Справа № 476/79/25
Провадження № 2/476/109/2025
28.04.2025 року с.м.т. Єланець
Єланецький районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого судді Чернякової Н.В.
за участю секретаря Минаєвої Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу
04.02.2025 року представник Моторного (транспортного) страхового бюро України звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Позовні вимоги представник позивача мотивує тим, що 01.06.2023 року відповідачка, керуючи транспортним засобом «PEUGEOT 407» д.н.з. НОМЕР_1 , допустила зіткнення з транспортним засобом «SUBARU LEGACY» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Корабельного районного суду міста Миколаєва від 27.07.2023 року у справі №488/1854/23 відповідачку визнано винною у настанні дорожньо-транспортної пригоди.
Цивільно-правова відповідальність відповідачки на момент настання дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована, в зв'язку з чим потерпіла звернулася до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі МТСБУ) для виплати їй шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 01.06.2023 року. Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «SUBARU LEGACY» д.н.з. НОМЕР_2 визначено у розмірі 23803,41 грн., витрати на збір документів складають - 1550 грн.
Позивачем повністю відшкодована шкода потерпілій, завдана відповідачкою. Загальний розмір витрат МТСБУ з урахуванням витрат на збір документів, послуг з оплати проведення експертизи, які підлягають відшкодуванню позивачу складає 25353,41 грн.
Посилаючись на вищевикладене, представник позивача просив стягнути з відповідачки 25353,41 грн. завданої шкоди у порядку регресу та 3028 грн. сплаченого судового збору.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, просив про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечив.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву, клопотання про відкладення розгляду справи та заяву про розгляд справи за її відсутності до суду не подала.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з викладеного, суд вбачає за можливе розглянути справу по суті за відсутності належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи учасників справи.
Дослідивши письмові матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до слідуючого висновку.
Судом встановлено, що 01.06.2023 року о 13.27 год. відповідачка ОСОБА_1 , в порушення пункту 2.3Б, 13.1 Правил дорожнього руху, керуючи автомобілем «PEUGEOT 407» д.н.з. НОМЕР_1 , належним останній, в місті Миколаєві по проспекту Богоявленському від вулиці 295-ї Стрілецької Дивізії у напрямку вулиці Старокріпосної на перехресті проспекту Богоявленського та вулиці Прибузької, була неуважною, не стежила за дорожньою обстановкою, не обрала безпечної швидкості та безпечної дистанції, та допустила зіткнення з транспортним засобом «SUBARU LEGACY» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки (а. с. 14-15).
Постановою Корабельного районного суду міста Миколаєва від 27.07.2023 року у справі №488/1854/23 відповідачку визнано винною у настанні дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 14-15). Із вищевказаної постанови слідує, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідачки.
01.06.2023 року водій ОСОБА_2 звернулася до Моторного (транспортного) страхового бюро України із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про виплату страхового відшкодування (а. с. 16).
Згідно звіта №68-23 про незалежну оцінку майна з визначення вартості матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові автомобіля «SUBARU LEGACY» реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартість матеріального збитку, заподіяного внаслідок ДТП, вищевказаного транспортного засобу становить 23803,41 грн. (а. с. 17-31).
На підставі наказу від 22.08.2023 року "Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_2 " шкода заподіяна ОСОБА_2 в результаті дорожньо-транспортної пригоди встановлена в розмірі 23803,41 грн. (а. с. 41).
На підставі вищевказаного наказу та платіжних інструкцій №974844 від 22.08.2023 року, №972656 від 28.06.2023 року позивачем оплачено витрати на відновлювальний ремонт, послуги експерта по справі № 93134 на загальну суму 25353,41 грн. (а.с. 45, 47).
Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із пошкодженням або знищенням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Положеннями ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно положень ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до преамбули Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" цей Закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Положеннями ст. 22 п. 22.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до підпункту "а" пункту 41.1 статті 41 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Стаття 27 Закону України "Про страхування" передбачає, що до страховика, який здійснив виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
У пункті 38.2.1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану винною особою, має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Згідно ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Як вбачається з роз'яснень, викладених в п. 26 Постанови № 4 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», до страховика (МТСБУ), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правил статті 993 ЦК.
Разом із цим, з матеріалів справи вбачається, що відповідачка на момент дорожньо-транспортної пригоди не мала чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. У позивача після сплати страхового відшкодування виникло право подати регресний позов до відповідачки на відшкодування виплаченої суми страхового відшкодування у розмірі 25353,41 грн.
Такий правовий висновок підтверджується також і правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 16.11.2016 року по справі № 6-2188цс16.
Таким чином, враховуючи вчинені страховою компанією відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" дії по виплаті страхового відшкодування іншому учаснику дорожньо-транспортної пригоди, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позову, то на підставі ст.141 ЦПК України, з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача 3028 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору (а.с. 46).
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265, 280, 281, 282, 283 ЦПК України, суд
Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ: 21647131, адреса: Русанівський бул.8, м.Київ, 02154, р/р IBAN: НОМЕР_3 ) відшкодування шкоди в порядку регресу, пов'язаних з регламентною виплатою у розмірі 23803 (двадцять три тисячі вісімсот три) грн. 41 коп., а також вартість послуг експерта у розмірі 1550 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ: 21647131, адреса: Русанівський бул.8, м.Київ, 02154, р/р IBAN: НОМЕР_3 ) 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Єланецьким районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Єланецький районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення суду буде виготовлено 07.05.2025 року.
Суддя Н.В. Чернякова