02 травня 2025 рокусправа № 380/10784/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач), від імені якого діє представник Гомзяк І.А., звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (далі - НАСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного, відповідач) про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою № 380/10784/24 від 03.06.2024 суд роз'єднав позовні вимоги ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного в самостійні провадження, в провадженні цієї справи будуть розглядатися такі вимоги:
- визнати протиправною бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням доплати за період із індексації грошового забезпечення за січень 2016 - лютий 2018 років, перерахунку грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням з 30.01.2020 по 31.12.2020, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року з врахуванням виплачених сум та з 01.01.2021 по 13.09.2021 виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року із одночасною компенсацією при виплаті сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004 року;
- зобов'язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного здійснити перерахунок і виплату одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 з військової служби з урахуванням доплати за період із індексації грошового забезпечення за січень 2016 - лютий 2018 років, перерахунку грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням з 30.01.2020 по 31.12.2020, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року з врахуванням виплачених сум та з 01.01.2021 по 13.09.2021 виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року із одночасною компенсацією при виплаті сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач повідомив, що проходив службу в НАСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного. 13.09.2021 наказом начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного № 238 від 13.09.2021 звільнений зі служби у відставку за станом здоров'я. На день звільнення не отримав у повному обсязі кошти, на які мав право за час проходження служби, а саме - не була виплачена індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 13.09.2021. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/10862/22 від 28.11.2022, яке набрало законної сили, зобов'язано НАСВ донарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, з встановленням базового місяця - січня 2008 року. На виконання цього рішення суду 27.04.2024 відповідач провів нарахування та виплату індексації грошового забезпечення в сумі 151975,05 грн. 30.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до НАСВ із заявою щодо перерахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні шляхом включення до складу грошового забезпечення, яке враховується як база для її обчислення, суми індексації грошового забезпечення та прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня поточного року. У відповідь отримав лист, відповідно до якого відповідач відмовив у проведенні перерахунку та виплати цієї грошової допомоги із врахуванням індексації та прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вважаючи дії відповідача щодо не проведення перерахунку та виплати зазначеної одноразової допомоги при звільненні з урахуванням індексації та прожиткового мінімуму для працездатних осіб позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, позов не визнає, просить суд відмовити у задоволенні позову. Вказує, що одноразова грошова допомога при звільненні позивачу була нарахована та виплачена у повному обсязі. Відповідач посилається на норми статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанову Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та вказує, що індексація грошового забезпечення не входить до додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців та, відповідно, до складових грошового забезпечення, з суми котрих обчислюється вихідна допомога при звільненні.
Суд з'ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:
ОСОБА_1 проходив службу Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, наказом начальника №238 від 13.09.2021 звільнений зі служби у відставку за станом здоров'я та з 13.09.2021 (а.с. 39).
Рішенням від 28.11.2022 у справі № 380/10862/22, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.05.2023, суд:
- зобов'язав Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004;
- зобов'язав Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 30.01.2020 по 31.12.2020, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року та з 01.01.2021 по 13.09.2021 виходячи із розрахункової величини-прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, з врахуванням виплачених сум;
Листом № 2829 від 04.05.2024 у відповідь на звернення позивача НАСВ повідомила, що відповідно до рішення від 28.11.2022 у справі № 380/10862/22 індексація грошового забезпечення виплачена в сумі 82370,82, а також перерахунок грошового забезпечення в сумі 69664,23 (а.с. 29). До листа долучив довідки про розмір грошового забезпечення за період із 2016 по 2021 роки та довідки про нараховану і виплачену індексацію грошового забезпечення за період із 2016 по 2021 роки (а.с. 31-38).
Відповідно до картки особового рахунку ОСОБА_1 за 2021 рік (а.с.38) суд встановив, що одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби, виплачена в сумі 67134 грн. та нарахована із таких видів грошового забезпечення: оклад за військовим званням, посадовий оклад, надбавка за вислугу років, надбавка за особливості проходження служби, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, премія (а.с. 38 зворот).
Відповідно до архівних відомостей за період з січня 2020 по вересень 2021 рр. в позивачу щомісяця виплачувалась індексація грошового забезпечення (а.с. 37-38), станом на дату звільнення місячна сума індексації становила 774,04 грн.
НАСВ листом № 2831 від 04.05.2024 надала позивачу відповідь про те, що йому нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні виходячи із розміру його місячного грошового забезпечення за останньою займаною посадою станом на дату його виключення за списків особового складу НАСВ, тому відсутні правові підстави для перерахунку такої допомоги.
При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:
Щодо перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні з урахування індексації грошового забезпечення суд зазначає таке.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII. Згідно з частиною першою статті 2 цього Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни регулює Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
Відповідно до частини другої статті 15 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Виплата одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби врегульована розділом XXXII Порядку № 260.
Відповідно до пункту 1 розділу ХХХІІ Порядку № 260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
За змістом пункту 5 розділу ХХХІІ Порядку № 260 одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення, до якого включаються: звільненим із займаних посад - щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення за останньою займаною посадою; які на день звільнення з військової служби перебували в розпорядженні відповідних командирів (начальників) та тим, які до дня звільнення з військової служби були звільнені від посад (у тому числі у зв'язку зі скороченням штатних посад), - щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення за останньою займаною посадою на день звільнення з військової служби з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.
З системного аналізу наведених вище положень законодавства слідує, що розмір одноразової грошової допомоги при звільненні розраховується із розміру місячного грошового забезпечення військовослужбовця, яке було нараховано і виплачено йому в останній місяць служби перед звільненням.
Відповідно до статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Частинами другою, третьою цієї статті 9 Закону №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: - посадовий оклад, оклад за військовим званням; -щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); - одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №1294 від 07.11.2007 (далі - Постанова №1294, була чинною до 28.02.2018, тобто регулює спірні правовідносини) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Отже, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Абзацом 2 частини третьої статті 9 Закону №2011-XII визначено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон №1282-XII).
За визначенням, наведеним в статті 1 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Відповідно до частини першої статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення).
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078). Пунктом 2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, серед іншого, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби. Відповідно до пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (пункт 5 Порядку №1078).
При вирішенні спору суд керується такими мотивами:
ОСОБА_2 звільнений з військової служби 13.09.2021, при звільненні зі служби відповідач нарахував та виплатив ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. При проведенні розрахунку цієї допомоги як базу для її нарахування відповідач використав суму складових грошового забезпечення ОСОБА_2 , до яких не включив індексацію грошового забезпечення (а.с. 38 зворот).
Відповідно до карток особового рахунку військовослужбовця за період з січня 2019 по вересень 2021 рр. відповідач щомісяця нараховував та виплачував ОСОБА_2 поточну індексацію грошового забезпечення (а.с.36-38).
При звільненні ОСОБА_2 зі служби та розрахунку суми одноразової грошової допомоги відповідач не включив індексацію грошового забезпечення в склад місячного грошового забезпечення як бази нарахування цієї допомоги, оскільки відповідач вважав індексацію компенсаційною виплатою, а не складовою грошового забезпечення.
Суд при обранні та застосуванні норм права до спірних правовідносин на підставі частини п'ятої статті 242 КАС України враховує такі висновки касаційного суду, що викладені:
1) в постанові від 29.04.2020 у справі № 240/10130/19:
«[…] 56. Щодо включення індексації до розміру одноразової грошової допомоги при звільненні, Верховний Суд зазначає наступне. […] 67. Відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
68. Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, колегія суддів дійшла висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
69. При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ, та Порядку №1078.
70. Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
71. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року у справі №638/9697/17.
72. Також необхідно наголосити, що такий висновок не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої в постанові від 6 лютого 2019 року у справі №522/2738/17, оскільки питання індексації не було предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду у справі №522/2738/17.
73. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для включення індексації до розміру одноразової грошової допомоги при звільненні позивачки».
