Центральний районний суд м. Миколаєва
54607, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/12, inbox@ct.mk.court.gov.ua
490/2733/25
нп 1-кс/490/1936/2025
30 квітня 2025 року слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 про арешт майна, -
Слідчий звернулася до слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва з погодженим із прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 клопотанням про накладення арешту на вилучене в ході проведеного 23.04.2025 року обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , майно.
В обґрунтування клопотання вказала, що в провадженні СУ ГУНП в Миколаївській області перебувають матеріали кримінального провадження №42025232270000002 від 16.01.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Також вказала, що вказане майно має суттєве значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні та може бути використане як доказ.
В судове засідання слідчий не з'явилася, подала заяву про розгляд клопотання без її участі, в якій вказала, що клопотання підтримує та просить задовольнити.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, приходжу до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
В провадженні СУ ГУНП в Миколаївській області перебувають матеріали кримінального провадження №42025232270000002 від 16.01.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що військовослужбовець військової частини НГУ України ОСОБА_5 зберігає з метою збуту та здійснює збут особливо небезпечної психотропної речовини у великих розмірах на території м. Херсон та Херсонської області.
23.04.2025 року в порядку ст. 615, ч. 1, п. 6 КПК України ОСОБА_5 затримано та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
23.04.2025 в ході проведення санкціонованого обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Redmi» model: НОМЕР_1 , IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , із сім-картами операторів мобільного зв'язку «Водафон» - ( НОМЕР_4 ), «Київстар» - ( НОМЕР_5 ), який поміщено до сейф-пакету №EXP0250751.
23.04.2025 року постановою слідчого вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42025232270000002.
З урахуванням того, що вилучене під час проведення обшуку майно має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є речовими доказами у кримінальному провадженні, з метою забезпечення його збереження, вважаю необхідним клопотання слідчого задовольнити.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на вилучене в ході проведеного 23.04.2025 року обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме: мобільний телефон марки «Redmi» model: НОМЕР_1 , IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , із сім-картами операторів мобільного зв'язку «Водафон» - ( НОМЕР_4 ), «Київстар» - ( НОМЕР_5 ).
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_6