Головуючий І інстанції: Р.І. Молодецький
02 травня 2025 р. Справа № 440/14048/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.01.2025, по справі № 440/14048/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 14.11.2024 о/р № НОМЕР_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 06.11.2024 за вих. 02/3730/24, 02/3731/24 та 02/3729/24.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, перерахованого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 06.11.2024 за вих. 02/3730/24, 02/3731/24 та 02/3729/24, з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 14.11.2024 о/р № НОМЕР_1 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести з 01.01.2022 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 06.11.2024 № 02/3730/24-вих.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести з 01.01.2023 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 06.11.2024 № 02/3731/24-вих.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести з 01.01.2024 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 06.11.2024 № 02/3729/24-вих.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору судом першої інстанції, зокрема апелянт вказав, що ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата яких регулюється спеціальними законами: з 1 січня 2021 року 2102 гривні.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судовим розглядом, відповідно до постанови Верховної Ради України «Про звільнення суддів» від 15.12.2005 № 3220-IV та наказу Територіального управління Державної судової адміністрації в Полтавській області від 02.02.2006 № 5.2, з 13.03.2006 позивача звільнено з посади судді у зв'язку з виходом у відставку.
Позивач отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 у справі № 440/10188/24 Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області видано позивачу довідки від 06.11.2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 02/3730/24-вих станом на 01.01.2022, № 02/3731/24-вих станом на 01.01.2023, № 02/3729/24-вих станом на 01.01.2024.
08.11.2024 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення/перерахунок пенсії з довідками від 06.11.2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 02/3730/24-вих станом на 01.01.2022, № 02/3731/24-вих станом на 01.01.2023, № 02/3729/24-вих станом на 01.01.2024.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 14.11.2024 о/р № НОМЕР_1 "Про відмову у перерахунку пенсії" відмовлено у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Відповідач, обґрунтовуючи відмову зазначив, що починаючи з січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, становить 2102 гривні. Відтак, підстави для перерахунку у зв'язку зі зміною розміру складових суддівської винагороди відсутні.
Позивач, не погодившись із відмовою відповідача здійснити перерахунок довічного грошового утримання, звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для здійснення перерахунку довічного утримання позивача на підставі наданих довідок.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Спеціальним законом, який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд є Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII.
Відповідно до ч. 3ст. 142 Закону № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 142 № 1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Статтею 130 Конституції України передбачено, що Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.
Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Аналогічні положення закріплені ч. 1 ст. 135 Закону № 1402-VIII, згідно якої суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
У частинах 2, 3 ст. 135 Закону № 1402-VIIIпередбачається, що суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема, судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Таким чином, Конституцією України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплюються правові положення щодо способу визначення розміру суддівської винагороди, а саме встановлення розміру винагороди законом про судоустрій.
Разом із цим, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 № 966-XIV.
За визначенням, наведеним уст. 1 Закону України від 15.07.1999 № 966-XIV, прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Також, у цій статті Закону передбачається, що прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
Отже, у вказаній нормі закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум.
Статтею 4 Закону України від 15.07.1999 № 966-XIVпередбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Відповідно, Законом № 966-XIVне визначено такого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді».
При цьому, судді Законом № 966-XIVне віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Натомість, ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», разом із встановленням на 01 січня 2024 прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 3028 грн., був введений новий вид прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», розмір якого становить 2102 грн.
Слід зазначити, що зміни до Закону № 1402-VIIIв частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірному періоді, а також в Закон України від 15.07.1999 № 966-XIVщодо визначення прожиткового мінімуму, не вносилися.
Тому, для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди відсутні законні підстави.
Отже, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року. Указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв'язку з Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 № 2-р/2020 щодо забезпечення безперервності здійснення правосуддя найвищим судом у системі судоустрою України" від 21 листопада 2023 року № 3481-IX внесено зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема, у розділі XII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 14-4 такого змісту:
«У разі звільнення у зв'язку з поданням заяви про відставку незалежно від займаної посади суддям Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України гарантується призначення щомісячного довічного грошового утримання у розмірі та в порядку, передбачених цим Законом, виходячи з розміру суддівської винагороди, що обчислюється з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду.
Судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, яким призначено розмір щомісячного довічного грошового утримання відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів»(Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529 із наступними змінами), мають право на здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання у порядку та розмірі, визначених частиною третьою статті 142 цього Закону, виходячи з розміру суддівської винагороди, що обчислюється з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду.
Особові справи суддів, зазначених у цьому пункті, підлягають зберіганню у Верховному Суді, на який покладається видача документів для призначення/перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці».
Відповідно до п. 1 розд. IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.01.2008 № 3-1, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до ч. 4ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ч. 2ст. 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.
Пунктом 6 розд. IV Порядку № 3-1 визначено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.
Згідно з п. 6 розд. IV Порядку № 3-1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.
За наведених обставин колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відсутності законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, оскільки Законом № 1402-VIIIзакріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Враховуючи, що правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що відповідачем протиправно відмовлено у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача відповідно до довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 06.11.2024 за вих. 02/3730/24, 02/3731/24 та 02/3729/24 є протиправним та підлягає скасуванню.
Переглядаючи справу в межах вимог апеляційної скарги, колегія суддів зауважує, що доводи апеляційної скарги зводяться до посилання апелянта на правомірність відмови позивачу у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки починаючи з січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, становить 2102 гривні, яке колегія суддів вважає безпідставними з вище зазначених підстав.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів, переглянувши у межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 по справі № 440/14048/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді В.В. Катунов З.Г. Подобайло