2) в постанові від 21.12.2021 у справі № 820/3423/18:
«Субсидіарне застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини, дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг.
Правова позиція стосовно систематичного та постійного характеру виплати індексації наведена у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №638/9697/17, від 30 грудня 2020 року у справі №359/8843/16-а.
Таким чином, позовні вимоги позивача в зазначеній частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому, колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача на те, що грошова допомога на оздоровлення за 2016 та 2017 роки і матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік не входять до складу грошового забезпечення, мають разовий характер, а тому у відповідності до ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» не підлягають індексації.
Суд звертає увагу на те, що спірним питанням в цій справі є дії відповідача щодо розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік, 2017 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік без урахування, зокрема, індексації. Тобто дослідженню підлягають обставини включення сум індексації до розрахунку таких виплат, як одноразова грошова допомога при звільненні, грошова допомоги на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, а не включення цих виплат до складу грошового забезпечення військовослужбовця та їх індексації».
Отже, індексація грошового забезпечення повинна включатися до складу «місячного грошового забезпечення» позивача, з якого розраховується розмір його одноразової грошової допомоги при звільненні.
Як підтверджується картками особового рахунку ОСОБА_2 відповідач у 2021 році виплатив позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні, однак без урахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку цієї виплати індексації грошового забезпечення, оскільки, як встановив суд, відповідач вважав індексацію компенсаційною виплатою, а не складовою грошового забезпечення.
Тож з огляду на те, що індексація грошового забезпечення виплачувалася позивачу з 2019 року і до дати виключення з особового складу частини (вересень 2021 року) щомісячно, та мала характер постійної, а не одноразової доплати, повинна включатися до бази нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні. Таким чином, позивач має право на перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні, виплаченої у 2021 році, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні індексації грошового забезпечення.
При цьому, вимоги щодо врахування до складу «місячного грошового забезпечення» позивача, з якого розраховується розмір його одноразової грошової допомоги при звільненні, індексації за період із січня 2016 по лютий 2018 задоволенню не підлягають з тих мотивів, що розмір одноразової грошової допомоги при звільненні розраховується із розміру місячного грошового забезпечення військовослужбовця, яке було нараховане і виплачене йому в останній місяць служби перед звільненням. Отже, до складу місячного грошового забезпечення як бази для нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні, повинна враховуватися сума індексації, що виплачена в останній місяць служби перед звільненням, тобто у серпні 2021 року.
Отже, в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовільнити частково.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Ефективним способом відновлення порушених протиправними діями відповідача прав позивача є спонукання (зобов'язання) відповідача здійснити перерахунок ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні шляхом включення до складу грошового забезпечення для їх обчислення суми індексації грошового забезпечення, та виплати перерахованої суми (з урахуванням раніше проведених виплат).
Щодо позовних вимог про перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні із застосуванням в якості розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 відповідно та провести його виплату з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає таке:
з долучених до справи письмових доказів (карток особового рахунку з 01.01.2020 по 13.09.2022) із січня 2020 року за займаною посадою ОСОБА_3 встановлений посадовий оклад в розмірі 5360 грн., обчислений із розрахунку прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 (1762 грн.) шляхом його множення на відповідний тарифному розряду займаної ним посади тарифний коефіцієнт та оклад за військовим званням 1340 грн., обчислений із розрахунку прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 (1762 грн.) шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт.
Частиною четвертою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), відповідно до якої, серед іншого, затвердив тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
Пунктом 2 цієї постанови установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Ця постанова набрала чинності з 01.03.2018.
Відповідно до пункту 4 Постанови №704, в первинній редакцій від 30.08.2017, установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Примітки додатків №№1, 12, 13, 14 містили положення, відповідно до яких посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103). Цією постановою відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Пунктом 6 Постанови № 103 внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема, у пункт 4 Постанови № 704, який викладений в такій редакції: “4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Закон України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій. Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (стаття 6 Закону № 2017-III). Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
відповідно до частини п?ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду щодо релевантних норм права та їх застосування до спірних правовідносин, викладені в постанові від 19.10.2022 у справі № 400/6214/21 (дубльовані у постановах 28.02.2023 у справі № 380/18850/21, 15.03.2023 у справі № 420/6572/22, від 06.04.2023 у справі № 380/10075/21) за наслідками розгляду судових справ з аналогічними фактичними обставинами справи:
«21. [ …] Постановою №704 затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
22. 21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (надалі - Постанова № 103), якою внесено зміни до Постанови № 704, зокрема, пункт 4 викладено в новій редакції: установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14» (пункт 6 Постанови №103). Постанова №103 набула чинності 24 лютого 2018 року.
23. Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким були внесені зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704.
24. З огляду на вказане, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про необхідність застосування до спірних правовідносин з 29 січня 2020 року (дати набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18) положень пункту 4 Постанови №704 в редакції до 24 лютого 2018 року, тобто в редакції, яка була чинна до набрання законної сили Постановою № 103.
25. Висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 10 вересня 2021 року у справі № 480/5496/20 до спірних правовідносин не застосовуються, оскільки з 01 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів.
26. Через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», у осіб з числа військовослужбовців виникло право на перерахунок пенсії з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
27. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII № обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів розрахованих згідно з Постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом саме на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням».
При вирішенні цього спору суд на виконання статті 242 КАС України повинен врахувати наведені вище висновки касаційного суду щодо обрання релевантних норм права та їх застосування до спірних правовідносин.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 у справі №380/10862/22 (залишено без змін постановою Восьмого апеляційного суду від 02.05.2023) позов задоволено частково, зокрема суд зобов'язав Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 30.01.2020 по 31.12.2020, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року та з 01.01.2021 по 13.09.2021 виходячи із розрахункової величини-прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, з врахуванням виплачених сум.
Отже, в період з 30.01.2020 по 13.09.2021 розмір грошового забезпечення, з якого здійснювалися обрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні розраховувалася, без врахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, а відповідач провів перерахунок розміру грошового на підставі рішення суду лише 27.04.2024.
Таким чином, одноразова грошова допомоги при звільненні з військової служби, повинна розраховуватися виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом 01.01.2021.
Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити грошове забезпечення позивачу із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб слід задовольнити з огляду на таке.
Кабінет Міністрів України 31.05.2017 посилив соціальний захист військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу, які звільняються зі служби, а також членів їх сімей та вніс зміни до “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 (далі - Порядок №44).
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 №375 “Про внесення змін до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових нагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового та начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, а також особам звільненим зі служби, для відшкодування утриманих сум ПДФО з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що нарахування та виплату грошового забезпечення слід проводити з врахуванням положення пункту 2 Порядку №44, водночас з урахуванням виплачених сум.
Враховуючи наведені висновки суду, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Суд не здійснює розподіл судових витрат відповідно до норм статті 132 КАС України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а сторони не надали суду доказів понесення інших видів судових витрат.
Керуючись ст.ст. 9,19-20,22,25-26,90,139,229,241-246,250,251,255,295 КАС України, суд -
Задовольнити адміністративний позов частково.
Визнати протиправними дії Львівського державного університету безпеки життєдіяльності Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо відмови перерахувати ОСОБА_1 розмір одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною другою статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з врахуванням в складі «місячного грошового забезпечення» як бази її нарахування індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати Львівський державний університет безпеки життєдіяльності Державної служби України з надзвичайних ситуацій (79007, м. Львів, вул. Клепарівська, буд. 35; ідентифікаційний код 08571340) здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною 2 статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», із застосуванням в якості розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом 01.01.2021 рік та з урахуванням в складі «місячного грошового забезпечення» як бази нарахування цієї допомоги індексації грошового забезпечення та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум, а також із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Судові витрати не розподіляти.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення до суду апеляційної інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяМоскаль Ростислав Миколайович