Рішення від 24.04.2025 по справі 280/11/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2025 року Справа № 280/11/25 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мінаєвої К.В.,

за участю секретаря судового засідання Шаповалової А.С.,

представника позивача - Сідельникової О.Л.,

представника відповідача - Ничипорук О.М., Дробишевського О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІЗ»

до Запорізької митниці

про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, визнання протиправними та скасування карток відмови, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст і підстави позовних вимог.

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІЗ» (далі - позивач, ТОВ «ЕЛІЗ») до Запорізької митниці (далі - відповідач), у якій позивач просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості відповідача № UA112080/2024/000010/2 від 03.07.2024; визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2024/000166 від 03.07.2024, прийняті відповідачем; зобов'язати відповідача повернути позивачу суму надмірно сплаченого податку на додану вартість - за митною декларацією ДЕ № 24UA112080005012U3 - 204 566,36 грн на: П/р НОМЕР_1 , Банк АТ "УкрСиббанк", МФО 351005, код за ЄДРПОУ 13608660, ІПН 136086608281;

2) визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості відповідача № UA112080/2024/000011/2 від 03.07.2024; визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2024/000167 від 03.07.2024, прийняті відповідачем; зобов'язати відповідача повернути позивачу суму надмірно сплаченого податку на додану вартість - за митною декларацією ДЕ № 24UA112080005029U1 - 201 782,38 грн на: П/р НОМЕР_1 , Банк АТ "УкрСиббанк", МФО 351005, код за ЄДРПОУ 13608660, ІПН 136086608281;

3) визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості відповідача № UA112080/2024/000012/2 від 04.07.2024; визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2024/000168 від 04.07.2024, прийняті відповідачем; зобов'язати відповідача повернути позивачу суму надмірно сплаченого податку на додану вартість - за митною декларацією ДЕ № 24UA112080005057U7 - 298 896,69 грн на: П/р НОМЕР_1 , Банк АТ "УкрСиббанк", МФО 351005, код за ЄДРПОУ 13608660, ІПН 136086608281.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про відсутність у митного органу правових підстав для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні другорядного (резервного) методу визначення митної вартості, оскільки позивачем до декларацій митної вартості були додані усі необхідні документи, що підтверджують митну вартість товару. Позивач вказує, що митницею був здійснений недостатній та формальних аналіз наданих товариством документів, у зв'язку з чим прийняті нею рішення про коригування митної вартості товару є неправомірними та підлягають скасуванню.

ІІ. Виклад позицій учасників справи.

24.01.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому митниця не погоджується із доводами позивача та заперечує проти задоволення позовних вимог. Під час здійснення митного контролю за МД № 24UA112080004976U9, №24UA112080005000U0, №24UA112080005031U3 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлені відповідні розбіжності. Вказує, що у рахунку проформі не зазначено географічний пункт поставки, а також додаткові витрати на вантажно-розвантажувальні роботи, як передбачено умовами поставки EXW. Щодо посилання в наданих до митного оформлення документах на рахунок-проформу, де зазначено більшу суму ніж вартість партії товару, яка зазначалась в наданих інвойсах, то позивачем необґрунтовано заборону оформлення митної декларації в день відвантаження товару. Також вказує на відсутність в інвойсі посилання на зовнішньоекономічний контракт та специфікацію, що не може бути підставою для коригування митної вартості, проте зазначені раніше розбіжності у сукупності викликають сумнів щодо приналежності до цієї партії товару. Зауважує, що позивачем не були надані договори чи угоди, що були укладені між RECON METALS GMBH та виробником THYSSENKRUPP ELECTRICAL STEEL GmbH, або іншою компанією яка продала їм товар, а також документи щодо рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця. Щодо наданого до позову листа від 29.07.2024 про помилку, то подані до суду документи, які не були подані при митному оформленні, не можуть вважатися такими, що були наявні на момент прийняття митним органом оскаржуваного рішення. Відтак під час здійснення митного оформлення імпортованого товару для підтвердження митної вартості товарів декларантом не були надані належні та у повному обсязі документи на виконання вимог ст. 53 МК України. Щодо позовних вимог у частині зобов'язання повернути суму надмірно сплаченого податку на додану вартість, то подання позову до суду не свідчить, що сплачені митні платежі при митному оформленні товарів за ЕМД є надмірно сплаченими податками, що вказує на передчасність таких вимог. На підставі викладеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

