про залишення позовної заяви без руху
01 травня 2025 року м. Київ Спрва № 320/19133/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Сас Є.В., розглянувши позовну заяву ТОВ "УКРАВТО ГОЛОСІЇВСЬКИЙ" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність,
До Київського окружного адміністративного суду 28.03.2025 через підсистему «Електронний суд» надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною відмову у поверненні коштів у сумі 1000000,00 грн (один мільйон гривень 00 коп.), що були помилково сплачені ТОВ «УКРАВТО ГОЛОСІЇВСЬКИЙ» 30.03.2022 платіжним дорученням № 878;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві повернути кошти у сумі 1000000,00 грн (один мільйон гривень 00 коп.), що були помилково сплачені ТОВ «УКРАВТО ГОЛОСІЇВСЬКИЙ» 30.03.2022 платіжним дорученням № 878 на рахунок товариства.
Позовна заява надійшла до суду 28.03.2025, однак у зв'язку із надмірним навантаженням, передана судді 16.04.2025 відповідно до протоколу автоматизованого судового розподілу судової справи між суддями.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України, після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, перебіг строку для звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів “дізнався» та “повинен дізнатися», що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Крім того, поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Предметом спору у вказаній справі є відмова відповідача щодо повернення помилково сплачених коштів.
При цьому, позивач зазначає, що ним 01.03.2024 отримано відповідь від відповідача щодо суми переплати. Також позивач вказує у додатках до позовної заяви, що ним долучено копію оскаржуваної відмови, оформлену листом від 22.02.2024. Проте, у матеріалах справи відсутній вказаний документ.
Водночас, якщо позивачем отримано відмову 01.03.2024, то строк на оскарження сплив 01.09.2024. Разом з тим, позивач звернувся із позовною заявою 28.03.2025, а отже із пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
У позовних вимогах позивач не просить суд поновити строк звернення до суду та не надає обґрунтованого клопотання із зазначенням поважних причин пропуску строку з необхідними доказами.
Крім того, відповідно до приписів статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
При цьому, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Так позивач просить визнати протиправною відмову органу ДПС щодо повернення помилково сплачених коштів у розмірі 100000 грн. Проте, до позовної заяви не долучено копію вказаного рішення, натомість додано лист Головного управління ДПС у м. Києві від 22.02.2024 року у відповідь на звернення позивача щодо приведення у відповідність даних у електронному кабінету останнього.
А тому, позивачу необхідно долучити копію оскаржуваного рішення, а у разі відсутності такого рішення - витребувати його у відповідача.
Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з пунктами 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватись максимально чітко і зрозуміло.
За результатом аналізу адміністративного позову суд роз'яснює позивачу, що зміст позову це частина позову, яка, з одного боку, відображає вид судового захисту, а саме звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права; відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення.
Суд наголошує, що зміст позовних вимог - це певна форма захисту, права, свободи чи інтересу, яку просить позивач від суду. По суті, це повинно бути відображено в прохальній частині позовної заяви. Зокрема, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.
Так, у даній категорії спорів належним способом захисту є зобов'язання відповідача сформувати та надіслати до органу Державної казначейської служби України висновок про повернення помилково та надміру сплачених сум податку на підставі відповідної заяви про повернення коштів, що є немайновою вимогою.
Проте, позивач самостійно обираючи спосіб захисту просить зобов'язати відповідача повернути відповідні кошти, що по суті є майновою вимогою.
Крім того, частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У силу положень частини першої статті 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено у 2025 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 01.01.2025 - 3028,00 грн.
За подання юридичною особою позову до адмінісративного суду справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на викладене вище, позивач повинен сплатити за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 12000,00 грн. (100000,00 грн х 1,5%) х 0,8).
При цьому, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6056,00 грн, а тому з урахуванням сплаченого судового збору, позивачу необхідно доплатити 5944,00 грн.
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі Судова влада України за інтернет-адресою https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цієї ухвали;
- документа про сплату судового збору в розмірі 5944,00 грн.
Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Матеріали відносно усунення недоліків позовної заяви у цій справі необхідно подати безпосередньо до канцелярії Київського окружного адміністративного суду чи засобами підсистеми «Електронний суд».
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Сас Є.В.