23 квітня 2025 року м.Дніпросправа № 160/16074/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року у справі № 160/16074/24 (суддя Олійник В.М., справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, в письмовому провадженні) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп" до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп" (далі позивач) звернулось до суду із позовом до Київської митниці (далі відповідач), в якому просило визнати протиправними і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100180/2024/000007/2 від 12.03.2024р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100180/2024/000092 від 13.03.2024р.;
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що митним органом необґрунтовано та безпідставно застосовано при визначенні митної вартості резервний метод.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року позовні вимоги позивача задоволено. Суд визнав протиправними та скасував оскаржені позивачем рішення відповідача. Також судом вирішено питання розподілу судових витрат та стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір та витрати на правничу допомогу у сумі 4000,00грн.
Відповідачем на рішення суду першої інстанції подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, відповідач просить скасувати рішення суду у даній справі та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції, невірно розтлумачено норми ст. ст. 52 - 64, 257, 337 МКУ, не надано правової оцінки всім обставинам справи та аргументам митниці.
Відповідач зазначає, що до митного оформлення не подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. У спірному випадку були наявні розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення всіх складових митної вартості товару. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п. 2 ст. 58 МК України, п. 6 ст. 54 МК України. Оскаржені позивачем рішення та картка відмови митниці містять причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відмітку про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом. Відповідач вважає, що у суду були відсутні підстави для скасування оскаржених рішень та, відповідно, для задоволення позовних вимог.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні скарги відповідача. Позивач наполягає на безпідставності доводів скаржника, вважає, що суд повно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення, з огляду на що відсутні підстави для його скасування.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Перевіривши обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що 07 березня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп" до Київської митниці подало декларацію №24UА10018000302U2, якою до митного оформлення було заявлено три позиції товару:
ТОВАР 1: Прокат плоский другого сорту (поверхня може бути пошкоджена, нерівна, мати подряпини та темні лінії, які неможливо видалити, можуть бути відхилення розміру по ширині та довжині до 15-20% з корозійностійкої (нержавіючої) сталі, загально-цивільного призначення, не для військового використання, завширшки 600 мм або більше, без подальшого оброблення, крім холодного прокатування (обтиснення у холодному стані) у листах різного розміру, сорту та тари (детальна інформація наведена у декларації);
ТОВАР 2: Прокат плоский другого сорту (поверхня може бути пошкоджена, нерівна, мати подряпини та темні лінії, які неможливо видалити, можуть бути відхилення розміру по ширині та довжині до 15-20% з корозійностійкої (нержавіючої) сталі, загально-цивільного призначення, не для військового використання, завширшки 600 мм або більше, без подальшого оброблення, крім холодного прокатування (обтиснення у холодному стані) у листах різного розміру, сорту та тари (детальна інформація наведена у декларації);
ТОВАР 3: Прокат плоский другого сорту (поверхня може бути пошкоджена, нерівна, мати подряпини та темні лінії, які неможливо видалити, можуть бути відхилення розміру по ширині та довжині до 15-20% з корозійностійкої (нержавіючої) сталі, загально-цивільного призначення, не для військового використання, завширшки 600 мм або більше, не у рулонах, без подальшого оброблення, крім гарячого прокатування у листах різного розміру, сорту та тари (детальна інформація наведена у декларації).
Пунктом 2.1 зовнішньоекономічного контракту від 17.07.2023 року №17072023/UKR/ЕUR передбачено, що “постачання товару, провадиться продавцем на умовах FCА Любонь (біля Познані), Польща згідно з правилами ІНКОТЕРМС 2010 виданими Міжнародною Торговою Палатою», тоді як відповідно до поданого до митного оформлення рахунку-фактури від 01.03.2024 №ЕХ/24/3-0005 поставка товару на митну територію України здійснюється на умовах ЕХW-Lubon (РL).
Поставка товару на митну територію України здійснюється відповідно до інвойсу від 01.03.2024 №ЕХ/24/3-0005 на умовах ЕХW-Lubon (РL).
Товариством з обмеженою відповідальністю “АВ метал груп» товар № №1-3 було отримано від компанії ROLL STEEL SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZAIALNOSCE (Польща, реєстраційний номер КЕ5 0000633172) за Контрактом №17072023/UKR/ЕUR від 17.07.2023 року.
Митна вартість товару була визначена позивачем за ціною контракту.
За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, Київська митниця вказала на те, що надані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:
1) Пунктом 2.1 зовнішньоекономічного контракту від 17.07.2023 №17072023/UKR/ЕUR передбачено, що “Постачання товару, провадиться Продавцем на умовах FCA Любонь (біля Познані), Польща згідно з правилами ІНКОТЕРМС 2010 виданими Міжнародною Торговою Палатою», тоді як відповідно до поданого до митного оформлення рахунку-фактури від 01.03.2024 №ЕХ/24/3-0005 поставка товару на митну територію України здійснюється на умовах ЕХW-Lubon (РL);
2) Поставка товару на митну територію України здійснюється відповідно до інвойсу від 01.03.2024 №ЕХ/24/3-0005 на умовах ЕХW-Lubon (РL). Міжнародний торговий термін ЕХW “ФРАНКО-ЗАВОД» (назва місця) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці, без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов'язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення.
Декларантом до митного оформлення подано заявку на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 28.02.2024 року №28/02, в якій зазначено, що митне оформлення товару для експорту здійснюється за адресою “Wichrowa 4, 60-449 Роznan».
Декларантом при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, не додано витрати на здійснення митного очищення товару для експорту;
3) Пунктом 1.3 контракту від 17.07.2023 року №17072023/UKR/EUR передбачено, що “Ціна товару розуміється як ціна з урахуванням вартості експортного пакування та маркування та витрат у відповідність до умов постачання». Поставка товару на митну територію України здійснюється відповідно до інвойсу від 01.03.2024 №ЕХ/24/3-0005 на умовах ЕХW-Lubon (РL).
Декларантом до митного оформлення відповідно до частини 2 статті 52 Кодексу не подано митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню для підтвердження витрат (складових митної вартості) на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів відповідно до умов поставки ЕХW-Lubon (РL).
Декларантом при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, не додано витрати (складові митної вартості) на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів відповідно до умов поставки ЕХW.
12 березня 2024 року Київською митницею було відмовлено у митному оформленні товару та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №24UA100180/2024/000007/2, а саме Товару 1, 2, 3 та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100180/2024/000092.
Числове значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, становить:
товар №1 - 2,5102 EUR/кг.;
товар №2 - 2,4152 EUR/кг.;
товар №3 - 2,2591 EUR/кг.
Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів:
митна декларація від 11.07.2023 року №UA100330/2023/145263 (товар №1);
митна декларація від 10.07.2023 № UA100330/2023/145191 (товар №2);
митна декларація від 24.07.2023 № UA100320/2023/021980 (товар №3).
Через коригування митної вартості товару, зросла сума податку на додану вартість, сума ПДВ склала 50 342,76 грн.
Скориставшись правом, передбаченим частиною 7 статті 55 Митного кодексу України, позивачем задекларовано зазначену партію товару, а митний орган випустив товар у вільний обіг за електронною МД №24UA100180003263U3.
Позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, рішення Київської митниці про коригування митної вартості товару №UA100180/2024/000092 від 12 березня 2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100180/2024/000092 від 12 березня 2024 року, оскільки ним було надано митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, відсутні ознаки підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, правильність визначення митної вартості за основним методом не спростована, необхідність коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 ст. 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з ч.1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Приписами частин другої та третьої статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Суд зазначає, що обов'язок доведення митної вартості товару лежить на позивачі. При цьому митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Позивач не оскаржує правові підстави щодо уточнення вартості товару митним органом. Зазначений обов'язок митного органу є беззаперечним.
Позиція позивача, зокрема, будувалася на тому, що в рішенні про коригування митної вартості товарів, що оскаржується, Київською митницею не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару, повних характеристик та умов поставки товару, ціну якого було взято за основу для коригування митної вартості за резервним методом, не зазначено докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом під час визначення митної вартості товару, що свідчить про порушення інспектором митного органу частини 2 статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
У ході перевірки правильності визначення митної вартості товарів, відповідач дійшов висновку про неможливість застосування методу за ціною договору, оскільки в ході перевірки правильності визначення митної вартості товару виявлені невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, відсутність підтвердження числових значень складових митної вартості товару, ціни, що фактично сплачена.
З матеріалів справи судом встановлено, що пунктом 1.3 контракту від 17.07.2023 №17072023/UKR/EUR передбачено, що «ціна товару розуміється як ціна з урахуванням вартості експортного пакування та маркування та витрат у відповідність до умов постачання». Тобто, вартість експортного пакування та маркування включена до вартості товару та додатково підтверджується у експортних інвойсах, зокрема наданому разом із митною декларацією інвойсом від 01.03.2024 №EX/24/3-0005.
Вартість ввезеного товару повністю кореспондується із ціною контракту та наданим інвойсом.
Позивач у якості підтвердження транспортної складової ввезення товару надав до митного органу зокрема додаткову угоду №1 від 19.07.2023 року до Договору продажу (контракту) про зміну умов поставки з FCA Любонь на EXW Любонь згідно з правилами ІНКОТЕРМС 2010 виданими Міжнародною Торговою Палатою. Додатково до митного оформлення було подано заявку на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 28.02.2024 №28/02, який також підтверджує у сукупності вартість транспортних витрат.
Як основний договір про міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом було надано Договір №29/02 від 28.02.2024 року на підтвердження транспортно-експедиційних витрат, який включає у себе усі витрати пов'язанні із транспортуванням товару.
У відповідь на зауваження та на запит митного органу позивач надав додаткові документи:
- виписку з бухгалтерської документації №07/03/01 від 07.03.2024 року;
- висновок експерта ТПП України №ГО-277 від 07.03.2024 року;
- довіреність №5 від 07.03.2024 року на водія;
- додаткова угода №1 від 19.07.2023 року щодо зміни умов поставки товару.
Проте, такі документи були відхилені митницею та не враховані.
Суд встановив і з цим погоджується колегія суддів, що подані позивачем документи є належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості товарів за ціною договору, а також достатні для здійснення перевірки правильності заявленої митної вартості товару за ЕМД № 24UA100180003021U2 та спростування сумнівів, що виникли у митного органу під час перевірки наданих до митного оформлення документів та інформації.
Надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, а отже у сукупності місять усі необхідні та належні відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових) й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Спірним рішенням відповідача, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, як надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ст. 337 МК України.
Відповідно до пункту 2.1. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен зробити пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Окрім того, в такому випадку митним органом в рішенні повинна бути зазначена докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом під час визначення митної вартості оцінюваних товарів, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів.
Однак, в рішенні про коригування митної вартості товарів, що оскаржується, відповідачем не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару, повних характеристик та умов поставки товару, ціну якого було взято за основу для коригування митної вартості за резервним методом, не зазначено докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом під час визначення митної вартості товару позивача, що свідчить про порушення інспектором митного органу частини 2 статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
Аналогічна правова позиція щодо обов'язкової обґрунтованості рішень митних органів про коригування митної вартості товарів за резервним методом міститься в рішеннях Верховного Суду, зокрема в постанові від 21.01.2020 р. у справі №813/5405/15, в постанові від 31.01.2020 року в справі № 804/7761/16.
Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
Викладена правова позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2018 року у справі № 815/3400/17.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом не передбачено. Також слід враховувати, що ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанова Верховного Суду від 04.09.2018 року в справі № 818/1186/17).
Під час декларування товару за митною декларацією №23UA110130026874U9 ТОВ “АВ метал груп», відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, надано з метою митного оформлення товару, наступні документи:
- Сертифікат якості (certificate of quality) б/н від 01.03.2024 року;
- Пакувальний лист (packing list) №WZ/24/3-0073 від 01.03.2024 року;
- Рахунок-проформа (Рroforma invoice) №23-РРЕХ/19 від 20.09.2023 року;
- Рахунок-проформа (Рroforma invoice) №24-РРЕХ/3 від 08.02.2024 року;
- Рахунок-фактура (інвойс) (Соmercial invoice) №ЕХ/24/3-0005 від 01.03.2024 року;
- Автотранспортна накладна (road consiqnment of origin) б/н від 01.03.2024 року;
- Декларація про походження товару (declaration of origin) ЕХ/24/3-0005 від 01.03.2024 року;
- Банківський платіжний документ (платіжна інструкція від 04.10.2023 року);
- Банківський платіжний документ (платіжна інструкція від 22.02.2024 року);
- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №298 від 04.03.2024 року;
- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару (Довідка про транспортні витрати від 04.03.2024 року);
- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №17072023/UKR/EUR від 17.07.2023 року;
- Доповнення до внутрішнього договору (контракту) заявка №28/02 від 28.02.2024 року;
- Договір про надання послуг митного брокера №01/04 від 01.04.2021 року;
- Договір (контракт) про перевезення №29/02 від 28.02.2024 року;
- Копія митної декларації країни відправлення 24PL391010Е0732200 від 01.03.2024 року.
Отже, наведені у спірному рішенні доводи Київської митниці не є належними для застосування резервного методу при визначенні митної вартості товару та доказом неможливості застосування попередніх п'яти методів визначення митної вартості, відповідно до вимог Митного кодексу України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що митницею не дотримано вимоги щодо послідовності застосування методів визначення митної вартості та вимог, встановлених статтею 55 Митного кодексу України, щодо змісту рішення про коригування митної вартості товару.
З урахуванням наведеного вище, є вірними висновки суду про необхідність визнати протиправним та скасувати оскаржене позивачем рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA100180/2024/000007/2 від 12 березня 2024 року.
Оскільки оформлення картки відмови є похідною вимогою від основної, наявні підстави і для скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100180/2024/000092 від 12 березня 2024 року.
Відповідач в апеляційній скарзі не наводить доводів та обгрунтувань своєї незгоди з рішенням суду в частині розподілу судових витрат, а тому колегія суддів не надає оцінку в цій частині обгрунтованості висновків, викладених судом у оскарженому відповідачем рішенні.
Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Київської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року у справі № 160/16074/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак