь на відзив з відповідними доказами до матеріалів справи та здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням даного клопотання.
Ухвалою суду від 01.04.2025 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.04.2025.
14.04.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, понесених витрат та їх відшкодування.
15.04.2025 від позивача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
15.04.2025 оголошено перерву у судовому засіданні 17.04.2025.
17.04.2025 оголошено перерву у судовому засіданні 24.04.2025.
24.04.2025 від позивача надійшла заява про долучення документів на підтвердження судових витрат протягом 5 днів після ухвалення рішення.
У судовому засіданні 24.04.2025 досліджено докази.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступні обставини.
05.05.2023 між "Піщанобрідський професійний аграрний ліцей" Кіровоградської обласної ради (далі - Замовник, Ліцей) та ТОВ "Агрогран" (далі - Виконавець) укладено договір №05/05/23 про надання послуг (далі - Договір) (т. 1 а.с. 38-42), за умовами якого:
- Виконавець зобов'язується за завданням Замовника на свій ризик, власними силами, паливно-мастильними матеріалами, власним посівним матеріалом та добривом, надавати послуги, пов'язані з виробництвом сільськогосподарської продукції (послуги з обробітку земель в обсязі повного сільськогосподарського циклу) (ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" -77110000-4 - послуги, пов'язані з виробництвом сільськогосподарської продукції) (далі - послуги), визначені цим Договором, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі послуги (п. 1.1.);
- під послугами з обробітку земель в обсязі повного сільськогосподарського циклу сторони розуміють комплекс агрономічних та технічних заходів з вирощування врожаю, зокрема, з підготовки й оброблення ґрунту, внесення добрив, висіву посівного матеріалу (зарубіжної селекції), внесення засобів захисту рослин, вирощування культури, збору врожаю та його доставку, а також зберігання до моменту передачі врожаю Замовнику, наведені у технічному описі (додаток 1 до цього договору), що є невід'ємною частиною даного договору. Виконавець під час надання Послуг самостійно та за власний рахунок, з подальшим включенням цих сум до вартості послуг, забезпечує себе необхідною агрохімічною продукцією, насінням (культура - соняшника), добривами, паливно-мастильними матеріалами та іншими товарами (послугами, роботами), матеріалами, обладнанням та технікою, необхідними для своєчасного та якісного надання Послуг Замовнику (п. 1.2.);
- послуги надаються Виконавцем з використанням штатних працівників та сільськогосподарської техніки (надалі - Техніка), що призначена для надання передбачених Договором послуг (п. 1.3.);
- земельні ділянки, на яких виконуються роботи не передаються у користування та володіння Виконавцю (п. 1.4.);
- у випадку виявлення, при прийманні наданих послуг, невідповідності Послуг й (або) документів на них вимогам якості, обсягу, вартості, які визначені положеннями даного Договору, Замовник може відмовитися від прийняття наданих Послуг, вимагати відшкодування заподіяних збитків, а також розірвання даного Договору (згідно п. 1 ч. 1 ст. 236 ГК України) (п. 2.3.);
- якість наданих послуг підтверджується фактично зібраним врожаєм, який не може бути нижчим середньої врожайності культури соняшник в області, з врахуванням природних умов, відповідно до інформації Державної служби статистики України або Департаменту агропромислового розвитку Кіровоградської облдержадміністрації (п. 2.4.);
- ціна цього Договору визначається на підставі Специфікації, наведеної у Додатку №2 до цього Договору і складає 6 380 000,00 грн (шість мільйонів триста вісімдесят тисяч гривень 00 коп), в тому числі ПДВ - 1 063 333,33 грн (один мільйон шістдесят три тисячі триста тридцять три гривень 33 коп) (п. 3.1.);
- оплата Замовником вартості Послуг здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця, в національній валюті України - гривні (п. 4.1.);
- облік витрат за надані Послуги здійснюються за фактом надання підписаного Сторонами акта приймання-передачі наданих послуг з обробітку земель в обсязі повного сільськогосподарського циклу (надалі - Акт), а розрахунок за надані Послуги проводитиметься після збирання врожаю на підставі підписаного Сторонами Акта приймання-передачі наданих послуг та виставленого рахунка Виконавця, протягом 20 (двадцяти) банківських днів (п. 4.2.);
- Виконавець зобов'язаний розпочати виконання послуг та закінчити послуги у такі строки: Початок надання послуг визначається датою, зазначеною у письмовій заявці Замовника, наданою Замовником після підписання Договору. Замовник надсилає заявку Виконавцю будь-яким і з наступних способів: листом, факсограмою, телеграмою, телефонограмою, електронною поштою. Заявка вважається прийнятою до виконання Виконавцем, якщо протягом трьох днів з моменту її отримання Виконавець не повідомить в письмовій формі Замовника про мотивовану відмову від прийняття заявки або про заперечення по окремих її умовах. Закінчення послуг - 31 грудня 2023 року, з правом дострокового їх виконання (п. 5.1.);
- місце надання Послуг: 27000, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, село Піщаний Брід, село Любомирка. Земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні "Піщанобрідського професійного аграрного ліцею" Кіровоградської обласної ради, загальною площею - 419,1273 га: земельна ділянка площею 124,448 га (27037, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Піщаний Брід); земельна ділянка площею 294,6793 га (27040, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Любомирка) (п. 5.2.);
Пунктом 5.3 Договору №05/05/23 сторони встановлено, що послуги з обробітку земель приймаються Замовником по завершенню таких послуг та оформляються Актом приймання-передачі наданих послуг, за формою, наведеною у Додатку № 4 (т. 1 а.с. 45 з об.),
- акт приймання-передачі наданих послуг, за формою, наведеною у Додатку №4, готує Виконавець. Виконавець зобов'язаний заздалегідь, але не пізніше ніж за п'ять календарних днів, повідомляти Замовника про надані послуги до їх приймання-передачі (п. 5.4.);
- по завершенню наданих послуг Виконавець передає Замовнику підписаний Виконавцем Акт приймання-передачі наданих послуг в 2-х примірниках (п. 5.5.);
- Замовник протягом 5-ти календарних днів з дня отримання від Виконавця Акта приймання-передачі наданих послуг, за відсутності зауважень щодо якості наданих послуг та відповідності їх умовам Договору, підписує всі примірники Акта приймання-передачі виконаних послуг, та один примірник цього акта повертає Виконавцю. Підписаний Сторонами акт приймання-передачі наданих послуг є підставою для проведення розрахунків Замовника з Виконавцем (п. 5.7.);
- представником в цілях цього Договору визначено в.о. директора ліцею Ліщенюк Т.Л. з зазначенням номера телефону НОМЕР_1 (п. 6.3.4.);
- замовник має право отримати від Виконавця відшкодування збитків, які були заподіяні у наслідок невиконання чи неналежного виконання Виконавцем обов'язків, передбачених цим договором чи законодавством (п. 6.4.3.);
- у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов'язання є
його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (п. 7.1.);
- за порушення Виконавцем умов зобов'язання щодо якості Послуг стягується штраф у розмірі 20 відсотків вартості неякісних Послуг (п. 7.4.1.);
- збирання врожаю здійснюється у присутності представника Замовника (п. 12.12.);
- зібраний по даному договору врожай є власністю Замовника. Виконавець не має права розпоряджатися врожаєм до письмової вказівки Замовника (п. 12.13.);
- цей Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.12.2023 року включно (п. 13.1.);
- закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторін від обов'язку виконання зобов'язань та відповідальності за порушення умов Договору, яке мало місце під час його дії (п. 13.2.).
У Додатку №1 (Технічний опис) до Договору зазначено місце надання послуг: 27037 Кіровоградська область, Новоукраїнський район, село Піщаний Брід, село Любомирка на земельних ділянках загальною площею 419,1277 га, що перебувають у Ліцею у постійному користуванні (п. 5. договору), культура - соняшник. Прогнозована урожайність планується 3,0 т/га, якщо із-за погодних умов урожайність буде нижчою запланованої, то повинна бути не нижче середньої урожайності по області (т. 1 а.с. 42).
У зазначеному Додатку також погоджено етапи виконання послуг та ресурси, а саме: насіння посівне (LG-555 або еквівалент 1 мішок на 2,2 га) - 190 мішків, Гербіцид Євро-Лайтнінг плюс або Каптора плюс (або еквівалент) 2/га - 840 літрів, Фунгіцид Імпакт (або еквівалент) 1л/га - 420 літрів, Фунгіцид Теламус плюс (або еквівалент) (1л/га) - 420 літрів, Добрива Яра Тера Кристалон Плюс (або еквівалент) 5 кг/га + 5 кг/га - 4190 кілограм.
Серед іншого у Додатку №1 зазначено, що термін "зберігання" у даному договорі вживається, як комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна. Відвіз зерна до складських приміщень на території Новоукраїнського району (за адресою, визначеною замовником) здійснюється транспортом учасника. Зібраний урожай повинен відповідати базовим якісним показникам пунктів прийому сільськогосподарської продукції.
Згідно зі Специфікацією, наведеною у Додатку №2 до цього Договору, ціна цього Договору складає 6 380 000,00 грн.
Порядок змін умов договору про закупівлю сторонами погоджено у Додатку №3 до Договору (т. 1 а.с. 44 з об. - 45).
Форма акта приймання - передачі послуг погоджена сторонами у Додатку №4 до Договору.
Договір та додатки до нього підписано сторонами та скріплено печатками.
Позивач зазначає, що Договір про надання послуг № 05/05/2023 укладався у спосіб визначений Законом України "Про публічні закупівлі", тобто встановлення умов договору здійснювалося під переважним впливом Замовника, а Тендерна документація, відкритих торгів з особливостями "Послуги, пов'язанні з виробництвом сільськогосподарської продукції (послуги з обробітку земель в обсязі повного сільськогосподарського циклу)" по закупівлі UA-2023-04-20-010219-а, не містить характеристик земельних ділянок Ліцею, не містить інформації про якісні показники родючості ґрунту, а також того, що на цих земельних ділянках можливо зібрати заявлену прогнозовану урожайність, з урахуванням принципу Contra proferentem Товариство вважає, що п. 2.4 Договору № 05/05/23 та 3 абзац Технічного опису щодо урожайності на рівні середньої по області, порушують вимогу чинності договору щодо розумності та справедливості (т. 1 а.с. 14 - 25).
Ліцей під час оголошення публічної закупівлі, в супереч принципам здійснення публічних закупівель та ст. 857 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), не ставив застереження для учасників закупівлі, що зазвичай на власних земельних ділянках Ліцей збирає врожай в кількості, що є нижчою від середньої врожайності сільськогосподарської культури по Кіровоградській області та якість робіт, що виражаються у кількості зібраної продукції, та результат виконаних послуг виходять за межі вимог, що звичайно ставились Ліцеєм до кількості зібраного врожаю (п. 2.4. Договору про надання послуг №15/11/21 від 15.11.2021).
Позивач зазначає, що встановлений Ліцеєм в односторонньому порядку у п. 2.4 Договору про надання послуг № 05/05/23 та абз. 3 в Технічних умовах, що є додатком № 1 до Договору, обов'язок для Виконавця зібрати врожай в розмірі прогнозованої урожайності 3,0 тн/га, але не нижче середньої урожайності по області є неправомірним та порушує принцип розумності і справедливості договору; порушує права інших осіб; призводить до зловживання замовника правом. Позивач вважає, що оскаржувана частина Договору не спрямована на реальне настання правових наслідків, а створена замовником, з метою завдання шкоди виконавцю по Договору (оскільки, на думку позивача, Ліцею було відомо, що Товариство не зможе зібрати встановлений обсяг продукції через низький рівень рентного доходу в нормативній грошовій оцінці земельних ділянок Ліцею).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрогран" зазначає, що вищевикладене ввело виконавця в оману про обставини, що впливають на кількість вирощеного врожаю, з метою неправомірної вимоги щодо стягнення з виконавця збитків у вигляді упущеної вигоди.
Позивач вважає, що п. 2.4 Договору № 05/05/23 та 3 абзац Технічного опису, що є Додатком № 1 до Договору про надання послуг № 05/05/23 щодо урожайності соняшника не нижче середньої урожайності по області, такими, що суперечать Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, крім того ця частина договору не спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (виростити врожай, а спрямована на безпідставне стягнення штрафів за його порушення), тобто є недійсною.
Товариство зазначає, що середня нормативна грошова оцінка земельних ділянок Ліцею є значно нижчою за середню нормативну грошову оцінку 1 га по Кіровоградській області. НГО земельних ділянок Ліцею підтверджується Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки, сформовані на офіційному сайті Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру від 13.08.2024 р. (https://e.land.gov.ua) про відомість нормативних грошових оцінок 10 ділянок загальною площею 419,1273 га, що перебуває у постійному користуванні Ліцею; Інформацією щодо нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі в розрізі областей, що розміщено на офіційному сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про нормативну грошову оцінку за 1 гектар станом на 01.01.2022 та листом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2023 рік" вих. № 6-28-0.222-600/2-24 від 12.01.2024, згідно з яким коефіцієнт індексації за 2022 р. становить 1, а за 2023 р. - 1,051. Таким чином, середня НГО земельних ділянок Ліцею за 1 га станом 01.01.2024 становить 29 697,36 га, а середня НГО за 1 га по Кіровоградській області, що оприлюднена на офіційному сайті Державної служби з питань геодезії, становить станом на 01.01.2022 31 888 грн, а з урахуванням коефіцієнту індексації (1,051) станом на 01.01.2024 р. становить 33514,29 грн за 1 га, що на 3817 грн менше, різниця у відсотка - 11 %, та підтверджує нижчий рентний дохід який безпосередньо впливає на врожайність культур. Зважаючи лише на Нормативну грошову оцінку земельних ділянок Ліцею в порівняння із середньої НГО по Кіровоградській області, навіть не враховуючи інші фактори, що впливають на врожайність сільськогосподарських культур, врожайність на полях Ліцею має бути нижчим за середню по області мінімум як на 11 %.
Позивач зазначає, що Ліцей через сайт PROZORRO лише двічі за підсумками відкритого аукціону на закупівлю "Послуги, пов'язанні з виробництвом сільськогосподарської продукції (послуги з обробітку земель в обсязі повного сільськогосподарського циклу)" (ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" - 77110000-4 - послуги, пов'язані з виробництвом сільськогосподарської продукції)" укладав договори про надання послуг, а саме у 2021 році щодо вирощування кукурудзи протягом 2022 році, та у 2023 році щодо вирощування соняшника протягом 2023 року.
У 2022 році Ліцей виростив та зібрав на 419,1273 га кукурудзу у кількості 1830520 кг, що підтверджується копією Зведеного акта приймання-передачі виконаних робіт (послуг) згідно з Договором про надання послуг № 15/11/21 від 15.11.2021, згідно з яким послуги прийнятті, зауважень та претензій до якості наданих та прийнятих послуг не було, та складською квитанцією на зерно № 3963 від 03.11.2022 серія БА № 774566, виданою ТОВ "Зерновик" (т. 1 а.с. 33- 37).
Середня врожайність кукурудзи за 2022 рік на земельних ділянках Ліцею загальною площею 419,1273 га становить з 1 га 43,7 ц (1830520 кг: 419,1273 га = 4367,46 кг або 43,7 центнер з 1 га), а середня врожайність по Кіровоградській області за 2022 рік з 1 га становить 56,0 ц., що на 12,3 ц менше, та складає різницю у відсотках на 22 % менше.
Ці докази підтверджують, на думку позивача, що Ліцей знав, що спірна частина Договору №05/05/23 є не можливою для його виконання Товариством.
06.08.2024 Товариство звернулося до Ліцею з листом (вих.№ 59 від 06.08.2024) про надання ряду документів, на підтвердження можливості вирощування на земельних ділянках Ліцею урожаю на рівні середньої по області (т. 1 а.с. 46). Ліцей відмовив Товариству у наданні таких документів з підстав, що витребування такої інформації є втручання в його господарську діяльність (вих. № 197 від 20.08.2024) (т. 1 а.с. 28).
Адвокат АО "Гільдія правозахисників" Дейкун О.І. звернулася з адвокатським запитом до Головного управління статистики у Кіровоградській області про надання належним чином завірені копії статистичної звітності за формою 29-сг (річна) "Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду", що здавалися "Піщанобрідським професійним аграрним ліцеєм" протягом 2014 - 2024 роки включно (т. 1 а.с. 27).
04.12.2024 Головне управління статистики у Кіровоградській області надало відповідь адвокату, в якій відмовило у наданні таких документів, в зв'язку з тим, що ця інформація є конфіденційною (відповідь за вих. № 03.1-23/1732-24 від 04.12.2024) (т. 1 а.с. 29 - 31).
10.12.2024 адвокатом Дейкун О.І. направлений адвокатський запит до Придніпровського міжрегіонального центру державної установи "Інститут охорони ґрунтів України" щодо надання копій агротехнічних паспортів на земельні ділянки, що перебувають в користуванні Ліцею (т. 1 а.с. 26).
12.12.2024 Придніпровський міжрегіональний центр державної установи "Інститут охорони ґрунтів України" надав відповідь, що на вказані земельні ділянки агротехнічні паспорти не виготовлялися (вих. № 158-10/01-138 від 12.12.24).
Враховуючи наведене позивач просить визнати недійсними п. 2.4 Договору про надання послуг № 05/05/23 від 05.05.2023, укладеного між "Піщанобрідським професійним аграрним ліцеєм" Кіровоградської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрогран" та абз. 3 в Технічному описі, що є Додатком № 1 до Договору про надання послуг № 05/05/23 від 05.05.2023.
У поданому суду відзиві відповідач заперечує проти задоволення позову, вважає, що позивачем не наведено підстав недійсності правочину, позивач намагається внести зміни в істотні умови договору шляхом їх цілковитого виключення; не надано доказів, що правочин укладено під впливом обману, зловживаючи правом, у порушення прав інших осіб та без мети настання реальних наслідків, що є наслідком вимови у задоволені позову.
У відповіді на відзив позивач спростовує твердження відповідача обґрунтовуючи свої заперечення підставами викладеними у позовній заяві.
Розглядаючи спір по суті, суд враховує таке.
Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу
Частиною 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у ст. 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Положення ч. 2 ст. 16 ЦК України та статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).
ЦК України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; шляхом укладання правочинів суб'єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб'єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.
Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. Для такого визнання з огляду' на приписи ст. 5 ЦК України суд має застосувати акт цивільного законодавства, чинний на момент укладення договору (такі висновки сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17 і від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17).
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного га прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
З аналізу правової природи відкритих торгів як способу забезпечення потреб замовника шляхом закупівлі товарів, робіт, послуг, ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення відкритих торгів, оформлення за їх результатом договору про закупівлю, є правочином, який може бути визнаний недійсним у судовому порядку з підстав недодержання при його вчиненні вимог, передбачених ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. При цьому підставою визнання такого договору недійсним є порушення передбачених законодавством правил проведення торгів, визначених, зокрема, Законом України "Про публічні закупівлі", та наслідком проведення яких фактично є дії сторін щодо укладання договору.
Частинами 1 і 2 ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Двостороння реституція є обов'язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов'язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину (аналогічний висновок викладено в п. 64 і 65 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15).
Відповідно до ст. 215 та 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, як і про визнання його недійсним, може бути заявлена однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Така вимога може бути об'єднана з вимогою про визнання правочину недійсним, що в цілому сприяє швидкому та ефективному відновленню правового становища сторін, яке існувало до вчинення правочину, або заявлена як самостійна вимога у вигляді окремого позову. Якщо позов щодо застосування наслідків недійсності правочину не подано, суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи, оскільки згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 216 ЦК України зазначене право є у суду лише щодо нікчемних правочинів (такий правовий висновок викладено в пунктах 80- 82 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2021 у справі №925/1276/19).
Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об'єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб'єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звергатися за захистом до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі№ 916/1415/19 (п. 13), від26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (п. 82). від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (п. 24). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (п. 63)).
Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у ч. 2 ст. 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абз. 12 ч. 2 вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (зокрема про це зазначено у постановах від 05.06.2018 по справі № 338/180/17 (п. 57), від 11.09.2018 по справі № 905/1926/16 (п. 40), від 30.01.2019 по справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 по справі № 487/10132/14-ц (п. 89), від 16.06.2020 по справі № 145/2047/16-ц (п. 7.23), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17).
Визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням господарського (цивільного) судочинства, наведеним у ч. 1 ст. 2 ГПК України (ч. 1 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України).
Аналогічні висновки сформульовано в пунктах 5.5- 5.8, 5.12, 5.29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19.
Також, Об'єднана палата ВС у постанові від 26.05.2023 по справі № 905/77/21 виснувала, що, фактично уточнюючи висновок, викладений в п. 5.29 постанови від 21.09.2022 у справі № 908/976/19, Велика Палата Верховного Суду в п. 154 постанови від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц звернула увагу на те, що у разі, якщо на виконання оспорюваного правочину товариством сплачено кошти або передано інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не призводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі ч. 1 ст. 216, ст. 387, ч. 1, 3 ст. 1212 ЦК України).
При цьому, Об'єднана палата ВС у цій же постанові уточнила висновок, викладений у постанові цієї ж палати від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20, зазначивши: "Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом.
Разом із тими позовними вимогами про визнання виконаного/частково виконаного правочину дійсним не може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише у разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на додаток запитувача, витребування майна з володіння відповідача.
Окреме застосування позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав запитувача.
Водночас, у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з'ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов'язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові".
Таким чином, з урахуванням висновків ВС та з огляду на предмет позову у справі № 912/3132/24 - визнання недійсними окремих пунктів Договору, без одночасного застосування позивачем наслідків недійсності правочину, не призведе до поновлення майнових прав Товариства.
Суд зазначає, що договір, укладений за результатами проведених відкритих торгів є правочином, який може бути визнаний недійсним судовому порядку з підстав недодержання при його вчиненні вимог, передбачених ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України (зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей).
Товариством не надано доказів та не наведено підстав, передбачених вищезгаданою статтею, для визнання окремих пунктів Договору недійсними.
При цьому, ТОВ "Агрогран" не зазначено конкретних порушень Закону України "Про публічні закупівлі", допущених Ліцеєм під час проведення тендеру, які у подальшому стали наслідком укладання Договору, окремі пункти якого наразі визнаються недійсними.
Суд зазначає, що з огляду на зміст позовної заяви, підставою пред'явлення позову є створення преюдиційної обставини для справи № 912/1885/24, що є недопустимим (висновок ВС у постанові від 10.03.2021 у справі № 201/8412/18).
Зокрема, Господарським судом Кіровоградської області у справі № 912/3132/24 частково задоволено позов Ліцею до ТОВ "Агрогран" та стягнуто завдані, за Договором про надання послуг № 05/05/23 від 05.05.2023, збитки в розмірі 2 528 121,82 гривень і 227 510,80 гривень штрафу.
Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (ст. 217 ЦК України).
Згідно з ч. 1,2 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
У висновку Верховного Суду у постанові від 12.03.2018 у справі № 910/22319/16 зазначено, що у застосуванні наведених положень статей 204, 2015, 217 ЦК України слід враховувати, умова договору, щодо якої ставиться вимога про визнання її недійсною не може бути істотною умовою договору, оскільки в такому випадку правочин має бути визнаний недійсним в цілому.
Відповідно до умов Договору кінцевою метою надання послуг є вирощування, збір врожаю та його доставка, а також зберігання до моменту передачі врожаю Замовнику, то зазначені правовідносини притаманні договору підряду, що регулюються, зокрема, ст. 857 ЦК України.
Тож, по своїй суті договір № 05/05/23 від 05.05.2023 є змішаним, оскільки в ньому містяться елементи різних договорів, зокрема, договору надання послуг та підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 ГК України та ст. 837, 857 ЦК України якість робіт є істотною умовою договору, а тому п. 2.4. Договору та абз. 3 Технічного опису, що є Додатком № 1 до Договору, є істотними умовами договору.
Оскільки пункти Договору, які оспорюються у цій справі є істотною умовою цього Договору, то такий договір не може бути визнаний недійсним в цій частині.
Суд зазначає, що ТОВ "Агрогран" у порядку, передбаченим Додатком 3 до Договору, не ініціював питання щодо зміни істотних умов договору про закупівлю та, з урахуванням стандарту розумної та обачливої поведінки, не було позбавлене можливості дослідити, переоцінити власні можливості по вирощуванню і збиранню сільськогосподарської продукції, обсяг якої становитиме не меншим середнього по області.
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 по справі №126/3476/16-ц вказав, що аналіз положень ст. 213 ЦК України свідчить, що тлумачення правочину - це з'ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). Потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами, зокрема при невизначеності і незрозумілості буквального значення слів, понять і термінів змісту.
З урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (Постанова Верховного Суду від 10.03.2021 по справі № 607/11746/17).
Верховний Суд у постанові від 10.03.2021 у справі № 201/8412/18 зауважив, що недійсність договору як приватно-правова категорія повинна не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.
Наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладення. Тобто недійсність договору має існувати в момент його укладення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, що виникли на підставі укладеного договору. Невиконання чи неналежне виконання зобов'язань, що виникли на підставі оспорюваного договору, не є підставою для його визнання недійсним (постанова ВС від 22.06.2020 в справі № 177/1942/16-ц).
Товариство не надано доказів на підтвердження недійсності окремих пунктів Договору, а вимогу про таку недійсність пред'явлено в результаті неналежного виконання своїх зобов'язань, що встановлено у справі № 912/1885/24.
Суд зазначає, що хибним є твердження ТОВ "Агрогран", що оскаржуваний пункт Договору № 05/05/23 та 3 абзац Технічного опису щодо урожайності на рівні середньої по області, порушують вимогу чинності договору щодо розумності та справедливості, а також, що до вказаних правовідносин необхідно застосувати принцип Contra proferentem.
Принцип тлумачення правочинів "contra proferentem" означає, що слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови.
Тобто, цей принцип застосовується тоді, коли сторони не можуть однозначно визначити справжній зміст відповідної умови договору.
Так, за умовами п. 2.4. Договору - якість наданих послуг підтверджується фактично зібраним врожаєм, який не може бути нижчим середньої врожайності культури соняшник в області, з врахуванням природних умов, відповідно до інформації Державної служби статистики України.
В абз. 3 Технічного опису, що є Додатком № 1 до Договору про надання послуг № 05/05/23 від 05.05.2023, встановлено, що прогнозована урожайність планується 3,0 т/га, якщо із за погодних умов урожайність буде нижчою запланованої, то повинна бути не нижче середньої урожайності по області.
З огляду на зміст принципу "contra proferentem" можна дійти висновку, що такий принцип ніяким чином не є застосовним у цій справі, адже умови договору №05/05/23 про надання послуг, зокрема і п. 2.4., і абз. 3 Технічного опису, є більш, ніж ясними та індивідуально узгоджені сторонами.
Варто зазначити, що ТОВ "Агрогран" жодного разу під час виконання умов договору та навіть судового розгляду справи № 912/1885/24, не виражав своє нерозуміння чи двояке трактування змісту п. 2.4. Договору, аж до апеляційного перегляду судового рішення, постановленого у згаданій справі.
Про те, що оскаржувані пункти Договору, на думку позивача, порушують вимоги чинності договору щодо розумності та справедливості, спростовуються приписами п. 8.1.3. Договору, який у добровільному порядку уклав ТОВ "Агрогран".
Зокрема п. 8.1.3. Договору передбачено, що на дату укладання даного договору, сторони підтверджують та усвідомлюють, що вони мають реальну змогу належним чином виконати умови Договору, в зв'язку з чим і укладають Договір, і прагнуть виконати його належним чином у відповідності до його умов га вимог чинного законодавства, незважаючи на воєнний стан, який діє в України.
Тобто, укладаючи Договір, Товариство усвідомлювало, визнавало та гарантувало, що має реальну змогу виростити соняшник прогнозованої врожайності 3,0 т/га, але не нижчим середньої врожайності в області.
Товариство безпідставно стверджує, що під час оголошення публічної закупівлі, усупереч принципам публічних закупівель та ст. 857 ЦК України, відповідач не ставив застереження для учасників закупівлі, що зазвичай на власних земельних ділянках Ліцей збирає врожай в кількості, що є нижчою від середньої врожайності сільськогосподарської культури по Кіровоградській області та якість робіт, що виражаються у кількості зібраної продукції, та результат виконаних послуг виходять за межі вимог, що звичайно ставились Ліцеєм до кількості зібраного врожаю (п. 2.4. Договору про надання послуг №15/11/21 від 15.11.2021).
Зокрема, у позовній заяві, усупереч ст. 203 ЦК України, ст. 175 ЦПК України, позивачем не зазначено, які конкретні принципи здійснення публічних закупівель порушено Ліцеєм при оголошенні закупівлі; якими приписами чинного законодавства передбачено обов'язок Замовника закупівлі здійснювати саме такі застереження, які на думку Товариства, порушують вимогу чинності договору щодо розумності та справедливості.
Доктрина римського права "venire contra factum proprium" (принцип заборони суперечливої поведінки) базується на римській максимі "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).
Аналізуючи зміст позову та поведінку позивача під час та після виконання Договору, можна дійти до висновку, що Товариство свідомо порушує вищезазначені принципи з метою уникнення відповідальності за неналежне виконання умов Договору.
Твердження позивача про те, що Ліцей навмисно ввів в оману Товариство як виконавця умов Договору, шляхом замовчування про наявність обставин, які створили перешкоди виконати Товариством умови договору в повному обсязі, з метою завдати матеріальної шкоди Товариству, є припущенням, оскільки не підтверджується жодним доказом.
У постанові Верховного Суду від 27.01.2021 по справі № 910/17876/19 щодо правочину, вчиненого під впливом обману, сформульовано висновки про те, що правочин може бути визнаний вчиненим під впливом обману у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману, на відміну від помилки, є умисел: особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї. Обман також має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Обман має місце тоді, коли задля вчинення правочину або надається неправильна інформація, або вона замовчується. Причому це робиться навмисно, з метою аби правочин було вчинено. Усі ці обставини (наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману) повинна довести особа, яка діяла під впливом
Проте, позивачем не надано доказів наявності трьох складових здійснення правочину під впливом обману.
Таким чином, позов пред'явлено безпідставно та необґрунтовано.
Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п. 29).
Поряд із цим суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.
Крім того, дослідивши всі обставини справи та докази, суд констатує, що зловживаючи процесуальними правами, у порушення прав інших осіб та без мети настання реальних наслідків, пред'явленням даного позову ТОВ "Агрогран" намагається створити преюдиційну обставину, щоб уникнути матеріальної відповідальності за неналежне виконання умов спірного Договору та перешкодити виконанню рішення у справа 912/1885/24.
З наведених вище мотивів суд відмовляє у задоволенні позову.
Судові витрати відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України покладаються на позивача
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати учасникам справи через систему "Електронний суд".
Повний текст рішення складено 05.05.25.
Суддя М.С. Глушков