ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
05 травня 2025 року Справа № 906/1335/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І. , суддя Миханюк М.В.
без виклику (повідомлення) учасників справи
розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Господарського суду Житомирської області, ухвалене 28.02.2025 у справі № 906/1335/24
за позовом Житомирського обласного центру зайнятості
до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
про стягнення 19 710,95 грн
Житомирський обласний центр зайнятості (далі - центр зайнятості) звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФУ в Житомирській області) про стягнення 19 710,95 грн виплаченої допомоги по безробіттю /а.с. 1-7/.
Позовні вимоги мотивовано тим, що через неправомірні дії відповідача, які визнані протиправними рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 у справі № 240/4801/24, позивачем виплачено ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) допомогу по безробіттю у період після призначення їй пенсії, тобто після 03.07.2023, всупереч вимогам ч. 1 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення", чим заподіяно позивачу матеріальну шкоду (збитки) у розмірі отриманої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю в сумі 19 710,95 грн, така виплата не проводилася б у випадку своєчасного призначення пенсії.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 28.02.2025 у справі № 906/1335/24 позов задоволено у повному обсязі.
Присуджено стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь Житомирського обласного центру зайнятості 19 710,95 грн виплаченої допомоги по безробіттю та 3 028,00 грн судового збору /а.с. 48-51/.
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Житомирської області від 28.02.2025 у справі № 906/1335/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю /а.с. 68-69/.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначає наступне:
- 03.07.2023 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з заявою щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон), яка опрацьовувалась за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів;
- на виконання постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 "Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.02.2021 за № 339/35961, якою внесено зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, органи Пенсійного фонду України застосовують екстериторіальний принцип призначення та перерахунку пенсій;
- принцип екстериторіальності передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсій та прийняття відповідних рішень структурними підрозділами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер;
- згідно з п. 1.1 розділу І Порядку заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення переведення з одного виду пенсії на інший подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр);
- відповідно до пункту 4.2 розділу ІV Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електронну пенсійну справу;
- рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви;
- після прийняття рішення про призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії;
- тобто після реєстрації заяви ОСОБА_1 та сканування копій документів засобами програмного забезпечення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву ОСОБА_1 та за результатами розгляду такої заяви прийнято рішення від 10.07.2023 № 063850006854 про відмову у призначенні пенсії;
- про зміст рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 19.07.2023 № 0600-0218-8/75427 Управління повідомило Позивача;
- рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 у справі № 240/4801/24 визнано протиправним та скасовано рішення саме Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області від 10.07.2023 № 063850006854 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком;
- судом першої інстанції не взято до уваги, що протиправна відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області у призначенні громадянину ОСОБА_1 пенсії за віком, призвела до заподіяння збитків Житомирському обласному центру зайнятості у вигляді безпідставно нарахованої та виплаченої допомоги по безробіттю;
- судом першої інстанції також не досліджено саме факт виплати допомоги по безробіттю, позивачем не надано на підтвердження виплати коштів документи, витяги з відомостей (списків) про перерахування (фактичну виплату), відривні талони від відомостей на зарахування на карткові рахунки в банках або інші докази понесення витрат.
За наведених обставин скаржник вважає, що рішення Господарського суду Житомирської області від 28.02.2025 у справі № 906/1335/24 постановлено із порушенням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Автоматизованою системою документообігу суду, протокол від 14.03.2025, для розгляду справи № 906/1335/24 визначено колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Миханюк М.В., Юрчук М.І.
Листом № 906/1335/24/1516/25 від 17.03.2025 матеріали справи було витребувано з Господарського суду Житомирської області.
25.03.2025 до суду надійшли матеріали справи № 906/1335/24.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Господарського суду Житомирської області від 28.02.2025 у справі № 906/1335/24 - залишено без руху. Зобов'язано апелянта усунути встановлені недоліки апеляційної скарги та подати до суду: докази надсилання копії апеляційної скарги позивачу до його електронного кабінету ЄСІКС.
31.03.2025 (вх.№ 2627/25) від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надійшли докази надсилання копії апеляційної скарги позивачу до його електронного кабінету ЄСІКС /а.с. 66/.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії Миханюк М.В. у період з 01.04.2025 по 04.04.2025 включно здійснено її заміну у справі, протокол від 02.04.2025, яким для розгляду справи № 906/1335/24 визначено колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Юрчук М.І., Грязнов В.В.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 (Крейбух О.Г. головуючий суддя, судді Юрчук М.І., Грязнов В.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Господарського суду Житомирської області від 28.02.2025 у справі № 906/1335/24, в порядку письмового провадження без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи /а.с. 95/.
У зв'язку з перебуванням судді Грязнова В.В. у відпустці у період з 30.04.2025 по 09.05.2025 включно проведено повторний автоматизований розподіл судової справи № 903/1335/24 між суддями, протокол від 05.05.2025, яким визначено для розгляду справи колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Юрчук М.І., Миханюк М.В.
Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.
Частиною 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Згідно з ч. 10 ст. 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом апеляційного оскарження є вимоги про стягнення 19 710,95 грн виплаченої допомоги по безробіттю - суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.
21.04.2025 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити відповідачу в задоволенні апеляційної скарги.
Статтею 269 ГПК України встановлено, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, суд
ОСОБА_1 у період з 08.08.2023 по 01.06.2024 перебувала на обліку в Попільнянському відділі Житомирської філії Житомирського обласного центру зайнятості як безробітна та отримувала допомогу по безробіттю /а.с. 10-15/.
Сума виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю за період з 09.08.2023 по 06.11.2023 склала 19 710,95 грн /а.с. 27/.
На момент звернення до центру зайнятості ОСОБА_1 не отримувала пенсію, оскільки в липні 2023 року їй було відмовлено у призначенні пенсії з підстав відсутності необхідного страхового стажу.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 у справі № 240/4801/24 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області від 10.07.2023 № 063850006854 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 у подвійному розмірі до страхового стажу, відповідно до статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV, періоди роботи з 16.10.1986 по 15.02.1987, з 16.02.1987 по 28.02.1992 на Хімічному казенному об'єднанні імені Петровського на посаді "комплектувальник спецвиробів" та зобов'язано повторно розглянути заяву від 03.07.2023 /а.с.22-26/.
25.10.1024 ОСОБА_1 повідомила центр зайнятості про те, що згідно з судовим рішенням їй призначена пенсія за віком з 03.07.2023 /а.с.17/.
З метою забезпечення цільового та ефективного використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття було проведено розслідування страхового випадку та складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості призначення і виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття № 128 від 12.11.2024 /а.с. 19-21/.
В ході розслідування встановлено, що ОСОБА_2 під час реєстрації в центрі зайнятості подала довідку ГУ ПФУ в Житомирській області за № 600-0218-8/81705 від 07.08.2023, згідно з якою ОСОБА_1 матиме право на пенсійну виплату в 63 роки з 15.07.2026 /а.с. 16/.
На запит позивача ГУ ПФУ в Житомирській області повідомило про те, що ОСОБА_1 призначено пенсію за віком згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідно до рішення суду з 03.07.2023 розпорядженням 063850006854 від 14.10.2024 /а.с. 18/.
Відтак позивач направив на адресу відповідача претензію № 3855/10.02-24 від 15.11.2024 щодо повернення суми зайво виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг (допомога по безробіттю) ОСОБА_1 у розмірі 19 710,95 грн /а.с. 28-29/.
Відповідач зі свого боку надіслав відповідь на претензію № 375 від 11.12.2024, у якій відхилив вимогу позивача щодо перерахування коштів в сумі 19 710,95 грн як таку, що суперечить нормам ст. 1166 ЦК України, кошти в добровільному порядку не повернув /а.с.30/.
За наведених обставин, з метою захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивач звернувся з цим позовом до суду.
Господарський суд Житомирської області за наслідками розгляду позовних вимог Хмельницького обласного центру зайнятості в особі Хмельницької філії дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 19 710,95 грн виплаченої допомоги по безробіттю та 3 028,00 грн судового збору.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Згідно з п.п. 1, 2 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення", безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування; безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна розпочати роботу.
За приписами п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення", статусу зареєстрованого безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи. Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 44 Закону України "Про зайнятість населення" унормовано, що зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 7, ст. 8 та п. 1 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", виплата допомоги по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, який є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, кошти якого не включаються до складу Державного бюджету України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі припинення реєстрації безробітного відповідно до статті 45 Закону України "Про зайнятість населення".
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про зайнятість населення" та абз. 13 п. 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 № 792, реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі досягнення особою встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку або призначення пенсії на пільгових умовах, або за вислугу років.
Стаття 11 ЦК України передбачає, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені у ст. 1166 ЦК України, відповідно до ч. 1, 2 якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Положеннями ст. 1173 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Відповідно до п. 1, 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 280 від 23.07.2014, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Отже Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області є органом виконавчої влади, тобто суб'єктом відповідальності в розумінні ст. 1173 ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 107 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок неправомірного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов'язків адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом.
З матеріалів справи вбачається, що внаслідок протиправної відмови територіального органу Пенсійного фонду України у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, Житомирський обласний центр зайнятості безпідставно здійснив призначення та виплату їй допомоги по безробіттю, оскільки на момент звернення до центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітної ОСОБА_1 мала право (перебувала у працездатному віці, не мала роботи та доходу, своєчасно не отримала призначення пенсії) на набуття такого статусу та отримання відповідних коштів. Доказів протилежного суду не представлено.
Протиправність відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 встановлена рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 у справі № 240/4801/24, яке набрало законної сили 10.10.2024.
Так Житомирським окружним адміністративним судом у справі № 240/4801/24 встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області, як внутрішньо переміщена особа, про що свідчить довідка № 1817-5002686064 від 03.04.2023.
03.07.2023 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою за призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року, разом із підтверджуючими документами.
Як стверджував представник Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, після реєстрації заяви ОСОБА_1 та сканування копій документів засобами програмного забезпечення, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Львівській області розглянуто подану заяву за принципом екстериторіальності.
За результатами розгляду заяви прийнято рішення № 063850006854 від 10.07.2023 про відмову у зарахуванні періодів роботи з 16.10.1986 по 15.02.1987, з 16.02.1987 по 28.02.1992 у подвійному розмірі та призначенні пенсії з підстав відсутності необхідного страхового стажу /а.с. 38/.
Про зміст рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області Пенсійний фонд листом № 0600/0218-8/75427 від 19.07.2023 повідомив ОСОБА_1 /а.с. 39/.
Житомирський окружний адміністративний суд зазначив, що у розрізі справи № 240/4801/24 та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянка України, ОСОБА_1 наділена правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.
Трудову діяльність ОСОБА_1 не зараховано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Львівській області у подвійному розмірі до її страхового стажу лише з підстав видачі довідки про підтвердження трудової діяльності невизнаною республікою (ЛНР).
За наведених у рішенні мотивів, Житомирський окружний адміністративний суд йшов висновку, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області про відмову у призначенні пенсії за вислугу років є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Щодо ст. 1166 ЦК України колегія суддів зазначає наступне.
Підставою для стягнення шкоди з відповідача є:
- протиправна поведінка, яка не відповідає вимогам закону і полягає у відмові територіального органу Пенсійного фонду України у призначенні пенсії ОСОБА_1 , протиправність якої визнана рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 у справі № 240/4801/24, яке набрало законної сили;
- наявність шкоди, що оцінюється сумою витрат Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 з 09.08.2023 по 06.11.2023, права на яку остання не отримала б за умови своєчасного призначення їй пенсії за віком і перебування у статусі пенсіонера;
- причинно-наслідковий зв'язок між незаконними діями Пенсійного фонду України та понесеною шкодою, який прослідковується в тому, що статус пенсіонера і статус безробітного взаємовиключні за ст.43 Закону України "Про зайнятість населення".
Тобто внаслідок протиправної відмови територіального органу Пенсійного фонду України у призначенні пенсії ОСОБА_1 остання своєчасно не отримала призначення пенсійного забезпечення, яке їй гарантовано чинним законодавством, а позивач безпідставно здійснив їй виплату допомоги по безробіттю як безробітній особі за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в сумі 19 710,95 грн.
Як вже зазначалося вище, шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади.
Отже позивачем доведено склад правопорушення.
Посилання апелянта на відсутність вини Головного управління Пенсійного фонду у Житомирській області у зв'язку з тим, що рішення про відмову у призначенні пенсії особі приймалося саме Головним управлінням Пенсійного фонду у Львівській області за принципом екстериторіальності, колегією суддів відхиляються як необгрунтовані, оскільки спростовуються рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 у справі № 240/4801/24, яким з метою відновлення порушених прав зобов'язано саме Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати особі оспорювані періоди до страхового стажу та зобов'язано повторно розглянути заяву особи від 03.07.2023 про призначення пенсії.
Разом з тим саме Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у своїй довідці від 25.10.2024 повідомило ОСОБА_1 про те, що вона перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та про призначення їй пенсії за віком з 03.07.2023 відповідно до рішення суду.
В подальшому така ж інформація надійшла до Житомирської філії Житомирського обласного центру зайнятості (лист від 12.11.2024).
Доводи апелянта про не дослідження судом першої інстанції факту виплати допомоги по безробіттю колегія суддів вважає безпідставними, оскільки позивачем до позовної заяви додано довідку Житомирського обласного центру зайнятості від 13.11.2024 про розмір нарахованої та виплаченої допомоги по безробіттю (додаток 9), яка сформована на фірмовому бланку та підписана уповноваженою на те особою - директором Житомирського ОЦЗ Галиною Корінною.
Зазначена довідка засвідчує факт нарахування та отримання допомоги по безробіттю ОСОБА_1 .
До позовної заяви також надано Додаток 4 до Персональної картки безробітного про нарахування допомоги по безробіттю (додаток 2), де серед іншого зазначено суму, яку зараховано на особистий рахунок безробітної особи, дата подання платіжного доручення та дата перерахування коштів до банку.
Крім того під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем не порушувалося питання про дослідження саме факту нарахування та виплати допомоги по безробіттю в сумі 19 710,95 грн.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Апелянтом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції в зв'язку з чим, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Житомирської області від 28.02.2025 у справі № 906/1335/24 ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права та з урахуванням всіх обставин справи, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Оскільки розгляд справи відбувався без повідомлення (виклику) учасників справи, тому у відповідності до ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення цієї постанови є дата складення її повного тексту.
Керуючись ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Житомирської області від 28.02.2025 у справі № 906/1335/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Справу № 906/1335/24 повернути Господарському суду Житомирської області.
Повну постанову складено "05" травня 2025 р.
Головуючий суддя Крейбух О.Г.
Суддя Юрчук М.І.
Суддя Миханюк М.В.