Справа №127/13026/25
Провадження №1-кс/127/5539/25
28 квітня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділу поліції №2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Семенівка Целіноградського району, Казахстан, громадянину України, українцю, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого СВ відділу поліції №2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_5 .
Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12025025040000097 від 12.04.2025за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , маючи незняту і непогашену судимість за вироком Калинівського районного суду від 04.02.2025 за ч. 1 ст. 309 КК України, вироком Вінницького міського суду від 14.12.2021 за ч. 2 ст. 185 КК України та вироком Хмільницького міськрайонного суду від 02.12.2024 за ст. 395 КК України, вчинив нове кримінальне правопорушення в сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин протягом року після засудження за цією статтею, зокрема, він в невстановлений досудовим розслідуванням час та дату, але не пізніше 12.04.2025, у порушення вимог ст. ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995, постанови Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 та наказу Міністерства охорони здоров'я України №188 від 01.08.2000 (з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативних актів), маючи умисел на незаконне придбання, зберігання для власного вживання психотропної речовини, обіг якої обмежено, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, у невстановленому органом досудового розслідування місці, незаконно придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, яку в подальшому зберігав при собі для власного вживання, без мети збуту.
У подальшому, 12.04.2025 близько 12 год. 00 хв., ОСОБА_5 , проходячи по вул. Стеценка у м. Вінниці, неподалік буд. 57, з метою перевірки, відповідно до ст. 32, 34 Закону України «Про Національну поліцію», був зупинений працівниками сектору кримінальної поліції Відділу поліції № 2 Вінницького РУП ГУ НП у Вінницькій області, на запитання яких про наявність в нього заборонених речовин та засобів, він, усвідомлюючи, що його дії, спрямовані на незаконне зберігання психотропних речовин будуть викриті, повідомив, що у нього при собі наявна психотропна речовина, обіг якої обмежено- амфетамін.
Цього ж дня, 12.04.2025 в період часу з 13 год. 02 хв. до 13 год. 05 хв. в ході проведення огляду місця події на відкритій ділянці, а саме навпроти буд. 57 по вул. Стеценка у м. Вінниця, в присутності двох понятих, ОСОБА_5 , добровільно видав із лівої кишені куртки поліетиленовий пакет із порошкоподібною речовиною.
Згідно висновку експерта від 18.04.2025 надана на дослідження речовина містить амфетамін, який відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено. В речовині, масою 0,6524 г, маса амфетаміну становить 0,3619.
25.04.2025 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю села Семенівка Целіноградського району, Казахстан, громадянину України, українцю, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому: - 10.10.1985 року Красилівським районним судом Хмельницької області за ч. 3 ст. 140, ч. 2 ст. 215-3, ст. 42 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого 24.12.1988 року по відбуттю покарання; 20.11.1989 року Жовтневим районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна; - 27.08.1992 року Менським районним судом Чернігівської області за ч. 1 ст. 183, ст. 43 КК України ( в редакції 1960 року) до покарання у вигляді 3 років 4 місяців позбавлення волі, звільненого 04.12.1995 року по відбуттю строку покарання; - 02.07.1997 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ст. 17, ч. 3 ст. 81 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого 09.09.1999 року на підставі Закону України «Про амністію»; 30.08.2000 року Ленінським районним судом м. Вінниця за ч. 3 ст. 142, ст. 26 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у вигляді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 10.09.2007 року по відбуттю строку покарання; - 06.11.2007 року Хмільницьким міським судом Вінницької області за ст. 395 КК України до покарання у вигляді штрафу в сумі 510 грн.; - 22.05.2008 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області з ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 01.03.2013 року по відбуттю строку покарання; 15.04.2016 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді 3 місяців арешту, звільнений 09.09.2016 по відбуттю строку покарання; - 01.06.2017 року Калинівським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки; - 22.03.2018 Томашпільским районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі; - 30.11.2018 року Літинським районним судом Вінницької області за ст. 395, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі; 14.12.2021 року Вінницьким міським судом Вінницької областіза ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 22.09.2023 року по відбуттю строку покарання; - 02.12.2024 року Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області за ст. 395 КК України до покарання у вигляді штрафу в сумі 1700 грн.; - 04.02.2025 року Калинівським районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду на 1 рік;- 04.03.2025 року до Калинівського районного суду скеровано обвинувальний акт в межах кримінального провадження № 12025020220000064 за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 209 КК України;- 13.03.2025 року до Калинівського районного суду скеровано обвинувальний акт в межах кримінального провадження № 12025025220000014 за ч. 2 ст. 309 КК України; повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, тобто у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів.
Обвинувачення зазначає, що враховуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема, у розумінні практики Суду у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Підозрюваний ОСОБА_5 вчинив нетяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, раніше судимий, офіційно не працевлаштований, у зв'язку з чим є достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - спроба переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. ОСОБА_5 розуміючи міру покарання, яка йому загрожує за інкриміноване діяння, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Постійного місця роботи він не має та підтримує зв'язки з особами раніше судимими.
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків, оскільки згідно ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Свідками в даному кримінальному провадженні є особи, які є знайомими підозрюваному, в зв'язку з чим існує ризик впливу на них.
- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення так як ОСОБА_5 є особою, яка раніше притягувалась до кримінальної відповідальності та має незняту і непогашену судимість за ч. 1 ст. 309 КК України.
Таким чином, на даний час, виникла необхідність в обранні відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Всі вищевказані обставини, у своїй сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення належного виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий вважає доцільним застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та покласти на нього відповідно до ст. 194 КПК України певні обов'язки, тому враховуючи вказане слідчий звернувся до суду з даним клопотанням та просив його задовольнити.
Слідчий ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.
Прокурор ОСОБА_4 клопотання слідчого підтримала, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому наявні достатні підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання.
Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання слідчого та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор та слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру оголошену ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні нетяжкого кримінального правопорушення, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 3 років, раніше неодноразово судимий, не одружений, дітей немає, не працює.
Щодо наявності ризиків, визначених частиною першою статті 177 КПК України, слідчий суддя зазначає наступне.
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрювана особа обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи підозрюваний наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Слідчим та прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема, враховуючи тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_5 , вказує на наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, тобто підозрюваний може в будь-який момент покинути місце проживання та під загрозою застосування суворої міри покарання, може здійснити спроби переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
Також існує ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки, відповідно до норм кримінального процесуального законодавства України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише тими свідченнями, які він сприйняв безпосередньо під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому та/або прокурору, а також і посилатися на такі показання, а тому ризик впливу на свідків існує не лише на стадії досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та їх дослідження.
Враховуючи вищезазначене, для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, слідчий суддя вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту буде достатнім для попередження ризиків, реальність існування яких доведено прокурором в судовому засіданні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ відділу поліції №2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_3 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, що полягає у забороні залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .
Визначити строк дії ухвали, в межах строку досудового розслідування, тобто до 25 червня 2025 року.
Покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- не залишати місце проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою на визначений час;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
- утриматись від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Направити ухвалу для виконання органу Національної поліції України за місцем проживання ОСОБА_5 для негайної постановки на облік підозрюваного, про що повідомити слідчого і прокурора.
Контроль за виконанням ухвали суду покласти на слідчого СВ відділу поліції №2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя