ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.04.2025Справа №910/1350/25
За позовомвиконуючого обов'язки керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської обласної ради
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на
стороні позивача:Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня №3"
про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 292 473,17 грн
Суддя Бойко Р.В.
секретар судового засідання Кучерява О.М.
Представники учасників справи:
прокурор:Стретович М.О.
від позивача:не з'явився
від відповідача:не з'явився
від третьої особи:не з'явився
У лютому 2025 року виконуючий обов'язки керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом в інтересах держави в особі Харківської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс", в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" на користь Харківської обласної ради до обласного бюджету кошти у сумі 292 473,17 грн як безпідставно сплачені.
В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, що за наслідками проведеної публічної закупівлі №UA-2020-11-17-005876-c було укладено Договір №382 про закупівлю електричної енергії від 28.12.2020, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" зобов'язалось поставити Комунальному некомерційному підприємству Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня №3" товар (електричну енергію) у загальній кількості 965 000 кВт/год за ціною 1,91558182 грн за 1 кВт з ПДВ. Однак в період дії спірного договору було укладено шість додаткових угод до Договору №382 від 28.12.2020, якими серед іншого було збільшено первісну ціну товару за договором до 3,121169 грн за 1 кВт з ПДВ, тобто в 2,6 рази, а її обсяг зменшився на 315 543 кВт/год.
За наслідками звернення Салтівської окружної прокуратури міста Харкова до господарського суду, рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2023 у справі №922/2432/23 визнано недійсними укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" та Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня №3" додаткові угоди від 22.02.2021 №3, від 18.03.2021 №4, від 04.10.2021 №6, від 02.11.2021 №7, від 26.11.2021 №8, від 13.12.2021 №9 до Договору №382 про закупівлю електричної енергії від 28.12.2020, тому, на думку прокуратури, правова підстава набуття цих коштів відповідачем відпала.
З огляду на викладене та враховуючи, що дія Договору №382 про закупівлю електричної енергії від 28.12.2020 завершилась у 2021 році, тобто разом із завершенням бюджетного періоду 2021, то прокуратура, посилаючись на ст.ст. 3, 23 Бюджетного кодексу України, вказує, що зайво сплачені Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня №3" та безпідставно отримані Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" кошти у розмірі 292 473,17 грн на підставі статей 216, 1212 Цивільного кодексу України слід стягнути з відповідача в дохід Харківського обласного бюджету.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 відкрито провадження у справі №910/1350/25; вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у розгляді справи Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня №3" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; визначено учасникам справи строки на подання заяв по суті спору; підготовче засідання призначено на 11.03.2025.
27.02.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" було сформовано в системі "Електронний суд" відзив на позов (зареєстрований в комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" 28.02.2025), в якому відповідач вказує, що стаття 44 Закону України "Про публічні закупівлі" визначає конкретних суб'єктів, на яких покладається відповідальність за порушення вимог цього Закону, а саме: уповноважених осіб, службових (посадових) осіб замовників, службових (посадових) осіб та членів органу оскарження, службових (посадових) осіб Уповноваженого органу, службових (посадових) осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службових (посадових) осіб органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку). Стаття 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачає такої міри відповідальності як стягнення з постачальника надмірно сплачених чи безпідставно сплачених грошових коштів на користь замовника, у разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", натомість, стаття 164-14 КУпАП передбачає, що внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених Законом, тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадови), уповноважених осіб замовника від тисячі п'ятсот до трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тому покладення відповідальності на постачальника у вигляді стягнення безпідставно сплачених грошових коштів на користь споживача або бюджету за порушення норм пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", на думку відповідача, є неправомірним, незаконним, необґрунтованим та таким, що суперечить ст. 44 Закону України "Про публічні закупівлі" та ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У свою чергу, стаття 38 КУпАП визначає строки накладення адміністративного стягнення. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" вказує, що прокурор звертається з таким самим позовом, між тими ж сторонами, про той же предмет спору, що і в справі №922/2432/23, та просить суд стягнути грошові кошти не на користь КНП, а на користь Харківської обласної ради. Також у відзиві відповідач просить суд визнати причини не подання відзиву на позов у встановлений строк (26.02.2025) поважними та залучити даний відзив на позов до матеріалів справи №910/1350/25.
05.03.2025 через систему "Електронний суд" від Салтівської окружної прокуратури міста Харкова надійшла відповідь на відзив, в якій прокурор вказує, що рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2023 у справі №922/2432/23 визнано недійсними додаткові угоди №3 від 22.02.2021, №4 від 18.03.2021, №6 від 04.10.2021, №7 від 02.11.2021, №8 від 26.11.2021 та №9 від 13.12.2021 до Договору про закупівлю електричної енергії №382 від 28.12.2020, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" та Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня №3", то отримана відповідачем надлишкова оплата у сумі 292 473,17 грн є майном яке відповідач зберіг у себе за рахунок позивача без достатньої правової підстави. Таким чином прокурор вказує, що предметом заявленого прокурором позову є повернення коштів, безпідставно одержаних на підставі недійсних додаткових угод відповідно до положень ст. 1212 ЦК України, в той час як питання порушення посадовими особами порядку проведення закупівель, встановлення винних осіб чи накладення адміністративних стягнень не є предметом даного судового розгляду. Також прокурор не погоджується із доводами відповідача, що підстави позову ідентичні справі №922/2432/23. Так, прокурор вказує, що постановою Північного апеляційного господарського суду 20.03.2024 у справі №922/2432/23 частково задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" та скасовано рішення Господарського суду міста Києва в частині задоволення позову про стягнення надмірно сплачених коштів у сумі 292 473,17 грн; прийнято нове рішення, яким позов керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова, поданий в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня №3", залишено без розгляду. Відтак прокурор зазначає, що на теперішній час, відсутнє рішення суду про той же предмет спору, між тими ж сторонами і з тих же підстав, в той час як відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК залишення позовної заяви без розгляду не є перешкодою для повторного звернення до суду з такою заявою.
10.03.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" було сформовано в системі "Електронний суд" клопотання про зупинення провадження у справі №910/1350/25 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки судове рішення постановлене за результатами перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24 не вплине на вирішення справи №910/1350/25; закрито підготовче провадження у справі; встановлено порядок дослідження доказів - в порядку їх розміщення в матеріалах справи; роз'яснено відповідачу, що заперечення на відповідь на відзив можуть бути подані у встановлені в ухвалі суду строки; призначено розгляд справи по суті на 03.04.2025.
В судове засідання, призначене на 03.04.2025, з'явилась прокурор і надала пояснення по суті спору, за змістом яких позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі.
Сторони та третя особа явку своїх представників в судове засідання 03.04.2025 не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про місце, дату та час засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується наступним.
Так, наявними в матеріалах справи повідомленнями про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи підтверджується, що ухвала суду про повідомлення і виклики від 11.03.2025 була доставлена до електронних кабінетів Харківської обласної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" 12.03.2025 о 18 год. 10 хв., про що судом було отримано інформацію 13.03.2025.
Пунктом 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, ухвала суду від 11.03.2025 вручена сторонам 13.03.2025.
Оскільки третьою особою не було виконано свого обов'язку з реєстрації свого електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), то ухвала суду від 11.03.2025 була направлена Комунальному некомерційному підприємству Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня №3" засобами поштового зв'язку на адресу місцезнаходження, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (61068, Харківська обл., м. Харків, вул. Павлова Академіка, буд. 46), та у відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0610238899144 була вручена третій особі 20.03.2025
Пунктом 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Таким чином, ухвала суду від 11.03.2025 вручена третій особі 20.03.2025.
Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Керуючись вказаними приписами господарського процесуального закону, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників Харківської обласної ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" та Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня №3".
В судовому засіданні 03.04.2025 судом завершено розгляд справи №910/1350/25 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня №3" проведено відкриті торги за ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія.
За результатами розгляду тендерних пропозицій визначено переможцем Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс".
28.12.2020 Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня №3" (споживач) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (постачальник) укладено Договір про закупівлю електричної енергії №382 (надалі - Договір), предметом якого є закупівля електричної енергії, ДК 021:2015 під кодом: 09310000-5: "Електрична енергія", за ціною 1,91558182 грн з ПДВ за 1 кВт/год, за обсяг електричної енергії 965 000 кВт/год, загальною вартістю 1 848 536,46 грн за рахунок загального фонду бюджету - 1 833 211,82 грн, за рахунок власних коштів - 15 324,64 грн.
Строк постачання електричної енергії визначено - до 31 грудня 2021 року. Договір вступає в силу з 01.01.2021 та діє до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором.
