ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
29 квітня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/896/23
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Філінюка І.Г.
суддів: Аленіна О.Ю., Принцевської Н.М.
секретар судового засідання - Чеголя Є.О.
за участю:
Представник боржника ОСОБА_1 - адвокат Шляпіна Л.М.
Представник кредитора ОСОБА_2 - адвокат Манушин В.О.
ТОВ «Вердикт Капітал» - адвокат Бурдюг Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.01.2025
по справі №916/896/23
за заявою боржника: ОСОБА_1
про неплатоспроможність
суддя суду першої інстанції - Грабован Л.І.
місце винесення ухвали: м. Одеса, Господарський суд Одеської області, пр.-т Шевченка, 29,
повний текст ухвали складено та підписано: 27 січня 2025 року.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.05.2023 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією боржника ОСОБА_1 арбітражного керуючого Вудуда Гаррі Ігоровича.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.06.2023р. визнано грошові вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в сумі 2 314 116 грн. із задоволенням у другу чергу.
Ухвалою попереднього засідання суду від 05.06.2023р. визначено розмір та перелік усіх визнаних вимог для внесення керуючим реструктуризацією боржника до реєстру вимог кредиторів, до складу якого включені вимоги одного кредитора - ОСОБА_2 .
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.07.2023р. визнано грошові вимоги ТОВ “Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 в сумі 3 309 537,29 грн. із задоволенням у другу чергу, 97 848,94 грн. із задоволенням у третю чергу.
Постановою Господарського суду Одеської області від 26.07.2023р. визнано банкрутом фізичну особу ОСОБА_1 ; введено відносно фізичної особи ОСОБА_1 процедуру погашення боргів; керуючим реалізацією майна призначено арбітражного керуючого Вудуда Гаррі Ігоровича.
13.12.2024 р. до господарського суду надійшла заява (вх. №3-870/24) Товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал» про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал» у заяві (вх. №3-870/24 від 13.12.2024 р.) про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами просить суд:
- скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.06.2023 р. у справі №916/896/23 за результатами розгляду грошових вимог ОСОБА_2 та ухвалити нове рішення, яким грошові вимоги ОСОБА_2 у сумі 2 314 116 грн. відхилити;
- скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.06.2023 р. у справі №916/896/23 за результатами попереднього засідання в частині затвердження реєстру вимог кредиторів у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 щодо вимог ОСОБА_2 в сумі 2 314 116 грн. шляхом виключення їх з реєстру вимог кредиторів.
До вказаної заяви, ТОВ “Вердикт Капітал» надано суду копії: постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 р.; постанови Касаційного господарського суду Верховного Суду від 15.08.2024 р.; заяви ТОВ “Вердикт Капітал» про внесення змін в реєстр кредиторів до арбітражного керуючого з доказами її отримання.
В обґрунтування заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, ТОВ «Вердикт Капітал» посилається на:
- ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.07.2023р., якою визнано грошові вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 в сумі 3 309 537, 29 грн. із задоволенням у другу чергу; 97 848, 94 грн. із задоволенням у третю чергу. Вказана ухвала є підставою для внесення відомостей до реєстру вимог кредиторів у відповідності до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства;
- підстави виникнення заборгованості боржника перед ОСОБА_2 - боргові розписки від 20.01.2006, наданої ОСОБА_1 про отримання у ОСОБА_2 60 000,00 дол. США та від 20.01.2007 р., наданої ОСОБА_1 , про отримання у ОСОБА_2 120 000,00 грн.;
- позовну заяву від 04.09.2023 (вх. №4503/23 від 08.09.2023р.) про визнання недійсними розписок від 20.01.2006, надану ОСОБА_1 , про отримання у ОСОБА_2 60 000 дол. США та від 20.01.2007р., надану ОСОБА_1 , про отримання у ОСОБА_2 120 000,00 грн.;
- постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 р., яка залишена без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.08.2024 р., рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2023 у справі №916/896/23(916/3968/23) та скасовано. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено та визнано недійсним правочин, оформлений розпискою від 20.01.2006, наданою ОСОБА_1 , про отримання у ОСОБА_2 60 000 дол. США; визнано недійсним правочин, оформлений розпискою від 20.01.2007, наданою ОСОБА_1 , про отримання у ОСОБА_2 120 000 грн.
У заяві про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, ТОВ “Вердикт Капітал», як на підставу звернення до господарського суду із вказаною заявою посилається на положення ст. 321 ГПК України та зазначає, що недійсність боргових розписок, у відповідності до постанови Південно-Західного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 р. є підставою для вибуття ОСОБА_2 з правовідносин з ОСОБА_1 , та вважає про наявність нововиявлених обставин для перегляду відповідних ухвал саме за нововиявленими обставинами, що стане підставою для обов'язкового внесення змін в реєстр кредиторів арбітражним керуючим.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.01.2025 заяву, яка сформована в системі «Електронний суд» 13.12.2024 (вх. №3-870/24 від 13.12.2024 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про перегляд судових рішень - ухвал Господарського суду Одеської області від 05.06.2023 у справі №916/896/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 за нововиявленими обставинами задоволено частково.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.06.2023 про визнання грошових вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в сумі 2 314 116 грн. - скасовано.
Постановлено нову ухвалу. Визнано грошові вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в сумі 2 314 116 грн. із задоволенням у другу чергу вимог кредиторів.
Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» у задоволенні заяви (вх. №3-870/24 від 13.12.2024) про перегляд судового рішення, ухвалу попереднього засідання суду від 05.06.2023 - залишити в силі.
Обґрунтування ухвали суду.
Господарський суд після скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 05.06.2023 про розгляд вимог кредитора, знов розглянув заяву ОСОБА_2 з грошовими вимогами до ОСОБА_1 в сумі 2314 116 грн.
Задовольняючи грошові вимоги ОСОБА_2 , суд першої інстанції прийняв до уваги наданий представником ОСОБА_2 кредитний договір № 97/05ф від 22.06.2006, укладений між ОСОБА_2 та ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», який начебто підтверджує фінансову спроможність ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 відповідну позику та джерела походження коштів, наданих боржнику у позику в сумі 60 000,00 доларів США.
Не погодившись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.01.2025 року у справі № 916/896/23 скасувати в частині визнання грошових вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в сумі 2 314 116 грн. із задоволенням у другу чергу вимог кредиторів та відмови ТОВ «Вердикт Капітал» у задоволенні заяви (вх. №3-870/24 від 13.12.2024 р.) про перегляд судового рішення, залишення в силі ухвали попереднього засідання суду від 05.06.2023 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання кредиторських вимог до ОСОБА_1 в повному обсязі, а також скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.06.2023 року у справі № 916/896/23 за результатами попереднього засідання в частині затвердження реєстру вимог кредиторів у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 щодо вимог ОСОБА_2 в сумі 2 314 116 грн. шляхом виключення їх з реєстру вимог кредиторів.
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
Скаржник зазначає, що кредиторські вимоги ОСОБА_2 спростовані рішенням суду, що набрало законної сили, а отже підлягають виключенню з реєстру кредиторських вимог.
Суд першої інстанції, розглянувши заяву про визнання кредиторських вимог ОСОБА_2 після скасування ухвали від 05.06.2023 року про визнання таких вимог, знову задовольнив їх в тій же сумі, що і попередньо.
Скаржник зауважує, що Верховний Суд у Постанові від 15.08.2024 року у справі № 916/896/23(916/3968/23) про визнання недійсними правочинів, оформлених борговими розписками, погодився з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для визнання недійсними розписок від 20.01.2006 та від 20.01.2007 на підставі ст. 234 ЦК України. У вказаній постанові Верховного Суду та Постанові апеляційного суду по цій справі чітко зазначено: « 22.06.2006 між Відкритим акціонерним товариством «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_2 (позичальник) укладено кредитний договір №°97/06ф (далі - Договір №°97/06ф від 22.06.2006), за умовами якого кредитодавець надав, а позичальник отримав для проведення реконструкції садового будинку кредит в іноземній валюті у сумі 140 000,00 дол. США під 14% річних з терміном повернення кредиту до 21.06.2011».
Таким чином, кредитний договір № 97/05ф від 22.06.2006, укладений між ОСОБА_2 та ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк», на підставі якого суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі вказав на фінансову спроможність ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 позику в сумі 60 000 дол. США, вже оцінювався судами при розгляді недійсними правочинів, оформлених борговими розписками. Однак, суд першої інстанції до уваги зазначене не прийняв.
Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції, що боргова розписка ОСОБА_1 про отримання у ОСОБА_2 60 000,00 дол. США оформлена 20 січня 2006 року, тоді як кредитний договір № 97/05ф укладено 22 червня 2006 року, тобто через 5 місяців після, так званого, договору позики між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на суму 60 000 дол США.
Отже, висновки суду першої інстанції про фінансову спроможність ОСОБА_2 надати позику ОСОБА_1 в зазначеній сумі є безпідставними та не ґрунтуються на дійсних обставинах справи.
Процесуальний рух справи у суді апеляційної інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Принцевська Н.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2025.
На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/896/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/896/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.01.2025 по справі №916/896/23 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.
18.02.2025 матеріали справи №916/896/23 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Південно - західного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.01.2025 по справі №916/896/23.
Призначено справу №916/896/23 до розгляду на 29.04.2025 о 15:30 год.
22.04.2025 до суду надійшов відзив ОСОБА_1 на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу суду залишити без змін.
У судовому засіданні 29.04.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.
Представник боржника ОСОБА_1 та представник кредитора ОСОБА_2 заперечували щодо задоволення апеляційної скарги, просили ухвалу суду залишити без змін.
Інші представники учасників провадження у справі про банкрутство в судове засідання не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином.
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.06.2023 визнано грошові вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в сумі 2 314 116 грн. із задоволенням у другу чергу.
Ухвалою попереднього засідання суду від 05.06.2023 визначено розмір та перелік усіх визнаних вимог для внесення керуючим реструктуризацією боржника до реєстру вимог кредиторів, до складу якого включені вимоги кредитора - ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 звернувся із заявою від 18.05.2023 (вх. №3-278/23 від 22.05.2023) про визнання грошових вимог в сумі 2 314 116 грн. Заява обґрунтована наявністю простроченого зобов'язання боржника перед заявником на підставі боргових розписок від 20.01.2006р. в розмірі 60 000 дол. США, що еквівалентно 2 194 116 грн., та від 20.01.2007р. в розмірі 120 000 грн.
В обґрунтуванні заявлених до визнання вимог, ОСОБА_2 зазначено, що ОСОБА_1 взяв у борг у ОСОБА_2 60 000 дол. США, які зобов'язувався повернути до 31.03.2016, строк повернення вказаної заборгованості було продовжено до 31.03.2021.
20.01.2007 ОСОБА_1 взяв у борг у ОСОБА_2 120 000 грн., який зобов'язувався повернути до 31.03.2020р.
У конкретизованому списку кредиторів і боржників зазначено, у тому числі кредитора ОСОБА_2 із сумою зобов'язання 60 000 дол. США (2 194 116 грн.), підстава виникнення зобов'язання - боргова розписка, строк виконання зобов'язання - 31.03.2016р. та 120 000 грн., підстава виникнення зобов'язання - боргова розписка, строк виконання зобов'язання - 31.03.2020 р.
В ухвалі Господарського суду Одеської області від 05.06.2023 р. судом зазначено, що заборгованість ОСОБА_1 в сумі 2 314 116 грн. перед ОСОБА_2 підтверджено доказами, доданими до заяви про визнання грошових вимог, а саме розписками, які містять умови отримання боржником в борг грошей із зобов'язанням їх повернення у встановлений строк.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.12.2023 р., яке ухвалено за результатами розгляду позовної заяви у справі №916/896/23(916/3968/23), відмовлено повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 керуючого реалізацією арбітражного керуючого Вудуда Гаррі Ігоровича про визнання недійсними боргових розписок.
Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 27.03.2024, яка залишена без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.08.2024, рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2023 у справі №916/896/23(916/3968/23) скасовано. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено та визнано недійсним правочин, оформлений розпискою від 20.01.2006 р., наданою ОСОБА_1 , про отримання у ОСОБА_2 60 000 дол. США; визнано недійсним правочин, оформлений розпискою від 20.01.2007 р., наданою ОСОБА_1 , про отримання у ОСОБА_2 120 000 грн.
У постанові вказано, що з матеріалів кредитної справи, довідок про доходи ОСОБА_2 вбачається, що щомісячний дохід останнього у період з травня місяця по вересень місяць 2005 року становив 1200 грн; з жовтня місяця 2005 року по січень місяць 2006 року - 350 грн; з лютого місяця по червень місяць 2006 року - 500 грн; з грудня місяця 2006 року по листопад місяць 2007 року - 2500 грн. Сумарний дохід ОСОБА_2 майже за 2,5 роки є істотно меншим за суму наданої ним ОСОБА_1 позики, яка до того ж виступає безвідсотковою та тривалою у часі, що, з огляду на вказаний самим вищенаведеним кредитором свій майновий стан, є сумнівним з урахуванням критеріїв розумності та економічної обґрунтованості. Матеріали справи не містять доказів, зокрема ОСОБА_2 до суду першої інстанції не подано жодного доказу, який би підтверджував фінансову спроможність даного кредитора надати відповідну позику боржнику та джерела походження коштів, наданих у позику.
Норми права.
Порядок звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначено Розділом IV Главою 3 ГПК України.
Відповідно до статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина п'ята статті 320 ГПК України).
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.
Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин у розумінні пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України є одночасна наявність таких умов:
- їх існування на час розгляду справи,
- ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи,
- обставини не були встановлені судом,
- їх істотність для розгляду справи.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані із вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами.
Крім того, як вже зазначалось вище, однією з умов перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі статті 320 ГПК України є істотність цих обставин для вирішення спору. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі № 910/8113/16 висловила правову позицію, відповідно до якої суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена Господарським процесуальним кодексом України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.
Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Позиція Південно- західного апеляційного господарського суду.
Враховуючи, що постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2023 скасовано. Позов задоволено. Визнано недійсним правочин, оформлений розпискою від 20.01.2006, наданою ОСОБА_1 , про отримання у ОСОБА_2 60 000,00 дол. США. Визнано недійсним правочин, оформлений розпискою від 20.01.2006 наданою ОСОБА_1 , про отримання у ОСОБА_2 120 000,00 грн.
Постановою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 15.08.2024 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Постанову Південно- західного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 у справі №916/896/23(916/3968/23) залишено без змін.
Отже, кредиторські вимоги ОСОБА_2 спростовані рішенням суду, що набрало законної сили, а отже підлягають виключенню з реєстру кредиторських вимог.
Відтак, матеріалами справи підтверджено наявність нововиявленої обставини для скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 05.06.2023 про визнання грошових вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в сумі 2 314 116 грн. та ухвали попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 05.06.2023 в частині визнання грошових вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в сумі 2 314 116 грн. та виключити їх з реєстру вимог кредиторів.
Водночас, колегія суддів не погоджується з позицією місцевого господарського суду, що після обґрунтування судом задоволення заяви ТОВ «Вердикт Капітал» про скасування ухвали про визнання кредиторських вимог ОСОБА_2 , суд повторно розглядає заяву ОСОБА_2 з грошовими вимогами до ОСОБА_1 в сумі 2314 116 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
З огляду на викладене, обставини встановлені в постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 та у постановою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 15.08.2024 у справі № 916/896/23(916/3968/23), не можуть бути поставлені під сумнів та є преюдиційними під час розгляду даної заяви.
Задовольняючи грошові вимоги ОСОБА_2 , суд першої інстанції прийняв до уваги кредитний договір № 97/05ф від 22.06.2006, укладений між ОСОБА_2 та ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», який підтверджує фінансову спроможність ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 відповідну позику та джерела походження коштів, наданих боржнику у позику в сумі 60 000,00 доларів США.
Водночас, кредитний договір № 97/05ф від 22.06.2006, був укладений вже після оформлення оспорюваних розписок, так боргова розписка ОСОБА_1 про отримання у ОСОБА_2 60 000,00 дол. США оформлена 20 січня 2006 року, тоді як кредитний договір № 97/05ф укладено 22 червня 2006 року, тобто через 5 місяців після, так званого, договору позики між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на суму 60 000 дол США.
Колегія суддів зазначає, що оспорювані розписки, які повинні забезпечити регулювання цивільних відносин і мають бути спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, у даному випадку не мають на меті встановлення правових наслідків, які передбачені законом для цього виду правочинів, та добросовісне виконання зобов'язань за ними, а, навпаки, спрямовані на фіктивну передачу грошових коштів від кредитора до боржника і, як наслідок, на штучне збільшення кількості голосів окремого кредитора на зборах кредиторів для можливості впливу на саму процедуру неплатоспроможності фізичної особи.
За таких обставин, висновок суду першої інстанції про те, що оскільки боржник сам визнав заборгованість перед ОСОБА_2 , то не потребують доказуванню вимоги кредитора до боржника, є необґрунтованими та суперечать законодавству та усталені судовій практиці.
Згідно ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Статтею 236 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Отже, боргові розписки від 20.01.2006 не можуть бути підставою для виникнення заборгованість ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 .
Висновки суду апеляційної інстанції.
Стаття 277 ГПК України встановлює підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
1. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
У даному випадку ухвалу було прийнято з неправильним застосуванням норм процесуального права, при невідповідності висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, обставинам справи, а тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» підлягає задоволенню, у ухвала Господарського суду Одеської області від 20.01.2025 по справі № 916/896/23 - частковому скасуванню та викладенню її резолютивної частини в наступній редакції: « 1. Заяву, яка сформована в системі «Електронний суд» 13.12.2024 (вх. №3-870/24 від 13.12.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про перегляд судових рішень - ухвал Господарського суду Одеської області від 05.06.2023 у справі №916/896/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 за нововиявленими обставинами - задовольнити. 2. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання кредиторських вимог до ОСОБА_1 в сумі 2 314 116 грн. 3. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.06.2023 про визнання грошових вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в сумі 2 314 116 грн. - скасувати. 4. Ухвалу попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 05.06.2023 в частині визнання грошових вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в сумі 2 314 116 грн. - скасувати та виключити їх з реєстру вимог кредиторів.».
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний
апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.01.2025 по справі № 916/896/23 - скасувати частково та викласти резолютивну частину в наступній редакції:
« 1. Заяву, яка сформована в системі «Електронний суд» 13.12.2024 (вх. №3-870/24 від 13.12.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про перегляд судових рішень - ухвал Господарського суду Одеської області від 05.06.2023 у справі №916/896/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 за нововиявленими обставинами - задовольнити.
2. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання кредиторських вимог до ОСОБА_1 в сумі 2 314 116 грн.
3. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.06.2023 про визнання грошових вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в сумі 2 314 116 грн. - скасувати.
4. Ухвалу попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 05.06.2023 в частині визнання грошових вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в сумі 2 314 116 грн. - скасувати та виключити їх з реєстру вимог кредиторів.»
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 05.05.2025.
Головуючий суддя І.Г. Філінюк
Суддя О.Ю. Аленін
Суддя Н.М. Принцевська