30 квітня 2025 р. Справа № 520/34799/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ральченка І.М.
суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В.
за участю секретаря судового засідання Кіт Т.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами представника позивача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - Шелушина Дмитра Ігоровича, Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025, суддя Бідонько А.В., повний текст складено 13.03.25, по справі № 520/34799/24
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 43983495) № 6013/20-40-24-17-08 від 01.11.2024 про анулювання реєстрації та виключення з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області, я відокремлений підрозділ Державної податкової служби України поновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 в реєстрі платників єдиного податку як платника єдиного податку третьої групи зі ставкою податку 5 відсотків з 01.10.2024 шляхом включення до реєстру платників єдиного податку.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС в Харківській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України № 6013/20-40-24-17-08 від 01.11.2024 про анулювання реєстрації та виключення з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління ДПС у Харківській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, поновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 в реєстрі платників єдиного податку як платника єдиного податку третьої групи зі ставкою податку 5 відсотків з 01.10.2024 шляхом включення до реєстру платників єдиного податку.
Позивач, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив змінити рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 у мотивувальній частині з урахуванням аргументів, наведених у даній апеляційній скарзі стосовно неврахування судом першої інстанції та ненадання оцінці обставинам того, що види діяльності ФОП ОСОБА_1 згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та які здійснював позивач, дають підстави для перебування платника податків на спрощеній системі оподаткування як платника єдиного податку третьої групи. При цьому, апелянт зазначив, що не займаюся жодним з видів діяльності, які згідно до абз. 8 ст. 291.5.1 Податкового кодексу України підпадають під обмеження для застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності та сплати єдиному податку.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, з викладенням висновків, що не відповідають обставинам справи, просив скасувати його та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги посилався на те, що у ході проведення камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку умов застосування спрощеної системи встановлено порушення абз. 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України (у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно - правових форм господарювання) - здійснення виду діяльності за КВЕД 61.90 - Iнша дiяльнiсть у сферi електрозв'язку, який заборонено абз. 8 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України. При цьому, позивач, скориставшись вимогами п. 86.7 ст. 87 Податкового кодексу України, подав свої заперечення до акту перевірки. На підставі акту перевірки прийнято рішення про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_1 від 01.11.2024 № 6013/20-40-24-17-08. Так, здійснення виду господарської діяльності в рамках виду економічної діяльності 61.10 «Діяльність у сфері проводового електрозв'язку», 61.30 «Діяльність у сфері супутникового електрозв'язку» та 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв'язку» не дає права позивачу перебувати на спрощеній системи оподаткування, обліку та звітності. Відповідно до п.п. 4 п.п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу України для платників єдиного податку передбачено можливість внесення відомостей до реєстру платників єдиного податку щодо зміни видів господарської діяльності. Крім того, платники єдиного податку згідно з п.п. 5 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності. Такі платники зобов'язані подати заяву та відмовитись від спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року), тобто до 20 вересня 2024 року. У разі не виконання обов'язку щодо виключення відповідних видів діяльності або переходу на інші податки і збори, то реєстрація по такому платнику може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу. Таким чином, апелянт зазначав про правомірність прийнятого рішення.
У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу позивача, просив її задовольнити, апеляційну скаргу відповідача вважав необґрунтованою, рішення суду першої інстанції таким, що підлягає зміні в частині мотивувальної частини.
Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги позивача заперечував. Просив апеляційну скаргу відповідача задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судовим розглядом, ФОП ОСОБА_1 зареєстрований в податковому органі та включений до Реєстру платників єдиного податку: 2 група 20% з 01.05.2015 по 01.10.2016, 2 група 20% з 01.01.2017 по 01.01.2022, 3 група 5% з 01.01.2022 по 31.03.2022, 3 група 2% з 01.04.2022 по 31.07.2023, 3 група 5% з 01.08.2023.
Видами діяльності позивача є: 61.10 Діяльність у сфері проводового електрозв'язку (основний); 43.21 Електромонтажні роботи; 61.20 Діяльність у сфері безпроводового електрозв'язку; 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв'язку.
Фахівцями Головного управління ДПС в Харківській області проведено камеральну перевірку щодо порушення платником єдиного податку умов застосування спрощеної системи оподаткування.
За результатами проведеної перевірки складено акт про результати перевірки щодо порушення платником єдиного податку третьої групи умов перебування на спрощеної системі оподаткування, обліку та звітності від 02.10.2024 № 45961/20-40-24-17-08, яким зафіксовано порушення позивачем застосування спрощеної системи оподаткування, а саме: абз. 5 п.п. 298.2.3. п. 298 ст. 298 ПК України (у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організації правових форм господарювання) - здійснення виду діяльності за КВЕД 61.90 - діяльність у сфері електрозв'язку, який заборонено п.п. 8 п. 291.5.1. п. 291.5 ст. 291 ПК України.
На підставі акта перевірки від 02.10.2024 № 45961/20-40-24-17-08 Головним управлінням ДПС в Харківській області прийнято рішення № 6013/20-40-24-17-08 від 01.11.2024 про анулювання реєстрації та виключення з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_1 .
Позивач, не погоджуючись із прийнятим контролюючим органом рішенням, звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення податковим органом прийнято із порушенням процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку за наявності законодавчо визначених для цього підстав.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Глава 1 розділу XIV Податкового кодексу України регулює питання спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.