Відповідно до пункту 1.1 Договору постачальник постачає споживачу енергію, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Пунктом 1.4 Договору визначено, що обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені споживачем залежно від потреб споживача, зміни ціни на електричну енергію та від реального фінансування видатків.
У подальшому, сторонами до Договору укладено низку додаткових угод, за якими змінено ціну товару у бік збільшення, а саме:
- додатковою угодою від 22.02.2021 №3 з 01.01.2021 збільшено ціну за 1 кВт/год електроенергії до 2,07 грн;
- додатковою угодою від 18.03.2021 №4 з 01.02.2021 збільшено ціну за 1 кВт/год електроенергії до 2,24 грн;
- додатковою угодою від 04.10.2021 №6 з 01.08.2021 збільшено ціну за 1 кВт/год електроенергії до 2,43 грн;
- додатковою угодою від 02.11.2021 №7 з 01.09.2021 збільшено ціну електроенергії до 2,64 грн;
- додатковою угодою від 26.11.2021 №8 з 01.10.2021 збільшено ціну за 1 кВт/год електроенергії до 2,87 грн;
- додатковою угодою від 13.12.2021 №9 з 01.11.2021 збільшено ціну за 1 кВт/год електроенергії до 3,12 грн.
Згідно актів прийому-передачі товару та платіжних доручень, копії яких містяться в матеріалах справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" поставило Комунальному некомерційному підприємству Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня №3" електричну енергію в обсязі 649 457 кВт/год на суму 1 536 561,19 грн.
У липні 2023 року Салтівська окружна прокуратура міста Харкова звернулась до господарського суду в інтересах держави в особі: 1) Харківської обласної ради, 2) Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня №3" та 3) Північно-Східний офіс Держаудитслужби з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс", в якій просила суд визнати недійсними додаткові угоди №3 від 22.02.2021, №4 від 18.03.2021, №6 від 04.10.2021, №7 від 02.11.2021, №8 від 26.11.2021 та №9 від 13.12.2021 до Договору про закупівлю електричної енергії №382 від 28.12.2020, а також просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" на користь Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня №3" надмірно сплачені кошти в сумі 292 473,17 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2023 у справі №922/2432/23 позов задоволено повністю; визнано недійсними додаткові угоди від 22.02.2021 №3, від 18.03.2021 №4, від 04.10.2021 №6, від 02.11.2021 №7, від 26.11.2021 №8, від 13.12.2021 №9 до договору про закупівлю електричної енергії від 28.12.2020 №382, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" та Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня №3"; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" на користь Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня №3" 292 473,17 грн надмірно сплачених коштів; стягнуто з Товариства на користь Харківської обласної прокуратури 20 491,10 грн судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2023 у справі №922/2432/23 задоволено частково; рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2023 у справі №922/2432/23 скасовано в частині задоволення позову керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова, поданого в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня №3" про стягнення надмірно сплачених коштів у розмірі 292 473,17 грн; прийнято в цій частині нове рішення, яким позов керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова, поданий в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня №3", про стягнення надмірно сплачених коштів у розмірі 292 473,17 грн залишено без розгляду; в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2023 у справі №922/2432/23 залишено без змін.
Скасовуючи рішення суду від 12.09.2023 у справі №922/2432/23 в частині стягнення коштів та залишаючи в цій частині позов без розгляду, апеляційний господарський суд виходив із того, що у відносинах щодо розрахунків з постачальником електричної енергії за договором комунальний заклад, який є розпорядником бюджетних коштів, виступає не як суб'єкт владних повноважень, а як сторона у зобов'язальних правовідносинах, а тому колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня №3" та необхідність залишення позову, поданого прокурором в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня №3" без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Спір у справі №910/1350/25 виник у зв'язку з твердженнями прокурора, що зайво сплачені Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня №3" та безпідставно отримані Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" кошти у розмірі 292 473,17 грн на підставі статей 216, 1212 Цивільного кодексу України слід стягнути з відповідача в дохід Харківського обласного бюджету
Отже судами в межах справи №922/2432/23 було визнано недійсними укладені відповідачем та третьою особою додаткові угоди №3 від 22.02.2021, №4 від 18.03.2021, №6 від 04.10.2021, №7 від 02.11.2021, №8 від 26.11.2021 та №9 від 13.12.2021 до Договору про закупівлю електричної енергії №382 від 28.12.2020, якими поетапно було збільшено ціну електричної енергії за Договором з 1,91558182 грн до 3,121169 грн за 1 кВт/год.
Постанова Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 у справі №922/2432/23 в касаційному порядку не оскаржувалась, а відтак набула статусу остаточного судового рішення.
Частиною 1 статті 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади" передбачено, що за змістом частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.
Частинами 1 та 2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта (подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі №922/2391/16 та від 22.11.2022 у справі №910/8528/21, у постанові об'єднаної палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №910/16898/19).
Таким чином, в межах справи №922/2432/23 було встановлено неправомірність збільшення ціни електричної енергії та відповідно недійсність додаткових угод №3 від 22.02.2021, №4 від 18.03.2021, №6 від 04.10.2021, №7 від 02.11.2021, №8 від 26.11.2021 та №9 від 13.12.2021 до Договору.
Вказані обставини не можуть бути переоцінені судом у даній справі, оскільки фактично буде мати місце поставлення під сумнів судових рішень у справі №922/2432/23, що є недопустимим в силу законодавства як міжнародного, так і національного.
Із наявних в матеріалах справи актів прийому-передачі товару та платіжних доручень вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" було поставлено Комунальному некомерційному підприємству Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня №3" електричну енергію в обсязі 649 457 кВт/год, за яку третьою особою було сплачено суму коштів у розмірі 1 536 561,19 грн. Тобто третьою особою оплачувалась спожита електрична енергія з урахуванням збільшення ціни згідно додаткових угод, які були визнані недійсними.
Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину, може бути заявлена як самостійно, так і бути об'єднана з вимогою повернути одержане за цим правочином у натурі або про відшкодування його вартості (якщо повернення у натурі неможливе).
Правовими наслідками недійсності правочину є двостороння реституція - у разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за умовами, дійсними на момент відшкодування. Одностороння реституція чинним законодавством не передбачена.
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, на яку позивач посилається у позовній заяві, передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Загальна умова частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Згідно із частиною першою, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Згідно з частиною першою статті 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.
Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Системний аналіз положень частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11, частини 1 статті 177, частини 1 статті 202, частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору (зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2016 у справі №6-2978цс15 та від 03.06.2016 у справі №6-100цс15).
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18.
При цьому, згідно із пунктом 1 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня №3" здійснило оплату електричної енергії в обсязі 649 457 кВт/год та сплатило за неї Товариству з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" кошти у розмірі 1 536 561,19 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи, а також не заперечується сторонами.
Проте, Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня №3" мало сплатити відповідачу за електричну енергію в обсязі 649 457 кВт/год кошти у розмірі 1 244 088,02 грн (649 457 кВт/год х 1,91558182 грн з ПДВ за 1 кВт/год, погодженої в Договорі ціни).
Враховуючи викладене, у зв'язку з тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2023, залишеним в цій частині без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 у справі №922/2432/23, визнано недійсними додаткові угоди №3 від 22.02.2021, №4 від 18.03.2021, №6 від 04.10.2021, №7 від 02.11.2021, №8 від 26.11.2021 та №9 від 13.12.2021 до Договором, сплачені позивачем кошти у розмірі 292 473,17 грн (1 536 561,19 грн сплачених коштів - 1 244 088,02 грн коштів, що підлягали сплаті за спірну електричну енергію) підлягають поверненню за недійсним правочином, а тому позов виконуючого обов'язки керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" на користь Харківської обласної ради безпідставно сплачених коштів підлягає задоволенню повністю.
Суд відхиляє посилання відповідача на те, що стаття 44 Закону України "Про публічні закупівлі" визначає конкретних суб'єктів, на яких покладається відповідальність за порушення вимог цього Закону, з огляду на те, що обов'язок повернути безпідставно утримані кошти є відмінним поняттям ніж забезпечення виконання зобов'язання (зокрема неустойка) та відповідно стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" на користь Харківської обласної ради безпідставно утримуваних коштів не є притягнення відповідача до відповідальності.
Щодо порушення інтересів держави та підстав представництва інтересів прокурором суд зазначає наступне.
Згідно п. 3 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор, серед іншого, звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави в позовній, чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Листом вих. №53-102-1894вих-24 від 25.04.2024 Салтівська окружна прокуратури міста Харкова звернулась до Харківської обласної ради, в якому повідомила про наслідки розгляду справи №922/2432/23, а також звернула увагу Харківської обласної ради, що колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку що, оскільки органом, який здійснює управління майном Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня №3" є Харківська обласна рада, на яку також покладаються функції внутрішнього контролю за повнотою надходжень і витрачанням бюджетних коштів, в тому числі, при проведенні публічних закупівель, судова колегія дійшла висновку, що Харківська обласна рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі. Відтак прокуратура пропонувала позивачу вжити вичерпних заходів спрямованих на захист інтересів держави шляхом пред'явлення до суду відповідної позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" про стягнення зазначених коштів на користь Харківської обласної ради.
Листом вих. №4225-24 від 04.06.2024 Харківська обласна рада, посилаючись на правоздатність та дієздатність Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня №3", яке було платником за Договором, повідомила Салтівську окружну прокуратуру міста Харкова, що звернулась до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня №3" з пропозицією вжити заходів щодо стягнення коштів.
Листом вих. №53-102-3466ВИХ-24 від 02.08.2024 Салтівської окружна прокуратура міста Харкова звернулась до Харківської обласної ради, в якому повідомила, що станом на 02.08.2024 на офіційному вебпорталі "Судова влада України" відсутня інформація про подання позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" про стягнення коштів у розмірі 292 473,17 грн.
Листом вих. №6143-24 від 29.08.2024 Харківська обласна рада повідомила Салтівську окружну прокуратуру міста Харкова про намір Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня №3" самостійно вжити заходів для врегулювання взаємовідносин із постачальником електричної енергії.
Листом вих. №53-102-3918ВИХ-24 від 05.09.2024 Салтівська окружна прокуратура міста Харкова звернулась до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня №3", в якому повідомила, що станом на 05.09.2024 на офіційному вебпорталі "Судова влада України" відсутня інформація про подання позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" про стягнення коштів у розмірі 292 473,17 грн та просила невідкладно вжити заходів на захист порушених інтересів держави.
Листом вих. №53-102-189ВИХ-25 від 16.01.2025 Салтівська окружна прокуратура міста Харкова витребувала від Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня №3" документи.
Також Салтівською окружною прокуратурою міста Харкова було направлено Харківській обласній раді повідомлення вих. №53-103-517вих-25 від 03.02.2025 в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" про намір подати позов від імені Харківської обласної ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" коштів у розмірі 292 473,17 грн.
Із наведеного листування вбачається, що ні Харківською обласною радою, ні Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня №3" до дати звернення прокурора із даним позовом не було вжито заходів для повернення до бюджету коштів у розмірі 292 473,17 грн, які були сплачені третьою особою на підставі правочинів, що були визнані недійсними, хоча з дати коли в судовому порядку було встановлено недійсність спірних додаткових угод до звернення прокурора із даним позовом минуло майже 11 місяців.
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18 зазначено, що сам факт незвернення уповноваженого суб'єкта владних повноважень до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захисти порушені державні інтереси, свідчить про те, що указаний суб'єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, а також у постановах Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №927/1099/20, від 16.07.2021 у справі №917/644/18 та від 09.02.2022 у справі №922/2399/21.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що при зверненні до суду з позовом у даній справі прокурором належним чином було підтверджено бездіяльність компетентного органу, який знав про порушення інтересів держави, однак не звертався до суду з відповідним позовом та не визнавав відповідного порушення, а відтак підстави для залишення позову виконуючого обов'язки керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської обласної ради без розгляду відсутні.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №910/13407/17.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позов заступника керівника виконуючого обов'язки керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" про безпідставно набутих коштів у розмірі 292 473,17 грн підлягає задоволенню повністю.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в цій частині покладається на відповідача, у зв'язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2, 14, 74, 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов виконуючого обов'язки керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської обласної ради задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного Петра, буд. 25, літ. Б, офіс 5; ідентифікаційний код 41427817) на користь Харківської обласної ради (61002, Харківська обл., м. Харків, вул. Сумська, буд. 64; ідентифікаційний код 24283333) кошти в розмірі 292 473 (двісті дев'яносто дві тисячі чотириста сімдесят три) грн 17 коп. та судовий збір у розмірі 3 509 (три тисячі п'ятсот дев'ять) грн 68 коп. Видати наказ.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 05.05.2025.
Суддя Р.В. Бойко