ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.04.2025Справа № 910/13225/24
За позовомГромадська організація "Товариство "Восток"
доОдеської обласної державної адміністрації
простягнення 15000000,00 грн шкоди
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники сторін:
від позивачаАбрамович О.В.
від відповідачаКравцов Р.В.
Громадська організація "Товариство "Восток" звернулася до Господарського суду міста Києва із позовом до Одеської обласної державної адміністрації про стягнення 15000000,00 грн компенсації за завдану шкоду, з яких: 10000000,00 грн матеріальної шкоди та 5000000,00 грн моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що розпорядженням від 16.05.2016 №290/А-2016 відповідач передав Приватному підприємству "Південьпарксервіс" в оренду на 49 років земельну ділянку кадастровий номер: 5122785800:01:001:0435 загальною площею 12000 м2 без дотримання конкурентних засад.
Як стверджує позивач, на означеній земельній ділянці розташовані 1100 гаражів, збудовані членами Громадської організації "Товариство "Восток" за власні кошти.
09.07.2019 позивач звернувся до Одеської обласної державної адміністрації з клопотанням про передачу земельної ділянки кадастровий номер: 5122785800:01:001:0435, загальною площею 12 га в оренду, однак отримав відмову з посиланням на передання цієї ділянки в оренду Приватному підприємству "Південьпарксервіс".
Позивач зазначає, що службові особи Одеської обласної державної адміністрації, використовуючи службове становище та Приватне підприємство "Південьпарксервіс", фактично чинять перешкоди позивачеві в користуванні його власністю, встановивши шлагбаум та вимагаючи кошти з громадян (членів Громадської організації "Товариство "Восток"), шляхом укладення нікчемних договорів. Своєю діяльністю Одеська обласна державна адміністрація не сприяла позивачу у виконанні статутних завдань, обмежувала права, свободи та інтереси членів Громадської організації "Товариство "Восток", чим було завдано матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 відмовлено у відкритті провадження у справі №910/13225/24 за позовом Громадської організації "Товариство "Восток".
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 у справі №910/13225/24 скасовано в частині відмови у відкритті провадження щодо позовних вимог про стягнення з відповідача шкоди за період з 12.03.2015 по 10.04.2018 (10000000,00 грн матеріальної шкоди та 4950000,00 грн моральної шкоди), справу №910/13225/24 направлено до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі в частині позову про стягнення з відповідача шкоди за період з 12.03.2015 по 10.04.2018, у частині відмови у відкритті провадження у справі №910/13225/24 за позовом про стягнення шкоди за період з 11.04.2018 по 26.10.2020 ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 залишено без змін.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 27.12.2024 №01.3-16/1428/24 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/13225/24 у зв'язку з відпусткою судді Бондаренко-Легких Г.П.
За результатами повторного автоматизованого розподілу справу №910/13225/24 передано на розгляд судді Смирновій Ю.М.
16.01.2024 від позивача надійшло клопотання про залучення співвідповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2025 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/13225/24, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 06.03.2025.
04.02.2025 від відповідача надійшов відзив на позов.
03.03.2025 від позивача надійшла заява про остаточне визначення предмету спору, характеру спірних правовідносин та складу учасників судового процесу.
У заяві про остаточне визначення предмету спору, характеру спірних правовідносин та складу учасників судового процесу позивач просить розглядати позовні вимоги у такій редакції:
1. Стягнути з Приватного підприємства "Південьпарксервіс" кошти в сумі 7075200,00 грн на користь Громадської організації "Товариство "Восток" в якості компенсації за завдану шкоду.
2. Стягнути з Одеської обласної державної адміністрації кошти в сумі 5000000,00 грн моральної шкоди на користь Громадської організації "Товариство "Восток" за завдану шкоду.
3. Визнати договір купівлі - продажу від 20.03.2015, зареєстрований в реєстрі за №398 та посвідчений приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області Марченко О.М. недійсним.
4. Визнати договір оренди укладений між Лиманською РДА та Приватним підприємством "Південьпарксервіс" 26.10.2020 на земельну ділянку кадастровий номер: 5122785800:01:001:0435 площею 12 га недійсним.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2025 судом вирішено заяву позивача про остаточне визначення предмету спору, характеру спірних правовідносин та складу учасників судового процесу від 03.03.2025 в частині вимог про визнання недійсними договору купівлі - продажу від 20.03.2015, зареєстрованого в реєстрі за №398 та посвідченого приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області Марченко О.М. та договору оренди, укладеного між Лиманською РДА та Приватним підприємством "Південьпарксервіс" 26.10.2020 на земельну ділянку кадастровий номер: 5122785800:01:001:0435 площею 12 га не приймати до розгляду; заяву позивача про остаточне визначення предмету спору, характеру спірних правовідносин та складу учасників судового процесу від 03.03.2025 в частині вимог до Приватного підприємства "Південьпарксервіс" залишено без руху; зобов'язано Громадську організацію "Товариство "Восток" у строк до 01.04.2025 надати суду документи, які підтверджують сплату судового збору у розмірі 84902,40 грн.
Також, ухвалою суду від 06.03.2025 повідомлено сторін про відкладення підготовчого засідання на 23.04.2025.
В підготовче судове засідання 23.04.2025 з'явилися представники обох сторін.
Представник позивача підтримав подану 06.03.2025 заяву про звільнення від сплати судового збору на підставі ч.3 ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів".
З приводу цієї заяви позивача суд зауважує наступне.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.ч.1, 2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (ч.1 ст.1 Закону України "Про судовий збір").
Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом ч.1 ст.2 Закону України "Про судовий збір".
У ст.5 Закону України "Про судовий збір" наведений перелік тих, хто звільняється від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Відповідно до ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Так, з аналізу ст.8 Закону України "Про судовий збір" випливає, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених ст.8 зазначеного Закону, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 ч.1 ст.8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у п.3 ч.1 ст.8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Слід зазначити, що встановлений ст.8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті слідує, що положення пунктів 1 та 2 ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п.3 ч.1 ст.8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18).
З огляду на те, що заявником не зазначено обставин та не подано доказів поширення на нього умов передбачених ст.5 та ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір", то не вбачається правових підстав для задоволення заяви позивача про звільнення від сплати судового збору, а отже відповідна заява підлягає залишенню без задоволення.
При цьому суд відхиляє посилання позивача на положення ч.3 ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки зазначений Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів та немає жодного відношення до правовідносин сторін у справі, що розглядається судом.
Суд звертає увагу позивача на те, що згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 ст.6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п.1 ст.6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п.31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").
Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в Господарському процесуальному кодексі України обов'язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати позовну заяву.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, №28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Із врахуванням наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для звільнення позивача від сплати судового збору на суму 84902,40 грн за вимоги до Приватного підприємства "Південьпарксервіс".
Керуючись ст.8 Закону України "Про судовий збір", ст.ст.123, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання Громадської організації "Товариство "Восток" про звільнення від сплати судового збору.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Ю.М. Смирнова