17 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/21108/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Лукманової О.М., Олефіренко Н.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерні Світлотехнічні Технології"
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 року (головуючий суддя Голобутовський Р.З.)
в адміністративній справі №160/21108/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерні Світлотехнічні Технології" до відповідача Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,-
Позивач, ТОВ "Інженерні Світлотехнічні Технології", звернувся 05.08.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати постанову про накладення штрафу №33 від 29.05.2024 Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та п. 3 ч. 4 ст. 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач отримав від відповідача вимогу від 15.04.2024 №вих-5.1/5624, в якій повідомлено про проведення позапланової перевірки характеристик продукції у термін з 06.05.2024 по 09.05.2024, а також вимагалось надати необхідні документи. Листом від 09.05.2024 з метою з'ясування предмету перевірки товариство просило повідомити якого суб'єкта стосувалась попередня перевірка, в чому полягають виявлені порушення та які вимоги технічної документації були порушені, на підставі яких розпорядчих документів проводиться перевірка та кому доручено її проводити. Проте, відповідачем так і не надано інформацію, про які порушення йде мова, а направлено акт перевірки характеристик продукції №000661 від 14.05.2024 та протокол про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» №000661 від 14.05.2024. У подальшому, відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу від 29.05.2024 №33 у розмірі 10000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 170000 грн., за порушення вимог п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та п. 3 ч. 4 ст. 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції». Вказану постанову позивач вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню оскільки відповідачем не взято до уваги, що позивач просив повідомити інформацію для можливості надати саме документи, що стосуються предмета перевірки, та реалізував своє право про отримання інформації щодо повноважень осіб, які повинні були призначені як уповноважені особи для здійснення перевірки, крім того, відповідачем не враховано пропорційність заходів ринкового нагляду, що вживаються органами ринкового нагляду, рівню загрози суспільним інтересам, передбачений ст. 5 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». При цьому, свій висновок про начебто допущені порушення обґрунтовує виключно посиланням на процедурне порушення, а саме не надання документів.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що направлена позивачу вимога оформлена та викладена згідно з вимогами законодавства, отже, правомірних підстав чи об'єктивних перешкод для її невиконання не існувало, у зв'язку з чим вона підлягала виконанню у повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити.
Вказує, що судом першої інстанції не досліджено існування правових підстав для виконання вимог відповідача як таких, про що зазначав позивач як на підставу позову, при цьому суд першої інстанції дослідив лише строки надання відповідей, про що позивач не зазначав в позові. Вказує, що позивачем отримано вимогу №вих-5.1/5624 від 15.04.2024р., в якій повідомлялось про проведення позапланової перевірки характеристик продукції у термін з 06.05.2024р. по 09.05.2024р. та вимагалось надання:
Декларації про відповідність продукції (світлодіодна лампа LUXEL LED-060-N24, A60, E27, 10W, 4000K, 12-24V, 50Hz);
супровідну документацію, що додається до відповідної продукції; документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо);
реєстраційні документи на ТОВ «Інженерні світлотехнічні технології»;
документи, що засвідчують особу, а в разі залучення представника документ, що посвідчує уповноважену особу та її повноваження (паспорт громадянина України, наказ про призначення на посаду, довіреність, тощо). Позивач направив лист №22/09/05 від 09.05.2024р., в якому вказав про необхідність повідомлення якого суб'єкта стосувалась попередня перевірка, в чому полягає виявлені порушення та які вимоги технічної документації були порушені, на підставі яких розпорядчих документів Відповідача проводиться перевірка та кому доручено її проводити, а також повідомив, що виробником, вказаних у вимозі ламп, є Klite International Trade Co., Limited', F/10 Building 6# C District R&D Park No 12 Lane 299 Guanghua Road, Ningbo, Китай зазначено про відповідність продукції гармонізованим європейським стандартам та відповідність продуктів вимогам технічних регламентів, у тому числі Технічному регламенту щодо вимог до екодизайну для побутових ламп неспрямованого випромінювання, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №734 від 14.08.2019р. та долучив Декларацію про відповідність UA.TR.YT.D.032001-24-3 від 20.03.2024р. Проте, Відповідач надіслав Акт перевірки характеристик продукції №000661 від 14.05.2024р. та протокол про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» №000661 від 14.05.2024р. До Акту перевірки не долучались Інформація щодо ідентифікації продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам та Інформація щодо ланцюга постачання продукції. Зауважує, що під час ухвалення оскаржуваного рішення не бралось до уваги, що Відповідачем згідно вимоги №вих-5.1/5624 від 15.04.2024р. не запитувалась декларація про відповідність вимогам Технічного регламенту щодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів, затвердженого постановою КМУ від 30.10.2028 №804, та не оцінювалась надана разом із листом №22/09/05 від 09.05.2024р. Декларація про відповідність UA.TR.YT.D.032001-24-3 від 20.03.2024р. Також судом не взято до уваги, що за нормами чинного законодавства України контролюючий орган не позбавлений права надіслати повторну вимогу із врахуванням порушених питань Позивачем про проведення перевірки та вказати запитувані документи для забезпечення співпраці та діалогу між контролюючим органом та суб'єктом господарювання, як того вимагає ст.5 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Відповідачем не надавалось інформації, про які порушення йде мова, на підставі чого проводиться перевірка та кому доручено її проводити, що свідчить про незаконність направленої вимоги та відсутність прозорості здійснення ринкового нагляду і контролю продукції, перевірки наявності законних підстав, визначених цим Законом та виданими відповідно до нього іншими нормативно-правовими актами, для вжиття заходів ринкового нагляду і контролю продукції, а Акт перевірки характеристик продукції №000661 від 14.05.2024р. складений за відсутності повідомлення Позивача про проведення позапланової перевірки та не враховує пояснення та поставлені питання Позивача листом №22/09/05 від 09.05.2024р.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Посилається на те, що на вимогу відповідача прибути та надати документи позивач направив відповідачу лист, зміст якого зводиться до уточнення питань, пов'язаних з проведенням перевірки, документи, зазначені у вимозі надано не було, представник позивача до відповідача для сприяння у проведенні перевірці не прибув.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» зареєстровано 09.10.2017 р. як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 18, кв. 6.
Основним видом економічної діяльності ТОВ “ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» є 46.49 - оптова торгівля іншими товарами господарського призначення.
29.05.2024 на підставі акту перевірки характеристики продукції від 14.05.2024 №000661 та протоколу від 14.05.2024 №000661 про виявлені порушення, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області прийнято постанову про накладення штрафу №33 від 29.05.2024, якою на ТОВ «ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» накладено штраф у розмірі 10000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у розмірі 170000 грн, за порушення вимог п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону № 2735-VI та п. 3 ч. 4 ст.15 Закону №2736-VI.
Позивач вважає протиправною постанову відповідача про накладення штрафу від 29.05.2024 №33 у розмірі 170000 грн.
Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 02.12.2010 року № 2735-VI, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 02.12.2010 року № 2736-VI.
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Питання проведення планових перевірок під час здійснення заходів державного ринкового нагляду врегульоване Законами України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та “Про загальну безпечність нехарчової продукції».
Згідно із ст. 3 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 2.12.2010 року №2735-VI, законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України “Про загальну безпечність нехарчової продукції», інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.
Відповідно до абз. 8 ч.1 ст. 1 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» державний ринковий нагляд (ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.
Встановлені вимоги - це вимоги щодо нехарчової продукції (далі - продукція) та її обігу на ринку України, встановлені технічними регламентами (абз.2 ч.1 ст.1 ЗУ №2735-VI).
Відповідно до положень зазначеної статті Закону орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, що визначається відповідно до Закону (орган ринкового нагляду).
У разі, якщо орган ринкового нагляду здійснює визначені цим Законом та Законом України “Про загальну безпечність нехарчової продукції» повноваження також через свої територіальні органи, термін "орган ринкового нагляду" позначає також його територіальні органи.
Сфера відповідальності органу ринкового нагляду - перелік видів продукції, затверджений відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України, щодо яких відповідний орган ринкового нагляду здійснює ринковий нагляд.
З метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності:
проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування);
приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень;
вживають у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог (п.п. 4, 6, 11 ч. 1 ст. 11 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»).
Питання проведення планових перевірок під час здійснення заходів державного ринкового нагляду врегульовано Законами України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та “Про загальну безпечність нехарчової продукції».
Частинами 1 та 2 ст. 20 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 2.12.2010 року №2735-VI передбачено, що ринковий нагляд здійснюється відповідно до секторальних планів ринкового нагляду, які щорічно затверджуються органами ринкового нагляду відповідно до сфер їх відповідальності.
Секторальний план ринкового нагляду охоплює види продукції відповідно до сфер відповідальності органів ринкового нагляду та визначає належність цих видів продукції до певного ступеня ризику.
Секторальні плани ринкового нагляду затверджуються відповідними органами ринкового нагляду не пізніше 1 грудня року, що передує плановому (ч.8 ст.20 ЗУ №2735-VI).
Частиною 1 статті 22 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено, що заходами ринкового нагляду є:
1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування);
2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають:
а) обмеження надання продукції на ринку;
б) заборону надання продукції на ринку;
в) вилучення продукції з обігу;
г) відкликання продукції;
3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;
4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.
Згідно із ч. 2 ст. 23 Закон України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», при проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції.
Суд першої інстанції зазначає, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Чернігівській області в ході проведення перевірки характеристик продукції (Акт № 011/24 від 05.04.2024) виявлені факти введення в обіг на споживчий ринок продукції (світлодіодна лампа ТМ «LUXEL» модель А60, Е27, 10W, 4000К, LЕD-060-N24, 12-24V), яка не відповідає встановленим вимогам «Технічного регламенту щодо вимог до екодизайну для побутових ламп неспрямованого випромінення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 № 734, а саме:
під час проведення позапланової перевірки характеристик продукції у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в м. Чернігові, встановлено реалізацію світлодіодної лампи ТМ «LUXEL» А060- LED-060-N24 10W Е27 12-24V 4000К 50Нz в маркуванні якої відсутня інформація про кількість циклів вмикання до передчасного виходу лампи з ладу, розміри лампи у міліметрах (довжина та діаметр), час розігрівання лампи до 60% повної світлової віддачі, чим порушені вимоги підпункту 3 Додатку 2 «Технічного регламенту щодо вимог до екодизайну для побутових ламп неспрямованого випромінення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2019 №734 та пункту 30 «Технічного регламенту щодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №804. Згідно з маркуванням імпортером вказаної продукції є ТОВ «Інженерні світлотехнічні технології» (м. Дніпро, пров. Шевченка, б.18, кв.6).
15.04.2024 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області в порядку п.3 ч.1 ст.15 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» складена вимога №вих-5.1/5624, в якій зазначено про необхідність керівнику або уповноваженій особі товариства у термін з 06.05.2024 по 09.05.2024 о 10:00 годині з'явитися до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, вул. Філософська, 39-А для прийняття участі у позаплановій перевірці характеристик продукції (а.с. 10).
Також, відповідно до вимог п.п. 1-6 ч. 7 ст. 23 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у вимозі №вих-5.1/5624 зазначено про необхідність надання наступних документів:
- декларації про відповідність продукції (світлодіодна лампа ТМ «LUXEL» модель А60, Е27, 10W, 4000К, LЕD-060-N24, 12-24V, 50Нz);
- супровідної документації, що додається до відповідної продукції;
- документів, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо);
- реєстраційні документи ТОВ “ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ»;
- документи, що засвідчують особу, а в разі залучення представника, документ, що посвідчує уповноважену особу та її повноваження (паспорт громадянина України, наказ про призначення на посаду, довіреність, тощо).
Крім того, цією вимогою повідомлено, що згідно із п.10 ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у разі проведення перевірки за місцезнаходженням органу ринкового нагляду перебіг строку проведення перевірки починається з дня одержання органом ринкового нагляду від суб'єкта господарювання документів (їх копій) на продукцію.
У разі невиконання законних вимог органу ринкового нагляду щодо проведення перевірки та ненадання передбаченої законодавством України інформації, надання недостовірної інформації чи створення інших перешкод для виконання обов'язків, покладених на Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області будуть застосовані санкції, передбачені п.6 ч.4 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд» (а.с. 10 з/с).
Вказана вимога від 15.04.2024 отримана ТОВ «ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» 23.04.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (№4900601203230).
При цьому відповідач у справі зазначає, що представник ТОВ «ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області у визначений час не з'явився.
Водночас, у відповідь на вимогу №вих-5.1/5624, позивач, листом від 09.05.2024 №22/09/05 зазначив, що у вимозі не вказано:
- у якого суб'єкта господарювання проводилась попередня перевірка,
- як суб'єкт пов'язаний з ТОВ «ІСТ»,
- в чому полягали виявлені порушення та
- які вимоги технічної документації були порушені,
- на підставі чого проводиться перевірка та кому доручено її проводити.
Також зазначено, що ТОВ «ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» не заперечує право на проведення позапланових перевірок, однак в межах та відповідно до порядку, затвердженому нормами чинного законодавства України.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити, чи є законною вимога відповідача №вих-5.1/5624 від 15.04.2024?
Зокрема, в силу п. 3 ч.1 ст.15 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право:
вимагати від суб'єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів. За згодою органу ринкового нагляду документи і матеріали, необхідні для здійснення ринкового нагляду, їх копії можуть надаватися йому мовою оригіналу або іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, якщо ця мова є зрозумілою для посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд. У разі якщо оригінали таких документів і матеріалів складені іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, на вимогу органів ринкового нагляду суб'єкти господарювання зобов'язані у строк не більше ніж тридцять робочих днів за власний рахунок забезпечити їх переклад мовою діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду.
Отже, відповідач має право вимагати від суб'єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду.
Водночас, вимога відповідачем сформована до прийняття наказу про проведення перевірки. Так вимога №вих-5.1/5624 датована 15.04.2024, а наказ №335-ПО про перевірку датований 09.05.2024 (т.т. після сплину майже місяця).
При цьому відповідач зазначає, що не були надані до перевірки:
супровідна документація, що додається до відповідної продукції;
документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо);
реєстраційні документи ТОВ “ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ»;
документи, що засвідчують особу, а в разі залучення представника, документ, що посвідчує уповноважену особу та її повноваження (паспорт громадянина України, наказ про призначення на посаду, довіреність, тощо).
На підставі даних, внесених до автоматизованої системи ринкового нагляду, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області прийнято наказ від 09.05.2024 №335-ПО «Про проведення позапланової перевірки» (а.с. 77).
Вказаним наказом передбачено провести позапланову перевірку характеристик продукції, а саме лампа світлодіодна ТМ «LUXEL» модель А60, Е27, 10W, 4000К, LЕD-060-N24 12-24V, 50Нz у ТОВ “ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» за адресою: м.Дніпро, вул. Шевченка, буд.18, кв.6, у строк з 09.05.2024 по 14.05.2024
На підставі наказу від 09.05.2024 №335-ПО відповідачем видано направлення від 09.05.2024 №346 на проведення перевірки (а.с. 79):
термін проведення перевірки - з 09.05.2024 по 14.05.2024,
предмет перевірки: лампи несприятливого випромінювання,
місце розміщення продукції: ТОВ “ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ», адреса: м.Дніпро, вул. Шевченка, буд.18, кв.6,
підстава проведення перевірки: Акт перевірки характеристик продукції від 05.04.2024 №011/24 Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області.
Водночас, матеріали справи не містять підтверджень, що безпосередньо перевірка відбулася за адресою: м.Дніпро, вул. Шевченка, буд.18, кв.6, як це зазначено в наказі та в направленнях в період з 09.05.2024 по 14.05.2024.
Матеріали справи також не містять підтверджень, що позивачу були вручені направлення від 09.05.2024 №346 на проведення перевірки в період з 09.05.2024 по 14.05.2024.
Також матеріали справи не місять доказів недопущення до перевірки.
Матеріали справи містять Акт перевірки характеристик продукції від 14.05.2024 №000661 в якому зазначено, що не надані супровідні документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг; акт надіслано через відділення пошти; в акті зазначено, що суб'єкт господарювання несе адміністративно-господарську відповідальність згідно п.6 ч.4 ст. 44 ЗУ №2735-VI (а.с. 80-83).
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що Акт перевірки характеристик продукції від 14.05.2024 №000661 містить іншу адресу розміщення продукції ніж та, що зазначена в наказі від 09.05.2024 №335-ПО.
Так, в наказі від 09.05.2024 №335-ПО зазначено: провести позапланову перевірку характеристик продукції, а саме лампа світлодіодна ТМ «LUXEL» модель А60, Е27, 10W, 4000К, LЕD-060-N24 12-24V, 50Нz у ТОВ “ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» за адресою: м.Дніпро, вул. Шевченка, буд.18, кв.6, у строк з 09.05.2024 по 14.05.2024.
Однак в Акті перевірки характеристик продукції від 14.05.2024 №000661 зазначено, що місце розміщення продукції: пров. Коновальця Євгена, б.13.оф.35 м. Дніпро.
Ця адреса (пров. Коновальця Євгена, б.13.оф.35 м. Дніпро) також не відповідає адресі перевірки, що зазначена в направленнях на перевірку.
Пунктом 6 ч.4 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» №2735-VI передбачено, що до суб'єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Матеріали справи також містять протокол №000661 від 14.05.2024, згідно якого зазначено, що Товариством “ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» не виконано законні вимоги посадових осіб, а саме не надано у встановлений строк документів про походження продукції та її подальший обіг, не надано реєстраційні документи ТОВ “ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ», не надані декларація про відповідність, супровідні документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (а.с.84-85).
Відповідач, в протоколі №000661 від 14.05.2024 також зазначає, що товариством такі дії вчинені умисно, що перешкоджає здійсненню заходів державного ринкового нагляду.
На підставі зазначених документів, відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу від 29.05.2024 №33, якою застосовано до позивача штраф в розмірі 170000грн. (а.с. 87).
Позивач вважає вказану постанову протиправною.
Надаючи оцінку зазначеним правовідносинам колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що згідно абз. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» №2735-VI встановлено, що державний ринковий нагляд - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.
Метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськість щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам (ч. 1 ст. 4 Закону № 2735-VI).
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», суб'єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції мають право:
1) вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції, додержання вимог законодавства;
2) перевіряти наявність у посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, наявність службових посвідчень;
3) одержувати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, копії посвідчень (направлень) на проведення перевірок та не допускати їх до проведення перевірок, якщо вони не надали копії таких документів.
Відповідно до пункту 3 статті 15 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право вимагати від суб'єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції, зобов'язані:
2) об'єктивно і неупереджено здійснювати ринковий нагляд і контроль продукції в межах повноважень, визначених законами України;
6) пред'являти службові посвідчення, направлення на проведення перевірки.
Відповідно до частини 5 статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону.
В разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно.
Натомість матеріали справи не містять підтверджень, що наказ про проведення перевірки був оформлений невідкладно.
Водночас, направлення відповідачем позивачу вимоги №вих-5.1/5624, не є наказом про проведення перевірки.
Частиною 1 статті 23-1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачено, що для здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції орган ринкового нагляду видає наказ, який має містити предмет перевірки (найменування виду, типу, категорії, групи продукції), найменування та адресу об'єкта, де розміщується продукція.
Отже, відповідач мав невідкладно прийняти наказ про проведення перевірки, а не вимогу.
В силу до частини 2 статті 23-1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», на підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником органу ринкового нагляду або його заступником із зазначенням його прізвища, імені, по батькові і засвідчується печаткою.
Відповідно до частини 3 статті 23-1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», в направленні на проведення перевірки зазначаються:
а) найменування органу ринкового нагляду, що здійснює перевірку;
б) номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється перевірка;
в) предмет перевірки (вид, тип, категорія, група продукції);
г) місце розміщення продукції (найменування та адреса об'єкта, де розміщується продукція (магазин, ринок тощо); ґ) підстави для проведення перевірки;
д) список посадових осіб органу ринкового нагляду, які беруть участь у здійсненні перевірки, із зазначенням їх посади, прізвища, імені, по батькові;
е) список осіб, які залучаються до здійснення перевірки відповідно до пункту 7 частини 1 статті 15 цього Закону;
є) дата початку і закінчення перевірки;
ж) тип перевірки (планова або позапланова);
з) інформація про проведення попередньої перевірки (тип перевірки, дата початку, строк її здійснення).
Відповідно до частини 4 статті 23-1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», направлення є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення перевірки.
Посадова особа органу ринкового нагляду не має права здійснювати перевірку без направлення на проведення перевірки та службового посвідчення.
Водночас, матеріали справи містять направлення на перевірку, однак не містять підтверджень, що направлення на перевірку вручалося суб'єкту перевірки.
Відповідно до пункту 6 частини 4 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», до суб'єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимого посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, - в розмірі 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, матеріали справи не містять доказів, що позивач не допустив до перевірки відповідача в період з 09.05.2024 по 14.05.2024.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», до виробника або розповсюджувача застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі створення перешкод шляхом недопущення (вчинення протидії, загрози безпеці) до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимого посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, - в розмірі 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Надаючи оцінку переліченим нормам та встановленим обставинам справи, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що посадові особи Держпродспоживслужби мають право вимагати від суб'єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду.
В свою чергу, суб'єкти господарювання мають право вимагати від посадових осіб Держпродспоживслужби додержання вимого законодавства, вимагати пред'явлення посадовими особами посвідчень та направлення на перевірку, що є їхнім прямим обов'язком, недопускати до перевірки в разі непред'явлення посвідчень та направлення.
Беручи до уваги що у вимозі №вих-5.1/5624 від 15.04.2024 про надання документів посадові особи ТОВ «Інженерні світлотехнічні технології» запрошувались для прийняття участі у позаплановій перевірці, то до такої вимоги мав бути прикладений наказ про призначення перевірки та направлення на перевірку.
Зокрема, частина 5 статті 23 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» допускає негайне видання наказу та направлень.
Отримавши вимогу №вих-5.1/5624 від 15.04.2024, ТОВ «Інженерні світлотехнічні технології» у листі №22/09/05 від 09.05.2024р. обґрунтовано зазначив про відсутність наказу та направлень на перевірку оскільки суб'єкт господарювання має право знати предмет перевірки, підстави перевірки, список посадових осіб, які беруть участь у перевірці.
Зокрема позивач у листі №22/09/05 від 09.05.2024р. вказав про необхідність повідомлення якого суб'єкта стосувалась попередня перевірка, в чому полягає виявлені порушення та які вимоги технічної документації були порушені, на підставі яких розпорядчих документів Відповідача проводиться перевірка та кому доручено її проводити, а також повідомив, що виробником, вказаних у вимозі ламп, є Klite International Trade Co., Limited', F/10 Building 6# C District R&D Park No 12 Lane 299 Guanghua Road, Ningbo, Китай зазначено про відповідність продукції гармонізованим європейським стандартам та відповідність продуктів вимогам технічних регламентів, у тому числі Технічному регламенту щодо вимог до екодизайну для побутових ламп неспрямованого випромінювання, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №734 від 14.08.2019р. та при цьому долучив Декларацію про відповідність UA.TR.YT.D.032001-24-3 від 20.03.2024р.
Водночас відповідач в протоколі №000661 від 14.05.2024 зазначає, що декларація про відповідність не була надана, що спростовується матеріалами справи (а.с. 14, 15).
Колегія суддів апеляційної інстанції з урахуванням того, що на час направлення вимоги були відсутні наказ про призначення перевірки та направлення на перевірку, приходить висновку що в діях ТОВ «Інженерні світлотехнічні технології» відсутнє створення перешкод у проведенні перевірки та невиконання вимоги посадових осіб ГУ Держпродспоживслужби.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь в процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову, не дав належної оцінки що постанова про накладання штрафу прийнята без забезпечення права ТОВ «Інженерні світлотехнічні технології» бути присутніми при розгляді їх справи.
Одними з принципів ринкового нагляду, закріпленими у статті 5 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» №2735-VI, є прозорість здійснення ринкового нагляду, доступність та відкритість інформації у цій сфері; додержання прав і захист інтересів суб'єктів господарювання під час здійснення ринкового нагляду і контролю.
Логічним продовженням цього принципу є надання права суб'єкту господарювання бути присутнім під час здійснення всіх заходів ринкового нагляду (п.4 ч.1 ст.8 ЗУ №2735-VI).
Відповідно до абзаців 2, 4 8 частини 7 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» №2735-VI, справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками.
Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадові особи органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складають протокол на підставі документів, що містять інформацію про походження продукції та її обіг.
Протокол складається у двох примірниках, які підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду та керівником юридичної особи або уповноваженою ним особою.
У разі відмови керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи підписати протокол посадова особа органу ринкового нагляду вносить до такого протоколу відповідний запис.
Один примірник протоколу вручається керівнику юридичної особи або уповноваженій ним особі, а другий зберігається в органі ринкового нагляду.
Протокол разом з актом перевірки, поясненнями керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи та документами, що стосуються справи, не пізніше наступного робочого дня за днем його складання передається керівнику чи заступнику керівника органу ринкового нагляду, які розглядають справу протягом 15 календарних днів з дня отримання протоколу та приймають рішення про накладення штрафу.
Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що матеріали справи не містять підтверджень, що позивач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи про накладення штрафу за порушення Законів України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
Відтак ТОВ «Інженерні світлотехнічні технології» не знало і не могло знати про розгляд справи про порушення Законів України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», «Про загальну безпечність нехарчової продукції» 20.03.2024 та було позбавлено права надати пояснення.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про адміністративну процедуру», особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу, інтерес особи.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про адміністративну процедуру», учасники адміністративного провадження мають право:
2) брати участь в адміністративному провадженні особисто або через своїх представників;
4) бути заслуханими адміністративним органом з питань, що є предметом адміністративного провадження, до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу інтерес такого учасника;
6) бути проінформованими про дату, час, місце слухання справи.
Відповідно до частини 1 статті 63 Закону України «Про адміністративну процедуру», учасник адміністративного провадження має право бути заслуханим адміністративним органом до прийняття рішення у справі, якщо таке рішення може негативно вплинути на його право, свободу, інтерес.
Право особи бути заслуханою тісно пов'язано з принципом відкритості, закріпленим в статті 12 Закону України «Про адміністративну процедуру, який передбачає що учасник провадження має право знати про початок адміністративного провадження, право брати участь у такому провадженні, право на ознайомлення з матеріалами справи.
В Резолюції Комітету міністрів Ради Європи (77)31 від 28.09.1977 про захист особи від актів адміністративних органів, одним з фундаментальних принципів є право особи бути вислуханою.
Верховний Суд в постанові від 16.09.2021 у справі №420/9061/20 зазначив що критерій врахування права особи на участь у процесі прийняття рішення випливає з принципу гласності прийняття рішень.
Право бути вислуханим є одним із фундаментальних принципів справедливої процедури та означає забезпечення особі можливості надавати адміністративному органу факти й аргументи у справі.
Право бути вислуханим має бути забезпечене, насамперед, у справах, де передбачається прийняття несприятливих адміністративних актів, тобто таких, які негативно впливають на права, свободи, інтереси особи.
Будь-який орган державної влади повинен застосовувати цей критерій у процесі прийняття рішення, особливо в тому разі, коли воно матиме несприятливі наслідки для особи.
Згідно із ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У цій справі накладений штраф 170 000гр, що є суттєвим розміром.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що особі, до якої застосовуються такий суттєвий розмір штрафу повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи.
Це право є гарантією реалізації права на участь в засіданні, висловлення заперечень, надання доказів, правовий захист тощо.
Відсутність аналізу суб'єктом владних повноважень всіх обставин у сукупності та прийняття рішення без врахування позиції особи, яка притягується до відповідальності і якій не було належним чином надано право бути заслуханою державним органом влади, свідчить про недотримання відповідачем також критерію обґрунтованості рішення.
Суд першої інстанції дав невірну оцінку обставинам справи, що призвело до помилкових висновків та неправильного вирішення справи.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.
Вищезазначене є мотивом для врахування судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача та норми законодавства України, що регулюють дані правовідносини спростовують доводи відповідача.
Доводи апеляційної скарги щодо суті спору спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому можуть бути підставою для його скасування.
Згідно частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При подачі позову та апеляційної скарги ТОВ «Інженерні світлотехнічні технології» сплачений судовий збір в сумі 2422,40грн (за подачу позову) та в сумі 3633,60 (за подачу апеляційної скарги), що в загальному розмірі складає 6056 (шість тисяч п'ятдесят шість гривень) 00 коп. та підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 143, 241 245, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерні Світлотехнічні Технології" - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 року - скасувати та прийняти нову постанову.
Визнати протиправною і скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області №33 від 29.05.2024 про накладання штрафу в сумі 170 000гр на Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерні світлотехнічні технології».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (код ЄРПОУ 40359593) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні світлотехнічні технології» (код ЄДПРОУ 41648343) сплачений судовий збір за подачу позову та апеляційної скарги скарги у загальному розмірі 6056 (шість тисяч п'ятдесят шість гривень) 00 коп. (платіжна інструкція №117 від 01.08.2024 на суму 2422,40 грн. та платіжна інструкція кредитового переказу коштів №6477 від 06.01.2025 на суму 3633,60 грн.).
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 17.04.2025 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя О.М. Лукманова
суддя Н.А. Олефіренко