30 квітня 2025 року м. Харків Справа № 922/4560/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Слободін М.М., суддя Тихий П.В.,
за участю секретаря судового засідання Голозубової О.І.,
за участю представників:
від позивача - Бендежук О.О. в порядку самопредставництва на підставі посвідчення №2662;
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Баварія Моторс", м. Харків, (вх.№785 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2025 у справі №922/4560/24 (суддя Пономаренко Т.О., ухвалене в м. Харків, дата складення повного тексту - 19.03.2025)
за позовом: Харківської міської ради, м. Харків,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Баварія Моторс", м. Харків,
про стягнення безпідставно збережених коштів,
19.12.2024 Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Баварія Моторс", в якому просила суд стягнути безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 954457,23грн. за використання земельної ділянки по просп. Аерокосмічний, 39-А у м. Харкові з кадастровим номером 6310136900:01:008:0121 за період з 09.09.2020 по 24.05.2021, а також витрати зі сплати судового збору у сумі 14 316,86 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на несплату відповідачем в період з 09.09.2020 по 24.05.2021 за користування земельною ділянкою по просп. Аерокосмічному, 39А у м. Харкові загальною площею 0,3990 га з кадастровим номером 6310136900:01:008:0121 плати за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого останній зберіг за рахунок Харківської міської ради, як власника відповідної земельної ділянки, грошові кошти у розмірі орендної плати.
Рішенням господарського суду Харківської області від 19.03.2025 у справі №922/4560/24 задоволено позов Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Баварія Моторс" про стягнення безпідставно збережених коштів; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Баварія Моторс" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 954457,23грн. за використання земельної ділянки по просп. Аерокосмічному, 39-А у м. Харкові з кадастровим номером 6310136900:01:008:0121 за період з 09.09.2020 по 24.05.2021; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Баварія Моторс" на користь Харківської міської ради витрати зі сплати судового збору в розмірі 14316,86грн.
Відповідні висновки місцевого господарського суду мотивовані тим, що з моменту оформлення відповідачем права власності на нежитлові приміщення, розташовані на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 6310136900:01:008:0121, а також враховуючи, що державна реєстрація вказаної земельної ділянки як об'єкта цивільних прав відбулась лише 09.09.2020, зобов'язання відповідача з 09.09.2020 звелось до укладення договору оренди земельної ділянки з власником цієї земельної ділянки, на якій розташована відповідні нежитлові приміщення выдповыдача.
Проте, в порушення приписів статей 120 Земельного кодексу України та 377 Цивільного кодексу України, відповідач у період з 09.09.2020 по 24.05.2021 (дата укладення договору оренди) користувався земельною ділянкою по просп. Аерокосмічному, 39А у м. Харкові загальною площею 0,3990 га з кадастровим номером 6310136900:01:008:0121, на якій розташовані нежитлові приміщення, належні йому на праві власності, без укладання договору оренди з власником відповідної земельної ділянки - Харківською міською радою.
Отже відповідач, як фактичний користувач спірної земельної ділянки, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Баварія Моторс" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2025 у справі №922/4560/24 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки всім обставинам справи, а також наданим відповідачем доводам та доказам, що призвело до передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Апелянт звертає увагу суду на те, що розрахунки безпідставно збережених коштів за використання земельних ділянок комунальної власності було проведено Департаментом земельних відносин Харківської міської ради згідно Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08 та Порядку добровільного відшкодування безпідставно збережених коштів за використання земель комунальної форми власності на території м. Харкова з порушенням вимог законодавства, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 17.10.2018 №1247/18, згідно з формулою, визначеною п.2.4 Положення, з урахуванням нормативної грошової оцінки, ставки річної орендної плати - 8%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки 1.
Проте, відповідно до Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08 (зі змінами та доповненнями), закріплений перелік земель, для яких встановлено інші ставки орендної плати.
Так, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11.09.2020 №НВ-6313758322020, земельна ділянка площею 0,3990 га за адресою м. Харків, просп. Аерокосмічний, 39-А (колиш. просп. Гагаріна), кадастровий номер 6310136900:01:008:0121 має цільове призначення 02.10 для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури. Вид використання земельної ділянки - для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об'єктами комерційного призначення.
Отже, ставка річної орендної плати (відсоток від нормативної грошової оцінки) за використання земельної ділянки для будівництва та реконструкції складає - 3%.
Окрім викладеного, апелянт зазначає, що Департаментом земельних відносин Харківської міської ради при складанні розрахунків безпідставно збережених коштів за використання земельних ділянок комунальної власності не було враховано цільове призначення та категорію земель та раніше видані розрахунки, які було додано відповідачем до матеріалів справи та не враховано додані до матеріалів справи докази сплати земельного податку за спірний період.
Скаржник також наголошує на тому, що системний аналіз норм земельного та податкового законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК). Оскільки, апелянт з моменту набуття у власність нерухомості (літ.Е-1, літ.В-1), став фактичним користувачем земельної ділянки, на якій вони знаходяться, то під час оформлення права оренди землі до моменту реєстрації договору оренди землі був платником саме земельного податку.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Баварія Моторс" на рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2025 у справі №922/4560/24; встановлено позивачу у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України) з дня вручення даної ухвали; встановлено сторонам у справі строк для подання заяв і клопотань - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; призначено справу до розгляду на 30.04.2025 о 12:00 годині.
17.04.2025 позивачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№4888), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Баварія Моторс", рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2025 у справі №922/4560/24 залишити без змін.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 28.04.2025, у зв'язку із відпусткою судді Шутенко І.А., для розгляду справи №922/4560/24 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Слободін М.М., суддя Тихий П.В.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 30.04.2025 представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Баварія Моторс", просив відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2025 у справі №922/4560/24 залишити без змін.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази повідомлення відповідача (апелянта) про дату, час та місце судового засідання, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони (стаття 42 Господарського процесуального кодексу України), колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, за її відсутності, оскільки її неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Баварія Моторс" у 2019 році було укладено наступні правочини:
- договір купівлі-продажу частки нежитлової будівлі від 12.09.2019 частку нежитлової будівлі літ.Е-1, загальною площею 24,8 кв.м., що розташована за адресою м. Харків, просп. Гагаріна, 39-А (нова назва просп. Аерокосмічний, 39-А), що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №181002236 від 13.09.2019;
- договір купівлі-продажу частки нежитлової будівлі від 13.09.2019 частку нежитлової будівлі літ.Е-1, загальною площею 24,8 кв.м., що розташована за адресою м. Харків, просп. Гагаріна, 39-А, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №181002981 від 13.09.2019;
- договір купівлі-продажу частки нежитлової будівлі від 12.09.2019 частку нежитлової будівлі літ.В-1, загальною площею 25,3 кв.м., що розташована за адресою м. Харків, просп. Гагаріна, 39-А (нова назва просп. Аерокосмічний, 39-А), що підтверджується також Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №181003646 від 13.09.2019;
- договір купівлі-продажу частки нежитлової будівлі від 13.09.2019 частку нежитлової будівлі літ.В-1, загальною площею 25,3 кв.м., що розташована за адресою м. Харків, просп. Гагаріна, 39-А (нова назва просп. Аерокосмічний, 39-А), що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №181003967 від 13.09.2019.
Під час оформлення документів для будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою м. Харків, просп. Гагаріна, 39-А (нова назва просп. Аерокосмічний, 39-А) вказані нежитлові будівлі літ.Е-1 та літ.В-1, було знесено, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №268693083 від 03.08.2021 та №268693294 від 03.08.2021 (т.1 а.с.56).
Як стверджував відповідач, після придбання вказаних нежитлових будівель Товариство з обмеженою відповідальністю "Баварія Моторс" звернулось до Харківської міської ради для оформлення права користування земельною ділянкою для будівництва багатофункціонального комплексу змішаного використання з багатоквартирними житловими одиницями, що розташована за адресою: м. Харків, Слобідський район, проспект Гагаріна, 39-А (нова назва просп. Аерокосмічний, 39-А) строком на 5 років та повідомило, що на зазначеній земельній ділянці знаходяться нежитлові будівлі літ. "В-1" та літ. "Е-1", що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Баварія Моторс" на праві приватної власності та будуть знесенні під час будівництва.
На підтвердження вказаних обставин відповідачем було додано до матеріалів прави копії листів б/н від 17.09.2020, 28.09.2020 та 14.09.2020 (т.1 а.с.57-59), проте доказів направлення вказаних листів матеріали справи не містять.
В свою чергу, матеріалами справи також підтверджується, що Харківською міською радою на підставі частини 2 статті 83 Земельного кодексу України було проведено комплекс перевірочних заходів з питань використання та охорони земель територіальної громади міста Харкова, додержання вимог земельного законодавства щодо земельної ділянки по просп. Аерокосмічному, 39А у м. Харкові.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 01.10.2024 №397259865 (т.1 а.с.14-24) право власності на нежитлові будівлі по просп. Аерокосмічному, 39А у м. Харкові зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "Баварія Моторс" на:
1) нежитлову будівлю літ. "Е-1" загальною площею 24,8 кв.м:
- з 13.09.2019 по 29.07.2021 у розмірі 1/2 частки, на підставі договору купівлі-продажу частки нежитлової будівлі від 13.09.2019 № 2854;
- з 12.09.2019 по 29.07.2021 у розмірі 1/2 частки, на підставі договору купівлі-продажу частки нежитлової будівлі від 12.09.2019 № 2834.
Об'єкт нерухомого майна закрито 30.07.2021 у зв'язку із знищенням об'єкта речових прав.
2) нежитлову будівлю літ. "В-1" загальною площею 25,3 кв.м:
- з 13.09.2019 по 29.07.2021 у розмірі 1/2 частки на підставі договору купівлі- продажу частки нежитлової будівлі від 13.09.2019 № 2851;
- з 12.09.2019 по 29.07.2021 у розмірі 1/2 частки на підставі договору купівлі- продажу частки нежитлової будівлі від 12.09.2019 № 2836.
Об'єкт нерухомого майна закрито 30.07.2021 у зв'язку із знищенням об'єкта речових прав.
Вищевказані нежитлові будівлі розташовувались на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 6310136900:01:008:0121.
Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11.09.2020 №НВ-6313758322020 площа земельної ділянки кадастровий номер 6310136900:01:008:0121 складає 0,3990 га, дата формування земельної ділянки - 09.09.2020.
Вищевказана земельна ділянка належить до земель житлової та громадської забудови. Вид цільового призначення земельної ділянки: для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об'єктами комерційного призначення (т.1 а.с.25-28).
На підставі рішення Харківської міської ради від 24.02.2021 №49/21 між Харківською міською радою (надалі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Баварія Моторс" (надалі - орендар) було укладено договір оренди землі від 24.05.2021 № б/н (надалі - договір т.1 а.с.32-35), відповідно до умов якого орендарю надано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,3990 га по просп. Аерокосмічному, 39А у м. Харкові (кадастровий номер 6310136900:01:008:0121) для будівництва багатофункціонального комплексу змішаного використання з багатоквартирними житловими одиницями строком до 01.03.2026 (право оренди зареєстровано 25.05.2021, номер запису № 42166219), що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 08.08.2024 №390084823 (т.1 а.с.13).
Проте, як стверджував позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Баварія Моторс" з дати формування земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:01:008:0121 площею 0,3990 га по просп. Аерокосмічному, 39А у м. Харкові - 09.09.2020 та по дату укладання договору оренди землі від 24.05.2021 №б/н, використовувало зазначену земельну ділянку без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до приписів статей 125, 126 Земельного кодексу України.
Відповідно до інформації викладеної у листі Головного управління ДПС у Харківській області від 27.08.2024 №17396/5/20-40-04-02-12 Товариство з обмеженою відповідальністю "Баварія Моторс" у період 2020, січень-квітень 2021 року не значилось платником плати за земельну ділянку площею 0,3990 га з кадастровим номером 6310136900:01:008:0121, по просп. Аерокосмічному, 39А у м. Харкові (т.1 а.с.36).
Отже, відповідач у період з 09.09.2020 по 24.05.2021 не сплачував у встановленому законодавчими актами розмірі плату за користування земельною ділянкою по просп. Аерокосмічному, 39А у м. Харкові, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради, як власника земельної ділянки за вказаною адресою, безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 954457,23грн., що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом (т.1 а.с.1-43).
Рішенням господарського суду Харківської області від 19.03.2025 у даній справі позов задоволено повністю, з підстав викладених вище (т.1 а.с.160-178).
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, колегія суддів з урахуванням приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України, дійшла висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
У відповідності до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.
В силу приписів статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Частиною 1 статті 93 та статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України).
З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".
Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата.
Частиною 1 статті 93 та статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України).
Як встановлено господарським судом першої інстанції, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Баварія Моторс" було зареєстровано право власності на нежитлові будівлі по просп. Аерокосмічному, 39А у м. Харкові, а саме:
1) нежитлову будівлю літ. "Е-1" загальною площею 24,8 кв.м:
- з 13.09.2019 по 29.07.2021 у розмірі 1/2 частки, на підставі договору купівлі-продажу частки нежитлової будівлі від 13.09.2019 №2854;
- з 12.09.2019 по 29.07.2021 у розмірі 1/2 частки, на підставі договору купівлі-продажу частки нежитлової будівлі від 12.09.2019 №2834.
Об'єкт нерухомого майна закрито 30.07.2021 у зв'язку із знищенням об'єкта речових прав.
2) нежитлову будівлю літ. "В-1" загальною площею 25,3 кв.м:
- з 13.09.2019 по 29.07.2021 у розмірі 1/2 частки на підставі договору купівлі- продажу частки нежитлової будівлі від 13.09.2019 №2851;
- з 12.09.2019 по 29.07.2021 у розмірі 1/2 частки на підставі договору купівлі- продажу частки нежитлової будівлі від 12.09.2019 №2836.
Об'єкт нерухомого майна закрито 30.07.2021 у зв'язку із знищенням об'єкта речових прав.
Зазначене підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 01.10.2024 №397259865 (т.1 а.с.14-24).
Вищевказані нежитлові будівлі були розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136900:01:008:0121 по просп. Аерокосмічному, 39А у м. Харкові загальною площею 0,3990 га.
Перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта до набувача такого об'єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об'єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об'єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об'єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.
Зазначена норма закріплюють загальний принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку в разі набуття права власності на нерухомість.
Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт "е" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України).
При цьому, істотною умовою договору, на підставі якого набувається право власності (частки у праві спільної власності) на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, пов'язаного з переходом права власності (крім державної, комунальної власності) на земельну ділянку або прав оренди, емфітевзису, суперфіцію земельних ділянок усіх форм власності, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на такий об'єкт (частина 8 статті 120 Земельного кодексу України).
Таким чином, нормами статті 120 Земельного кодексу України закріплено загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований, а у випадку переходу права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право на земельну ділянку виникає у набувача одночасно із виникненням права на зведені на ній об'єкти.
Отже, за змістом вказаних положень право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.
Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11.09.2020 №НВ-6313758322020 дата державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:01:008:0121 площею 0,3990 га - 09.09.2020 (т.1 а.с.25-28).
Доказів укладання між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Баварія Моторс" у період з 09.09.2020 (дата формування земельної ділянки) по 24.05.2021 (дата укладення договору оренди) договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:01:008:0121 по просп. Аерокосмічному, 39А у м. Харкові загальною площею 0,3990 га матеріали справи не містять.
Судова колегія зазначає, що з огляду на приписи статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно, проте, з моменту виникнення права власності на нерухоме майно, у власника такого нерухомого майна виникає обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.
В контексті наведеного, колегія суддів зазначає, що кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.
За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна.
Збитки за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та безпідставно набуте майно мають різну правову природу і підпадають під різне нормативно-правове регулювання. Втім на відміну від збитків, для стягнення яких підлягає доведенню наявність складу правопорушення, а саме таких складових як: шкода, протиправна поведінка її заподіювача, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, а також вина, для висновків про наявність підстав для повернення безпідставно набутих коштів є встановлення обставин набуття або збереження майна (коштів) за рахунок іншої особи (потерпілого) та те, що набуття або збереження цього майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.09.2018 у справі № 925/230/17 та від 20.11.2018 №922/3412/17 сформувала правовий висновок, який полягає в тому, що до правовідносин щодо стягнення з відповідача коштів за користування земельною ділянкою без укладення договору оренди землі не застосовуються приписи чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок, оскільки до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними, а фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.
Відповідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду у подібних правовідносинах від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 04.02.2019 у справі №922/3409/17, від 12.03.2019 у справі №916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, від 21.05.2019 у справі №924/552/18, від 16.03.2021 у справі №924/730/20.
У постанові від 05.08.2022 у справі №922/2060/20 Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду зазначив, що із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, а тому саме із цієї дати у власника об'єкта нерухомого майна виникає обов'язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.
До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташовано цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди, внаслідок чого її власник недоотримує дохід у вигляді орендної плати, за своїм змістом є кондикційними (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2017 у справі № 922/3412/17).
Разом з цим, положеннями частин 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Таким чином, предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Так, зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов:
а) набуття або збереження майна;
б) набуття або збереження такого майна за рахунок іншої особи;
в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є:
1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого);
2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого);
3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого;
4) відсутність правової підстави для зміни майнового стану цих осіб.
З аналізу вказаних правових норм випливає, що зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов.
По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.
По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.
По-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (стаття 11 Цивільного кодексу України).
За змістом частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Відсутністю правової підстави вважають такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Загальна умова частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України тільки за наявності ознак безпідставності такого виконання.
Слід зауважити, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (частина 1 статті 79 Земельного кодексу України).
Відповідно до частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.
Про необхідність застосування статті 79-1 Земельного кодексу України та положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом у постановах від 29.01.2019 у справах №922/3780/17 та №922/536/18, від 11.02.2019 у справі №922/391/18, від 12.04.2019 у справі №922/981/18 та від 12.06.2019 у справі №922/902/18, в яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою Харківська міська рада просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об'єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.
Об'єктом оренди може бути земельна ділянка, яка сформована як об'єкт цивільних прав (аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №916/2948/17 та від 09.04.2019 у справі №922/652/18).
Наявним в матеріалах справи витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11.09.2020 №НВ-6313758322020 підтверджується, що земельна ділянка з кадастровим номером 6310136900:01:008:0121 по просп. Аерокосмічному, 39А у м. Харкові загальною площею 0,3990 га сформована як об'єкт цивільних прав 09.09.2020 (т.1 а.с.25-28).
З огляду на зазначене, з моменту оформлення відповідачем права власності на нежитлові приміщення, розташовані на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 6310136900:01:008:0121, а також враховуючи, що державна реєстрація вказаної земельної ділянки, як об'єкта цивільних прав відбулась лише 09.09.2020, зобов'язання відповідача з 09.09.2020 звелось до укладення договору оренди земельної ділянки, на якій розташована відповідні нежитлові приміщення останнього, з власником цієї земельної ділянки.
Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Норми статей 120 Земельного кодексу України та 377 Цивільного кодексу України застосовуються виключно у випадках наявності діючого договору оренди землі.
Проте, як вірно встановлено місцевим господарським судом, в порушення приписів статей 120 Земельного кодексу України та 377 Цивільного кодексу України відповідач у період з 09.09.2020 по 24.05.2021 користувався земельною ділянкою по просп. Аерокосмічному, 39А у м. Харкові загальною площею 0,3990 га з кадастровим номером 6310136900:01:008:0121, на якій розташовані нежитлові приміщення, належні йому на праві власності, без укладання договору оренди з власником відповідної земельної ділянки - Харківською міською радою.
Отже, відповідач як фактичний користувач спірної земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 29.01.2019 у справі №922/536/18.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку безпідставно збережених коштів, останній здійснює розрахунки як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.
Розрахунок розміру безпідставно збережених Товариством з обмеженою відповідальністю "Баварія Моторс" коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.05.2021 №2090 з кадастровим номером 6310136900:01:008:0121 загальною площею 0,3990 га по просп. Аерокосмічному, 39А у м. Харкові, виданого Відділом у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (т.1 а.с.29)
Вищевказаний розрахунок виконано на підставі Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради №41/08 від 27.02.2008, зі змінами (надалі - Положення №41/08).
Відповідно до пункту 2.5 Положення №41/08 (в редакції до 31.12.2021), розмір базової ставки орендної плати встановлено на рівні 8% від нормативної грошової оцінки.
Додатком до Положення №41/08 (в редакції до 31.12.2021) встановлено, що у випадку перевищення 50 кв.м площі земельної ділянки, застосовується коефіцієнт зі значенням 1.
Пунктом 2.4 Положення №41/08 (в редакції до 31.12.2021) встановлено, що застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов (К1) та обмеженого використання (К2) здійснюється за ініціативою орендаря на підставі наданих ним документів, які свідчать про наявність обставин, що дають право на використання вказаних коефіцієнтів (експертні висновки територіальної організації в галузі інженерних вишукувань для будівництва, спеціалізованих установ та організацій, довідки державних та інших уповноважених органів, висновки (довідки) підприємств, установ та організацій, які експлуатують об'єкти, навколо (уздовж) яких встановлені охоронні зони, тощо).
Враховуючи факт того, що орендарем не надано жодних документів на підтвердження особливих умов використовуваної земельної ділянки, у розрахунках застосоване базове значення 1.
Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.05.2021 №2090 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:01:008:0121 загальною площею 0,3990 га по просп. Аерокосмічному, 39А у м. Харкові у 2020-2021 роках становила 16828461грн.
Отже, розмір орендної плати, яку повинен був сплачувати відповідач за використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 6310136900:01:008:0121 загальною площею 0,3990 га по просп. Аерокосмічному, 39А у м. Харкові складає:
- у 2020 році- 112189,74грн. в місяць, за період з 09.09.2020 по 31.12.2020 становить 418841,70грн.;
- у 2021 році - 112189,74грн. в місяць, за період з 01.01.2021 по 24.05.2021 становить 535615,53грн.
Крім того, судова колегія враховує, що відповідно до інформації викладеної у листі Головного управління ДПС у Харківській області від 27.08.2024 №17396/5/20-40-04-02-12 Товариство з обмеженою відповідальністю "Баварія Моторс" у період 2020 року, січень-квітень 2021 року не значилось платником плати за земельну ділянку площею 0,3990 га з кадастровим номером 6310136900:01:008:0121, по просп. Аерокосмічному, 39А у м. Харкові (т.1 а.с.36).
Отже, загальна сума безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки у період з 09.09.2020 по 24.05.2021 становить 954457,23грн.
Судова колегія також зазначає, що пунктом 4.3. Положення №41/08 (в редакції до 31.12.2021) визначено, що на період будівництва та реконструкції об'єктів встановлено ставку річної орендної плати за земельну ділянку, на якій знаходиться об'єкт будівництва або реконструкції, на рівні 3% від нормативної грошової оцінки (за умови належного оформлення будівництва та реконструкції об'єкту у встановленому порядку).
Відповідно до частини 4 статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Частиною 5 вказаної статті передбачено, що проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
3-1) отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
4-1) державна реєстрація спеціального майнового права на об'єкт незавершеного будівництва та майбутній об'єкт нерухомості у випадках, визначених законом;
4-2) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об'єктів (крім об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об'єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
6) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію у випадках, визначених цим Законом, об'єкт (його складову).
Згідно з вимогами статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Проте, відповідачем ані під час розгляду справи місцевим господарським судом ані під час апеляційного перегляду даної справи не було надано доказів того, що у спірний період з 09.09.2020 по 24.05.2021 в нього були наявні дозвільні документи, що дають право на виконання будівельних робіт, а тому доводи апелянта щодо наявності підстав для застосування ставки орендної плати на рівні 3% від нормативної грошової оцінки є безпідставними.
Крім того, згідно загальнодоступної інформації, наявної у реєстрі будівельної діяльності, розміщеному на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (e-construction.gov.ua), який містить відповідну інформацію стосовно документів, що дають право на виконання будівельних робіт за посиланням ttps://e construction.gov.ua/document_detail/doc_id=2659072494899561848/optype=100 міститься дозвільний документ реєстраційний номер ІУ013210909474 від 14.09.2021 щодо надання дозволу на виконання будівельних робіт - Нове будівництво багатофункціонального комплексу змішаного використання з багатоквартирними житловими одиницями по просп. Гагаріна, 39-А у м. Харкові на земельних ділянках з кадастровими номерами 6310136900:01:008:00098 та 6310136900:01:008:0121.
Отже, до початку отримання вищевказаного дозволу 14.09.2021 у відповідача було відсутнє право на забудову земельної ділянки з кадастровим номерам 6310136900:01:008:0121 по просп. Аерокосмічному, 39А у м. Харкові, а відтак застосування ставки орендної плати у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки не вбачається за можливе. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
При цьому, визначення розміру ставки за використання земель відповідно до Положення №41/08 не ставиться в залежність від цільового призначення. Положення №41/08 взагалі не містить посилань на цільове використання земельної ділянки при визначенні розміру орендної плати.
Щодо наданих відповідачем в підтвердження часткової плати за земельну ділянку з кадастровим номером 6310136900:01:008:0121 платіжних доручень №1611 від 13.10.2020, №1644 від 11.11.2020, №1707 від 23.12.2020, №1741 від 26.01.2021, №1778 від 19.02.2021, №1832 від 26.03.2021, №1867 від 20.04.2021 (т.1 а.с.60-63) з призначенням платежу: "Земельний податок з юр. особи за вересень 2020", "Земельний податок з юр. особи за жовтень 2020", "Земельний податок з юр. особи за листопад 2020", "Земельний податок з юр. особи за грудень 2020", "Земельний податок з юр. особи за січень 2021 року", "Земельний податок з юр. особи за лютий 2021 року" та "Земельний податок з юр. особи за березень 2021 року", які було здійснено на користь УДКСУ у Слобідському районі міста Харкова, судова колегія повторно наголошує на тому, що відповідач не є і не був у спірний період власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки (доказів протилежного матеріали справи не містять), а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата.
Отже, за наведених обставин, зарахування, в якості заборгованості перед Харківською міською радою зі сплати орендної плати, вказаних вище платежів відповідача "зі сплати податку", здійснених на користь Управління Державної казначейської служби України у Слобідському районі міста Харкова, в якості заборгованості перед Харківською міською радою зі сплати орендної плати є безпідставним.
В контексті наведеного, судова колегія також враховує, що згідно з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 29.05.2020 у справі №922/2843/19, чинне земельне законодавство, в тому числі стаття 20 Закону України "Про оцінку земель", не містить обґрунтування обов'язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі; витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі "реального часу", тобто на час звернення заявників, у зв'язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09.11.2021 у справі №905/1680/20 не відступала в цій частині від висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 29.05.2020 у справі №922/2843/19.
У постановах від 05.08.2022 у справі №922/2060/20, від 16.11.2022 у справі №922/519/20 Верховний Суд зазначив, що витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період. Отже, технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель", є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.
З огляду на те, що відповідач у період з 09.09.2020 по 24.05.2021 не сплачував за користування спірною земельною ділянкою по просп. Аерокосмічному, 39А у м. Харкові загальною площею 0,3990 га з кадастровим номером 6310136900:01:008:0121 плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, Харківською міською радою був розрахований розмір безпідставно збережених коштів, як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності, у формі орендної плати за землю, яка нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та місцевого самоврядування за користування земельною ділянкою.
Положення Харківської міської ради про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові є загальнодоступними та розміщені на офіційному сайті Харківської міської ради.
Отже, внаслідок використання відповідачем спірної земельної ділянки без укладення договору оренди землі у спірний період, територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради була позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі земельної ділянки в оренду, чим порушені охоронювані законом права та інтереси позивача щодо неодержаного майна у розмірі орендної плати за землю.
Вказана правова позиція Харківської міської ради узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, та яка прийнята за результатами розгляду аналогічних правовідносин щодо врегулювання спору, що виник з приводу фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати.
Так, у пункті 65 вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
З огляду на вищевикладене, перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості зі сплати орендної плати за період 09.09.2020 по 24.05.2021, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги про стягнення безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати за вказаний вище період в сумі 954457,23грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які Сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права.
З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства, фактичним обставинам справи, рішення відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2025 у справі №922/4560/24 без змін.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.
Керуючись статтями 254, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статті 276, статті 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Баварія Моторс" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2025 у справі №922/4560/24 залишити без змін.
Повна постанова складена 05.05.2025.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя О.В. Плахов
Суддя М.М. Слободін
Суддя П.В. Тихий