Справа №127/13068/25
Провадження №1-кс/127/5547/25
28 квітня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Вінниця, Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_6 .
Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12025020050000203від 12.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
Слідчий у клопотанні зазначає, що12 березня 2025 року не пізніше 12 години 56 хвилин, ОСОБА_6 , взявши із собою бензопилу марки «Stihl» моделі «MS 230», за допомогою трактора колісного марки «ЮМЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 , приїхав до території природно-заповідного фонду України - загально-зоологічного заказника загальнодержавного значення «Згарський», в межах кварталу 108 виділу 5 лісового масиву ДП «Літинський райагроліс», що знаходиться за межами населених пунктів, а саме поблизу села Залужне, Літинської територіальної громади, Вінницького району, Вінницької області, де вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення проти довкілля за наступних обставин.
Так, ОСОБА_6 , перебуваючи на території природно-заповідного фонду України - загально-зоологічного заказника загальнодержавного значення «Згарський», оголошеного Указом Президента України № 167/2002 від 21.02.2002, в межах кварталу 108 виділу 5 лісового масиву ДП «Літинський райагроліс», діючи з прямим умислом, посягаючи на охоронювані законодавством суспільні відносини, які забезпечують раціональне використання лісів, їхню охорону та відтворення, в порушення вимог в порушення ст.4, 24, 67, 68, 69, 100 Лісового кодексу України, ст. 5, 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 3, 10 Закону України «Про природно заповідний фонд України», «Санітарних правил в лісах України», Постанови КМУ «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», Постанови КМУ «Про затвердження порядку заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в лісах України», всупереч встановленому порядку заготівлі лісодеревини, незаконно, тобто без будь-якого дозволу (лісорубного квитка або ордеру), наданого уповноваженим органом, власником лісів або постійним лісокористувачем, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, за допомогою спеціального пристосування - бензопили марки «Stihl» моделі «MS 230», шляхом активних дій здійснив суспільно небезпечне, протиправне, кримінально каране діяння, а саме незаконну порубку, тобто повне відокремлення стовбура від кореня, 5 (п'яти) сиророслих дерев породи «Вільха», що росли на території об'єкта природно-заповідного фонду України, діаметрами пнів дерев у корі біля шийки кореня: 16, 18, 32, 48, 56 сантиметрів.
Відповідно до висновку інженерно-екологічної експертизи, внаслідок здійснення незаконної порубки 5 (п'яти) дерев породи «Вільха», на території природно-заповідного фонду України - загально-зоологічного заказника загальнодержавного значення «Згарський», в межах кварталу 108 виділу 5 лісового масиву ДП «Літинський райагроліс», що знаходиться за межами населених пунктів, а саме поблизу села Залужне, Літинської територіальної громади, Вінницького району, Вінницької області, ОСОБА_6 заподіяв економічної шкоди довкіллю на загальну суму 521 584 (п'ятсот двадцять одна тисяча п'ятсот вісімдесят чотири) гривні, обраховану відповідно до додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 10 травня 2022 року № 575 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» та «Порядком проведення індексації такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної природно-заповідному фонду підприємствами, установами, організаціями та громадянами», що в свою чергу за матеріальним показником, станом на 2025 рік, вважається тяжким наслідком, оскільки матеріальний збиток більше як в 344 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
24.04.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, тобто у незаконній порубці дерев на території об'єкта природно-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки.
Вина ОСОБА_6 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 із вчиненим кримінальним правопорушенням, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань, кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
У той же час, застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, оскільки:
1) особисте зобов'язання, є недостатньо суворим запобіжним заходом, у зв'язку з тим, що це найбільш м'який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину та наслідкам, які були завдані вчиненням злочину.
2) особиста порука не може бути достатньою, оскільки в ОСОБА_6 відсутні поручителі, які заслуговують на довіру та зможуть доставити останнього до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу;
3) підозрюваний не працевлаштований, тому немає коштів для застосування такого запобіжного заходу як застава.
Беручи до уваги, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 статті 246 КК України, санкція якого містить максимальне покарання у виді позбавлення волі строком до семи років, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний усвідомлює про неминучість покарання за вчинення тяжкого злочину. Окрім цього, ОСОБА_6 усвідомлює, що санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років, у зв'язку із чим у будь - який час може залишити місце свого постійного перебування (проживання), тим же самим переховуватись від органів досудового розслідування та суду за скоєне ним кримінальне правопорушення, що в свою чергу останньому жодним чином не перешкоджатиме.
Як відомо на Південному заході Вінниччини, по річці Дністер, проходить державний кордон з Республікою Молдова, довжиною 191 км. Крім того, з вказаної довжини кордону, 42 кілометри Вінницька область межує з непризнаною Придністровська-Молдавською республікою, яка перебуває під зовнішнім управлінням російської федерації та уникнувши кримінальної відповідальності та справедливого покарання підозрюваний, перебуваючи на вказаній території, жодним чином не буде виданий Україні шляхом виконання міжнародного співробітництва. А це дає неспростовні ризики, реальної можливості підозрюваним переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Отже, всі вищевказані обставини, у своїх сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_6 в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам. В зв'язку із цим, існує необхідність застосування до ОСОБА_6 , який має постійне місце проживання, забіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту.
Крім того, застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту жодним чином не порушить права підозрюваного, оскільки останній не працевлаштований, тобто суспільно-корисною працею не займається, крім того зазначений захід не вплине на його життя та побут, а лише наддасть як органу досудового розслідування, прокурору, суду так і стороні захисту підстав для відсутності будь-яких підозр про неналежну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування та судового слідства, тому слідчий враховуючи викладені обставини звернувся до суду з даним клопотанням та просив його задовольнити.
Слідчий ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.
Прокурор ОСОБА_4 клопотання слідчого підтримала, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому наявні достатні підстави для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав позицію захисника.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали клопотання слідчого та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданими сторонами кримінального провадження доказами обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор та слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру оголошену ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 підозрюється у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 7 років, проте раніше не судимий, по місцю проживання характеризується позитивно.
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації нею таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрювана особа обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи підозрюваний наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Слідчим та прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема, враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_6 , наявний ризик незаконного впливу свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки, відповідно до норм кримінального процесуального законодавства України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише тими свідченнями, які він сприйняв безпосередньо під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому та/або прокурору, а також і посилатися на такі показання, а тому ризик впливу на свідків існує не лише на стадії досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та їх дослідження.
Інформації про ухилення чи перешкоджання слідству немає, відтак ризик уникнення від слідства наразі не підтверджується. Відомостей щодо наявності інших підозр у вчиненні кримінальних правопорушень стосовно підозрюваної особи не встановлено.
На думку слідчого судді більш м'які запобіжні заходи, ніж домашній арешт не будуть достатнім стримуючим фактором та не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_6 .
Таким чином, для забезпечення виконання підозрюваною особою процесуальних обов'язків, слідчий суддя вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний період доби з покладенням обов'язків, визначених ч.5 ст. 194 КПК України, буде достатнім для попередження ризиків, реальність існування яких доведено прокурором в судовому засіданні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_3 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, що полягає у забороні залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , в проміжок часу з 21:00 години до 07:00 години.
Визначити строк дії ухвали, в межах строку досудового розслідування, тобто до 24 червня 2025 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки:
-прибувати на виклики до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою на визначений ними час;
-не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання чи навчання;
-утриматись від спілкування з особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, та інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Направити ухвалу для виконання органу Національної поліції України за місцем проживання ОСОБА_6 для негайної постановки на облік підозрюваного, про що повідомити слідчого і прокурора.
Контроль за виконанням ухвали суду покласти на старшого слідчого СВ відділу поліції № 3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя