м. Вінниця
02 травня 2025 р. Справа № 120/15917/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Крапівницької Н.Л.,
розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі- відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні періоду роботи та здійсненні перерахунку пенсії з 01.01.1988 року по 31.12.1992 року на підприємстві ЗАТ «Ремонтно-будівельне управління № 5».
Ухвалою від 03.12.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
Ухвалою від 07.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи. Також даною ухвалою встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позов.
У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечив щодо задоволення позову. Зазначив, що 22.08.2024 позивач звернувся з заявою про перерахунок пенсії і листом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 13.09.2024 № 13146-11224/К-02/8-0200/24 позивача повідомлено про порядок та механізм нарахування йому пенсії та причини неврахування довідки № 5 від 04.08.2015 за період роботи з 01.01.1988 по 31.12.1992, виданої ЗАТ «Ремонтно-монтажне управління №5».
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
ОСОБА_1 , з 25.08.2015 отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
22.08.2024 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням стажу роботи та заробітної плати з 01.01.1988 по 31.12.1992 в ЗАТ «Ремонтно-будівельне управління № 5» на підставі довідки про заробітну плату № 5 від 04.08.2015.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області 13.09.2024 № 13146-11224/К-02/8-0200/24 позивача повідомлено, що з метою дотримання вимог статті 40 Закону № 1058, для підтвердження достовірності видачі відповідних довідок про заробітну плату на підставі даних первинного обліку, було надіслано замовлення до управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління, щодо проведення зустрічної перевірки цієї довідки.
До надходження акту зустрічної перевірки з підтвердженням про достовірність відображених в довідках відомостей про його заробітну плату даним первинного обліку, для врахування при визначенні середньомісячного заробітку, для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати, що вказана в довідках законні підстави відсутні.
06.10.2015 контрольно-ревізійним відділом Головного управління ПФ було надіслане повідомлення про проведення зустрічної перевірки до ЗАТ «Ремонтно-будівельне управління № 5», однак за адресою підприємства посадових осіб та працівників підприємства не виявлено, а підприємство не надає відповіді на будь які запити Головного управління ПФУ. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), ЗАТ «Ремонтно-будівельне управління № 5» не припинило свою діяльність, але не сплачує внески та не веде діяльність з 2011 року.
Також вказав, що звертались до позивача із проханням знайти контакти керівників підприємства, оскільки довідка була видана у 2015 році. Враховуючи вищезазначене, пенсійний орган повідомив позивача, що здійснити перерахунок пенси з врахуванням заробітної плати у ЗАТ «Ремонтно-будівельне управління № 5», наразі неможливо.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також, у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України передбачає, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003(далі - Закон №1058-IV).
У частині першій статті 40 Закону №1058 законодавець встановлює, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
За частиною першою статті 44 Закону №1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя статті 44 Закону №1058-IV).
Відповідно до частини п'ятої статті 45 Закону №1058-ІV документи про призначення
(перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок №22-1).
Абзац другий підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1 визначає, що за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Відповідно до пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: ідентифікує заявника (його представника);
надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи па здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
з'ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
повідомляє про необхідність дооформлений документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів:
сканує документи, на створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу 11 цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;
видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру, скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.
Дана норма передбачає можливість, на стадії розгляду поданих документів, усунути всі суперечності та позбавити неодноразового звернення фізичної особи до пенсійного органу для призначення пенсії.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідач самостійно вказав, що довідка № 5 від 04.08.2015 надавалась позивачем при зверненні до пенсійного органу при призначенні пенсії, і остання не була врахована пенсійним органом.
Тобто, відповідачем надавалась оцінка вищевказаній довідці та відомостям відображених в ній, у зв'язку з чим, позивачу було призначено пенсію в 2018 без урахування стажу роботи та заробітної плати з 01.01.1988 по 31.12.1992 в ЗАТ «Ремонтно-будівельне управління № 5».
Підпунктом "в" пункту 7 Порядку № 22-1 визначено, що заробітна плата для призначення пенсії за період роботи до 1 липня 2000 року підтверджується довідкою підприємства, установи, організації (форма і зміст довідки визначено в додатку 1 Порядку).
Така довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (пункт 17 Порядку).
З аналізу вищевказаних норм слідує, що роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у відповідних первинних документах за відповідний період. При цьому, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Аналогічна Правова позиція застосування норм права у спірних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 358/1179/17, від 17.04.2018 у справі № 376/2559/17, від 25.09.2018 у справі № 539/1386/17, від 10.07.2019 у справі № 539/2726/16-а та від 05.03.2020 у справі № 539/3234/16-а.
Суд звертає увагу, що в обіг в Україні гривня, як національна валюта, ввійшла згідно з Указом Президента України «Про грошову реформу в Україні» від 25 серпня 1996. Грошова реформа в Україні проводилася 2-16 вересня 1996 року, і з того часу гривня є грошовою одиницею України.
Так, відповідно до довідки № 5 від 04.08.2015, виданою ЗАТ «Ремонтно-будівельне управління № 5», ОСОБА_1 в період з 1988 по 1992 отримував заробітну плату. Дана довідки видана в тому, що його заробіток, який враховується при обчисленні пенсії складав з 1,68057 грн. Вказано, що на всі виплати нараховано страхові внески. Довідка видана на підставі особових рахунків за 1988-1992 роки.
Крім того, періоди роботи позивача в ЗАТ «Ремонтно-монтажне управління № 5» підтверджені записами трудової книжки від 09.08.1978.
Згідно з пунктом 1 статті 41 Закону № 1058-IV до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Закон № 2464-IV) встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до статті 4 Закону № 2464-IV платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до статті 26 Закону № 2464-IV посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску.
За змістом вищезазначених норм, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Вказаний правовий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена в постанові від 23.07.2019 у справі № 617/927/17, що враховується судом, відповідно до частини 5статті 242 КАС України.
При цьому, суд також зазначає, що зважаючи на те, що обов'язок щодо сплати страхового внеску, як і обов'язок по його нарахуванню покладено, саме на страхувальника (роботодавця), а отже і відповідальність за ненарахування страхового внеску несе роботодавець. Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання страхувальником свого обов'язку щодо належного нарахування та сплати страхових внесків, а отже, ненарахування та несплата страхувальником страхових внесків за позивача у спірний період, не може бути підставою для неврахування при призначенні застрахованій особі пенсії, заробітної плати з якої не сплачені страхові внески.
Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 02.08.2022 по справі № 560/4616/20, що враховується судом, відповідно до частини 5 статті 242 КАС України.
Щодо доводів відповідача про те, що 06.10.2015 контрольно-ревізійним відділом Головного управління було надіслане повідомлення про проведення зустрічної перевірки до ЗАТ «Ремонтно- будівельне управління №5», однак за адресою підприємства посадових осіб та працівників підприємства не виявлено та підприємство не надає відповіді на будь які запити Головного управління, то суд оцінює такі критично.
У постанові від 21.02.2020 у справі № 291/99/17 Верховний Суд дійшов висновку, що "перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії".
Вказана позиція у подальшому підтримана Верховним Судом у постановах від 12.04. 2021 у справі № 219/4550/17, від 03.06. 2021 у справі № 127/8001/17.
Крім того, відповідач вказав, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), ЗАТ «Ремонтно-будівельне управління № 5» не припинили свою діяльність, але не сплачують внески та не ведуть діяльність з 2011 року.
Однак дані доводи відповідача не спростовують те, що у період з 1988 по 1992 ), ЗАТ «Ремонтно-будівельне управління № 5» виплачувало заробітну плату позивача і що було нараховано і сплачено страхові внески.
Довідка про заробіток ОСОБА_1 № 5 від 04.08.2015, яка була надана позивачем, є дійсною та містить всю необхідну інформацію та відсутні відомості про їх скасування уповноваженими органами або визнання не чинними (не дійсними).
Будь-яких доказів на невідповідність поданої позивачем довідки чинному законодавству або її недостовірності відповідач не навів.
Тому, суд вважає безпідставними покликання відповідача про те, що довідка про заробіток не підтверджена первинними розрахунково-платіжні відомостями.
Посилання відповідача на неможливість врахування довідки № 5 від 04.08.2015 в зв'язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки суду не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містить відомості про розмір виплачуваної заробітної плати, яка вказана в тому числі в гривнях, містить всі необхідні реквізити, дату, печатку, підписи відповідальних осіб, а тому, підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні.
Суд вважає за потрібне зазначити, що питання дійсності довідки № 5 від 04.08.2015, виданої ОСОБА_1 може порушуватися лишу у тому випадку якби така довідка була видана не на підставі первинних документів або відповідачем було б встановлено зловживання пенсіонера чи надання недостовірних даних під час видачі такої довідки.
При цьому, доводи відповідача про відсутність первинних документів, які б підтверджували суми заробітної плати, зазначені в довідці № 5, суд вважає необґрунтованими, оскільки перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у призначенні чи перерахунку пенсії.
Крім того, доказів оскарження довідки від 04.08.2015 № 5, визнання її не чинною чи скасованою відповідач не надав.
Таким чином, суд приходить до висновку про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до довідки про заробітну плату від 04.08.2015 № 5 виданою ЗАТ «Ремонтно-монтажне управління № 5» та, як наслідок, належить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 22.08.2024, з урахуванням довідки про заробітну плату від 04.08.2015 № 5, яку видано ЗАТ «Ремонтно-монтажне управління № 5».
Поряд із цим, вимоги даного позову щодо зобов'язання відповідача саме виплачувати пенсію (в подальшому) задоволенню не підлягають, адже задоволення вимог позивача щодо вчинення відповідачем дій у майбутньому, не відповідатиме завданню адміністративного судочинства, яке полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, а не у захисті можливого порушення такого права в майбутньому.
Щодо доводів відповідача про порушення позивачем шестимісячного строку звернення, то суд зазначає, що пенсія є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
З огляду на позицію Конституційного Суду України висловленою в рішеннях від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 № 9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з положенням частини 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд вважає, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.
Відповідно до частини 1 статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн. належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Водночас на користь позивача підлягає відшкодуванню вся сума судового збору. Адже, незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд визнав порушення законних прав позивача внаслідок неправомірних рішень та дій суб'єкта владних повноважень, а спір по суті вирішено в користь позивача, тоді як прийняття рішення про часткове задоволення позову пов'язується виключно зі способом захисту порушених прав позивача.
Керуючись ст.ст. 73- 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату від 04.08.2015 № 5, виданою ЗАТ «Ремонтно-монтажне управління № 5».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 22.08.2024, з урахуванням довідки про заробітну плату від 04.08.2015 № 5, виданою ЗАТ «Ремонтно-монтажне управління № 5».
В решті позовних вимог, - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403)
Суддя підпис Крапівницька Н. Л.
Згідно з оригіналом Суддя:
Секретар: