про повернення позовної заявив частині позовних вимог
02 травня 2025 року м. Київ № 320/16497/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоус А.Ю., розглянувши позовну заяву й додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві, Дніпровського районного суду міста Києва про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу Дніпровського районного суду міста Києва від 24.06.2024 №69 про встановлено головному спеціалісту ОСОБА_1 з 22 червня 2024 року надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 30 відсотків посадового окладу, як такій, стаж державної служби якої становить 18 років;
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в місті Києві здійснити з 22 червня 2024 року перерахунок та виплату головному спеціалісту Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_1 надбавки за вислугу років державної служби, відповідно до частини 1 статті 52 Закону України “Про державну службу», у розмірі 50 відсотків посадового окладу, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправним та скасувати наказ Дніпровського районного суду міста Києва від 06.02.2025 №18 про встановлено головному спеціалісту ОСОБА_1 з 29 січня 2025 року надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 30 відсотків посадового окладу, як такій, стаж державної служби якої становить 18 років;
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в місті Києві здійснити з 29 січня 2025 року перерахунок та виплату головному спеціалісту Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_1 надбавки за вислугу років державної служби, відповідно до частини 1 статті 52 Закону України “Про державну службу», у розмірі 50 відсотків посадового окладу, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.04.2025 позовну заяву залишено без руху.
В ухвалі суду від 11.04.2025 вказано, що для усунення недоліків позовної заяви позивачеві потрібно подати до суду заяву на усунення недоліків із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити заяву про поновлення строку звернення до суду з доказами на підтвердження існування обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачеві реалізувати своє право на звернення до суду протягом тримісячного строку звернення до суду; документ про сплату судового збору в розмірі 1937,92 грн., на рахунок Київського окружного адміністративного суду за такими платіжними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101, код отримувача (код 37955989), банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО 899998), рахунок отримувача UA718999980313151206084010001, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "Судовий збір, за позовом (назва позивача, в адміністративній справі №320/16497/25), Київський окружний адміністративний суд.
Позивачем подано заяву про усунення недоліків, до якої долучено квитанцію про сплату судового збору та подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування пункту 3 наказу Дніпровського районного суду міста Києва від 24.06.2024 №69 про встановлено головному спеціалісту ОСОБА_1 з 22 червня 2024 року надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 30 відсотків посадового окладу, як такій, стаж державної служби якої становить 18 років та зобов'язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві здійснити з 22 червня 2024 року перерахунок та виплату головному спеціалісту Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_1 надбавки за вислугу років державної служби, відповідно до частини 1 статті 52 Закону України “Про державну службу», у розмірі 50 відсотків посадового окладу, з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно зі статтею 122 КАС України: позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша); для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга); для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята).
Водночас, КАС України передбачає, що строк звернення до суду може встановлюватися іншими спеціальними законами.
Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 27 квітня 2023 року в справі № 300/4201/22 та від 25 квітня 2023 року в справі № 380/15245/22, від 24 квітня 2024 року в справі № 580/4684/22 положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці. Положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Відповідно до статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Домашній працівник має право звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Позивач, зокрема, оскаржує наказ Дніпровського районного суду міста Києва від 24.06.2024 №69 в частині.
На вказаному наказі міститься відмітка позивача про ознайомлення.
Позовна заява подана до суду 03.04.2025, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду.
В заяві про поновлення строку звернення до суду позивач вказує, що до внесення відповідних змін положеннями частини 2 статті 233 КЗпП України було передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Також позивач посилається на конституційне подання Верховного Суду від 16.09.2024 щодо конституційності частини першої статті 233 КЗпП.
Суд не приймає до уваги доводи позивача щодо попередньої редакції статті 233 КЗпП, яка передбачала звернення до суду про стягнення заробітної плати без обмеження будь-яким строком, оскільки спірні правовідносини виникли коли вже діяла нова редакція статті 233 КЗпП, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з відповідними вимогами.
Посилання позивача на конституційне подання Верховного Суду від 16.09.2024 щодо конституційності частини першої статті 233 КЗпП також відхиляється, оскільки станом на дату подання позовної заяви та прийняття даної ухвали, положення статті 233 КЗпП не визнані не конституційними.
Інших обставин щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем не наведено.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 в справі №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
З урахуванням викладеного, на думку суду, позивачем не наведено поважних причин пропуску тримісячного строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування пункту 3 наказу Дніпровського районного суду міста Києва від 24.06.2024 №69 про встановлено головному спеціалісту ОСОБА_1 з 22 червня 2024 року надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 30 відсотків посадового окладу, як такій, стаж державної служби якої становить 18 років та зобов'язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві здійснити з 22 червня 2024 року перерахунок та виплату головному спеціалісту Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_1 надбавки за вислугу років державної служби, відповідно до частини 1 статті 52 Закону України “Про державну службу», у розмірі 50 відсотків посадового окладу, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до частин першої, другої статті 123 КАС України в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
За таких обставин, ураховуючи пропуск встановленого законом тримісячного строку звернення до суду з позовними вимогами в частині оскарження пункту 3 наказу Дніпровського районного суду міста Києва від 24.06.2024 №69, зобов'язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві здійснити з 22 червня 2024 року перерахунок та виплату надбавки за вислугу років, та відсутність обґрунтованих причин пропуску такого строку, суд приходить висновку про наявність підстав для застосування процесуальних наслідків, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України, а саме повернення позовної заяви в частині позовних вимог.
Керуючись статтею 123, пунктом 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовити.
Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві, Дніпровського районного суду міста Києва про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог:
- визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу Дніпровського районного суду міста Києва від 24.06.2024 №69 про встановлено головному спеціалісту ОСОБА_1 з 22 червня 2024 року надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 30 відсотків посадового окладу, як такій, стаж державної служби якої становить 18 років;
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в місті Києві здійснити з 22 червня 2024 року перерахунок та виплату головному спеціалісту Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_1 надбавки за вислугу років державної служби, відповідно до частини 1 статті 52 Закону України “Про державну службу», у розмірі 50 відсотків посадового окладу, з урахуванням раніше виплачених сум.
Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали
Суддя Білоус А.Ю.