30 квітня 2025 року м. Харків Справа № 922/592/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В. , суддя Слободін М.М.
за участю секретаря судового засідання Березки О.М.,
та представників сторін:
позивача - О.М. Конопля;
відповідача - Т.П. Сидорук;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного Товариства “Харківобленерго» (вх.№757Х/1-43) на рішення Господарського суду Харківської області від 03.07.2024 (суддя В.І. Ольшанченко, повний текст рішення складено 15.07.2024) у справі №922/592/24,
за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків;
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ", м. Харків;
про стягнення 361739,81 грн,
Акціонерне товариство "Харківобленерго" (далі - АТ "Харківобленерго") звернулося до Господарському суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ" (далі - ТОВ "Нью Системс АМ"), в якій просить стягнути з відповідача на свою користь 35607,12 грн заборгованості з оплати послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, 258158,39 грн пені, 19570,47 грн 3% річних за порушення строків оплати за надану послугу з розподілу електричної енергії та 48 403,83 грн інфляційних збитків за порушення строків оплати за надану послугу з розподілу електричної енергії.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.07.2024 у справі №922/592/24 закрито провадження в частині стягнення заборгованості за період з березня по грудень 2023 року в сумі 35 607,12 грн в зв'язку з відсутністю предмету спору. В решті позову відмовлено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ" на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" 3% річних за період 01.03.2023 - 30.09.2023 в сумі 3 914,09 грн, інфляційні втрати за період березень - липень 2023 року в сумі 9680,77 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 203,92 грн.
Не погодившись частково з ухваленим судом першої інстанції рішенням, Акціонерне товариство «Харківобленерго» звернулося до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне провадження. Просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині зменшення позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат та 3 % річних до 20 %. В цій частині просить прийняти нове рішення про стягнення 3% річних у сумі 19 570 ,47 грн та інфляційних втрат у сумі 48403,83 грн. Вважає, що рішення по справі, в цій частині, прийнято судом першої інстанції з неправильним застосуванням норм матеріального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що рішення ухвалено з порушенням частини третьої статті 551 ЦК України та частини першої статті 233 ГК України під час зменшення 3 % річних та інфляційних трат, заявлених відповідно до статті 625 ЦК України.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2024 рішення Господарського суду Харківської області від 03.07.2024 у справі №922/592/24 скасовано частково, прийнято нове рішення, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ" на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" 3% річних за період 01.03.2023 - 30.09.2023 в сумі 19 570,47 грн та інфляційних втрат за період березень 2023 - липень 2023 року у розмірі 48 403,83 грн, витрати зі сплати судового збору за звернення з позовом до суду першої інстанції у сумі 3 028,00 грн. В решті рішення у справі залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.03.2025 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ" задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2024 у справі №922/592/24 в частині стягнення 3% річних скасовано, а справу в цій частині передано на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 для розгляду справи №922/592/24 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тихий П.В, суддя Слободін М.М., суддя Плахов О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2025 прийнято справу №922/592/24 до провадження та призначено її до розгляду на "30" квітня 2025 р. о 11:00 у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань. № 132. Запропоновано учасникам справи надати апеляційному суду письмові пояснення із викладенням своєї правової позиції по справі з урахуванням висновків, викладених в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.03.2025 у справі №922/592/24. Запропоновано учасникам справи визначитися із своєю явкою у судове засідання шляхом своєчасного повідомлення суду. Повідомлено, що неявка представників учасників справи належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, а також відсутність відповідного клопотання, не перешкоджає розгляду справи.
30.04.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ" надійшли письмові пояснення (вх.№5332), в яких він також просить залишити рішення господарського суду Харківської області від 03.07.2024 у справі № 922/592/24 в частині стягнення 3% річних - 3914,09 грн. без змін., а апеляційну скаргу АТ "Харківобленерго" в цій частині - без задоволення.
30.04.2025 від АТ «Харківобленерго» надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№5341), в яких він також просить залишити рішення господарського суду Харківської області від 03.07.2024 у справі № 922/592/24 в частині стягнення 3% річних - 3914,09 грн. без змін, а апеляційну скаргу АТ "Харківобленерго" в цій частині - без задоволення.
В судове засідання 30.04.2025 з'явився представник позивача, який підтримує свою апеляційну скаргу та просить її задовольнити. Присутній також представник відповідача (режимі відеоконференції) заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить залишити рішення господарського суду першої інстанції в силі.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 01.01.2019 між АТ “Харківобленерго» та ТОВ "Нью Системс АМ" був укладений договір про надання послуг з розподілу електричної енергії №4-0258 (далі - договір) шляхом підписання заяви-приєднання, що діє на умовах договору про постачання електричної енергії №4-0258 від 05.12.2005 за особовим рахунком №0258 бази даних абонентів постачальника за регульованим тарифом.
Проте, цей договір позивач не надав суду.
30.05.2017 сторони уклали додаткову угоду про внесення змін до договору про постачання електричної енергії №4-0258 від 05.12.2005.
Згідно з пунктом 6 Порядку розрахунків, що є додатком №4 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №4-0258 від 05.12.2005 (далі - Порядок розрахунків), рахунки за послуги з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії мають бути оплачені протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем.
На виконання умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, позивачем надавались послуги з розподілу електричної енергії, в т.ч. за березень - вересень 2023 року:
За березень 2023 року - обсягом 197265 кВт*год, що підтверджується актом № 4-0258/31032023 від 31.03.2023 фіксації фактичних показів лічильників електричної енергії (точки обліку АСКОЕ) за березень 2023 року; двостороннім актом фіксації показань приладів обліку на об'єктах споживача №04-0258/1/0769/202303 від 31.03.2023; актом приймання-передачі про надання послуги з розподілу електричної енергії за березень 2023 року.
За квітень 2023 року - обсягом 163513 кВт*год, що підтверджується актом про обсяги розподіленої електричної енергії за квітень 2023 року; підтверджується актом №4-0258/30042023 від 30.04.2023 фіксації фактичних показів лічильників електричної енергії (точки обліку АСКОЕ) за квітень 2023 року; двостороннім актом фіксації показань приладів обліку на об'єктах споживача №04-0258/1/0769/202303 від 29.04.2023; актом приймання-передачі про надання послуги з розподілу електричної енергії за квітень 2023 року.
За травень 2023 року - обсягом 75835 кВт*год, що підтверджується актом про обсяги розподіленої електричної енергії за травень 2023 року; підтверджується актом №4-0258/31052023 від 31.05.2023 фіксації фактичних показів лічильників електричної енергії (точки обліку АСКОЕ) за травень 2023 року; двостороннім актом фіксації показань приладів обліку на об'єктах споживача №04-0258/1/0769/202303 від 31.05.2023; актом приймання-передачі про надання послуги з розподілу електричної енергії за травень 2023 року.
За червень 2023 року - обсягом 84976 кВт*год, що підтверджується актом про обсяги розподіленої електричної енергії за червень 2023 року; підтверджується актом №4-0258/30062023 від 30.06.2023 фіксації фактичних показів лічильників електричної енергії (точки обліку АСКОЕ) за червень 2023 року; двостороннім актом фіксації показань приладів обліку на об'єктах споживача №04-0258/1/0769/202303 від 30.06.2023; актом приймання-передачі про надання послуги з розподілу електричної енергії за червень 2023 року.
За липень 2023 року - обсягом 82282 кВт*год, що підтверджується актом про обсяги розподіленої електричної енергії за липень 2023 року; підтверджується актом №4-0258/31072023 від 31.07.2023 фіксації фактичних показів лічильників електричної енергії (точки обліку АСКОЕ) за липень 2023 року; двостороннім актом фіксації показань приладів обліку на об'єктах споживача №04-0258/1/0769/202303 від 31.07.2023; актом приймання-передачі про надання послуги з розподілу електричної енергії за липень 2023 року.
За серпень 2023 року - обсягом 72096 кВт*год, що підтверджується актом про обсяги розподіленої електричної енергії за серпень 2023 року; підтверджується актом №4-0258/31082023 від 31.08.2023 фіксації фактичних показів лічильників електричної енергії (точки обліку АСКОЕ) за серпень 2023 року; двостороннім актом фіксації показань приладів обліку на об'єктах споживача№04-0258/1/0813/202308 від 31.08.2023; актом приймання-передачі про надання послуги з розподілу електричної енергії за серпень 2023 року.
За вересень 2023 року - обсягом 67359 кВт*год, що підтверджується актом про обсяги розподіленої електричної енергії за вересень 2023 року; підтверджується актом №4-0258/30092023 від 30.09.2023 фіксації фактичних показів лічильників електричної енергії (точки обліку АСКОЕ) за вересень 2023 року; двостороннім актом фіксації показань приладів обліку на об'єктах споживача №04-0258/1/0831/202309 від 30.09.2023; актом приймання-передачі про надання послуги з розподілу електричної енергії за вересень 2023 року.
Позивач направив відповідачу рахунки на оплату послуги з розподілу електричної енергії та відповідні акти приймання-передачі за кожний місяць періоду квітень - вересень 2023 року, які відповідачем були отримані.
Відповідач оплатив послуги з розподілу електричної енергії за вказаний період в повному обсязі:
- за квітень 2023 року сплачено платіжними інструкціями: № 9346 від 30.06.2023, №9397 від 29.08.2023, №9415 від 13.09.2023;
- за травень 2023 року сплачено платіжними інструкціями: №9397 від 29.08.2023, №9415 від 13.09.2023, №9416 від 13.09.2023);
- за червень 2023 року сплачено платіжною інструкцією: №9415 від 13.09.2023;
- за липень 2023 року сплачено платіжною інструкцією: №9416 від 13.09.2023;
- за серпень 2023 року сплачено платіжною інструкцією: №9431 від 18.10.2023;
- за вересень 2023 року сплачено платіжною інструкцією: №9448 від 27.10.2023.
За порушення строків виконання зобов'язання за договором про надання послуги з розподілу електричної енергії позивач нарахував відповідачу штрафні санкції: пеню - 258 158,39 грн; 3% річних за період 01.03.2023 - 30.09.2023 за порушення строків оплати за надану послугу з розподілу електричної енергії - 19 570,47 грн; інфляційних збитків за 01.03.2023 - 31.07.2023 за порушення строків оплати за надану послугу з розподілу електричної енергії - 48 403,83 грн.
Також за період березень - вересень 2023 року позивачем надано відповідачу послугу із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії на підставі договору №0258 про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії від 13.12.2019:
За березень 2023 року - обсягом 869 кВт*год за тарифом 3,30266 грн на загальну суму 3442,36 грн, що підтверджується розрахунком нарахувань за ПРЕЕ за березень 2023 року, та виставлено відповідачу рахунок на суму 3442,36 грн, строк сплати якого встановлено до 24.04.2023.
За квітень 2023 року - обсягом 1642 кВт*год за тарифом 3,28166 грн на загальну суму 6510,52 грн, що підтверджується розрахунком нарахувань за ПРЕЕ за квітень 2023 року, та виставлено відповідачу рахунок на суму 6510,52 грн, строк сплати якого встановлено до 09.05.2023.
За травень 2023 року - обсягом 1145 кВт*год за тарифом 2,96591 грн на загальну суму 4208,38 грн, що підтверджується розрахунком нарахувань за ПРЕЕ за травень 2023 року, та виставлено відповідачу рахунок на суму 4208,38 грн, строк сплати якого встановлено до 13.06.2023.
За червень 2023 року - обсягом 1376 кВт*год за тарифом 2,81574 грн на загальну суму 4998,72 грн, що підтверджується розрахунком нарахувань за ПРЕЕ за червень 2023 року, та виставлено відповідачу рахунок на суму 4998,72 грн, строк сплати якого встановлено до 11.07.2023.
За липень 2023 року - обсягом 987 кВт*год за тарифом 3,00203 грн на загальну суму 3620,90 грн, що підтверджується розрахунком нарахувань за ПРЕЕ за липень 2023 року, та виставлено відповідачу рахунок на суму 3620,90 грн, строк сплати якого встановлено до 09.08.2023.
За серпень 2023 року - обсягом 1174 кВт*год за тарифом 3,52879 грн на загальну суму 5336,87 грн, що підтверджується розрахунком нарахувань за ПРЕЕ за серпень 2023 року, та виставлено відповідачу рахунок на суму 5336,87 грн, строк сплати якого встановлено до 12.09.2023.
За вересень 2023 року - обсягом 1424 кВт*год за тарифом 4,05508 грн на загальну суму 7489,37 грн, що підтверджується розрахунком нарахувань за ПРЕЕ за вересень 2023 року, та виставлено відповідачу рахунок на суму 7489,37 грн, строк сплати якого встановлено до 10.10.2023.
Вказані рахунки на загальну суму 35607,12 грн на час звернення позивача до суду відповідачем сплачені не були.
Відповідач здійснив повне погашення заборгованості за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії 28.02.2024 платіжною інструкцією №7960 вже після подання позовної заяви.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.07.2024 у справі №922/592/24 закрито провадження в частині стягнення заборгованості за період з березня по грудень 2023 року в сумі 35 607,12 грн в зв'язку з відсутністю предмету спору. В решті позову відмовлено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ" на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" 3% річних за період 01.03.2023 - 30.09.2023 в сумі 3 914,09 грн, інфляційні втрати за період березень - липень 2023 року в сумі 9680,77 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 203,92 грн.
Місцевий господарський суд в частині стягнення суми основного боргу дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору. В частині стягнення пені суд відхилив вимоги, врахувавши при цьому постанову НКРЕКП від 25.02.2022. Місцевий господарський суд визнав обґрунтованими та арифметично правильними розрахунки, здійснені позивачем, 3% річних та інфляційних. Водночас суд першої інстанції дійшов висновку про можливість зменшити заявлений до стягнення розмір 3% річних та інфляційних - до 20%.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2024 рішення Господарського суду Харківської області від 03.07.2024 у справі №922/592/24 скасовано частково, прийнято нове рішення, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ" на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" 3% річних за період 01.03.2023 - 30.09.2023 в сумі 19 570,47 грн та інфляційних втрат за період березень 2023 - липень 2023 року у розмірі 48 403,83 грн, витрати зі сплати судового збору за звернення з позовом до суду першої інстанції у сумі 3028,00 грн. В решті рішення у справі залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду в частині зменшення 3% річних та інфляційних, не погодився із висновком щодо можливості зменшення належних до стягнення з відповідача відсотків річних та інфляційних, дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення зазначених нарахувань, оскільки позивач просив суд стягнути 3% річних, що прямо передбачено приписами статті 625 Цивільного кодексу України.
Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції в частині стягнення 3% річних, Верховний Суд зауважив, що висновок суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для зменшення відсотків річних є передчасним та таким, що не ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні наявних у справі доказів.
Верховний суд вказав, що при вирішенні заявленого відповідачем клопотання про зменшення, зокрема, розміру відсотків річних, судом апеляційної інстанції не було надано відповідної оцінки обставинам, які мають правове значення та якими обумовлене таке зменшення, а також доказам наданих на підтвердження цих обставин, суд апеляційної інстанції виходив із відсутності права на таке зменшення, а не з підстав необґрунтованості клопотання.
Так, Верховний Суд зазначив, що у постанові від 05.06.2024 у справі №910/14524/22, Велика Палата Верховного Суду також підтвердила висновок стосовно права суду зменшувати за певних умов розмір процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України та зазначила, що зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, є правом, а не обов'язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку, за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 12.09.2024 у справі №915/1308/23.
Відповідно до вимог частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції є обов'язковими для суду апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
Враховуючи вимоги процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 10.06.2024 у справі №922/592/24 виключно у межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, які зводяться до незгоди апелянта із судовим рішенням в частині зменшення 3% річних.
Враховуючи вимоги процесуального законодавства, межами апеляційного перегляду є рішення суду першої інстанції в частині стягнення 3 % річних за період 01.03.2023 - 30.09.2023 в сумі 3914,09 грн, а саме зменшення судом першої інстанції 3 % річних до 20 %.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем нараховано до стягнення з відповідача 19570,47 грн - 3% річних за період 01.03.2023 - 30.09.2023 за порушення строків оплати за надану послугу з розподілу електричної енергії.
Разом з відзивом на позов відповідачем було подано клопотання про зменшення заявлених до стягнення 3% річних .
Щодо стягнення 3% річних колегія суддів зазначає про таке.
З матеріалів справи вбачається та судами встановлено, що відповідач є експлуатантом Міжнародного аеропорту "Харків" та аеродрому "Харків-Основа", які є об'єктами критичної інфраструктури (згідно з п. 13 ч. 1 ст. 1 Закон України "Про критичну інфраструктуру" від 16.11.2021 №1882-IX) (далі - Закон про критичну інфраструктуру), будівлі, приміщення та виробничі потужності яких, розташовані за адресою: вул. Ромашкіна, 1, м. Харків, 61031.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та запровадженням воєнного стану в країні, згідно з Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022 повітряний простір України закритий (відповідно до повідомлення, розміщеного на сайті ДП "Украерорух" https://uksatse.ua/index.php?s=0153029a248044edd02abbcbce4037b3&act=Part&CODE=247&id=772 та листа Державної авіаційної служби України №1.2.15-3264-22 від 25.07.2022), господарська діяльність відповідача призупинена з 24.02.2022 наказом №24 від 24.02.2022.
На виконання п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України “Про правовий режим воєнного стану» з 24.02.2022 майно відповідача, будівлі, приміщення та території Міжнародного аеропорту "Харків" та аеродрому "Харків-Основа" використовуються Збройними Силами України для потреб оборони, що підтверджується листом Харківського гарнізону Збройних сил України від 26.07.2022 №83.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом зазначеної норми закону нарахування трьох процентів річних та збитків від інфляції входить до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Відповідач, зокрема, в письмових пояснення під час нового розгляду зазначає, що всі нараховані та стягнуті з Відповідача суми штрафних санкцій, пені, 3% річних та інфляційних витрат будуть стягнуті з Державного бюджету України (військової частини), що стане також надмірним тягарем для Держави, яка витрачає бюджетні кошти на ведення збройної боротьби з агресором.
Проте, колегія суддів звертає увагу відповідача, на те, що оскільки 3% річних та інфляційні втрати нараховані, у зв'язку з простроченням строків оплати послуг за період березень - вересень 2023 року, їх слід стягнути з відповідача, оскільки саме він є стороною договору.
Як вказано у частині 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Тобто юридична особа самостійно, на власний ризик здійснює свою господарську діяльність, в тому числі укладає господарські договори і відповідає за наслідки їх невиконання.
Відповідно до ст. 218 ГК України, ст. 617 ЦК України, практики Європейського суду з прав людини (справа Бурдов проти росії від 07.05.2002 (заява №59498/00), справа Горнсбі проти Греції від 19 березня 1997 року (заява № 18357/91) та інші) відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не може бути підставою відмови від виконання грошових зобов'язань та не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.
Також суди звертають увагу на те, що для господарсько-правових відносин характерна юридична рівність сторін, а частиною 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Скрутне фінансове становище відповідача, наявність у нього кредиторської заборгованості в істотному розмірі є результатом господарської діяльності відповідача як самостійного суб'єкта господарювання, а тому вказані обставини не є безумовними самостійними та достатніми підставами для звільнення від відповідальності.
Щодо посилань відповідача на наявність об'єктивних і незалежних від нього обставин (форс-мажорних обставин), які зумовили невиконання зобов'язань за договором, суд зазначає, що у контексті приписів ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Верховний Суд в постанові від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести факт їх виникнення; те, що обставини є форс-мажорними для конкретного випадку.
Необхідною умовою є наявність причинно-наслідкового зв'язку між неможливістю виконання договору та обставинами непереборної сили. Стороною договору має бути підтверджено не лише факт настання таких обставин, а саме їх здатність впливати на реальну можливість виконання зобов'язання.
Для звільнення від відповідальності внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідач зобов'язаний надати не лише документ уповноваженого органу, який засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а й довести, що такі обставини об'єктивно унеможливили виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 04.10.2022 у справі №927/25/21).
Отже, окрім наявності обставин непереборної сили, для звільнення від відповідальності за повне чи часткове невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе за договором зобов'язань відповідач має довести, що визначені ним обставини є форс-мажорними та стали причиною неможливості виконання ним обов'язків з оплати товару, проте належних доказів на підтвердження вказаних обставини відповідачем до матеріалів справи долучено не було.
Судом критично оцінюються посилання відповідача на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні, оскільки він адресований невизначеному колу осіб (всім, кого це стосується), є загальним та не відповідає вимогам конкретизації впливу відповідної форс-мажорної обставини на конкретне зобов'язання відповідача - оплату наданих послуг за договором, тоді як доведення причинно-наслідкового зв'язку в такому випадку є обов'язковим.
Також зважаючи на те, що обставини, засвідчені Торгово-промисловою палатою України у листі від 28.02.2022, стосуються не лише відповідача, а також позивача, та ставлять їх в однакові умови здійснення господарської діяльності.
Посилання відповідача на скрутне фінансове становище не може вважатись форс-мажорною обставиною, оскільки за умовами ст. 617 ЦК України не вважається випадком, зокрема недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Водночас, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про таке.
Згідно зі ст. 233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому ані у зазначеній нормі, ані в чинному законодавстві України не міститься перелік виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 06.11.2018 у справі №913/89/18, від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 вказала, зокрема, про те, що з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання (пункт 8.38 постанови).
В ухвалі Велика Палата Верховного Суду від 28.02.2024 у справі № 915/534/22, якою справу повернуто колегії Касаційного суду у складі Верховного Суду для розгляду, зокрема, вказала у справі №902/417/18, від висновків у якій вважає за необхідне відступити Касаційний господарський суд, зроблено загальний висновок про можливість суду за певних умов зменшувати розмір процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, тоді як підстави та обставини для такого зменшення процентів річних суд повинен встановлювати у кожному конкретному випадку.
В ухвалі від 18.12.2024 у справі №922/444/24 Велика Палата Верховного Суду підтримала свої висновки стосовно права суду зменшувати за певних умов розмір процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України та заначила, що Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду не обґрунтував, у чому саме є складність тлумачення та застосування статті 625 Цивільного кодексу України та правового висновку Великої Палати Верховного Суду у справі №902/417/18 щодо права суду, враховуючи конкретні обставини справи, зменшити розмір процентів річних.
У постанові від 05.06.2024 у справі №910/14524/22, Велика Палата Верховного Суду також підтвердила наведений вище висновок та зазначила, що зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, є правом, а не обов'язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку, за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 12.09.2024 у справі №915/1308/23.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновки суду першої інстанції про те, що з урахуванням того, що позивачем не було заявлено про спричинення простроченням заборгованості збитків, сума заборгованості є незначною та була сплачена відповідачем протягом розгляду справи, не великий період прострочення, а також виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, як складових елементів принципу верховенства права і недопущення стягнення із боржника надмірних грошових сум, суди вважають за необхідне зменшити розмір нарахованих позивачем 3% річних до 20%, а саме: 3% річних за період 01.03.2023 - 30.09.2023 до суми 3914,09 грн.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Таким чином, доводи апеляційної скарги в оскаржуваній частині не знайшли своє підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення та не є підставою для його скасування.
З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а також те, що доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Харківської області від 03.07.2024 у справі №922/592/24 в оскаржуваній частині слід залишити без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного Товариства “Харківобленерго» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 03.07.2024 у справі №922/592/24 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ" на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" 3% річних за період 01.03.2023 - 30.09.2023 в сумі 3 914,09 грн. залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови складено 05.05.2025.
Головуючий суддя П.В. Тихий
Суддя О.В. Плахов
Суддя М.М. Слободін