Центральний районний суд м. Миколаєва
54607, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/12, inbox@ct.mk.court.gov.ua
490/2585/25
нп 1-кс/490/1682/2025
16 квітня 2025 року слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника керівника Каховської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 про арешт майна, -
Прокурор звернувся до слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва з клопотанням про накладення арешту на майно підозрюваного у кримінальному провадженні №22023230000000343, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання вказав, що в провадженні СВ УСБУ в Херсонській області перебувають матеріали кримінального провадження №22023230000000343 від 28.06.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
21.03.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України
Санкція ч. 1 ст. 111-2 КК України передбачає покарання у виді конфіскації майна, тому з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання є необхідність накласти арешт на вказане майно підозрюваного ОСОБА_4 .
В судове засідання прокурор не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі, в якій вказав, що клопотання підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 172 КПК України зазначене клопотання розглядається без повідомлення підозрюваного ОСОБА_4 , щодо майна якого розглядається питання накладення арешту, та його захисника.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, приходжу до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно вимог п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України,яке відносяться до категорії особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої. Підозра на даній стадії досудового розслідування є обґрунтованою та підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, у власності підозрюваного ОСОБА_4 перебуває наступне майно:
- житловий будинок, загальною площею 111,2 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (розмір частки: 1/6, вид спільної власності: спільна часткова, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1978403265101).
З урахуванням викладеного, вважаю необхідним клопотання прокурора задовольнити та з метою конфіскації майна як виду покарання накласти арешт на вищевказане майно підозрюваного у кримінальному провадженні №22023230000000343, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваного у кримінальному провадженні №22023230000000343, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: житловий будинок, загальною площею 111,2 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (розмір частки: 1/6, вид спільної власності: спільна часткова, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1978403265101).
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_5