29.01.2025 судом отримано відповідь на відзив, у якому представник позивача зазначає про необґрунтованість застосування митницею резервного методу визначення митної вартості. Крім того, вказує, що рахунок-проформа є попереднім документом для передоплати партії товару визначеною специфікацією, для виконання умов договору, а посилання на географічний пункт просліджується в наданих до митного оформлення документах та відповідає умовам контракту. Щодо незазначення про додаткові витрати на вантажно-розвантажувальні роботи, то представник звертає увагу на пункт 2.3 договору №23-01-04-SLIT-KON від 05.01.2023, відповідно до якого усі необхідні митні формальності пов'язані з експортом товару здійснює продавець. Щодо посилання в наданих до митного оформлення документах на рахунок-проформу, де зазначено більшу суму ніж вартість партії товару, яка зазначалась в наданих інвойсах, то представник зауважує, що в наданих документах видно, що експортна ВМД оформлена/датована раніше, ніж оформлено інвойси, а в експортних деклараціях вказано рахунок-проформа без зазначення дати, при цьому CMR заповнюється відправником або перевізником, а не покупцем, тому позивач не несе відповідальності за його зміст. Щодо відсутності в інвойсі посилання на зовнішньоекономічний контракт та специфікацію, то співставлення можливе за найменуванням товару, ціною, які містяться в специфікації, а також посилання на контракт та специфікацію наявне в пакувальному листі, проформі. Позивач вважає, що відповідачем не наведено обґрунтованих доводів того, яким чином недолік оформлення інвойсу а саме, відсутність в ньому посилання на зовнішньоекономічний контракт та специфікацію може свідчити на користь твердження відповідача про не можливість однозначно співставити із заявленою партією товару. Сам факт проведення консультацій, без відображення їх результатів та відповідного обґрунтування в самому рішенні, не може слугувати достатньою підставою для зміни задекларованої митної вартості. Крім того, звертає увагу, що ані під час проведення консультацій, ані після них не надав декларанту та позивачу жодним доступним способом передачі зміст графи 33 до всіх рішень. Наполягає на задоволенні позовних вимог.

04.02.2025 до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив, у яких зазначено, що лише наявність документів не свідчить про те, що декларантом заявлено всі відомості, які є достовірними, об'єктивними та документально підтверджуються. Надані до митного оформлення документи не містили достовірних та об'єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Позивач не пояснює розбіжності щодо незазначення географічного пункту в проформі, щодо повноти включення всіх витрат до митної вартості, статистичну вартість в експортній декларації, оскільки пунктом 2.3 договору від 05.01.2023 № 23-01-04-SLIT-KON не визначено які конкретно фінансові витрати несе продавець, а зазначено про необхідні митні формальності. Пунктом 3.1 вказаного договору зазначено, що ціна товару визначається на момент його поставки та зазначається у конкретній специфікації, проте в специфікації №14 про такі витрати не вказано. За таких обставин у митниці існує обґрунтований сумнів щодо повноти включення складових митної вартості. Також зауважено, що той факт, що декларант не роздрукував та надав представнику позивача рішення про коригування митної вартості в повному обсязі, не свідчить про те, що митницею не надавався декларанту зміст гр. 33 рішень про коригування митної вартості.

