Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
02 травня 2025 року Справа №200/2960/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голошивець І.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до відповідача 1: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, до відповідача 2: Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до відповідача 1: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, до відповідача 2: Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в якому просить суд:
- визнати неправомірними дії Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» щодо неповідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про проходження позивачем ідентифікації шляхом встановлення/зміна ПІН-коду з використанням основної платіжної картки;
- зобов'язати Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» повідомити Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про проходження позивачем ідентифікації встановлення/зміна ПІН-коду з використанням основної платіжної картки;
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо припинення з 01.10.2024 виплати пенсії за віком позивачу і зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити позивачу з 01.01.2025 року виплату пенсії за віком у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Кодексу), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до приписів пунктів 4 та 5 ч. 5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Приписами ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до приписів ч.5 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Позивач звертаючись до суду з даним адміністративним позовом зазначає: - «[…]. В листопаді 2024 року позивач ОСОБА_1 відкрив новий рахунок в АТ «Ощадбанк», отримав нову платіжну картку, встановив ПІН-код з використанням основної платіжної картки, якою для нього стала нова отримана платіжна картка, пройшов ідентифікацію за новою карткою, про що неодноразово повідомляв відповідача 1 через веб-портал. Але відповідач 1 не бажає враховувати ці зміни щодо ОСОБА_1 в АТ «Ощадбанк», він відслідковує повідомлення АТ «Ощадбанку» про ідентифікацію за тією платіжною карткою, яка втратила свою дію за збігом терміну, на який була видана, тобто за карткою, яка є вже недіючою. Окрім того, за новою карткою позивач знову пройшов ідентифікацію в січні 2025 року, але це не змінило ситуацію. Відповідач 2 не подав до відповідача 1 такої інформації для її опрацювання належним чином. Підтвердженням таких дій позивача є роздруківки його звернень до відповідача 1 з порталу електронних послуг ПФУ щодо підтвердження проходження ідентифікації. […].».
В свою чергу слід зауважити, що приписами постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» №637 від 29.12.2023 року (чинної станом на дату виникнення спірних правовідносин) передбачено, що способами фізичної ідентифікації внутрішньо переміщених осіб, які одержують пенсію через поточний рахунок в установах акціонерного товариства “Державний ощадний банк України», є зокрема: особисте звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України; ідентифікація одержувачів пенсій в установах акціонерного товариства “Державний ощадний банк України».
Суд зауважує, що матеріали позовної заяви не містять доказів особистого звернення позивача до установи акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».
У силу правових висновків постанови Верховного Суду від 06.06.2024 року у справі №400/1217/23: 1) Обов'язок позивача доводити обставини, на які він посилається на обґрунтування своїх доводів, є ключовим аспектом принципу змагальності та рівності в судовому процесі; 2) Позивач не може будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, допоки інша сторона не надасть доказів на її спростування (концепція негативного доказу), оскільки такий підхід нівелює саму сутність принципу змагальності; 3) обов'язок доведення обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, у рівній мірі покладається на обох сторін. Кожна сторона повинна довести факти, на які вона посилається. При цьому підставу позову повинен довести саме позивач. Позивач повинен подати докази, на яких ґрунтуються його вимоги разом з поданням позовної заяви. В разі неможливості самостійно представити такі докази, позивач повинен про це повідомити суд та зазначити причини, з яких доказ не може бути подано. Крім того, позивач вправі подати до суду клопотання про витребування доказів, із зазначенням причини неможливості самостійного їх представлення та наведенням вжитих ним для цього заходів.; 4) Посилання позивача на те, що в силу вимог частини другої статті 77 КАС України обов'язок доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на відповідача, не заслуговують на увагу, оскільки визначений цією правовою нормою обов'язок відповідача не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відповідно до приписів ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням наведеного, позивачу для усунення недоліків позовної заяви слід надати на адресу суду наступні копії доказів (за наявності): звернення до відділення (філії) АТ «Ощадбанк» щодо відкриття нового рахунку для отримання пенсії, у разі неможливості надати зазначені судом докази, надати відповідне клопотання про витребування необхідних доказів, в якому зазначити наступну інформацію: номер відділення та населений пункт в якому розташована відповідна установа АТ «Ощадбанку», дату звернення.
В зв'язку з вищенаведеним, суд вважає, що позивачем не дотримані вимоги ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача 1: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, до відповідача 2: Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду наступні копії доказів (за наявності): звернення до відділення (філії) АТ «Ощадбанк» щодо відкриття нового рахунку для отримання пенсії, у разі неможливості надати зазначені судом докази, надати відповідне клопотання про витребування необхідних доказів, в якому зазначити наступну інформацію: номер відділення та населений пункт в якому розташована відповідна установа АТ «Ощадбанку», дату звернення.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, за сторінкою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки://court.gov.ua/).
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя І.О. Голошивець