П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/313/25
Категорія:112010200 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту:24.02.2025 р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду (далі - ГУПФ) України у Львівській області, ГУПФ України в Херсонській області про:
- визнання протиправним та скасування рішення ГУПФ України в Львівській області 19 вересня 2024 року за №213050035690;
- зобов'язання ГУПФ України в Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового страхового стажу за списком №2, періоди роботи в Агрофірмі "Прогрес" з 21 травня 1993 року по 14 травня 1997 року, період роботи в Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю (далі - СТОВ) "Дніпро" з 15 травня 1997 року по 26 вересня 1999 року і з 03 липня 2000 року по 31 жовтня 2002 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 26 серпня 2024 року.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що він досягнувши віку 55 років, 26 серпня 2024 року звернувся до ГУПФ України в Херсонській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Списку №2 розділу XXIV Постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року №461 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" (далі - Постанова №461). Рішенням ГУПФ України в Львівській області від 19 вересня 2024 року за №213050035690 йому відмовлено у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 з посиланням на відсутності необхідного пільгового стажу, в наслідок не зарахування відповідачем до його пільгового стажу певних періодів роботи, про що його було повідомлено листом ГУПФ України в Херсонській області від 14 листопада 2024 року за №2100-0304- 8/46259. При цьому відповідачем не заперечується наявності у позивача загального страхового стажу у 32 роки 06 місяців 22 дні та пільгового стажу у 2 роки 09 місяців 20 днів.
Відповідачі позов не визнали, вказуючи, що 26 серпня .2024 року ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. За результатами розгляду вищезазначеної заяви, ГУПФ України у Львівській області прийнято рішення від 19 вересня 2024 року за №213050035690 (на заміну рішення від 02 вересня 2024 року) про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV(далі - Закон №1058-IV), у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Вік позивача на дату звернення - 57 років 01 день. За наданими документами та даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування страховий стаж позивача склав 32 роки 06 місяців 22 дні. Пільговий стаж за Списком №2 становить 02 роки 09 місяців 20 днів. До пільгового стажу позивача не зараховано період роботи в Агрофірмі "Прогрес" з 21 травня 1993 року по 14 травня 1997 роки.
Відповідачі зазначили, що посада "зварник" не передбачена. За результатами розгляду документів 03 листопада 2023 року Комісією прийнято Рішення №9802/03-16 про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи, яким вирішено відмовити ОСОБА_1 у зарахуванні періоду роботи зварником з 21 травня 1993 року по 14 травня 1997 року в агрофірмі "Прогрес" до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком за Списком №2 відповідно до пп.2 п.2 ст. 114 Закону №1058-IV, оскільки посада "зварник" не передбачена Списком №2. Також до пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 15 травня 1997 року по 26 вересня 1999 року, з 03 липня 2000 року по 31 жовтня 2002 року згідно довідки №47 від 31 липня 2023 року, виданої СТОВ "Дніпро" та довідки №112 від 23 серпня 2024 року, виданої СТОВ "Дніпро", ,оскільки вказана у довідках посада "електрогазозварник" відсутня в списках згідно Постанови №461. Також, у довідках №47 та №112 відсутня інформація про підсумок пільгового стажу. Звертаємо увагу суду, що пільгова довідка, яка визначена п.20 Порядку №637 (Додаток 5), підтверджує право Позивача на пільгову пенсію (за Списком №2), тому в довідці повинна міститися наступна інформація: професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери. В свою чергу зазначаємо, що надані СТОВ "Дніпро" пільгові довідки не містять необхідної інформації, що позбавляє можливості органи Пенсійного фонду розрахувати пільговий стаж позивача. Крім цього, у зазначених довідках відсутні накази про проведення атестації та переліки атестованих робочих місць за періоди роботи з 15 травня 1997 по 26 вересня 1999 року, з 03 липня 2000 року по 31 жовтня 2002 року, (порушено вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 "Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці" (далі - Порядок №442)). Враховуючи вищезазначене, позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону №1058-IV, оскільки позивач не набув необхідного пільгового стажу.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУПФ України у Львівській області, ГУПФ України в Херсонській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУПФ України в Львівській області про відмову у призначенні пенсії за №213050035690 від 19 вересня 2024 року.
Зобов'язано ГУПФ України у Херсонській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового страхового стажу за списком №2 періоди роботи: в Агрофірмі "Прогрес" з 21 травня 1993 року по 14 травня 1997 року; в СТВО "Дніпро" з 15 травня 1997 року по 26 вересня 1999 року та з 03 липня 2000 року по 31 жовтня 2002 року відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 .
Зобов'язано ГУПФ України у Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про призначення пенсії за віком від 26 серпня 2024 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФ України у Львівській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 968,96 грн.
В апеляційній скарзі ГУПФ України в Херсонській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Доводи апеляційної скарги:
- до пільгового стажу позивача не зараховано період роботи в Агрофірмі "Прогрес" з 21 травня 1993 року по 14 травня 1997 року - за результатом розгляду Комісії при ГУПФ України в Херсонській області (прийнято рішення про не зарахування періодів роботи до пільгового стажу №18 від 02 листопада 2023 року). До пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи в СТОВ "Дніпро" з 15 травня 1997 року по 26 вересня 1999 року, з 03 липня 2000 року по 31 жовтня 2002 року - за результатом розгляду ГУПФ України в Львівській області заяви від 26 серпня 2024 року (прийнято рішення про відмову у призначені пільгової пенсії від 19 вересня 2024 року №213050035690). Так, згідно довідки №47 від 31 липня 2023 року, виданої СТОВ "Дніпро" та довідки №112 від 23 серпня 2024 року, виданої СТОВ "Дніпро", оскільки вказана у довідках посада "електрогазозварник" відсутня в Списках згідно Постанови №461. Крім цього, у довідці №47 відсутні накази про проведення атестації та переліки атестованих робочих місць за періоди роботи з 15 травня 1997 року по 26 вересня 1999 року, з 03 липня 2000 року по 31 жовтня 2002 року, (порушено вимоги Порядку №442).
Відповідно до правил ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУПФ України у Херсонській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.
ОСОБА_1 досягнувши віку 55 років, 26 серпня 2024 року звернувся до ГУПФ України в Херсонській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Списку №2 розділу XXIV Постанови №461.
Відповідно до абз.14 п.4.2 Постанови Правління Пенсійного Фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядку №22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію.
За принципом екстериторіальності, заява від 26 серпня 2024 року розглядалась ГУПФ України в Львівській області.
За результатами розгляду вищезазначеної заяви, ГУПФ України в Львівській області прийнято рішення від 19 вересня 2024 року за №213050035690 (на заміну рішення від 02 вересня 2024 року) про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону №1058-IV, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Відповідно до зазначеного рішення: вік позивача на дату звернення - 57 років 01 день. За наданими документами та даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування страховий стаж позивача склав 32 роки 06 місяців 22 дні. Пільговий стаж за Списком №2 становить 02 роки 09 місяців 20 днів.
Із рішення ГУПФ України в Львівській області від 19 вересня 2024 року за №213050035690, зокрема, вбачається, що до пільгового стажу позивача не зараховано період роботи в Агрофірмі "Прогрес" з 21 травня 1993 року по 14 травня 1997 роки.
У рішенні зазначено, що в довідках від 22 серпня 2023 року №161-107-1/04-01 та від 28 вересня 2023 року №202-147/14-01 комунальної установи "Трудовий архів" Білозерської селищної ради зазначено, що у документах архівного фонду Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Прогрес" наказом Агрофірми "Прогрес" від 20 травня 1993 року №49-к ОСОБА_1 прийнятий зварником до кооперативу "Зоря" з 21 травня 1993 року, наказом від 14 травня 1997 року №247 - звільнений по переведенню до КОПП "Дніпро" у зв'язку з розподілом КСП "Прогрес" на два колективних орендно-приватних підприємства "Прогрес" та "Дніпро" (так в документі); в особових рахунках Агрофірми "Прогрес" заявник значиться зварником кооперативу "Зоря" з червня 1993 року по грудень 1996 року, з лютого по травень 1997 року.
За довідкою від 29 вересня 2023 року №92/01-22 комунальної установи "Трудовий архів" Білозерської селищної ради дані про атестацію робочих місць по СВК "Прогрес" з 1993 року по 1997 року в архівній установі відсутні.
