ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.05.2025Справа № 910/15970/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., за участю секретаря судового засідання Салацької О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Державного підприємства «Медичні закупівлі України» (вул. Грушевського, 7, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код 42574629)
до M.BIOTECH LIMITED (Gladstone House, 77-79 High Street, Egham TW20 9HY, Surrey, United Kingdom; № 5918834)
про стягнення 8 923 778, 06 грн,
Представники сторін:
від позивача: Онищук Дарія
від відповідача: не з'явився
1. Стислий виклад позиції Позивача
До Господарського суду міста Києва звернулось Державне підприємство «Медичні закупівлі України» (далі за текстом - ДП «Медичні закупівлі України», Позивач) з позовом до M.BIOTECH LIMITED (далі за текстом - Компанія, Відповідач) про стягнення пені - 6 447 983, 36 грн, штрафу - 2 169 994, 62 грн та суму попередньої оплати у розмірі 305 800, 08 грн, сплаченої за договором про закупівлю № 09/191-06/2022 від 28.06.2022.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням Відповідачем умов Договору, а саме не здійснення поставки у погоджені сторонами строки, що стало підставою для розірвання договірних відносин та нарахування штрафних санкцій.
2. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2024 позовну заяву ДП «Медичні закупівлі України» залишено без руху, Позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів направлення копії позовної заяви з додатками на офіційну адресу місцезнаходження Відповідача у відповідності до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 та Закону України «Про поштовий зв'язок».
31.12.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справ, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.02.2025.
13.01.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про виконання вимог ухвали суду в частині надання нотаріального перекладу.
15.01.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Позивача про стягнення з Відповідача судових витрат.
Підготовче засіданні 03.02.2025 відкладено на 03.03.2025.
28.02.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Позивача про долучення додаткових доказів по справі.
У підготовчому засіданні 03.03.2025 судом закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 02.04.2025.
Судове засідання 02.04.2025відкладено на 05.05.2025.
03.04.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Позивача про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.
У судовому засіданні 05.05.2025 представник Позивача надав додаткові пояснення по суті заявлених вимог, просив суд їх задовольнити.
Представник Відповідача у дане засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про місце, дату та час розгляду справи.
При цьому суд зазначає, процесуальні документи у даній справі надсилалися судом безпосередньо Відповідачу поштою за кордон для його належного повідомлення оскільки з інформації, розміщеної на офіційному сайті Постійного бюро Гаазької конференції з міжнародного приватного права hcch.net слідує, що Нотою, датованою 17.11.1967, уряд Сполученого Королівства Великобританії, не заперечує проти способів передачі документів, передбачених статтею 10 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, у судовому засіданні 05.05.2025 відповідно до статті 219 та 240 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
28.06.2022 між Позивачем (Замовник) та Відповідачем (Постачальник) укладено Договір, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити Замовнику фармацевтичну продукцію у кількості визначеній пунктом 1.2 Договору (Додаток № 1), а Замовник зобов?язався прийняти цю продукцію та оплатити її в порядку та на умовах, визначених Договором.
Згідно з пунктом 2.1 Договору поставка продукції здійснюється відповідно до Incoterms - 2020.
Загальна ціна продукції складає 30 999 923, 12 грн (пункт 3.1 Договору).
Згідно пункту 4.2 Договору вказані у пункті 4.1 та / або заявках на поставку продукції строки поставки можуть бути змінені за мотивованим зверненням сторін за наявності обґрунтованих на те підстав та / або у разі здійснення Замовником попередньої оплати, та /або у випадку дія цього договору може бути продовжена відповідно до законодавства у сфері публічних закупівель, але в будь якому випадку - за взаємною згодою сторін.
Відповідно до пункту 4.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 26.12.2022) Постачальник зобов?язаний здійснити поставку продукції за цим Договором у строк до 31.03.2023.
Згідно пункту 10.1 Договору останній вважається укладеним і набирає чинності після його підписання сторонами з моменту надання згоди уповноваженим органом управління на вчинення даного значного господарського зобов'язання та діє до 17.10.2023 (в редакції додаткової угоди № 7 від 17.07.2023).
Позивач зазначає, що станом на 11.10.2023 Відповідачем не здійснено поставку продукції у зв'язку з чим Позивач, посилаючись на положення пункту 15.3.1 Договору, звернувся до Відповідача із повідомленням від 11.10.2023 № 05/6101-10/2032 про розірвання Договору.
Оскільки поставка Відповідачем у визначені строки не здійснені, Позивачем здійснено нарахування пені та штрафу на підставі пункту 8.2 Договору згідно наданого розрахунку.
Згідно з пунктом 8.2 Договору у разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим Договором) продукції, Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка від ціни продукції, строк поставки якої порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданої (несвоєчасно переданої, повернутої) продукції, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов'язань за Договором, включаючи день виконання такого зобов'язання.
За порушення строку поставки продукції понад 30 календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 % від ціни продукції, строк поставки якої порушено.
З матеріалів справи вбачається, що Позивач звертався до Відповідача із претензією від 10.11.2023 №05/6674-11/2023 про необхідність сплати штрафної санкції.
