01 травня 2025 р. № 400/2008/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагар В. С. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаДержавна служба України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) в Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61,м. Миколаїв,54056,
провизнання протиправною та скасування постанови від 26.09.2024 року № ПШ 111710,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) у Миколаївській області та просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративногосподарського штрафу ПШ 111710 від 26 вересня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності аб 14 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", якою накладено штраф в розмірі 8 500 грн. на ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що не погоджується з правомірністю винесення оскаржуваної постанови, оскільки постанова не відображає дійсних обставин справи, винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства. Вказав, що відповідальність застосована до власника, а не до перевізника, як передбачено ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт". В акті проведення перевірки від 05.08.2023 міститься посилання на товарно-транспортну накладну, проте відповідач зосередив увагу на реєстраційних документах на транспортний засіб й застосував адміністративно-господарський штраф до позивача, як власника транспортного засобу.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позов не визнав та пояснив, що 28.08.2024 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області на підставі направлення на перевірку, проведено рейдову перевірку та перевірено транспортний засіб марки ERF, номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. За результатами перевірки складено акт від 28.08.2024 року № 062383, в якому зафіксовано порушення відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" абзац 14 частина перша - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Зауважив, що на місці перевірки, під час зважування транспортного засобу та за наданими водієм транспортного засобу матеріалами складено акт та перевізника було встановлено згідно наданої водієм інформації, яка була зафіксована в акті перевірки.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 відкрито провадження у справі, ухвалено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).
Дослідивши докази, суд, -
Позивач є власником транспортного засобу марки ERF, номерний знак НОМЕР_1 .
28.08.2024 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області на підставі направлення на перевірку, проведено рейдову перевірку та перевірено транспортний засіб марки ERF, номерний знак НОМЕР_1 на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
За результатами перевірки складено акт від 28.08.2024 року № 062383, в якому зафіксовано порушення відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" абзац 14 частина перша - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Водій транспортного засобу з актом ознайомився від підпису та пояснень відмовився.
Позивача було запрошено на розгляд справи листом від 16.09.2024 року № 80505/34/24-24 на 26 вересня 2024 року. Повідомлення повернулося до Відділу за закінченням терміну зберігання.
В.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області правомірно розглянув 26 вересня 2024 року акт від 28.08.2024 року № 062383 без участі Позивача та виніс постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 26 вересня 2024 р. № ПШ 111710.
Вважаючи зазначену постанову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ).
Згідно із ст. 5 Закону України "Про автомобільний транспорт" основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Відповідно до ст.6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Згідно із ст. 30 даного Закону автомобільний перевізник, який здійснює перевезення пасажирів на договірних умовах, зобов'язаний:
забезпечувати дотримання персоналом вимог законодавства про автомобільний транспорт;
забезпечувати перед початком пасажирського міжнародного автомобільного перевезення перевірку наявності у пасажирів документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, та відмовляти у міжнародному перевезенні пасажирам, які не пред'явили необхідні документи;
забезпечувати надання транспортних засобів для вивезення населення із зони надзвичайної ситуації, районів можливих бойових дій. Компенсація фактичних (понесених) витрат суб'єктам господарювання та громадянам, транспортні засоби яких використовувалися для евакуації, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
забезпечувати контроль технічного та санітарного стану автобусів чи таксі перед початком роботи;
забезпечувати проведення щозмінного передрейсового та післярейсового медичного огляду водіїв транспортних засобів;
забезпечувати водіїв необхідною документацією;
утримувати транспортні засоби в належному технічному та санітарному стані, забезпечувати їх своєчасне подання для посадки пасажирів та відправлення;
забезпечувати проїзд пасажирів до зупинки чи місця призначення за маршрутом без додаткових витрат у разі припинення поїздки через технічну несправність транспортного засобу.
За змістом ст. 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник повинен серед іншого, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" обумовлено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.02.2020 року у справі № 820/4624/17 зазначив, що аналіз положень статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте вказано на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.
Статтею 49 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що водій транспортного засобу зобов'язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
Поняття автомобільного перевізника згідно із ст. 1 даного Закону розуміється так: фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;
Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні затверджено Постановою КМУ від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок №879).
Відповідно до п.п.5-1 та 11 п.2 Порядку №879:
- документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу;
- точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному, автоматичному або пересувному пункті (з урахуванням похибки вимірювального обладнання).
Згідно з п.39 даного Порядку відповідальність за збереження великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, рух яких заборонено, за весь час з моменту заборони руху до його відновлення несе перевізник, а в разі перевезення вантажу - вантажовідправник.
Крім того, процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567).
Пунктом 14 даного Порядку визначено, що рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Пунктом 21 встановлено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою.
Положення Закону України "Про автомобільний транспорт" визначають можливість застосування штрафів до осіб, які порушують визначені законодавством вимоги.
Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила № 30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Слід зазначити, що позивач не був позбавлений права під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, надати пояснення та/або додаткові докази відповідачу, щодо складення документів відносно неналежної особи.
Таким чином, в даному випадку саме позивач, який є власником спірного транспортного засобу є перевізником і, відповідно, несе відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів, оскільки факт перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів не спростовується матеріалами справи, що, насамперед, зумовлює накладення штрафу за таке порушення.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови ПШ 111710 від 26.09.2024 року відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. С. Брагар