Довідкою від 28 липня 2023 року №04-01/25 Херсонської районної державної адміністрації підтверджено, що розпорядженням голови Білозерської районної державної адміністрації від 02 квітня 1997 року №16-р Агрофірма "Прогрес" реорганізована у Колективне сільськогосподарське підприємство (КСП) "Прогрес", розпорядженням голови Білозерської районної державної адміністрації від 14 квітня 1997 року №164-р КСП "Прогрес" реорганізовано у Колективне орендно - приватне підприємство (КОПП) "Прогрес", яке за розпорядженням голови Білозерської районної державної адміністрації від 10 липня 2000 року №328 перейменовано у Сільськогосподарський виробничий кооператив (СВК) "Прогрес".
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (сайт Міністерства юстиції України) 16 вересня 2008 року припинено діяльність Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Прогрес" (код ЄДРПОУ 05529509). У період роботи заявника з 01 січня 1992 року діяли Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, затверджені постановами Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10, Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 №162, необхідною умовою зарахування до пільгового стажу роботи є результати атестації робочих місць відповідно до Постанови №442.
Вищезазначеними постановами за Списком №2 передбачені професії: газозварників (23200000-11620), електрозварників ручного зварювання (2320000-19906), електрогазозварників, які зайняті на різанні і ручній зварці, на напівавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах з застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки (23200000- 19756). Посада "зварник" не передбачена.
За результатами розгляду документів 03 листопада 2023 року Комісією прийнято Рішення №9802/03-16 про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи, яким вирішено відмовити ОСОБА_1 у зарахуванні періоду роботи зварником з 21 травня 1993 року по 14 травня 1997 року в агрофірмі "Прогрес" до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком за Списком №2 відповідно до пп.2 п.2 ст. 114 Закону №1058-VI, оскільки посаду "зварник" не передбачено Списком №2.
Також до пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 15 травня 1997 року по 26 вересня 1999 року, з 03 липня 2000 року по 31 жовтня 2002 року згідно довідки №47 від 31 липня 2023 року, виданої СТОВ "Дніпро" та довідки №112 від 23 серпня 2024 року, виданої СТОВ "Дніпро", оскільки вказана у довідках посада "електрогазозварник" відсутня в списках згідно Постанови №461. Також, у довідках №47 та №112 відсутня інформація про підсумок пільгового стажу.
Не погоджуючись із рішенням відповідача про відмову у призначені пенсії за віком на пільгових умовах, вважаючи його незаконним, позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком. Отже, відповідачем протиправно не зарахованого до страхового стажу позивача періоди трудової діяльності згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 в Агрофірмі "Прогрес" з 21 травня 1993 року по 14 травня 1997 року, в СТОВ "Дніпро" з 15 травня 1997 року по 26 вересня 1999 року та з 03 липня 2000 року по 31 жовтня 2002 року, про що визначено в оскаржуваному рішенні.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення ГУПФ України в Львівській області 19 вересня 2024 року за №213050035690.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Конституції України, ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення", Постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року №461 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах".
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пунктом 2 Перехідних положень Закону №1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Пунктом 2 ч.2 ст. 114 Закону №1058-IV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Абзацом 1 ч.2 ст. 24 Закону №1058-IV встановлено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно п.16 Прикінцевих положень Закону №1058-IV положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII (далі - Закон №1788-ХІІ) від 05 листопада 1991 року застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Статтею 62 Закону №1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" (далі - Порядок №637) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Питання, пов'язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 "Про трудові книжки працівників" та прийнятою відповідно до зазначеної постанови Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України" від 29 липня 1993 року № 58 (далі - Інструкція №58).
Відповідно до п.1.1 Інструкції №58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
З урахуванням вищенаведених норм, колегія суддів доходить висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у п.3 Порядку №637.
Таким чином, лише за відсутності трудової книжки або відсутності записів у ній, наявності неправильних чи неточних записів у трудовій книжці орган Пенсійного фонду вправі вимагати від заявника подання додаткових документів на підтвердження страхового стажу.
Крім цього, Верховний Суд у постанові від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а дійшов висновку, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 містить записи про періоди його роботи в Агрофірмі "Прогрес" з 21 травня 1993 року по 14 травня 1997 року; в КОПП "Дніпро" з 15 травня 1997 року по 26 вересня 1999 року; в ТОВ "Дніпро" з 03 липня 2000 року по 31 жовтня 2002 року.
З довідки Сільськогосподарського ТОВ "Дніпро" №47 від 31 липня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 працював та працює електрогазозварювальником в КОПП "Дніпро" з 15 травня 1997 року по 26 вересня 1999 року; в ТОВ "Дніпро" з 03 липня 2000 року по 31 жовтня 2002 року та з 11 серпня 2021 року по теперішній час. Довідка видана на підставі особових рахунків.
З довідки КУ "Трудовий архів" Білозерської селищної ради від 22 серпня 2023 року за №161-107-1/04-01 вбачається, що позивач працював зварником в кооперативі "Зоря" Агрофірми "Прогрес" з 21 травня 1993 року по 14 травня 1997 року та був переведений електрогазозварювальником до КОПП "Дніпро". Довідка видана на підставі особових рахунків.
Колегія суддів зазначає, що Список №2 виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 містить у собі посади газозварників, електрозварників та електрогазозварників (розділ ХХХІІ "Загальні професії").
Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, містить професії газозварників, електрозварників та електрогазозварників (розділ ХХХІІІ "Загальні професії").
Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, містить професії газозварників, електрогазозварників, зайнятих на різанні і ручному зварюванні, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, електрозварювальників на автоматичних і напівавтоматичних машинах, зайнятих зваркою в середовищі вуглекислого газу, на роботах з застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах, електрозварників ручного зварювання (розділ XXXІІІ "Загальні професії").
Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36, містить професії газозварників, електрогазозварників, зайнятих різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, електрозварників на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайнятих зварюванням у середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах, електрозварників ручного зварювання (розділ XXXІІІ "Загальні професії").
Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461, містить професії газозварників, електрогазозварників, зайнятих різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, електрозварників на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайнятих зварюванням у середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах, електрозварників ручного зварювання (розділ XXXІІІ "Загальні професії").
Тобто професія електрозварників, газозварників та електрогазозварників в спірний період була передбачена в усіх редакціях Списку №2.
Колегія суддів констатує, що позивач має відповідні записи у трудовій книжці, які підтверджують факт роботи його на посаді електрогазозварника, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення як такій, що зазначена у Списках №2, чинних у відповідні періоди часу.
Відповідно до єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт та професій робітників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС 16 січня 1985 року №17/2- 54, професія зварника не визначена як окрема професія, є загальною професією, яка об'єднує назви професій, пов'язаних зі зварюванням металів, і є загальним поняттям для електрозварника ручного зварювання, електрогазозварника, газозварника і електрозварника на напівавтоматичних і автоматичних машинах.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №673/283/17 від 12 вересня 2018 року.
Відповідно п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року №383 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
З урахуванням вищезазначених правових норм, колегія суддів зазначає, що необхідною умовою для зарахування стажу роботи до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах після 21 серпня 1992 року є також проведення відповідної атестації робочого місця з метою підтвердження пільгового характеру виконуваної роботи за такою посадою.
Відповідно п.4.2 Порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року №41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно п.4 Порядку №442 та пп.1.5 п.1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Відтак, своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списків №№1, 2, робоче місце за якою підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а від 19 лютого 2020 року сформулювала правовий висновок, згідно з якою особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.
Враховуючи наведене, колегія суддів доходить висновку, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Таким чином помилковими є доводи апелянта про те, що до пільгового стажу не зараховуються періоди роботи періоди роботи в Агрофірмі "Прогрес" з 21 травня 1993 року по 14 травня 1997 року, в СТОВ "Дніпро" з 15 травня 1997 року по 26 вересня 1999 року і з 03 липня 2000 року по 31 жовтня 2002 року, оскільки відсутні відомості про проведення атестації робочих місць.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність визнання протиправним та скасування рішення ГУПФ України в Львівській області 19 вересня 2024 року за №213050035690.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 01 травня 2025 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.