Також Позивач просить суд стягнути з Відповідача суму попередньої оплати в розмірі 305 800 грн, оскільки остання не повернута Позивачу.
На виконання договору Позивачем 10.01.2023 витрачено 30 999 923, 08 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 4065 від 29.12.2022, на придбання валюти по курсу 36,9343 грн/долар та перераховано М.Біотек Лімітед в сумі 839 326,13 доларів США.
Таким чином, Позивачем (Замовником) здійснено попередню оплату за продукцію в сумі 839 326,13 доларів США, що підтверджує платіжна інструкція в іноземній валюті від 04.01.2023 № 104 та виписка по рахунку в АТ «Державний експортно-імпортний банк України» за 10.01.2023.
У зв'язку з невиконанням Відповідачем своїх зобов'язань, ДП «Медичні закупівлі України» повернуто по банківській гарантії суму, яка склала 839 326, 13 доларів США.
В результаті продажу відповідної валюти та зняття комісії банку за реалізацію валюти, 08.12.2023 фактично на розрахунковий рахунок ДП «Медичні закупівлі України» надійшло 30 694 123,00 грн, що підтверджується випискою з рахунка за 08.12.2023 та платіжною інструкцією № 1 про повернення в дохід держави 30 694 123 грн.
Таким чином, Відповідачем не повернуто у повному розмірі суми попередньої оплати, яка станом на дату звернення до суду з позовом становить 305 800, 08 грн.
Матеріали справи не містять заперечень чи то доводів на спростування заявлених Позивачем вимог.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Відповідно до пунктів 4 та 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» вибір права - це право учасників правовідносин визначити право якої держави підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом, що відповідає їх автономії волі, тобто принципу, згідно з яким учасники правовідносин з іноземним елементом можуть здійснити вибір права, що підлягає застосовуванню до відповідних правовідносин.
Статтею 5 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що учасники правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.
У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди України можуть приймати до свого провадження і розглядати справи з іноземним елементом у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.
Пунктом 8.1 Договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань, що виникають з цього Договору, сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.
Крім того, пунктом 9.2 Договору закріплено, що спір між сторонами, який неможливо вирішити шляхом переговорів, вирішується у судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю відповідно до чинного процесуального законодавства України.
Таким чином, враховуючи визначені вище норми чинного законодавства та положення Договору, суд дійшов висновку, що сторонами обрано право країни, за яким буде вирішуватися даний спір - чинне процесуальне законодавство України.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Контракту, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою від є договором поставки.
Як вбачається зі змісту частини 1 статті 265 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) та частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).
Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи здійснення Позивачем попередньої оплати товару, який у визначений сторонами строк (до 31.03.2023) Відповідачем не поставлено Позивачу, суд дійшов висновку, що Відповідачем в цій частині допущено порушення зобов'язання, що свідчить про правомірність нарахування штрафних санкцій.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Частиною 1 статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Штрафними санкціями згідно з частиною 1 статті 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
Перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені та штрафу, суд зазначає, що він є арифметично вірним, а здійснені Позивачем нарахування правомірними.
Що стосується вимоги про стягнення попередньої оплати, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Водночас, суд зазначає, що оскільки Договір розірвано в односторонньому порядку на підставу пункту 15.3.1, суд вважає, що кошти в розмірі 305 800, 08 грн. є такими, що зберігаються Відповідачем без належної на те правової підстави та підлягають стягненню на підставі статті 1212 ЦК України.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним. Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18).
Відповідно до частини 1 статті 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Судом при здійсненні висновків враховано принцип процесуального законодавства «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В силу викладеного, вимога Позивача про повернення суми 305 800, 08 грн. є обгрунтованою.
Підсумовуючи викладене вище, враховуючи встановлені судом обставини за сукупністю наданих доказів, суд дійшов висновку, що Позивачем доведено порушення Відповідачем договірного зобов'язання, а відтак і правомірність заявлених вимог у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК покладаються на Відповідача.
Витрати на нотаріальне засвідчення документів у розмірі 1 018, 60 грн та витрати на поштові послуги у розмірі 640, 59 грн також покладаються на Відповідача на підставі частини 4 статті 129 ГПК України оскільки останні пов'язані із вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи та є підтверджені належними доказами.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Державного підприємства «Медичні закупівлі України» - задовольнити.
2. Стягнути з M.BIOTECH LIMITED (Gladstone House, 77-79 High Street, Egham TW20 9HY, Surrey, United Kingdom; № 5918834) на користь Державного підприємства «Медичні закупівлі України» (вул. Грушевського, 7, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код 42574629) пені - 6 447 983 (шість мільйонів чотириста сорок сім тисяч дев'ятсот вісімдесят три) грн 36 грн, штрафу - 2 169 994 (два мільйони сто шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири) 62 грн та суму попередньої оплати у розмірі 305 800 (триста п'ять тисяч вісімсот) грн 08 грн, судовий збір - 133 856 (сто тридцять три тисячі вісімсот п'ятдесят шість) грн 67 коп та судові витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи - 1 659 (одна тисяча шістсот п'ятдесят дев'ять) грн 19 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано: 05.05.2025
Суддя Антон ПУКАС