ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"02" травня 2025 р. справа № 300/958/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) в інтересах якої діє адвокат ШевченкоН.П. (далі - представник позивача) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - відповідач) в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 28.08.2024 №092850025725 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до пункту «б» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з 07.06.2024 - з наступного дня після досягнення пенсійного віку, з урахуванням до стажу роботи за Списком №2 періодів: з 19.10.1994 по 30.06.1998, з 16.07.1998 по 17.07.1998, з 29.07.1998 по 01.11.1998, з 01.12.1998 по 14.09.1999, з 16.10.1999 по 15.01.2003, з 16.01.2006 по 31.12.2008, з 27.06.2012 по 02.10.2012, та до страхового стажу у подвійному розмірі згідно ст. 60 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» періодів: з 19.10.1994 по 30.06.1998, з 16.07.1998 по 17.07.1998, з 29.07.1998 по 01.11.1998, з 01.12.1998 по 14.09.1999, з 16.10.1999 по 15.01.2003, з 16.01.2006 по 31.12.2008, з 01.01.2009 по 30.06.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач рішенням від 28.08.2024 №092850025725 протиправно відмовив в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2, мотивуючи таку відмову відсутністю у позивача необхідного віку для призначення такої пенсії, оскільки згідно ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" таке право у позивача виникне після досягнення нею 55 років. Крім того, відповідачем не враховано до стажу роботи за Списком №2 періодів: з 19.10.1994 по 30.06.1998, з 16.07.1998 по 17.07.1998, з 29.07.1998 по 01.11.1998, з 01.12.1998 по 14.09.1999, з 16.10.1999 по 15.01.2003, з 16.01.2006 по 31.12.2008, з 27.06.2012 по 02.10.2012, та до страхового стажу у подвійному розмірі згідно ст. 60 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» періодів: з 19.10.1994 по 30.06.1998, з 16.07.1998 по 17.07.1998, з 29.07.1998 по 01.11.1998, з 01.12.1998 по 14.09.1999, з 16.10.1999 по 15.01.2003, з 16.01.2006 по 31.12.2008, з 01.01.2009 по 30.06.2024. Відповідачем встановлено страховий стаж позивача - 30 років 06 місяців 12 днів, пільговий стаж за Списком №2 - 15 років 02 місяці 24 дні. Позивач вважає, що така відмова є протиправною.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. Увідзиві, заперечуючи проти позову, просив у його задоволенні відмовити з тих підстав, що на час звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 позивач не досягла необхідного віку, тому підстав для призначення такої пенсії немає. Крім того зазначено про те, що періоди роботи з 19.10.1994 по 30.06.1998, з 16.07.1997 по 17.07.1998, з 29.07.1998 по 01.11.1998, з 01.12.1998 по 14.09.1999, з 16.10.1999 по 15.01.2003, з 16.01.2006 по 31.12.2008, з 27.06.2012 по 02.10.2012 не зараховано до пільгового стажу за Списком № 2 у зв'язку з відсутністю пільгової довідки, виданої за місцем роботи з посиланням на норми ст. 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення». Водночас зауважує, що пільговий стаж в подвійному розмірі починаючи з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.Вважає, що оскаржуваним рішенням прав позивача не порушував. Просив в задоволенні позову відмовити.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив таке.
ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з довідками за №300 від 02.07.2024, за №1369 від 26.06.2024, № 301 від 02.07.2024, № 392 від 21.08.2024 ОСОБА_1 з 19.10.1994 по 01.05.1999 працювала на посаді санітарки інфекційного відділу, з 01.05.1999 по 29.12.2006 працювала на посаді чергової молодшої медичної сестри інфекційного відділу, з 29.12.2006 по 01.01.2012 працювала на посаді молодшої медичної сестри інфекційного відділення, з 01.01.2012 по 30.06.2024 на посаді молодшої медичної сестри інфекційного відділення стаціонару, за якими передбачено пільги на пенсійне забезпечення за Списком №2 (а.с.44-46).
16.07.2024 позивач звернулась із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
В зв'язку з впровадженням принципу екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсій, вказана заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 23.07.2024 за №092850025725 (а.с.69-70).
Вказаним рішенням відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, з підстав не досягнення пенсійного віку, відсутністю страхового та пільгового стажу.
21.08.2024 після отримання необхідних довідок, в межах одного місяця, позивач звернулась із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
В зв'язку з впровадженням принципу екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсій, вказана заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 28.08.2024 за № 092850025725 (а.с.72-73).
Вказаним рішенням відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, з тих підстав, що відповідно до ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) право на пенсію за віком на пільгових умовах за наявності відповідного страхового стажу мають жінки після досягнення 55 років і при страховому стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Тобто право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 позивач набуде після досягнення 55 років. Відповідачем встановлено страховий стаж позивача - 30 років 06 місяців 12 днів, пільговий стаж за Списком №2 - 15 років 02 місяці 24 дні.
Водночас згідно розрахунку стажу, відповідачем не враховано до страхового стажу в подвійному розмірі періоди роботи позивача до стажу роботи за Списком №2 періодів: з 19.10.1994 по 30.06.1998, з 16.07.1998 по 17.07.1998, з 29.07.1998 по 01.11.1998, з 01.12.1998 по 14.09.1999, з 16.10.1999 по 15.01.2003, з 16.01.2006 по 31.12.2008, з 27.06.2012 по 02.10.2012, та до страхового стажу у подвійному розмірі згідно ст. 60 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» періодів: з 19.10.1994 по 30.06.1998, з 16.07.1998 по 17.07.1998, з 29.07.1998 по 01.11.1998, з 01.12.1998 по 14.09.1999, з 16.10.1999 по 15.01.2003, з 16.01.2006 по 31.12.2008, з 01.01.2009 по 30.06.2024.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Конституційний Суду України у рішенні №1-р/2020 від 23.01.2020, зокрема, вирішив: "1.Визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII. 2. Стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. 3. Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року№213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах…».
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
На день звернення позивача за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п."б" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Тобто, у позивача наявний встановлений чинним законодавством вік, необхідний для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Також відповідачем в оскаржуваному рішенні підтверджено наявність у позивача страхового стажу - 30 років 06 місяців 12 днів, пільговий стаж за Списком №2 - 15 років 02 місяці 24 дні.
Як наслідок, суд доходить висновку, що відмова відповідача у призначенні пенсії позивачу з підстав недосягнення необхідного віку, є необґрунтованою.
Щодо неврахування до стажу роботи за Списком №2 періодів: з 19.10.1994 по 30.06.1998, з 16.07.1998 по 17.07.1998, з 29.07.1998 по 01.11.1998, з 01.12.1998 по 14.09.1999, з 16.10.1999 по 15.01.2003, з 16.01.2006 по 31.12.2008, з 27.06.2012 по 02.10.2012, суд зазначає наступне.
Згідно ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93року №637 затверджено "Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" (далі- Порядок №637).
Згідно п.1 даного Порядку також зазначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби , навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 даного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, то для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
В пункті 20 вказаної Порядку зазначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Відповідно до Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці № 383 від 18.11.2005, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, чинні на період роботи особи.
До 31.12.1991 діяли Списки №1 та № 2, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956, з 01.01.1992 по 10.03.1994 - Списки №1 та № 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991, з 11.03.1994 по 15.01.2003 - Списки №1 та № 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994, з 16.01.2003 по 23.06.2016 - Списки №1 та № 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003, після 24.06.2016 - Списки №1 та № 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016.
Згідно з п. 1 розділу XXVI «Установи охорони здоров'я» Списку № 2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, визначено, що його дія поширюється на молодший медичний персонал, що працює в лепрозоріях, психіатричних та психоневрологічних установах (безпосередньо обслуговуючий психічних хворих), туберкульозних та інфекційних установах (безпосередньо обслуговуючий хворих), прозекторських та моргах. Відповідно до п. «а» розділу XXIV «Установи охорони здоров'я і соціального забезпечення» Списку № 2, затвердженого постановою КМУ від 11.03.1994 № 162, визначено, що його дія поширюється на робітників, які безпосередньо обслуговують хворих: у туберкульозних та інфекційних установах, відділеннях, кабінетах: молодший медичний персонал (2260000а); середній медичний персонал (2260000а).
Відповідно до п. «а» розділу XXIV «Охорона здоров'я та соціальна допомога», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003, визначено, що його дія поширюється на працівників, які безпосередньо обслуговують хворих у туберкульозних та інфекційних закладах, відділеннях, кабінетах: молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри-господині (24а); молодші спеціалісти з медичною освітою (24а).
Відповідно до розділу XXIV «Охорона здоров'я та соціальна допомога», затвердженого Постановою КМУ від 24.06.2016 р. № 461, із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 479 від 04.07.2017, № 708 від 14.08.2019, визначено, що його дія поширюється на працівників, які безпосередньо обслуговують хворих у туберкульозних та інфекційних закладах, відділеннях, кабінетах - молодші спеціалісти з медичною освітою, молодші медичні сестри/молодші медичні брати, молодші медичні сестри/молодші медичні брати з догляду за хворими, сестригосподині/працівники з господарської діяльності закладу охорони здоров'я.
Згідно із Національним класифікатором професій ДК 003:2010 (на зміну ДК 003:2005), затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327, окремі професійні назви робіт у КП записано з використанням дужок. У дужках, відповідно до прийнятої структури КП, може визначатися, зокрема, споріднена (однотипна) професійна назва роботи, яка може застосовуватися окремо в межах даної класифікаційної групи, наприклад, в тому числі, молодша медична сестра (санітарка, санітарка-прибиральниця, санітарка-буфетниця та ін.).
За кодом КП 5132 визначено професійна назва роботи - молодша медична сестра (санітарка, санітарка-прибиральниця, санітарка-буфетниця та ін.).
Враховуючи вищезазначене, посада санітарки є посадою молодшої медичної сестри, яка відноситься до робіт із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2.
Судом встановлено, що позивач у спірні періоди з 19.10.1994 по 30.06.1998, з 16.07.1998 по 17.07.1998, з 29.07.1998 по 01.11.1998, з 01.12.1998 по 14.09.1999, з 16.10.1999 по 15.01.2003, з 16.01.2006 по 31.12.2008, з 27.06.2012 по 02.10.2012 працював на посадах: санітарки інфекційного відділу, чергової молодшої медичної сестри інфекційного відділу, молодшої медичної сестри інфекційного відділення, які відносяться до робіт із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2. Зазначені періоди роботи підтверджуються записами трудової книжки позивача НОМЕР_1 , довідками за №300 від 02.07.2024, за №1369 від 26.06.2024.
Щодо атестації робочих місць у спірні періоди слід зазначити наступне.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі - Порядок №442), та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992 №41 (далі - Методичні рекомендації).
Результати атестації використовуються при встановлені пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків №1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
Необхідність проведення атестації робочих місць, як і видання необхідного наказу за результатами такої атестації, введено в Україні з 22.08.1992 з набуттям чинності Постанови КМУ "Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці" №442 від 01.08.1992.
Відповідно до пункту 4.5 Порядку №383, якщожатестаціяз 21.08.1992 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. Утакому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Порядок №442 та Методичні рекомендації передбачають: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
За змістом пунктів 8 та 9 Порядку №442, проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Відповідно до пункту 4 Порядку №442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій, періодичність атестації встановлюється підприємством у колективному договорі, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника (власника) підприємства, організації.
Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Крім цього, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1 та №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця або було проведено її з порушенням, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №1 чи №2, відповідно до статті 13 Закону №1788-XII.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Вказана правова позиція відповідає висновкам, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а.
З огляду на вищевикладене, незарахування позивачу до пільгового стажу спірних періодів роботи з цих обґрунтувань, є безпідставним, оскільки відповідальність проведення атестації робочих місць та оформлення уточнюючої довідки покладається на власника підприємства, а непрацівника.
Підсумовуючи зазначене, спірні періоди з 19.10.1994 по 30.06.1998, з 16.07.1998 по 17.07.1998, з 29.07.1998 по 01.11.1998, з 01.12.1998 по 14.09.1999, з 16.10.1999 по 15.01.2003, з 16.01.2006 по 31.12.2008, з 27.06.2012 по 02.10.2012 підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача за Списком №2.
Крім того, відповідачем не враховано до страхового стажу в подвійному розмірі періоди роботи позивача з 19.10.1994 по 30.06.1998, з 16.07.1998 по 17.07.1998, з 29.07.1998 по 01.11.1998, з 01.12.1998 по 14.09.1999, з 16.10.1999 по 15.01.2003, з 16.01.2006 по 31.12.2008, з 01.01.2009 по 30.06.2024на посадах: санітарки інфекційного відділу, чергової молодшої медичної сестри інфекційного відділу, молодшої медичної сестри інфекційного відділення, з 01.01.2012 по 30.06.2024 на посаді молодшої медичної сестри інфекційного відділення стаціонару, у відповідності до вимог статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
З цього приводу, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 60 Закону № 1788-XII "Пільги по обчисленню стажу за роботу в деяких медичних закладах" робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Судом встановлено, що у спірні періоди з 19.10.1994 по 30.06.1998, з 16.07.1998 по 17.07.1998, з 29.07.1998 по 01.11.1998, з 01.12.1998 по 14.09.1999, з 16.10.1999 по 15.01.2003, з 16.01.2006 по 31.12.2008, з 01.01.2009 по 30.06.2024позивач працювала інфекційному (дерматовенерологічний та інфекційний) відділах закладу охорони здоров'я.
За правилами статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та в силу приписів пункту 16 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вказані періоди роботи у підлягають зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27 квітня 2023 року у справі №160/14078/22.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 04 грудня 2019 року у справі № 689/872/17 та від 20 квітня 2022 року у справі № 214/3705/17, у яких Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими зобов'язано відповідачів зарахувати до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди роботи позивачів в інфекційних закладах після 01 січня 2004 року, тобто після дати набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, зокрема те, що положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII, в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, в тому числі щодо пільг по обчисленню стажу підлягають застосуванню.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку щодо протиправності відмови відповідача у зарахуванні періодів роботи позивача з 19.10.1994 по 30.06.1998, з 16.07.1998 по 17.07.1998, з 29.07.1998 по 01.11.1998, з 01.12.1998 по 14.09.1999, з 16.10.1999 по 15.01.2003, з 16.01.2006 по 31.12.2008, з 01.01.2009 по 30.06.2024 в подвійному розмірі.
Відтак, зважаючи на те, що на час звернення за призначенням пенсії позивачу виповнилось 50 років, її страховий стаж становив понад 30 років, в тому числі стаж за Списком № 2 - понад 15 років (за необхідних 10 років), тому вона набула право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Отже, відмова відповідача, яка викладена в оскаржуваному рішенні є протиправною, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволення шляхом визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії від 28.08.2024 №092850025725.
Суд зазначає, що за загальним правилом, встановленим ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією. Проте відповідно до пункту 1 частини 1 даної статті пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Позивач звернулася до пенсійного органу із відповідною заявою та необхідними документами 16.07.2024, тобто в межах зазначеного тримісячного строку.
Враховуючи висновки суду про протиправність рішення відповідача, суд доходить висновку про необхідність зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 07.06.2024 з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, зарахувавши при цьому до стажу роботи за Списком №2 періодів: з 19.10.1994 по 30.06.1998, з 16.07.1998 по 17.07.1998, з 29.07.1998 по 01.11.1998, з 01.12.1998 по 14.09.1999, з 16.10.1999 по 15.01.2003, з 16.01.2006 по 31.12.2008, з 27.06.2012 по 02.10.2012, та до страхового стажу у подвійному розмірі згідно ст. 60 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» періодів: з 19.10.1994 по 30.06.1998, з 16.07.1998 по 17.07.1998, з 29.07.1998 по 01.11.1998, з 01.12.1998 по 14.09.1999, з 16.10.1999 по 15.01.2003, з 16.01.2006 по 31.12.2008, з 01.01.2009 по 30.06.2024.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн. згідно квитанції від 13.02.2025 (а.с.75).
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають до задоволення, то слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 968,96 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 28.08.2024 №092850025725 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до пункту «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 07.06.2024 - з наступного дня після досягнення пенсійного віку, з урахуванням до стажу роботи за Списком №2 періодів: з 19.10.1994 по 30.06.1998, з 16.07.1998 по 17.07.1998, з 29.07.1998 по 01.11.1998, з 01.12.1998 по 14.09.1999, з 16.10.1999 по 15.01.2003, з 16.01.2006 по 31.12.2008, з 27.06.2012 по 02.10.2012, та до страхового стажу у подвійному розмірі згідно ст. 60 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» періодів: з 19.10.1994 по 30.06.1998, з 16.07.1998 по 17.07.1998, з 29.07.1998 по 01.11.1998, з 01.12.1998 по 14.09.1999, з 16.10.1999 по 15.01.2003, з 16.01.2006 по 31.12.2008, з 01.01.2009 по 30.06.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20632802) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), АДРЕСА_1 ;
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (ідентифікаційний код юридичної особи20632802), адреса: вул. Соборна, 7-А, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009.
Суддя /підпис/ Скільський І.І.