ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"02" травня 2025 р. справа № 300/945/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Боршовського Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
Стислий виклад позицій сторін. Процесуальні дії суду:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ПФ України в Івано-Франківській області), в якому просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження з 01.03.2024 розміру пенсії позивача; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 в нарахованому розмірі без обмеження максимальним розміром і обчислену з врахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення та премії визначених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням проведених платежів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що є пенсіонером, отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII). На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 у справі № 300/2568/24 проведено перерахунок пенсії позивача з 01.06.2022, внаслідок якого застосовано обмеження її виплати максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність. На думку позивача, виплату йому пенсії належить здійснювати без обмеження максимальним розміром, оскільки ні Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ні будь-яким іншим законом не передбачено такого обмеження пенсії.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 позовну заяву залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків.
Ухвалою від 26.03.2025 суд повернув позивачу позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в частині вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження з 01.03.2024 розміру пенсії позивача; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 в нарахованому розмірі без обмеження максимальним розміром і обчислену з врахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення та премії визначених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням проведених платежів, за період з 01.03.2024 по 09.08.2024.
Щодо решти позову в частині вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження з 10.08.2024 розміру пенсії позивача; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 10.08.2024 в нарахованому розмірі без обмеження максимальним розміром і обчислену з врахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення та премії визначених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням проведених платежів, то суд ухвалою від 26.03.2025 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
07.04.2025 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ПФ України в Івано-Франківській області від 02.04.2025 на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову. У відзиві представник відповідача вважає, що дії пенсійного органу відповідають вимогам статті 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011, статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262 від 09.04.1992. Також відповідач вказав на те, що спірні правовідносини вже були предметом оцінки Верховного Суду (постанова від 24.06.2020 у справі № 580/234/19, постанова від 27.01.2021). При цьому, позивачу нараховано індексації пенсії, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118, постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168, постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185. Представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити.
Обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
ОСОБА_1 проходив службу в Збройних Силах України. Позивачу виплачується пенсія за вислугу років згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, що підтверджується копіями долучених до відзиву на позов матеріалів за пенсійною справою № ХД17671-Міноборони.
ІНФОРМАЦІЯ_1 видав довідку № 9/1/4306 від 26.11.2021 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, за посадою: командир вертольотної ланки МІ-24 вертольотної ескадрилії полку армії авіації, яку він займав на день звільнення. Сума грошового забезпечення для обчислення пенсії складає 26328,00 грн. (звортній бік а.с. 37).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 у справі № 300/2568/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.06.2022 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 у справі № 300/2568/24 ГУ ПФ України в Івано-Франківській області в жовтні 2024 року здійснило перерахунок пенсії позивачу, внаслідок якого розмір пенсії, в тому числі з вказаною щомісячною доплатою - 2000 грн., склав 25409,47 грн., однак до виплати, з врахуванням “максимального розміру» - 23610,00 грн., що підтверджується протоколом про перерахунок пенсії від 28.03.2025 (а.с. 39).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо обмеження з 01.03.2024 розміру пенсії позивача, позивач звернувся з цим позовом до суду, в якому просить суд зобов'язати ГУ ПФ України в Івано-Франківській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 в нарахованому розмірі без обмеження максимальним розміром і обчислену з врахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення та премії визначених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням проведених платежів.
При прийнятті рішення у цій справі суд керується такими мотивами. Висновки суду.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За приписами частин другої та третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (набрала чинності з 01.01.2017) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Уразі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Водночас, як визначено статтею 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668-VІ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" з урахуванням змін, внесених Законами від 24.12.2015 № 911-VIII, від 06.12.2016 № 1774-VIII (далі - Закон №3668-VI), максимальний розмір пенсії (...) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до (...) законів України (...) "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", (...), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Закон № 3668-VІ набрав чинності з 01.10.2011.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Законом № 3668-VI частину п'яту статті 43 Закону № 2262-ХІІ викладено у такій редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Законами України, якими затверджено державний бюджет України на 2023-2024 роки встановлено наступні розміри прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність: з 01.01.2023 - 2093,00 гривень, з 01.01.2024 - 2361,00 гривень.
Отже, обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність (“максимальний розмір» пенсії), розрахунково складає: з 01.01.2023 - 20930,00 гривень, з 01.01.2024 - 23610,00 гривень.
З огляду на зміст протоколу про перерахунок пенсії за пенсійною справою № ХД17671-Міноборони від 28.03.2025, за результатами перерахунку пенсії позивача на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 у справі № 300/2568/24, з 01.11.2024 розмір нарахованої пенсії становить 25409,47 грн., до виплати з урахуванням “максимального розміру» - 23610 грн. (а.с. 39).
Відповідно до частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII (в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII чинній з 01.01.2016 по 20.12.2016) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Згідно із пунктом другим резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016, зокрема, частина сьома статті 43 Закону № 2262-XII втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згодом, відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону № 2262-XII слова і цифри “у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами “по 31 грудня 2017 року».
Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом № 1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016, дозволяє стверджувати, що у Законі № 2262-XII відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону № 2262-XII не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом № 1774-VІІІ до частини сьомої 43 Закону № 2262-XII, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Така правова позиція щодо застосування норм права у аналогічних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 522/22798/17, від 08.08.2019 у справі № 522/3271/17, від 09.06.2023 у справі № 343/870/17, від 21.12.2021 № 120/3552/21-а, від 26.01.2022 у справі № 569/2950/17.
Що стосується доводів пенсійного органу про правомірність виплати позивачу пенсії з обмеженням її максимальним розміром, оскільки таке обмеження передбачене статтею 2 Закону № 3668-VI, яка є чинною і неконституційною не визнавалася, то суд зазначає таке.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
Законом № 3668-VI внесені зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 за № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Водночас положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин наявна колізія між Законом № 2262-XII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок про те, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових “прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 27.01.2022 у справі № 240/7087/20, від 18.05.2022 у справі № 380/12337/20.
В подальшому рішенням Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2022 від 12.10.2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
З врахуванням висновків вказаного рішення Конституційного Суду України Верховною Радою України не вносилися зміни в Закон № 2262-ХІІ в частині обмеження розміру пенсій, які призначені відповідно до вказаного Закону.
Водночас, за обставин цієї справи, судом також не встановлено відповідних змін у законодавстві з моменту набрання законної сили рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 у справі № 300/2568/24 та його виконання відповідачем з 01.11.2024 з обмеженням при цьому розміру пенсії позивачу десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, в частині прийняття органом законодавчої влади нових законодавчих приписів щодо встановлення обмеження максимального розміру пенсій для осіб, які отримують пенсію за вислугою років відповідно до Закону № 3668-VI.
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин у справі, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
Стосовно наявності у пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" положення про підвищення пенсій з 01.04.2024 “у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом», суд звертає увагу на те, що за загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
У спірних відносинах наведені положення постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 суперечить приписам Закону № 2262-XII (з урахуванням вказаних вище рішень Конституційного Суду України), які є спеціальними, та підлягають застосуванню відповідачем.
Суд дійшов висновку, що дії територіального органу ПФ України щодо обмеження з 01.03.2024 розміру проіндексованої пенсії в розмірі 25409,47 грн. до так званого “максимального розміру» - 23610 грн. є протиправними, виходячи із наведених вище мотивів (відсутність правових підстав для обмеження розміру пенсії за віком на підставі Закону № 2232 “максимальним розміром»).
Предметом спору в цій справі, з врахуванням ухвали суду від 26.03.2024, є позовні вимоги за період, починаючи з 10.08.2024.
Підсумовуючи, суд дійшов висновку задовольнити позов та зобов'язати ГУ ПФ України в Івано-Франківської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 10.08.2024 без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат.
Щодо розподілу судових витрат у справі.
Позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1211,20 грн. Відповідачем не понесено судових витрат у справі.
З огляду на задоволення позову, позивачу належить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 1211,20 грн. понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо обмеження з 10.08.2024 розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ - 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) пенсії за вислугу років з 10.08.2024, без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ - 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.