Центральний районний суд м. Миколаєва
54607, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/12, inbox@ct.mk.court.gov.ua
490/2727/25
нп 1-кс/490/1942/2025
29 квітня 2025 року слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна, -
Прокурор звернувся до слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва з клопотанням про накладення арешту на вилучене в ході проведеного 23.04.2025 року обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , майно.
В обґрунтування клопотання вказав, що в провадженні СУ ГУНП в Миколаївській області перебувають матеріали кримінального провадження №42025232270000003 від 07.02.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263 КК України.
Також вказав, що вилученні речі і документи мають суттєве значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні та можуть бути використані як доказ.
В судове засідання прокурор не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі, в якій вказав, що клопотання підтримує та просить задовольнити.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, приходжу до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
В провадженні СУ ГУНП в Миколаївській області перебувають матеріали кримінального провадження №42025232270000003 від 07.02.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що військовослужбовці однієї з військових частин, одним з яких є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи за попередньою змовою з іншими особами на території Херсонської області, здійснюють збут вогнепальної зброї, бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, тобто вчиняють дії пов'язані з незаконним обігом вогнепальної зброї, бойових припасів.
Також встановлено, що до вказаного кримінального правопорушення можливо причетний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
23.04.2025 року було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час якого виявлено та вилучено вказане у клопотанні майно.
23.04.2025 року постановою слідчого вищевказане майно було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42025232270000003.
З урахуванням того, що вилучене під час проведення обшуку майно має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є речовими доказами у кримінальному провадженні, за такого, з метою забезпечення їх збереження, вважаю необхідним клопотання прокурора задовольнити.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на вилучене в ході проведеного 23.04.2025 року обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , майно, а саме: мобільний телефон марки «Iphone 14 Pro Max», IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з сім картою НОМЕР_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_6