Провадження № 3/470/106/25
Справа № 470/288/25
01 травня 2025 року с-ще Березнегувате
Суддя Березнегуватського районного суду Миколаївської області Луста С.А.,
за участю секретаря Обуховської Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу, яка надійшла від відділення поліції № 2 сектору поліцейської діяльності №1 Баштанського районного відділу поліції Миколаївської області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт.Березнегувате Миколаївської області, жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1
за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.173-8 КУпАП,
Згідно протоколу серії ВАД № 148444, 15 квітня 2025 року близько 23 години 22 хвилини по місцю свого проживання в АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 не виконав вимоги термінового заборонного припису серії АА № 606227 (з 14 квітня 2025 року по 19 квітня 2025 року заборона в будь-який спосіб контактувати з ОСОБА_2 ).
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.173-8 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши докази у справі, суддя доходить наступного.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Положенням ст. 23 КУпАП визначено, що метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
19 грудня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» № 3733-IX від 22 травня 2024 року. Вказаним законом доповнено Кодекс новою статтею 173-8 "Невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце тимчасового перебування у разі винесення такого припису".
Так диспозиція ч.2 статті 173-8 КУпАП передбачає відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
За вимогами ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Натомість зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 148444 від 15 квітня 2025 року не вбачається, в чому полягає невиконання заборонного припису ОСОБА_1 , не зазначено, що саме ним було вчинено того дня, та не додано вказаний заборонний припис до матеріалів адміністративної справи.
Саме по собі складення протоколу про адміністративне правопорушення, за відсутності даних на підтвердження наявності складу адміністративного правопорушення, не є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у вчиненні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги , перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
У відповідності до рішень ЄСПЛ у справах Малофеєва проти росії та Карєлін проти росії, у випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає усіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа належним чином не може підготуватись до захисту) та принципу рівності сторін (оскільки фактично суд перебирає на себе не властиву йому функцію обвинувачення), що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, і у такому разі справа має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічного роду положення закріплено і в ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Проаналізувавши викладені обставини та матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов висновку про закриття провадження у справі з причини відсутності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-8 КУпАП.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 247, 252, 280, 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.2 ст.173-8 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
СуддяС. А. Луста