справа №380/4762/25
про закриття провадження у справі
02 травня 2025 рокум. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження клопотання представника позивача про закриття провадження у справі за позовом Головного управління Національної поліції у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Національної поліції у Львівській області до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь ГУНП у Львівській області 15 479,98 грн у рахунок відшкодування вартості предметів однострою особистого користування.
На виконання вимог ч. 3 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд сформував запит про надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи: ОСОБА_1 .
Згідно з відповіддю №1189886 від 12.03.2025 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді від 24.03.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
01.05.2025 до суду надійшло клопотання представника позивача про закриття провадження у справі, у якому повідомляє суд, що вартість предметів однострою у сумі 15 479,98 грн ОСОБА_1 відшкодована 28.04.2025. Також просить суд стягнути з відповідача сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Вирішуючи подану заяву, суд виходить з наступного.
Підстави закриття провадження у справі визначені ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
З огляду на мотиви заяви позивача про закриття провадження у справі, суд розцінює таку як відмову від позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 47 КАС України передбачено право позивача на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову, при цьому суд не приймає відмови позивача від позову, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.
Суд не встановив обставин, які перешкоджали б задоволенню заяви позивача про закриття провадження.
Таким чином, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд дійшов висновку про доцільність закриття провадження у справі.
Частиною 2 ст. 238 КАС України визначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
У поданому клопотанні представник позивача просить стягнути сплачений ним судовий збір з відповідача.
Положеннями ст. 140 КАС України передбачено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Водночас ч. 2 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Стаття 140 КАС України встановлює особливості розподілу судових витрат у разі відмови позивача від позову. Отже, ці особливості стосуються певної (однієї із багатьох, що згадані в статті 139 КАС України) ситуації - реалізації позивачем свого процесуального права на відмову від позову та прийняття судом відповідного рішення. Та обставина, що в цій статті не зазначено правового статусу позивача (суб'єкт владних повноважень чи особа), на думку суду, не змінює підходу, запровадженого в загальній нормі (стаття 139 КАС України) про те, що витрати суб'єкта владних повноважень на сплату судового збору не підлягають розподілу за результатом розгляду справи, окрім судових витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.
Отже, наведене вище дає підстави для висновку, що передбачене статтею 140 КАС України правило щодо присудження витрат спрацьовує, якщо позивачем є фізична особа або юридична особа, яка не є суб'єктом владних повноважень; якщо позивачем виступає суб'єкт владних повноважень, тоді незалежно від результатів розгляду справи понесені ним судові витрати, окрім судових витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не підлягають розподілу.
З огляду на викладене правове регулювання, суд дійшов висновку про те, що передбачене статтею 140 КАС України правило щодо присудження витрат спрацьовує, якщо позивачем є фізична особа або юридична особа, яка не є суб'єктом владних повноважень; якщо позивачем виступає суб'єкт владних повноважень, незалежно від результату розгляду справи не підлягають відшкодуванню понесені ним судові витрати, окрім судових витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.
Зазначене правове регулювання узгоджується з висновками Верховного Суду, що викладені в постанові від 29.08.2022 у справі № 826/16473/15, в постанові від 16.09.2022 у справі №826/20304/16.
Також представник позивача у клопотанні покликається на положення частини 1 ст. 142 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 КАС України, у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Провадження у цій справі відкрито 24.03.2025, а до суду із заявою про відмову від позову позивач звертається 01.05.2025, тобто після початку розгляду справи по суті.
З огляду на те, що суд закриває провадження у справі у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову на стадії розгляду справи по суті, судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову, не підлягає поверненню з бюджету.
Керуючись ст. ст. 238, 239, 248, 256, 293-29 КАС України, суд
клопотання представника позивача про закриття провадження у справі - задовольнити.
Провадження у справі за позовом Головного управління Національної поліції у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів - закрити.
Судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції відповідно до ст. ст. 293-297 КАС України.
СуддяСидор Наталія Теодозіївна