30 квітня 2025 року справа №320/4698/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, код ЄДРПОУ 22990368, щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно, враховуючи базовий місяць, який використовувався в січні 2016 року;
- зобов'язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України, код ЄДРПОУ 22990368, перерахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно з урахуванням січня 2008 року як базового місяця (з урахуванням раніше виплачених сум).
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він до 06.03.2019 проходив військову службу у відділі планування автотехнічного забезпечення озброєння центру логістики військової частини НОМЕР_2 . Нарахування та виплата грошового забезпечення здійснювалось відповідачем.
Наказом начальника Головного управління персоналу - заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) №48 від 25.02.2019 позивача звільнено у запас за підпунктом “б» (за станом здоров'я).
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 50 від 06.03.2019 позивача виключено зі списків особового складу частини та направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Станом на день виключення позивача зі списків особового складу частини з позивачем не було проведено усіх розрахунків щодо нараховування та виплати індексації грошового забезпечення у повному обсязі.
На виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.06.2022 у справі № 640/20643/21 відповідачем нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 06 березня 2019 року у розмірі 4022,67 грн.
Позивач 11.08.2023 звернувся до відповідача з заявою щодо роз'яснення нарахованої та виплаченої суми індексації грошового забезпечення із зазначенням базового місяця.
Листом від 23.08.2023 № 305/1693 відповідач повідомив позивача, що нарахування та виплата позивачу здійснено із розрахунку базового місяця січень 2016 року та березень 2018 року.
Вважаючи, що відповідачем вчинено протиправні дії, які полягають у ненарахуванні та невиплаті індексації грошового забезпечення із застосуванням базового місяця січень 2008 року за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позовну заяву, послався на те, що позивачем неправильно розтлумачено норми Порядку № 1078, оскільки до 15 грудня 2015 року діяв інший механізм визначення та обрахунку індексації. Тобто, на переконання представника відповідача, грудень 2015 року є місяцем підвищення грошових доходів населення (грошового забезпечення військовослужбовців) випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції. Відповідно, для проведення подальшої індексації доходів, обчислення індексу споживчих цін, починається з січня 2016 року відповідно до Порядку № 1078.
На підставі викладеного представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Також представником відповідача подано до суду заяву про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Не погоджуючись з доводами, викладеними у відзиві на позовну заяву, представник позивача у відповіді на відзив на позовну заяву послався на аналогічні обставини тим, що викладені у позовній заяві.
Представником відповідача подано до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому останній стверджує, що позов у цій справі спрямований на виконання іншого судового рішення, а саме рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.06.2022 у справі №640/20643/21, оскільки саме в рамках розгляду цієї справи досліджувалося питання щодо підстав/порядку нарахування/виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді старшого офіцера відділу планування автотехнічного забезпечення озброєння центру логістики Об'єднаного оперативного штабу Збройних Сил України.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії витягу із наказу начальника Головного управління персоналу - заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 25.02.2019 №48 ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за підпунктом “б» (за станом здоров'я) відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу».
Згідно з копії витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 06.03.2019 №50, позивач з 06.03.2019 виключено зі списків особового складу військової частини, всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.06.2022 у справі № 640/20643/21, зобов'язано Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код 22990368) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) усю належну до призначення та виплати індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2017 р., з 01.01.2019 р. по 06.03.2019 року, з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р. - з врахуванням виплаченої суми індексації у розмірі 658, 51 грн.
У серпні 2023 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив надати роз'яснення щодо нарахованої та виплаченої йому суми за період з 01 січня 2016 року по 06 березня 2019 року помісячно із зазначенням базового місяця для розрахунку, коефіцієнту індексації, прожиткового мінімуму та суми нарахованої індексації.
Листом від 23.08.2023 № 305/1693 Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України позивача повідомлено про те, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.06.2022 у справі № 640/20643/21, відповідачем позивачу здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця -січень 2016 року та з 01 березня 2018 року по 06 березня 2019 року - березень 2018 року, а також надано відповідні розрахунки.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ, Законом України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05 жовтня 2000 року № 2017-III, Законом України “Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282-XII, Порядком проведення індексації грошових доходів населення», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Згідно пункту 3 частини першої статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд, при вирішенні даної справи, керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.
Так, відповідно до вимог частини третьої статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ, грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно зі статтею 18 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05 жовтня 2000 року № 2017-III, законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Як визначено у частині другій статті 19 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05 жовтня 2000 року № 2017-III, державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України “Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282-XII.
Нормами статті 2 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Як слідує зі змісту положень статті 4 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282-XII, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Частинами першою, другою, третьою, четвертою та шостою статті 5 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282-XII також визначено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів. Індексація виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших видів соціальної допомоги проводиться відповідно за рахунок фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також за рахунок коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення безпосередньо визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Так, пунктом 1-1 цього Порядку №1078 передбачено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року № 491-IV “Про внесення змін до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно з абзацом 2 пункту 4 Порядку №1078 передбачено, що оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
У відповідності до пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Наведене в сукупності свідчить про те, що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.
Так, Законом України “Про Збройні Сили України» визначено, що правовою основою діяльності Збройних Сил України (до структури яких входять, в тому числі, військові частини) є Конституція України, цей Закон, Закон України “Про оборону України», Статути Збройних Сил України, інші закони України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, міжнародні договори України, що регулюють відносини в оборонній сфері.
Таким чином, відповідач, в даному випадку, повинен діяти виключно у відповідності до Закону, який має вищу юридичну силу.
Як вже було зазначено судом, відповідно до пункту 5 Порядку №1078 в редакції, яка набрала законної сили з 01 грудня 2015 року, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
На момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07 листопада 2007 року № 1294 (далі - Постанова № 1294), якою було затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до пункту 13 Постанови № 1294 вона набрала чинності з 01 січня 2008 року.
Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабміну України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01 березня 2018 року.
Тобто з 01 грудня 2015 року базовим місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення є січень 2008 року.
Суд наголошує на тому, що відповідач здійснюючи нарахування індексації не має дискреційних повноважень щодо визначення базового місяця індексації, оскільки не вправі обирати його на власний розсуд, а має діяти у чітко визначених межах закону.
Наявність саме у роботодавця, яким у даному випадку є відповідач, повноважень щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з урахуванням, окрім іншого, певного базового місяця індексації, не скасовує компетенції суду щодо можливості зобов'язання відповідача враховувати при обчисленні індексації конкретний базовий місяць, за наявності про це відповідного спору між сторонами.
Варто також наголосити, що зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 10 вересня 2020 року у справі №200/9297/19-а, де судом прямо вказано, що базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення з 01 грудня 2015 року має застосовуватись січень 2008 року.
Таким чином, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно, а тому відповідач протиправно визначив базовий місяць січень 2016 року при здійсненні нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, відповідно, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, суд зазначає таке.
Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, суд наголошує, що положення статті 233 Кодексу законів про працю України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
До 19 липня 2022 року Кодекс законів про працю України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22 та від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21.
З огляду на те, що позивач отримав роз'яснення щодо базового місяця, який було враховано при нарахуванні та здійсненні йому індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду у листі відповідача від 23.08.2023, тобто, строк звернення до суду з приводу вимоги про стягнення належного грошового утримання підлягає обчисленню з цієї дати.
Так, позовна заява подана до суду 08.09.2023, про що свідчить штамп відділення поштового зв'язку на конверті, тобто з дотриманням тримісячного строку звернення до суду, а, отже, на переконання суду, позивач своєчасно звернувся до суду з цим позовом, а тому підстави для залишення позову без розгляду відсутні.
Твердження представника відповідача про те, що обраний позивачем у цій справі спосіб захисту є одним із способів виконання рішення у справі №640/20643/21 на стадії виконання судового рішення, суд також до уваги не приймає, оскільки протиправність застосування січня 2016 року як базового місяця під час розрахунку індексації грошового забезпечення позивача не був предметом розгляду у зазначеній вище справі.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частиною першою КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина друга цієї статті).
Відповідно частиною другої статті 2 КАС України справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАСУ України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, а матеріали справи не містять доказів понесення сторонами інших судових витрат, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат та компенсації судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно, враховуючи базовий місяць, який використовувався в січні 2016 року.
Зобов'язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України перерахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно з урахуванням січня 2008 року як базового місяця (з урахуванням раніше виплачених сум).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Василенко Г.Ю.