01 травня 2025 року м.Київ справа №320/33637/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м.Києві про визнання протиправними дій тв зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м.Києві в якому просить суд:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2024 року з урахуванням індексації встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівнясоціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» без застосування обмеження пенсійних виплат максимальним розміром.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2024 року з урахуванням індексації встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додатковихзаходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» без застосування обмеження пенсійних виплат максимальним розміром.
Від відповідача надійшов відзив в якому він виступив проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи свою позицію тим, що позивачу було проведено перерахунок пенсії на рішення суду в результаті якого сума підвищення пенсії склала більш, ніж 2000 грн. Також відповідач зазначає, що обмеження пенсії максимальним розміром є законним, оскільки рішення Конституційного суду на яке посилається позивач датується 2016 роком, а Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" № 1774-VIII встановлено обмеження максимальним розміром до 31.12.2017 року, а відтак ГУ ПФУ в м. Києві діяв правомірно.
Позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації.
Відповідач відмовив у проведенні такого перерахунку зазначаючи, що позивачу було проведено перерахунок пенсії на рішення суду яким не було зобов'язано при подальших перерахунках виплачувати пенсію без обмеження максимальним розміром. Право позивача на індексацію відповідачем не заперечується, невиплата обґрунтовується обмеженням пенсії максимальним розміром.
Правова позиція суду.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі та інших осіб, визначає Закон №2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII. Положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом. Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Закону № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи. Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Разом з тим, відповідно до ст. 46 Закону України "Про Держаний бюджет України на 2025 року" вирішено установити, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання ст. 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" Кабінетом Міністів України прийнято Постанову від 03.01.2025 року № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану". Відповідно до вищевказаної постанови у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Законів України, зокрема, “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення.
Пунктом 2 Постанови № 1 від 03.01.2025 року встановлено, що у період воєнного стану у 2025 році коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї постанови, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім'ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб.
Позивачем не надано документів, які підтверджували б його належність до групи осіб визначеної в п. 2 вищевказаної поставнови. А отже відсутні підстави для виплати пенсії без обмеження максимальним розміром позивачу починаючи з 01.01.2025 року.
Водночас, відповідно до ст. 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Відтак обмеження ГУ ПФУ максимального розміру пенсії позивача в період до 31.12.2024, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
Щодо вимоги виплачувати пенсію без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації. Оскільки невиплата нарахованої індексації обумовлена обмеженням пенсії максимальним розміром, а таке обмеження в період до 31.12.2024 року визнано судом незаконним, то відповідно пенсія підлягає перерахунку та виплаті з урахуванням індексації.
Відповідно до ч. 1. ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Враховуючи вищевикладене, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України до судових витрат налжить судовий збір. Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується відповідною квитанцією.
Статтею 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2024 року з урахуванням індексації встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівнясоціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» без застосування обмеження пенсійних виплат максимальним розміром.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2024 року з урахуванням індексації встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додатковихзаходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» без застосування обмеження пенсійних виплат максимальним розміром за період до 31.12.2024 року.
4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
5. В інішій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Терлецька О.О.