Провадження № 1-кс/734/273/25 Справа № 734/1952/25
іменем України
04 травня 2025 року селище Козелець
Слідчий суддя Козелецького районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянув винесене в кримінальному провадженні № 12025270350000207 від 02.05.2025 слідчим СВ ВП №1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 і погоджене прокурором Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Остер Козелецького району Чернігівської області, українця, громадянина України, командира 1 взводу 3 механізованої роти 1 механічного батальйону військової частини НОМЕР_1 , сержанта, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.296 КК України,-
слідчий СВ ВП №1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 за погодженням з прокурором звернувся до суду із клопотанням про застосування відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.4 ст.296 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання мотивоване тим, що 02.05.2025, приблизно о 13 годині 30 хвилин, військовослужбовець військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 сержант ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись поблизу житлового будинку АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, що внаслідок його дій можуть постраждати стороні особи, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось у зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, демонструючи байдуже ставлення до суспільних відносин, з особливою зухвалістю, без жодного значущого приводу, використовуючи вогнепальну зброю - автомат Калашникова (АКС-74У) № НОМЕР_2 , застосування якого створює реальну загрозу для життя чи здоров'я громадян, здійснив не менше десяти без прицільних пострілів у бік житлового будинку АДРЕСА_2 .
У результаті його дій була створена реальна загроза життю та здоров'ю мешканців зазначеного будинку та інших осіб, що перебували поблизу, що свідчить про особливу зухвалість та суспільну небезпечність вчиненого.
Таким чином ОСОБА_6 підозрюється у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненому із застосуванням вогнепальної зброї.
02.05.2025 о 14 год 15 хв ОСОБА_6 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
02.05.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 підтверджується наступними доказами: протоколом огляду місця події від 02.05.2025, проведеному за адресою: АДРЕСА_2 ; протоколом обшуку від 02.05.2025, проведеному за адресою: АДРЕСА_1 ; протоколом обшуку від 02.05.2025 автомобіля марки Volkswagen Passat, реєстраційний номер - НОМЕР_3 ; протоколом допиту свідка від ОСОБА_7 ; протоколом допиту свідка від ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка від ОСОБА_9 ; речовими доказами.
Сторона обвинувачення на підставі оцінки сукупності отриманих доказів стверджує, що причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому злочину є достатньою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На даний час є достатньо підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення. Підозрюваний ОСОБА_6 одразу після вчинення кримінального правопорушення покинув місце події та переховувався, поки не був розшуканий та затриманий працівниками поліції. Крім того, ОСОБА_6 має можливість розцінити ухилення від кримінальної відповідальності як менш негативне явище для себе ніж власне відбування покарання, та може знову переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду. Також на цей час через військові дії російської федерації частина території України є тимчасово окупованою та не підконтрольна органам державної влади, що може надати підозрюваному ОСОБА_6 можливість переховуватися на вказаній території. Крім цього, ОСОБА_6 може здійснювати вплив на свідків, які вже надали викривальні показання щодо вчинення ним вказаного злочину, а також враховуючи те, що серед осіб, які підлягають допиту як свідки є особи з якими він проживає в одному населеному пункті, які під тиском ОСОБА_6 шляхом прохань, залякування, примусу, погроз або застосування насильства можуть змінити або не надавати викривальні показання щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, що у свою чергу може призвести до неможливості притягнення останнього до кримінальної відповідальності. Крім того, ОСОБА_6 є військовослужбовцем, що обумовлює ймовірність вчинення ним військового кримінального правопорушення пов'язаного з ухиленням від виконання обов'язків військової служби, у разі переховування ним від органу досудового розслідування та/або суду. Більш м'які запобіжні заходи застосовані до ОСОБА_6 не забезпечать виконання ним процесуальних обов'язків та запобіганню вищезазначеним ризикам.
У судовому засіданні слідчий підтримав клопотання, пославшись на доводи, наведені вище.
Прокурор у судовому засіданні просив задовольнити клопотання.
Підозрюваний заперечив проти клопотання. Викладені у обставини у повідомленні йому про підозру визнає та готовий співпрацювати зі слідством. Просить застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Обов'язки, які будуть покладені судом зобов'язується виконувати.