Відповідно до п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Згідно з пп. 3 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України до суб'єктів господарювання третьої групи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, відносяться юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Відповідно до п. 8 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб'єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють, діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Згідно з пп. 5 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у визначених випадках та в строки, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
Положеннями п. 299.10 та абз. 2 п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.
Таким чином, реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.
Підпунктом 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України визначено, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
Згідно з п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Згідно з п. 8 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють: діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Аналіз вказаних вище норм свідчить про те, що виявлення порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених Главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України можливе лише під час проведення перевірок.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Так, спірні правовідносини виникли з приводу правомірності прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку.
Підставою прийняття відповідачем рішення, що оскаржується, стали висновки акта камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування про здійснення позивачем видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
У постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду, окрім наведених вище висновків, погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує жодних правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення.
У постанові від 1 серпня 2023 року у справі № 813/4414/16 Верховний Суд погодився з позицією судів передніх інстанцій про те, що юридичним наслідком скасування судом рішення контролюючого органу про призначення та проведення невиїзної документальної перевірки є визнання відсутнім податкової перевірки як юридичного факту, наслідком чого є визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результати такої перевірки. У випадку визнання документальної позапланової невиїзної перевірки протиправною її висновки не повинні оцінюватись по суті, оскільки протиправне призначення та/або проведення контролюючим органом такої перевірки є достатньою та безумовною підставою скасування прийнятих за її результатами податкових повідомлень-рішень.
Як вказав Верховний Суд у постанові від 16 травня 2023 року у справі №810/2060/16 враховуючи те, що набрало законної сили судове рішення, яким скасовано наказ, що слугував підставою для проведення перевірки, та встановлено відсутність підстав для проведення перевірки позивача, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, що всі наступні дії податкового органу, зокрема, щодо проведення перевірки, складання за її результатами акта перевірки та, відповідно, прийняття на його підставі податкових повідомлень-рішень є неправомірними, адже вони прийняті та вчинені на підставі недійсного розпорядчого акта.
Отже, зміст висновків наведених постанов свідчить про те, що установивши порушення процедури проведення перевірки, її підстав, наслідком чого є визнання протиправними її результатів, протиправність прийнятих за наслідками її проведення індивідуальних актів, у зв'язку з чим до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб'єктом владних повноважень індивідуальних актів, суд може не переходити з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося.
Також слід звернути увагу, що Верховний Суд при розгляді подібних адміністративних справ сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 26 лютого 2019 року у справі № 805/1396/17-а, від 05 лютого 2019 року у справі № 805/206/17-а, від 24 січня 2019 року у справі № 813/1346/18, від 05 червня 2018 року у справі № 813/4266/17).
Відповідно, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.05.2023 у справі № 320/1040/19 та від 11.01.2024 у справі № 810/3210/17.
Судовим розглядом встановлено, що матеріали справи не містять доказів проведення документальної перевірки позивача.
Відповідно до акту від 02.10.2024 № 45961/20-40-24-17-08 контролюючим органом під час проведення камеральної перевірки позивача надано оцінку питанню правомірності перебування платника єдиного податку першої-третьої груп на спрощеній системі.
Разом з тим, колегія суддів дійшла висновку, що єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення податкової перевірки, на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
При цьому, для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи мають бути виконані всі вимоги передбачені Податковим кодексом України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 18.03.2025 по справі № 160/21398/24.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем рішення № 6013/20-40-24-17-08 від 01.11.2024 про анулювання реєстрації та виключення з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_1 прийнято з порушенням процедури його прийняття, що є самостійною підставою для скасування.
Стосовно доводів апеляційної скарги позивача щодо ненадання судом першої інстанції оцінки обставинам того, що види діяльності ФОП ОСОБА_1 згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та які здійснював позивач, дають підстави для перебування платника податків на спрощеній системі оподаткування як платника єдиного податку третьої групи, колегія суддів зазначає, встановлені у ході судового розгляду допущені відповідачем порушення процедури прийняття рішення, самі по собі зумовлюють протиправність такого рішення, а отже таким доводам слід надавати оцінку в першу чергу.
Натомість, такі рішення контролюючого органу не повинні оцінюватись по суті, оскільки недотримання порядку їх прийняття, вже є достатньою та безумовною підставою для їх скасування.
Отже, наведеним доводам ОСОБА_1 щодо суті оскаржуваного рішення Головного управління ДПС в Харківській області обґрунтовано не надано оцінки судом першої інстанції та у ході апеляційного розгляду справи.
Інші доводи апеляційних скарг не містять обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені вище висновки та свідчили про неправильне застосування норм матеріального права за встановлених фактичних обставин у справі.
Також колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо необхідності з метою ефективного відновлення порушеного права позивача зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області поновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 в реєстрі платників єдиного податку як платника єдиного податку третьої групи зі ставкою податку 5 відсотків з 01.10.2024 шляхом включення до реєстру платників єдиного податку.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційні скарги представника позивача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - Шелушина Дмитра Ігоровича, Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 по справі № 520/34799/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов
Постанова складена в повному обсязі 02.05.25.