ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.05.2025Справа № 910/5417/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Блажівської О.Є., перевіривши на предмет відповідності процесуальним вимогам позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «МНЕМОСОФТ Україна»(01010, місто Київ, вул. І. Мазепи, 34)
Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (01010, місто Київ, вул. М. Омеляновича-Павленка, 15)
про визнання трудових відносин припиненими, зобов'язання вчинити певні дії
без виклику представників сторін,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МНЕМОСОФТ Україна» та Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання трудових відносин припиненими, зобов'язання вчинити певні дії.
Перевіривши подану ОСОБА_1 позовну заяву на предмет додержання вимог Господарського процесуального кодексу України, суд звертає увагу на таке.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд зазначає, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 162, 164 ГПК України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023 внесено зміни до ряду статей ГПК України.
Так, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін та інших учасників справи.
Відповідно до частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Згідно із ч. 8 ст. 6 ГПК України якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення відповідних відомостей.
Позовна заява від імені позивача подана представником (адвокатом) Татаржинським М.В. через "Електронний суд", в зв'язку з чим він не зобов'язаний зазначати інформацію про наявність у нього електронного кабінету.
Проте, зазначене не нівелює обов'язку зазначити відповідну інформацію про наявність у позивача та відповідача Електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
З огляду на викладене, суд зазначає, що представником позивача в поданому позові не зазначено інформації щодо наявності/відсутності у позивача та відповідача зареєстрованих електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема «Електронний суд»).
Отже, позивачу необхідно зазначити відомості про наявність/відсутність в сторін електронного кабінету.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Таким чином за змістом наведених норм до суду може звернутись особа, яка діє через керівника, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи) або адвокат.
Згідно з ч. 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Судом встановлено, що позовну заяву, подану до Господарського суду міста Києва, від імені позивача підписано адвокатом Татаржинським Миколою Вячеславовичем.
На підтвердження повноважень адвоката на підписання позовної заяви до останньої долучено ордер серії АА №1545701 від 12.03.2025 на надання правничої допомоги у Господарському суді м. Києва адвокатом Татаржинським Миколою Вячеславовичем.
Згідно з частиною 2 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
У пункті 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, затвердженого рішенням Ради адвокатів України Національної асоціації адвокатів України №41 від 12.04.2019, наведено перелік реквізитів, які містить ордер, зокрема ордер містить "12.4) Назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко встановив, що в ордері повинно бути зазначено орган, в якому надається правова допомога, зокрема в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога".
Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначена конкретна, повна назва такого органу, зокрема суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18, ухвалах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.08.2019 у справі №915/1301/19, від 16.12.2019 у справі №5023/1702/12, від 03.02.2020 у справі №923/265/19, від 17.08.2020 у справі № 911/2636/19, а також у постанові Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 591/6387/21 від 19.08.2024.
Суд зазначає, що Указом Президента України "Про утворення апеляційних господарських судів та затвердження мережі господарських судів України" від 11.07.2001 реформовано арбітражний суд міста Києва у господарський суд міста Києва.
Згідно вищевикладеного, повною назвою суду до якого позивачем подано позовну заяву є Господарський суд міста Києва, а не Господарський суд м. Києва. А отже ордер серії АА №1545701 від 12.03.2025 доданий до позовної заяви у якості належного та допустимого доказу на підтвердження повноважень адвоката Татаржинського Миколи Вячеславовича містить неточності в назві органу, в якому надається правова допомога.
Таким чином позивачу необхідно надати суду належним чином оформлений ордер із зазначенням вірної, повної назви суду, у якому надається правова допомога адвокатом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюються Законом України «Про судовий збір».
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року складає 3028,00 грн.
В той же час, частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру підлягає сплаті 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «МНЕМОСОФТ Україна» та Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про: визнання трудових відносин між ОСОБА_1 (РНОКПП: Документ сформований в системі «Електронний суд» 30.04.2025 11 3122226115, АДРЕСА_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МНЕМОСОФТ УКРАЇНА» (Код ЄДРПОУ 33236928, 01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 34) припиненими; зобов'язати державного реєстратора Печерської районної в місті Києві державної адміністрації внести запис про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про ОСОБА_1 як директора Товариства з обмеженою відповідальністю «МНЕМОСОФТ УКРАЇНА».
Отже, предметом розгляду є дві немайнові вимоги.
Аналогічна правова позиція щодо заявлених вимог викладена в ухвалі Верховного Суду від 23 жовтня 2023 року у cправі № 910/8295/21.
З урахуванням викладеного, та беручи до уваги немайновий характер спору, при поданні позовної заяви до суду мав бути сплачений судовий збір за дві немайнові вимоги у сумі 6056 (3028 грн х 2 х 0,8).
До позовної заяви позивачем долучено платіжну інструкцію №К3Х7-4ТР3-Р430-9639 від 13.03.2025 про сплату ОСОБА_2 (фактичний платник ОСОБА_1 ) судового збору 2 422, 40 грн.
Таким чином, при зверненні до суду позивач мав сплатити судовий збір за розгляд двох вимог немайнового характеру у розмірі 4844,80 грн з урахуванням зниженого коефіцієнту.
Проте, до позовної заяви додано докази сплати судового збору за розгляд тільки однієї вимоги немайнового характеру.
Отже, недоплата судового збору становить 2 422,40 грн.
Враховуючи викладене, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху.
При цьому суд звертає увагу, що заява про усунення недоліків також має бути направлена на адресу відповідачам.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст. 162, 164, 174, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 .
2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків у позовній заяві шляхом:
- зазначення відомостей про наявність/відсутність в сторін електронного кабінету;
- надання ордера на підтвердження повноважень Татаржинського Миколи Вячеславовича як представника ОСОБА_1 на надання правової допомоги, у якому зазначено вірну, повну назву суду, у якому надається правова допомога адвокатом;
- надання доказів сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн;
- доказів надсилання копії заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами відповідачам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає
Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА