30 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/23891/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року в адміністративній справі №160/23891/24 (головуючий суддя першої інстанції - Боженко Н.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області; Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач 30.08.2024 року (згідно штампу на поштовому конверті) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області; ГУ ПФУ в Закарпатській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області №047050027194 від 12.06.2024 року про відмову у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах
- зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати йому до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 05.07.2001 року по 18.11.2002 року ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат»; з 18.11.2002 року по 02.08.2021 року у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 01.07.2000 року;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровські області призначити та виплачувати йому пенсію за заявою від 04.06.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 12.06.2024 року №047050027194 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язано ГУ Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 наступні періоди роботи: з 05.07.2001 року по 17.11.2002 року; з 18.11.2002 року по 02.08.2021 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах від 04.06.2024 року, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, та прийняти рішення згідно з вимогами законодавства.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - ГУ ПФУ в Закарпатській області подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з не повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням процесуального права. Апелянт зазначає, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Вказує, що позивачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження того, що у спірні періоди позивач безпосередньо був зайнятий повний робочий день на підземних та відкритих гірничих роботах та не підтверджено характер виконуваної роботи. Вважає, що в даному випадку застосування положень Порядку №637 та надання уточнюючої довідки є обов'язковим. Також посилається на те, що відповідач розглянув заяви позивача про призначення пенсії за принципом екстериторіальності, однак питання щодо призначення та виплати пенсії має бути вирішено за місцем проживання позивача.
Позивач та інший відповідач відзиви на апеляційну скаргу не подали, що не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (а.с.13-17).
04.06.2024 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ч.3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 12.06.2024 року №047050027194 позивачу відмовлено в призначенні пенсії. У рішенні зазначено, що до пільгового стажу зараховано періоди згідно довідки від 28.05.2024 року №143-547, інших довідок на підтвердження пільгового стажу не надано. Страховий стаж становить 27 років 04 місяці 17 днів, пільговий стаж - 1 рік 11 місяців 1 день. У призначенні пенсії відмовлено у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи (а.с.65).
Вважаючи рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії протиправним, позивач оскаржив його до суду.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (далі по тексту - Закон №1058), працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Відповідно до статті 62 Закону №1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі по тексту - Порядок №22-1), звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.
Згідно із пунктами 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі по тексту - Порядок №637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2025 року позивача зобов'язано надати суду належним чином завірену копію трудової книжки від 01.07.2000 року серії НОМЕР_1 , а також витребувано у відповідача належним чином завірені матеріали відмовної пенсійної справи разом з усіма документами, які були подані позивачем із заявою про призначення пенсії від 04.06.2024 року.
31.03.2025 року від позивача надійшла заява про долучення до справи копії трудової книжки від 01.07.2000 року серії НОМЕР_1 .
18.04.2025 року від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надійшли витребувані судом документи.
Дослідивши надані сторонами документи та відомості, апеляційним судом встановлено, що у трудовій книжці ОСОБА_1 від 01.07.2000 року серії НОМЕР_1 , містяться наступні записи трудової діяльності:
1) 01.07.2000 - прийнятий робочим по обслуговуванню будівель та споруд
2) 01.05.2001 - звільнено з займаної посади за власним бажанням;
3) 01.09.1997 - 18.05.2001 - навчання в Дніпродзержинському металургійному коледжі;
4) 05.07.2001 року - прийнятий в агломераційних цех №2 Дніпровського металургійного комбінату машиністом конвеєра 3 розраду;
5) 10.09.2001 року - переведений в конвеєрний цех слюсарем-ремонтником 5 розряду;
6) 18.11.2002 року - переведений там же підручним сталевара 6 розряду.
7) 17.07.2004 року - переведений там же підручним сталевара конвеєра 7 розряду;
8) запис про атестацію робочого місця;
9) 24.06.2007 року - переведений там же сталеваром конвеєру 8 розряду;
10) запис про перейменування підприємства;
11) запис про атестацію;
12) запис про перейменування підприємства;
13) запис про атестацію;
14) 02.08.2021 року - звільнений у зв'язку з переведенням за п.5 ст.38 Кодексу законів про працю України.
Записи зроблені чітко, виправлення відсутні. Записи в трудовій книжці сторонами не заперечуються. В трудовій книжці наявні посилання на відповідні накази, записи завірені підписом повноважної особи та печаткою, які оформлені належним чином та містять відомості про проведення атестації робочого місця. Даний факт відповідачами не оскаржується та не спростовується.
Відповідачем у спірному рішенні вказано, що за доданими документами до пільгового стажу зараховано період роботи згідно довідки №143-547 від 28.05.2024, інших довідок щодо підтвердження пільгового стажу заявником не надано, а тому страховий стаж позивача становить 27 років 4 місяці 17 днів, а пільговий стаж --1 рік 11 місяців 1 день (а.с.65).
В апеляційній скарзі зазначено, що позивачем не підтверджено перебування в спірний період на посаді, яка дає право на пільгову пенсію, а тому управління не мало право зараховувати спірний стаж позивача як спеціальний (пільговий) стаж, оскільки відомості про характер зайняття такої посади відсутні.
Разом з тим, спірне рішення не містить будь-яких зауважень чи претензій до наданих позивачем документів або про наявність в них певних недоліків.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що стаж роботи позивача на посаді, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах також підтверджено відомостями з довідки ОК-5, в якій зазначений в трудовій книжці період відображається як такий, що обліковано за кодом підстави обліку для спецстажу ЗПЗ013А1 - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.
Вказана посада позивача включена до Списку №1, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162 та постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36, та відноситься до Списку робіт і професій, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Крім того, трудова книжка позивача від 01.07.2000 року серії НОМЕР_1 містить записи про проведення атестації робочого місця саме за Списком №1.
Вказані обставини скаржником не спростовано.
Враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставне неврахування пенсійним органом спірних періодів роботи позивача до пільгового стажу, оскільки записами в трудовій книжці повністю підтверджується пільговий характер роботи позивача за Списком №1 у вказані періоди, а відтак ГУ ПФУ в Закарпатській області протиправно прийнято рішення №047050027194 від 12.06.2024 року про відмову ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058, у зв'язку з чим таке рішення підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про призначення пенсії.
Відповідно до пункту 4 та пункту 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Враховуючи те, що при обрахуванні пільгового стажу позивача зазначені вище спірні періоди не враховувались, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що задоволення повністю позовних вимог, без перевірки суб'єктом владних повноважень дотримання заявником усіх визначених законом умов, буде втручанням у дискреційні повноваження відповідача, а відтак в цій частині позов задовольнив частково, шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Вирішуючи питання щодо органу Пенсійного фонду, який має обов'язок щодо поновлення порушеного права позивача, суд зазначає, що пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 року №22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У зв'язку із чинністю вказаної вище норми Порядку №22-1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області розглянуто заяву позивача про призначення пенсії, який у розглянутому спорі є органом, що призначає пенсію.
Таким чином, суд першої інстанції правильно зобов'язав саме Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області вчинити дії, направлені на поновлення порушених ним прав позивача.
Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують.
Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 КАС України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 КАС України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року в адміністративній справі №160/23891/24 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року в адміністративній справі №160/23891/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко