Справа № 357/7461/24
Провадження № 2/752/1835/25
Іменем України
20 лютого 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.,
за участі секретаря судового засідання Давиденко С.Р.,
у місті Києві, в приміщенні суду, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 , яка є законним представником малолітнього ОСОБА_2 до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» про стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат за несвоєчасну виплату страхового відшкодування, -
встановив:
24.05.2024 позивач ОСОБА_1 , яка є законним представником малолітнього ОСОБА_2 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ТОВ «Страхова група «Оберіг» про стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат за несвоєчасну виплату страхового відшкодування.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка зазначила, що 17 грудня 2020 року приблизно о 23 год. 00 хв. на автодорозі Київ-Одеса в Білоцерківському районі Київської області, водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки «Форд Транзіт», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , який від отриманих травм загинув на місці пригоди.
Відповідальність водія транспортного засобу «Форд Транзіт», д.н.з. НОМЕР_1 на дату вчинення ДТП була застрахована згідно з полісом № АР4011244 у ТДВ «СГ «Оберіг».
11 листопада 2021 на адресу С надіслано заяву про виплату страхового відшкодування в інтересах матері загиблого - ОСОБА_5 . Загальна сума страхового відшкодування складала 40 000 грн моральної шкоди.
10 грудня 2021 року на адресу ТДВ «СГ «Оберіг» надіслано заяву про долучення документів в інтересах матері загиблого - ОСОБА_5 та сина загиблого - ОСОБА_2 загальна сума страхового відшкодування становила 240 000 грн, з яких: 40 000 грн моральна шкода для ОСОБА_5 , 20 000 грн моральної шкоди та 180 грн відшкодування утриманцю ОСОБА_2
29 березня 2022 року за результатами розгляду заяви про виплату страхового відшкодування відповідачем виплачено ОСОБА_5 20 000 грн моральної шкоди.
Листом від 14 квітня 2022 року відповідачем повідомлено про прийняте рішення щодо виплати страхового відшкодування ОСОБА_2 у розмірі 90 000 грн відшкодування утриманцю та 10 000 грн моральної шкоди. Позивач вказала, що зазначені суми становили 50% від заявлених сум, а у виплаті 50% від заявлених сум було відмовлено.
Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 22 травня 2023 року у справі № 378/684/22 було задоволено позовні вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_2 і стягнуто із ТДВ «СГ «Оберіг» на користь, зокрема, ОСОБА_1 , яка є законним представником малолітнього ОСОБА_2 , страхове відшкодування у розмірі 90 000 грн, як відшкодування утриманцю, 10 000 грн страхового відшкодування моральної шкоди, пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 36 027,40 грн, три відсотки річних у розмірі 2408,22 грн, інфляційні втрати у розмірі 17713,26 грн.
Штрафні санкції були стягнені за період з 29 березня 2022 року по 31 січня 2023 року.
04 квітня 2024 року на банківський рахунок позивача ОСОБА_1 надійшли грошові кошти у загальному розмірі 169148,88 грн, з яких 90 000 грн відшкодування утриманцю, 10 000 страхового відшкодування моральної шкоди, 36027,40 пені, 2408,22 грн трьох відсотків річних, 17713,206 грн інфляційних втрат, 8000 грн правової допомоги за представництво в суді першої інстанції та 4000 грн правової допомоги за представництво в суді апеляційної інстанції.
З огляду на викладене вище просить стягнути з відповідача 57 121 грн, з яких пеня - 48099,59 грн, відсотки річні - 3515,70 грн, інфляційні втрати - 5505,71 грн за період з 01 лютого 2023 року по 03 квітня 2024 року.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2024 року справу № 357/7461/24 надіслано за підсудністю для розгляду до Голосіївського районного суду м. Києва.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. від 22 липня 2024 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін (а.с. 96).
21.08.2024 року на адресу суду надійшов відзив ТДВ «СГ «Оберіг» на позовну заяву позивача, в якому відповідач заявлені позовні вимоги вважає необґрунтованими і безпідставними. Просить зменшити розмір заявлених штрафних санкцій на підставі положень ст. 551 Цивільного кодексу України при постановленні рішення.
У відповіді на відзив позивач вважає наведені відповідачем аргументи необґрунтованими та такими, що не можуть братися судом до уваги. Зазначив, що відповідачем не враховано той факт, що штрафні санкції нараховувалися та були стягнені з ТДВ «СГ «Оберіг» за період з 29 березня 2022 року по 31 січня 2023 року. В даній справі позивач просить стягнути пеню, три відсотки річних та інфляційні втрати за період з 01 лютого 2023 року по 03 квітня 2024 року (за період, який не охоплений рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 22 травня 2023 року у справі №378/684/22). Враховуючи те, що порушення прав позивача зафіксовано 14 квітня 2022 року, відповідальність за таке порушення не визнається відповідачем, заперечує проти зменшення штрафних санкцій.
Представником позивачки - адвокатом Скочиляс І.М. направлено заяву щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів через систему «Захищений відеоконференцзв'язок з судом (ВКЗ)» за допомогою Електронного кабунету комунікаційної платформи «Електронний суд».
Ухвалою від 25 листопада 2024 року у задоволенні заяви представника позивачки відмовлено.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його та позивача відсутністі.
Представник відповідача ТДВ «СГ «Оберіг» в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.
Суд ухвалив проводити розгляд справи за відсутності представника позивача і представника відповідача ТДВ «СГ «Оберіг».
Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_5 є матір'ю, а неповнолітній ОСОБА_2 - сином ОСОБА_4 , який, будучи пішоходом, загинув в результаті дорожньо-транспортної пригоди 17 грудня 2020 року, близько 23 год., на автодорозі Київ-Одеса, яка сталася за участю автомобіля Форд Транзіт, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Постановою про закриття кримінального провадження старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Київській області Бурун А.М. від 26 лютого 2021 року кримінальне провадження № 12020110000001147, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 грудня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України закрито за відсутністю в діянні водія складу кримінального правопорушення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Як вбачається з копії полісу № АР4011244 цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Форд Транзіт, номерний знак НОМЕР_1 на дату вчинення ДТП була застрахована у ТДВ «СГ «Оберіг».
З заявами про виплату страхового відшкодування в ТДВ «СГ «Оберіг» звернулися мати загиблого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 та законний представник його неповнолітнього сина ОСОБА_2 - ОСОБА_1 .
За результатами розгляду заяв про виплату страхового відшкодування ТДВ «СГ «Оберіг» з урахуванням ч. 2 ст. 1193 ЦК України виплатило 15 квітня 2022 року законному представнику неповнолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_1 шкоду, заподіяну смертю батька ОСОБА_4 в розмірі 100000 грн, з яких: 10000 грн моральна шкода та 90000 грн шкода у зв'язку з втратою годувальника.
Вказане свідчить, що подія, в результаті якої завдана шкода позивачам, кваліфікована як страховий випадок і вказана обставина не оспорюється ТДВ «СГ «Оберіг».
Страхова виплата здійснена не в повному обсязі та поза межами встановленого пунктом 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.
Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 22 травня 2023 року у справі № , яке залишено без змін постановою Київського апеляціного суду від 12 березня 2024 року, позовні вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , яка є законним представником малолітнього ОСОБА_2 , задоволено. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» на користь, зокрема, ОСОБА_1 , яка є законним представником малолітнього ОСОБА_2 , страхове відшкодування у розмірі 90000 гривень, як відшкодування утриманцю, 10000 гривень страхового відшкодування моральної шкоди, пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 36027 гривень 40 копійок, три відсотки річних у розмірі 2408 гривень 22 копійки, інфляційні втрати у розмірі 17713 гривень 26 копійок (а.с. 34-39, 40-43).
Як зазначається позивачем у позовній заяві і не заперечується відповідачем 04 квітня 2024 року на банківський рахунок позивача ОСОБА_1 надійшли грошові кошти у загальному розмірі 169148,88 грн, з яких 90 000 грн відшкодування утриманцю, 10 000 страхового відшкодування моральної шкоди, 36027,40 пені, 2408,22 грн трьох відсотків річних, 17713,206 грн інфляційних втрат, 8000 грн правової допомоги за представництво в суді першої інстанції та 4000 грн правової допомоги за представництво в суді апеляційної інстанції.
З огляду на викладене вище просить стягнути з відповідача 57 121 грн, з яких пеня - 48099,59 грн, відсотки річні - 3515,70 грн, інфляційні втрати - 5505,71 грн за період з 01 лютого 2023 року по 03 квітня 2024 року.
Страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором (пункт 3 частини першої статті 988 ЦК України).
У разі несплати страховиком страхувальнику або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом (частина перша статті 992 ЦК України).
За змістом статті 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що страховик на протязі 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його, а у разі невизнання майнових вимог заявника, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
У пункті 36.5 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У частині другій статті 625 ЦК України зазначено, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами,
Стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання. Тобто дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює окремі види зобов'язань (Постанову Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (пункт 26).
Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
З огляду на те, що відповідач порушив вказане грошове зобов'язання, у позивачів виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 ЦК України.
Відповідачем не оспорюється правильність розрахунку позивача штрафних санкцій, загальна сума яких становить 57121 грн, але відповідачем вказується, що у разі задоволення позову, розмір штрафних санкцій на підставі ч.3 ст.551 ЦК України підлягає зменшенню.
Згідно з ч. 3 ст. ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Отже, ч.3 ст. 551 ЦК України з урахуванням положень ст.3 ЦК України щодо загальних принципів цивільного права - розумності та справедливості, дає право суду зменшити розмір неустойки.
Відповідно до розрахунку пені за виплату страхового відшкодування у розмірі 100 000,00 грн, розмір пені, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ на дату розрахунку, нараховано за період з 01 лютого 2023 року по 03 квітня 2024 року у розмірі 48099,59 грн. (а.с.5). Правильність даного розрахунку пені судом перевірено.
Основною функцією неустойки, як способу забезпечення виконання зобов'язaння, є стимулююча, яка полягає у зміцненні зобов'язальних правовідносин. Також однією із функцій неустойки є компенсаторна функція. З огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд не вважає, що розмір пені підлягає зменшенню.
Суд визнає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних від невиплаченої суми страхового відшкодування у розмірі 100 000,00 грн у розмірі 3515,70 грн, яка нараховано позивачем за період 01 лютого 2023 року по 03 квітня 2024 року.
Також, є правомірною вимога позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача інфляційну складову від невиплаченої суми страхового відшкодування у розмірі 100 000,00 грн у розмірі 5505,71 грн, яка нарахована позивачем за період з 01 лютого 2023 року по 03 квітня 2024 року.
За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
У зв'язку з тим, що рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 22 травня 2023 року штрафні санкції було стягнуто за період з 29 березня 2022 року по 31 січня 2023 року, і страхова виплата здійснена відповідачем лише 04.04.2024 року, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача та покласти на відповідача ТДВ «СГ «Оберіг» цивільно-правову відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у вигляді виплати на користь позивача пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 48099,59 грн, трьох відсотків річних у розмірі 3515,70 грн та інфляційних втрат у розмірі 5505,71 грн за період з 01 лютого 2023 року по 03 квітня 2024 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 551, 625 Цивільного кодексу України, статтями 12, 13, 77,78,81, 141, 259, 263-265,279,354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
позовну заяву ОСОБА_1 , яка є законним представником малолітнього ОСОБА_2 до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» про стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат за несвоєчасну виплату страхового відшкодування задовольнити.
Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» (код ЄДРПОУ - 39433769, місцезнаходження: 03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 14) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України в розмірі 48 099,59 грн, три відсотки річних у розмірі 3515,70 грн, інфляційні втрати у розмірі 5505,71 грн, що складає належну до стягнення суму у розмірі 57 121 (п'ятдесят сім тисяч сто двадцять одна) гривня 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя Плахотнюк К.Г.