01 травня 2025 р.Справа № 534/2844/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,
за участю секретаря судового засідання Щурової К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 15.01.2025, головуючий суддя І інстанції: Куц Т.О., м. Горішні Плавні, повний текст складено 27.01.25 року по справі № 534/2844/24
за позовом ОСОБА_1
до Державної служби України з безпеки на транспорті
про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Комсомольського міського суду Полтавської області з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі по тексту - відповідач, ДС України з безпеки на транспорті), в якому просив суд:
- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення за ст. 132-1 ч. 2 КУпАП від 24.10.2024, серії АВ № 00002022.
В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність оскаржуваної постанови серії АВ № 00002022 від 24.10.2024 про накладення на позивача адміністративного стягнення за ст. 132-1 ч. 2 КУпАП, як такої, що винесена за відсутності в діях ОСОБА_1 будь-яких ознак протиправності, позаяк здійснені відповідачем фото та відео фіксують лише рух автомобіля, у тому числі номерні знаки, однак не підтверджують обставин перевищення ваги автомобіля чи перевантаження на осі.
Цитуючи положення пункту 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 р. № 1174 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 р. № 623) (далі по тексту - Порядок № 1174), зауважив, що всупереч вказаної норми, у постанові не міститься інформації про похибку вимірювання засобу вимірювальної техніки, габаритно-вагових параметрів на даній ділянці автомобільної дороги та загальної ваги транспортного засобу, встановленої під час вимірювання.
Не має спірна постанова і відомостей про тип транспортного засобу (контейнеровоз тощо), що ставить під сумнів врахування вказаного критерію при встановленні факту перевищення визначених законодавством вагових норм.
Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 15.01.2025 по справі № 534/2844/24 в позові ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення АВ № 00002022 від 24.10.2024 - відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на ненадання судом належної оцінки всім аргументам учасників справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 15.01.2025 у справі № 534/2844/24 скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії АВ № 00002022 від 24.10.2022; стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 судові витрати; розглядати дану справу за відсутності позивача.
Апеляційна скарга мотивована твердженнями про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та недотримання норм процесуального права, що в силу статті 317 КАС України є підставою для скасування спірного рішення.
Наполягав, що оскаржувана постанова серії АВ № 00002022 є такою, що винесена з порушенням вимог статті 251 КУпАП, зокрема, не містить інформації про тип транспортного засобу, що ставить під сумнів врахування вказаного критерію при встановленні факту перевищення визначених законодавством вагових норм, що протиправно залишилось поза увагою суду першої інстанції.
Відповідач, у надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти доводів, викладених у ній, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Повідомив, що оскаржувана постанова містить усю інформацію, передбачену пунктом 17 Порядку № 1174, положеннями КУпАП та Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 № 512 (далі по тексту - Інструкція № 512), що спростовує доводи апелянта на зворотне.
Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином шляхом розміщення на веб-порталі "Судова влада" повідомлення про виклик у судове засідання.
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 24.10.2024 щодо ОСОБА_1 винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті серія АВ № 00002022 про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
З вказаної постанови слідує, що відповідальна особа 24.10.2024 о 10 год 20 хв за адресою М-22, км 74+810 Полтавська область допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 49,192% (12.79 тон) при дозволеній максимальній фактичній масі 26 тон, навантаження на осі транспортного засобу на 62,695% (11,912 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на здвоєні осі 19 тон та відстані між осями від 1.3 м до 1,8 м при спарених колесах.
Не погодившись із винесеною постановою, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності оскаржуваної постанови та доведеності відповідачем наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП за порушення п.22.5 Правил дорожнього руху. А відтак, дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.
Щодо доводів позивача про невірність проведеного розрахунку, відсутності інформації про застосування похибки при встановленні перевищення загальної маси транспортного засобу та навантаження на вісь судом зауважено, що оскаржувана постанова містить всі необхідні вихідні дані, зокрема фактичні дані транспортного засобу позивача зафіксовані в автоматичному режимі та виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу, а також відповідну формулу розрахунку % перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Оскільки викладений у постанові з урахуванням похибки розрахунок позивачем не спростований, а власного розрахунку ОСОБА_1 не надав, судом зазначено про відсутність підстав вважати, що проведений уповноваженою особою за встановленою формулою розрахунок є хибним.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Колегією суддів встановлено, що спірні правовідносини виникли внаслідок притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 132-1 КУпАП у зв'язку з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху транспортним засобом SINOTRUK HOWO-A7 ZZ3257N3847Q1, державний номерний знак НОМЕР_1 автомобільними дорогами, власником якого є ОСОБА_1 .
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлено Правилами дорожнього руху.
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
За приписами пункту 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух», з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила № 30), рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 ПДР України на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують, зокрема: б) фактичної маси: вантажні автомобілі: трьохвісний автомобіль для автомобільних доріг державного значення - 25 (26) тон, місцевого значення 21 тон; навантаження на вісь: на здвоєні осі, якщо відстань між осями: від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни для автомобільних доріг державного значення - 19 тон, місцевого значення 11,5 тон.
Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» (Офіційний вісник України, 2001 р., № 3, ст. 75).
Вимоги цього пункту не поширюються на транспортні засоби спеціального призначення, які виконують функції зимового утримання автомобільних доріг, та Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час слідування (повернення) до (з) місця виконання заходів із захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, гасіння пожеж.
Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами б та в цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.
На ділянках автомобільних доріг загального користування місцевого значення, на яких створені дорожні умови, що дають можливість рухатися з більшими фактичною масою та навантаженням на вісь, за погодженим з уповноваженим підрозділом Національної поліції рішенням власників доріг або органів, яким передано право на утримання таких доріг, можуть встановлюватися дорожні знаки 3.15 та 3.16 із параметрами, визначеними для автомобільних доріг загального користування державного значення.
Дорожнє перевезення небезпечних вантажів здійснюється відповідно до Директиви 2008/68/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 24 вересня 2008 р. про внутрішні перевезення небезпечних вантажів, Європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів та нормативно-правових актів України у зазначеній сфері.
У період воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування вимоги абзаців першого та другого цього пункту не поширюються на транспортні засоби, які здійснюють перевезення вантажів з метою їх використання для забезпечення обороноздатності держави за рішенням військового командування, в інтересах якого здійснюється таке перевезення.
Відповідно до частини 2 статті 132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Виходячи зі змісту частини 11 статті 258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, правопорушення, передбаченого статтею 132-2 цього Кодексу, та/або порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом п'ятнадцяти днів з дня винесення такої постанови, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 279-1 цього Кодексу.
За визначенням, наведеним у частині 1 статті 14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Згідно з частиною 3 статті 14-3 КУпАП, відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, у випадках, передбачених статтею 279-7 цього Кодексу.
Відповідно до статті 279-7 КУпАП, відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили:
така особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу;
особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
У разі звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, від адміністративної відповідальності на підставі:
абзацу другого частини першої цієї статті - винесена стосовно відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності скасовується тим органом (посадовою особою), який її виніс;
абзацу третього частини першої цієї статті - до винесеної постанови стосовно відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, вносяться зміни щодо визначення суб'єктом правопорушення особи, яка фактично користувалася транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі.
Положеннями статті 279-5 КУпАП встановлено, що у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.
За запитом уповноваженої на те посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (у тому числі за умови ідентифікації такої посадової особи за допомогою кваліфікованого електронного підпису), відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов'язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов'язковим дотриманням Закону України "Про захист персональних даних".
За запитом уповноваженої на те посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (у тому числі за умови ідентифікації такої посадової особи за допомогою кваліфікованого електронного підпису), відповідні органи державної влади або місцевого самоврядування, їх посадові (службові) особи зобов'язані надати відомості про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи вантажовідправника.
Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Постанова про накладення адміністративного стягнення надсилається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня її винесення рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи).
Днем отримання постанови є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення її особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, або повнолітньому члену сім'ї такої особи. У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, відмовляється від отримання постанови, днем отримання постанови є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову від її отримання.
У разі невручення постанови адресату за зазначеною в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або Єдиному державному демографічному реєстрі адресою днем отримання постанови вважається день повернення поштового відправлення з позначкою про невручення до органу (підрозділу), уповноважена посадова особа якого винесла відповідну постанову.
Згідно з пунктом 2 Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1145 від 08.10.2022, належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи (особа, яка виконує повноваження керівника юридичної особи) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру несуть відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
З аналізу наведених норм слідує, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 132-1 КУпАП, зафіксоване в автоматичному режимі, виноситься на власника транспортного засобу або належного користувача.
Судом апеляційної інстанції встановлено, а сторонами не спростовано, що транспортний засіб SINOTRUK HOWO-A7 ZZ3257N3847Q1, державний номерний знак НОМЕР_1 належить позивачу.
Отже, адміністративна відповідальність у випадку перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху транспортним засобом SINOTRUK HOWO-A7 ZZ3257N3847Q1, державний номерний знак НОМЕР_1 автомобільними дорогами покладається на власника такого транспортного засобу, тобто, ОСОБА_1 .
Докази внесення відомостей до Єдиного державного реєстру транспортних засобів про належного користувача вказаного транспортного засобу матеріали справи не містять.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1-3 статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити:
найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;
дату розгляду справи;
відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;
опис обставин, установлених під час розгляду справи;
зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;
прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:
дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;
транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);
технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався);
розмір штрафу та порядок його сплати;
правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;
відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Дослідивши спірну постанову, колегією суддів встановлено, що остання містить такі відомості, як : орган та прізвище, ім'я та по батькові посадової особи органу, що виніс постанову, дату її винесення, обставини вчинення правопорушення, відомості про особу, яка притягається до відповідальності, короткий опис встановлених обставин, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення та санкцію, відомості про транспортний засіб, зафіксований в момент вчинення правопорушення (SINOTRUK HOWO-A7 ZZ3257N3847Q1, державний номерний знак НОМЕР_1 ), технічний засіб, яким здійснено фото (WIM 7, WAGA-WIM35, зав. № 1), а також розмір штрафу.
Також, спірна постанова містить відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет (wim.dsbt.gov.ua/r/AB00002022/), де можна ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення та ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації.
З наведеного слідує, що спірна постанова серії АВ № 00002022 містить всі обов'язкові відомості, передбачені статтею 283 КУпАП, що спростовує доводи апелянта про зворотне.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Інструкції № 512, під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою у автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.
Вказане свідчить, що Інструкцією № 512 затверджено лише форму, а не вимоги до змісту постанови.
Проаналізувавши зміст додатку 1 до Інструкції № 512, яким передбачено форму постанови, колегія суддів зазначає, що остання вимагає обов'язкове зазначення уповноваженою особою наступних відомостей: дата, час, індекс та місце вчинення адміністративного правопорушення, марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу, прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) особи, зазначеної у статті 143 КУпАП, дата народження, місце проживання (перебування), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта, опис обставин, частина статті, стаття КУпАП, за якими передбачено відповідальність, прізвище, сума штрафу.
Зі змісту спірної постанови вбачається, що остання окрім обов'язкових відомостей, передбачених статтею 283 КУпАП, містить також додаткову інформацію, передбачену Інструкцією № 512, зокрема відмітку про врахування похибки, формулу розрахунку перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм, фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу (кількість осей; відстань між осями, навантаження на кожну вісь, висоту та загальну масу).
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відповідність постанови серії АВ № 00002022 вимогам, встановленим статтею 283 КУпАП.
Положеннями статті 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Приписами статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до статті 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
На виконання вимог частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом норм частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Колегія суддів зазначає, що за змістом диспозиції норми частини 2 статті 132-1 КУпАП, для визначення складу адміністративного правопорушення з'ясуванню та перевірці підлягає факт перевищення вагової норми та її відсоток, тобто величини, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування.
Отже, дані вимірювання фактичної маси (ваги) транспортного засобу та фактичного навантаження на осі є визначальними для висновку про наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження порушення позивачем пункту 22.5 ПДР відповідачем до матеріалів справи надано свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, сертифікат відповідності, сертифікат перевірки типу, інформаційну карту габаритно-вагового контролю, фото транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що спірна постанова містить інформацію про технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення, а саме технічний засіб WIM 7, WAGA-WIM35, зав. № 1, серія, номер свідоцтва про повірку технічного засобу та строк його дії № 04/4380; 1471, чинний до 07.11.2024.
Копію свідоцтва про повірку технічного засобу також надано до матеріалів справи.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком № 1174.
Згідно з пунктами 2, 16 Порядку № 1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.
Вимоги до засобів вимірювальної техніки визначає розроблений на основі Директиви 2014/32/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26 лютого 2014 р. про гармонізацію законодавства держав-членів стосовно надання на ринку вимірювальних приладів Технічний регламент засобів вимірювальної техніки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 163.
Положеннями пункту 9 зазначеного Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки передбачено, що засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію в разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов'язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.
Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п. 7 Порядку № 1174).
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», засоби вимірювальної техніки - засоби вимірювань, вимірювальні системи, матеріальні міри, стандартні зразки та будь-які частини засобів вимірювань або вимірювальних систем, якщо ці частини можуть бути об'єктом спеціальних вимог та окремого оцінювання відповідності.
На виконання вимог частин 1, 2 статті 8 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації.
Експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки), здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.
Як передбачено частиною 2 статті 12 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», наукові метрологічні центри у сферах діяльності, визначених положеннями про них та нормативно-правовими актами, зокрема, проводять оцінку відповідності засобів вимірювальної техніки; проводять калібрування та повірку засобів вимірювальної техніки.
Положеннями частин 1, 2 статті 16 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що оцінка відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів проводиться у разі, коли це передбачено відповідними технічними регламентами. Оцінку відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів проводять виробники цих засобів, призначені органи з оцінки відповідності та інші суб'єкти, визначені у відповідних технічних регламентах або передбачених ними процедурах оцінки відповідності. Порядок проведення оцінки відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки встановлюється технічними регламентами та іншими нормативно- правовими актами.
Приписами частин 1, 2 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» визначено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Нормами пункту 2 Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки встановлено, що його дія поширюється на засоби вимірювальної техніки, зазначені у додатках 3-12, а саме автоматичні зважувальні прилади.
Відповідно до пункту 114 Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, виробник наносить знак відповідності і додаткове метрологічне маркування, передбачені Технічним регламентом, і під відповідальність призначеного органу, зазначеного в пункті 106 цього додатка, його ідентифікаційний номер на кожний окремий засіб вимірювальної техніки, який відповідає затвердженому типу, описаному в сертифікаті перевірки типу, та застосовним вимогам Технічного регламенту.
З наявного в матеріалах справи сертифікату перевірки типу приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WAGA-WIM35, вбачається, що прилад габаритного контролю транспортних засобів WAGA-WIM35 (у складі автоматичного пункту ваго-габаритного контролю «WAGA») відповідає затвердженому типу, описаному в сертифікаті перевірки типу та застосованим вимогам Технічного регламенту.
Із наявного в матеріалах справи сертифікату відповідності приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WIM 7, WAGA-WIM35, зав. № 1 номер сертифіката перевірки типу № UA.TR.113-0619-21, чинний до 12.04.2031, вбачається, що прилад підсистема габаритного контролю транспортних засобів WAGA -WIM35 (у складі автоматичного пункту ваго-габаритного контролю «WAGA» відповідає типу засобу вимірювальної техніки застосованим вимогам Технічного регламенту.
Колегія суддів зазначає, що наявними в матеріалах справи копіями сертифікату перевірки типу та свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки щодо технічного засобу WAGA-WIM35, зав. № 1 (чинне до 07.11.2024) підтверджено, що засіб вимірювальної техніки, яким здійснено автоматичну фіксацію порушення ПДР, належним чином сертифікований та відповідає вимогам Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки та Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», є справним та придатним до експлуатації.
Згідно з пунктами 12-15 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
Під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.
Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих.
Метадані повинні містити дані про:
засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки);
місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати);
найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;
дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 "Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку", повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за осями транспортного засобу (номер осі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на вісь, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на осі);
фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака;
відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).
Слід зауважити, що аналіз положень Порядку № 1174 свідчить про те, що система забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, відповідно до законодавства.
З вищевикладеного можливо дійти висновку, що процес системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті здійснюється в автоматичному режимі, що включає формування структурованих даних, інформаційних файлів тощо, та має як наслідок - автоматизоване формування системою проекту постанови про адміністративні правопорушення, а відтак, і габаритно-вагові розрахунки щодо транспортного засобу здійснюються в автоматичному режимі та в подальшому застосовуються відповідною посадовою особою при прийнятті постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Зі змісту спірної постанови вбачається, що позивач, як відповідальна особа, допустив рух транспортного засобу SINOTRUK HOWO-A7 ZZ3257N3847Q1, державний номерний знак НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5. ПДР України : перевищення загальної маси транспортного засобу на 49,192% (12,79 тон) при дозволеній максимальній фактичній масі 26 тон; навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 62,695% (11,912 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на здвоєні осі 19 тон та відстані між осями від 1.3 м до 1.8м при спарених колесах.
Постановою зафіксовано фактичні параметри транспортного засобу: кількість вісей 3 шт.; спарені колеса - 2 вісь; 3 вісь; відстань між вісями 1-2: 3850 мм; 2-3: 1360мм;
навантаження на вісь 1 - 6300 кг, 2- 18550 кг, 3 - 18250 кг, загальна маса 43100 кг;
висота 3,371 м, ширина 2,52 м, довжина 8,654 м.
Зазначені параметри відповідають тим, що містяться в автоматично сформованій інформаційній картці габаритно-вагового контролю.
Змістом інформаційної картки габаритно-вагового контролю підтверджено, що навантаження на осі транспортного засобу SINOTRUK HOWO-A7 ZZ3257N3847Q1, державний номерний знак НОМЕР_1 в момент вчинення правопорушення перевищено на 62,695% (11,912 тон), при дозволеному максимальному навантаженню в 19 тон.
Слід врахувати, що інформація, яка міститься в автоматично сформованій технічним приладом картці габаритно-вагового контролю, а саме: М-22, км 74+810, Полтавська область, не містить розбіжностей з відомостями, зазначеними у постанові.
Колегія суддів зазначає, що спірна постанова містить посилання на загальнодоступний веб-сайт в мережі інтернет: https://wim.dsbt.gov.ua/r/AB00002022/, на яких особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момент вчинення правопорушення та постановою в електронній формі, використавши ідентифікатор доступу xDHeLtU8lmXsc.
Так, суд апеляційної інстанції, перейшовши за вищевказаним посиланням, встановив, що в системі «Сервіс перевірки адміністративних правопорушень» наявні фотографії, з яких можливо ідентифікувати автомобіль з ввімкненими фарами та номерним знаком НОМЕР_1 , наближений номерний знак, віддалене фото транспортного засобу спереду в момент проїзду через пункт габаритно-вагового контролю а також відеозапис моменту проїзду пункту габаритно-вагового контролю.
За встановлених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наданими відповідачем до матеріалів справи фотографіями у сукупності з інформаційними картками габаритно-вагового контролю підтверджується факт пересування автомобілю позивача через пункт зважування.
Колегія суддів зазначає, що подія та склад адміністративних правопорушень підтверджуються наданими відповідачем до матеріалів справи доказами, є належним чином доведеною та відображеною у спірній постановах.
Таким чином, доводи позивача щодо відсутності складу адміністративного правопорушення, є такими, що спростовуються встановленими під час апеляційними перегляду обставинами та наявними в матеріалах справи доказами.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно притягнуто ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 132- 1 КУпАП, а отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог про скасування постанови серії АВ № 00002022.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
За визначенням, наведеним у статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, вважає, що суд прийшов до вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи та правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 15.01.2025 по справі № 534/2844/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко