30 квітня 2025 року Справа № 640/32354/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №640/32354/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язати вчинити дії
Позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо перерахунку і виплати з 01.01.2018 пенсії за вислугу років виходячи з сум грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням 100% суми підвищення пенсії без обмежень, які були встановленні п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити позивачу з 01.01.2018 перерахунок і виплату пенсії за вислугу років виходячи з сум грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням 100% суми підвищення пенсії без обмежень, які були встановленні п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". Крім того, просить суд встановити контроль за виконанням рішення суду.
Позивач вимоги мотивує тим, що є пенсіонером органів внутрішніх справ та перебуває на пенсійному обліку у відповідача. На виконання постанови Кабінету Міністрів України № 103 у 2018 році йому було здійснено перерахунок пенсії. Виплата підвищення пенсії проводиться із розстроченням на підставі постанови № 103. Вважає, що виплата проводиться із порушенням вимог закону, а розстрочення виплати пенсії порушує його соціальні права. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/3858/18, яке набрало законної сили, скасовано відповідні положення постанови КМУ № 103.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.12.2020 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою суду від 14.03.2025 прийнято справу № 640/32354/20 до свого провадження. Розгляд справи № 640/32354/20 розпочато спочатку зі стадії відкриття провадження у справі та ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував проти позову. Пояснив, що оскільки інший порядок виплати пенсій, перерахованих на виконання постанови № 103 відсутній, то відсутні підстави для ви плати 100% суми підвищеної пенсії. Просить відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач отримує пенсію за вислугу років та перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в м. Києві.
У 2018 році позивачу на виконання постанови Кабінету міністрів України № 103 було здійснено перерахунок пенсії. Сума підвищення виплачується з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно в розмірі 50 % від підвищення, з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно в розмірі 75% від підвищення.
Пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 10З "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Визначено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.0З.2019 у наведеній справі, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Позивач звертався до відповідача із заявою щодо перерахунку та виплати пенсії у визначеному законом розмірі з урахуванням суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року. Листом від 01.12.2020 відповідач повідомив про відсутність підстав для здійснення таких виплат.
Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 Постанови № 103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704.
Постановою № 704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Служби безпеки згідно з додатком 4; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14; додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 15; розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу згідно з додатком 16.
Пунктом 4 Постанови № 704 установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Згідно з пунктом 2 Постанови № 103 постановлено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Тобто, пунктом 2 Постанови №103 визначений порядок, яким виплата військовослужбовцям-пенсіонерам сум підвищення перерахованих пенсій, що мали бути перераховані та виплачені з 01.01.2018 та у подальшому з 01.01.2019, фактично зменшена та розстрочена на значний термін.
Постановою № 103 визначено, що вона прийнята відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка в свою чергу передбачає, що Кабінет Міністрів України визначає умови, порядок та розміри перерахунку всіх призначених за цим Законом пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Проте не визначено та не передбачено право Кабінету Міністрів України визначати умови, порядок та розміри виплати перерахованих пенсій.
Суд зауважує, що питання правомірності пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 було предметом розгляду справи у Окружному адміністративному суді м. Києва.
Так, рішенням від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 Окружний адміністративний суд м. Києва визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Суд зобов'язав Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правого акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 у справі № 826/3858/18 апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 - без змін.
У той же час, постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 40/26485, затверджено Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Положення № 28-2), пунктом 2 якого встановлено, що головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду.
Отже, відповідач, як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, у своїй діяльності повинен керуватись, зокрема, обов'язковими до виконання постановами Кабінету Міністрів України, який за своїм конституційним статусом є вищим органом у системі органів виконавчої влади, при цьому ГУ ПФ не наділене правом діяти на власний розсуд всупереч вимог підзаконних нормативно - правових актів, відступати від положень останніх, якщо такі є чинними, їх дія не зупинена, в порядку, передбаченому Конституцією і законами України, або вони не визнані неконституційними, протиправними, нечинними чи не скасовані у судовому порядку.
Згідно вимог частини другої статті 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Пункти 1, 2 постанови КМУ № 103, які застосовані відповідачем при виплаті пенсії позивача, були визнані протиправними і нечинними у судовому порядку рішенням суду у справі № 826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019, а відтак, ураховуючи наведені вище положення процесуального закону, починаючи саме з цієї дати вказаний нормативно - правовий акт Кабінету Міністрів України, у відповідній частині, втратив чинність і не підлягав застосуванню відповідачем.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 16.10.2019 у справі № 2040/6740/18.
Позивач просить суд зобов'язати ГУ ПФУ в Сумській області здійснити виплату пенсії в розмірі 100 % від обчисленого розміру пенсії, без будь-яких обмежень з урахуванням фактично виплачених сум за весь минулий період, починаючи з 01.01.2018.
Проте, до 05.03.2019 пункти 1, 2 постанови № 103 були чинними, а відтак підлягали застосуванню ГУ ПФУ в Сумській області, у зв'язку з чим підстав для задоволення позову в частині періоду з 01.01.2018 по час набрання чинності рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у суду немає, оскільки дії відповідача щодо виплати позивачу пенсії у розмірі 50% та 75% у цей період є правомірними.
Поряд з цим, суд також зауважує, що норми Закону № 2262-ХІІ не передбачають можливості розстрочення виплати сум підвищення до перерахованих пенсій у зменшеному розмірі.
Відповідно до статті 11 Закону № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Загальний порядок виплати пенсій визначений статтею 52 Закону № 2262-ХІІ, відповідно до частини третьої якої виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
Водночас, частиною другою статті 55 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Посилання відповідача на прийняття 14.08.2019 Кабінетом Міністрів України Постанови № 804, якою установлено, що виплата пенсій, перерахованих з 01.01.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704 проводиться у 2019 році в розмірі 75% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018, як на підставу для правомірності відмови у перерахунку пенсії позивача з 05.03.2019 з урахуванням 100 % підвищення до пенсії судом оцінюються критично, оскільки, як вже зазначалося вище, зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, здійснюється виключно шляхом внесення змін до вказаного Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Отже, за висновком суду, виходячи з приписів вказаних норм, у даному випадку відповідач під час перерахунку пенсії позивача безпідставно зменшив розмір пенсії за рахунок виплати з 05.03.2019 лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.01.2019.
Враховуючи викладене, відповідач порушив права позивача на отримання у повному обсязі (100% суми підвищення пенсії) належних йому сум, починаючи з 05.03.2019.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати в установлений судом термін звіт про виконання судового рішення, слід зазначити наступне.
Частиною 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, вказаною нормою встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.
Проаналізувавши обставини справи, враховуючи, що позивачем не обґрунтовано та не надано доказів, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення, суд не вбачає достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по вказаній адміністративній справі.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, позивачу підлягають відшкодуванню витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язати вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок невиплати 100% суми підвищення пенсії, що підлягала виплаті з 05.03.2019.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 з урахуванням 100% від суми підвищення пенсії з урахуванням фактично виплачених сум.
В задоволенні інших вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Шаповал