Захисник у судовому засіданні заявив про недостатність підстав для застосування відносно ОСОБА_6 такого суворого запобіжного заходу, як тримання під вартою, та просив обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешті. Вважає, що ризики, які зазначені у клопотанні ґрунтуються лише на припущеннях. При цьому зазначив, що підзахисний є військовослужбовцем та понад 10 років боронить країну від російської федерації. Є учасником бойових дій, має три поранення, раніше не судимий. Вину у інкримінованому кримінальному правопорушенні визнає та готовий співпрацювати зів слідством. На даний час перебуває на стаціонарному лікуванні. Після вчинення правопорушення не переховувався, а знаходився за місцем проживання, де і був затриманий працівниками поліції. На момент вчинення злочину перебував у відпустці.
Допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_10 показав, що є військовим пенсіонером. ОСОБА_6 у певний період проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_4 та був його підлеглим. За час служби, ОСОБА_6 зарекомендував себе виключно з позитивної сторони, мав довіру і авторитет у підрозділі. Покладені обов'язки виконував добросовісно. Є спеціалістом у інженерній справі та у бойовій підготовці. Проводив навчання у підрозділі. До порушень дисципліни не схильний. На війні з 13 року. Має кілька поранень.
Заслухавши учасників та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Як зазначає Резолюція Комітету міністрів Ради Європи № 11 від 9 квітня 1965 року Взяття під варту і Рекомендації R 11 від 27 червня 1980 року Про взяття під варту до суду, взяття під варту не повинно бути запобіжним заходом, що застосовується в обов'язковому порядку, судовий орган повинен приймати рішення з урахуванням фактів та усіх обставин справи.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення може змусити судові органи взяти підозрюваного під варту і тримати його там, щоб запобігти будь-якій спробі вчинення нових злочинів, але потрібно, крім інших умов, щоб небезпека була ймовірною і захід відповідав обставинам справи і, зокрема, біографії й особистим якостям відповідної особи.
Аналогічна позиція міститься і у ст. 178 КПК України, де зазначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд зобов'язаний оцінити не лише наявність ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, а в сукупності, ще і інші обставини, що характеризують особу.
З досліджених в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Але поруч з цим, суд враховує, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, раніше не судимий, одружений, даних про перебування на обліку у лікаря нарколога та психіатра не має, є діючим військовослужбовцем, учасником бойових дій, має три поранення, під час проходження військової служби характеризується колишнім командиром виключно позитивно, на даний час перебуває на стаціонарному лікуванні, вину у скоєному визнає повністю, готовий співпрацювати зі слідством.
В ході судового засідання слідчий та прокурор зазначили, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 в зв'язку з наявністю ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування або суду; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Разом з тим, з клопотання не вбачається, а в ході судового засідання слідчим та прокурором не було доведено та обґрунтовано, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти наявним ризикам, зазначеним у клопотанні. Відсутні у клопотанні і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини та зазначаються лише припущення щодо можливості настання вказаних ризиків.
За вищевказаних обставин, суд не знаходить достатніх підстав для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з чим клопотання в цій частині задоволенню не підлягає.
Разом з тим, за приписами ч. 4 ст. 194 КПК України, у разі недоведеності прокурором в судовому засіданні таких обставин, як недостатність застосування стосовно підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті.
Оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини, а також беручи до уваги відомості щодо особи ОСОБА_6 , суд вважає, що в даному випадку підлягає застосуванню саме вказана норма закону та підозрюваному необхідно обрати більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183-184, 193-199 КПК України, слідчий суддя -
у задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Застосувати відносно до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Остер Козелецького району Чернігівської області, українця, громадянина України, командира 1 взводу 3 механізованої роти 1 механічного батальйону військової частини НОМЕР_1 , сержанта, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово, строком на 60 днів, до 04 липня 2025 року включно.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_6 цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги.
У відповідності до вимог ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_6 такі обов'язки:
1) негайно прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора чи суду;
2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) утримуватися від спілкуванні із свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;
4) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та роботи;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Попередити підозрюваного, що в разі невиконання покладених, згідно ухвали суду, обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для негайного виконання ВП №1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Копію ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення під розписку.
Слідчий суддя