Справа № 420/9470/25
02 травня 2025 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А, перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
До суду з позовом звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) (далі - відповідач), у якому, просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) з непроведення належного розрахунку з ОСОБА_1 при його звільненні 27.07.2022 року у період з 27.07.2022 року по 14.03.2025 року.
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військову частину НОМЕР_1 ) виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за шість місяців затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1 27.07.2022 року.
Ухвалою суду від 08 квітня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду та вказати обставини, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів або докази дотримання строку звернення до суду в частині вимоги про виплату середнього заробітку на підставі статті 117 КЗпП України за несвоєчасну виплату перерахованого грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 року у справі № 420/35909/23.
15.04.2025 року до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій вказує, що звернувшись до суду з даним позовом 31.03.2025 року позивач дотримався місячного строку звернення до суду, встановленого частиною 5 статті 122 КАС України, оскільки остаточний розрахунок з позивачем проведений відповідачем 14.03.2025 року.
Тобто, вказана заява позивача зводиться до незгоди із висновком суду наведеним в ухвалі від 08.04.2025 р. про залишення позовної заяви без руху, в якій було встановлено факт пропуску позивачем місячного строку звернення до суду, встановленого спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 КАС України, в частині виплати середнього заробітку на підставі статті 117 КЗпП України у зв'язку з затримкою розрахунку при звільненні з огляду на отримання позивачем 31.07.2024 р. на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 року у справі № 420/35909/23 перерахованого грошового забезпечення за 29.01.2020 р. по 27.07.2022 р. в сумі 229 861,08 грн.
При цьому, суд вважає помилковою позицію позивача щодо початку обчислення строку звернення до суду з вказаною вимогою саме з 14.03.2025 р., як дати остаточного розрахунку відповідача із позивачем, а не з дати отримання виплати 31.07.2024 р., з огляду на таке.
Виходячи з висновків Верховного Суду, які викладено у постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З огляду на обставини справи, суд зазначає, що спірний період тривав з 28.07.2022 року (наступний день за датою звільнення позивача ) по 31.07.2024, тобто у день, коли на виконання рішення суду у справі № 420/35909/23 на користь позивача виплачено кошти. Тобто спірні правовідносини охоплюють період з 28.07.2022 р. по 31.07.2024 р., а саме з моменту отримання 31.07.2024 року суми перерахованого грошового забезпечення на виконання рішення у справі № 420/35909/23 розпочався місячний строк звернення до суду з вказаним вимогами.
Більше того, суд вважає очевидно суперечливим твердження позивача щодо "дати остаточного розрахунку відповідача", з огляду на те, що у змісті позовної заяви представник позивача наводить перелік судових рішень по справах № 420/16931/22 , № 420/11918/23, № 420/26701/23, якими задоволено позови позивача до відповідача про виплату середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільнені, чим на думку суду спростовується позиція позивача стосовно моменту остаточного розрахунку .
Враховуючи, що в межах даних спірних правовідносин початком обчислення місячного строку звернення до суду щодо застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України, є дата отримання позивачем 31.07.2024 р. на виконання судового рішення частини виплати грошового забезпечення, недоотриманої в день звільнення, при цьому звернувшись з вказаною вимогою до суду 01.04.2025 р. (дата реєстрації позовної заяви відділом документального забезпечення суду), позивачем пропущений строк звернення до суду, встановлений частиною 5 статті 122 КАС України.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Отже, обмеження строку на звернення до адміністративного суду не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 123, яка кореспондується з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, якими зокрема, передбачено, якщо заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на вищевказане та враховуючи, що позивачем пропущений строк звернення до суду в вказані частині позовних вимог, проте не подано заяви про поновлення строку звернення до суду, суд дійшов висновку про повернення позивачу позову в частині позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 122, 123, п. 9 ч. 4 ст. 169, 243, 248 КАС України,
ухвалила:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії в частині вимоги про виплату середнього заробітку на підставі статті 117 КЗпП України за несвоєчасну виплату перерахованого грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 року у справі № 420/35909/23 - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її підписання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.А. Дубровна