вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без руху
05.05.2025м. ДніпроСправа № 904/2080/25
Суддя Ліпинський О.В. , розглянувши матеріали
за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, АДРЕСА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАКОМ-ВІРНИЙ НАПРЯМОК", м.Дніпро
про стягнення заборгованості в розмірі 60 380, 18 грн.
Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі-Позивач) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАКОМ-ВІРНИЙ НАПРЯМОК" (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 60 380, 18 грн., з яких: 53 198,40 грн. штраф за некомплектний товар, 7 181,78 грн. пеня за несвоєчасну поставку товару.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за договором за Договором про закупівлю товарів за державні кошти №9/СЗ від 29.03.2024 року.
Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки до позову не додано належних доказів сплати судового збору.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2025 року складає 3 028,00 грн.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, у позовній заяві позивачем заявлено вимоги майнового характеру, за які підлягає сплаті судовий збір у розмірі в розмірі: 3 028, 00грн.
Повивачем в якості доказу сплати судового збору до позову додано платіжну інструкцію № 664 від 24.03.2025 року.
Відповідно до довідки канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області №93/25 від 29.04.2025 платіжна інструкція № 664 від 24.03.2025 року використана у справі №904/1529/25, суддя Кеся Н.Б.
Як вбачається з КП "Діловодство спеціалізованого суду", ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2025 у справі №904/1529/25 позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України повернуто разом з доданими до неї матеріалами на підставі ст. 174 ГПК України.
Позивач не звертався до суду з заявою згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" про повернення судового збору сплаченого за платіжної інструкції № 664 від 24.03.2025 року.
Згідно ч. 5. ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Питання повторного використання платіжного документа при повторному поданні позовної заяви за умови повернення без розгляду попередньо поданої заяви також розглядалося Верховним Судом.
У постанові від 13 лютого 2019 року у справі №1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв'язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час розгляду заяви стаття 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Тому, заявник/позивач, коли подає повторно заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав заявника / позивача в частині обов'язку нести додаткові майнові витрати у зв'язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий заявник / позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної заяви, яка була залишена без розгляду.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі №160/554/23.
Отже, платіжна інструкція № 664 від 24.03.2025 року не може бути прийнята судом в якості належного доказу оплати судового збору за подання позову у даній справі.
Таким чином, позовна заява подана позивачем без додержання вимог ст. 164 ГПК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 162, 164, 174, 234 ГПК України, суд -
Позовну заяву залишити без руху.
Позивачу протягом 7 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати докази сплати судового збору у розмірі 3 028,00 грн.
Роз'яснити Позивачу, що в разі невиконання вимог щодо усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, така заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Ліпинський