04.03.2025 судом отримані пояснення позивача на заперечення відповідача, у яких представник товариства зазначає, що позивач на виконання вимог ст. 53 Митного кодексу України надав митному органу повний пакет документів, які однозначно підтверджують заявлену митну вартість товару, логічно пов'язані між собою і не містять жодних суперечностей. В митну вартість товару по Специфікації № 14 включені в повному обсязі всі витрати, про що свідчать інвойси №AR202406-4256 від 25.06.2024, №AR202406-4258 від 26.06.2024, №AR202406-4257 від 26.06.2024, платіжні інструкції в іноземній валюті № 70 від 13.06.2024, та № 72 від 20.06.2024, експортні митні декларації МRN 24DE510236659967B7 від 25.06.2024 (1 авто), МRN 24DE510236659967B7 від 28.06.2024 (1 авто стат.вар.), МRN 24DE5102366915724B8 від 25.06.2024 (2 авто), МRN 24DE5102366915724B8 від 30.06.2024 (2 авто стат.вар.), МRN 24DE510236662407B0 від 25.06.2024 (3 авто), МRN 24DE510236662407B0 від 01.07.2024 (3 авто стат.вар). Експортна декларація заповнена постачальником відповідно до Керівництва із заповнення єдиного адміністративного документа розроблене Генеральним Директором DG TAXUD та надана до митного оформлення в тому вигляді, як того вимагає країна експортер. На момент початку оформлення MRN, інвойси на окремі машини ще можуть не існувати, тому посилання на них в MRN відсутнє. Відтак в експортній декларації постачальником правомірно використано проформу-інвойс № 23-01-04-SLIT-KON-2, як єдиний документ, що підтверджував загальну вартість на момент оформлення. Інвойси на кожну окрему партію товару видавались постачальником не для оплати, а для підтвердження кількості і вартості товару в одному конкретному автомобілі, для проходження митного контролю в країні отримувача. Позивач не має змоги впливати на постачальника щодо формування ним пакету документів які він формує/готує самостійно, відповідно до встановлених законодавчих норм країни відправника. Звертає увагу, що позивачу не надходив зміст гр.33 оскаржуваних рішень.

17.03.2025 на адресу суду надійшла заява позивача, у якій представник зазначає, що пакувальний лист не є документом, який безпосередньо впливає на митну вартість товару, оскільки не містить вартісних показників. Стосовно сум у розмірі 100 грн, які відображені у кожній довідці про транспортно-експедиційні витрати № 864 від 26.06.2024, № 865 від 27.06.2024 та № 869 від 28.06.2024, які включені у митну вартість товару та відображені в митних деклараціях позивача, то у кожній довідці вказано, що це роботи по закріпленню та розкріпленню ременями вантажу у транспортному засобі. Тобто, суми в розмірі 100 грн, які включені в кожній довідці про транспортно-експедиційні витрати були відображені в кожній митній декларації та вплинули на ціну товарів в бік збільшення. Стосовно статистичної вартості вказаної в декларації країни відправника (MRN), то така є виключно довідковою величиною для митних органів країни експортера та сформована на підставі директиви європейського законодавства, тому її не слід використовувати для визначення митної вартості товару в країні імпорту, оскільки вона не відображає ані договірну ціну, ані фактичні витрати покупця.

24.03.2025 судом отримані пояснення відповідача, у яких зазначено, що відсутність у пакувальному листі та проформі географічного пункту в умовах поставки є розбіжністю між основними документами, які підтверджують митну вартість, та ставить під сумнів повноту включення усіх складових. Щодо сум у розмірі 100 грн, то за умовами поставки EXW митне очищення товару (оформлення експортної декларації в Німеччині) в країні відправлення бере на себе покупець товару, проте ні в контракті, ні в документах експедитора не зазначені відповідні витрати, через що є ризик невключення їх до митної вартості товару. Стосовно зауважень митниці у частині проформ, то в митній декларації країни відправлення вказана ціна товару і посилання лише на рахунок проформу (а не фактуру із зазначенням суми) виникло питання, яким чином і на підставі якого документа взагалі її змогли заповнити та чи всі документи надані до митного оформлення. Наполягає на безпідставності позовних вимог.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 06.01.2025 суд залишив позовну заяву без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху у спосіб подання до суду доказів доплати судового збору в сумі 1494,68 грн.

Ухвалою від 13.01.2025 суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.

Ухвалою від 30.01.2025 суд постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 13.02.2025. Ухвалою від 13.02.2025 суд відклав підготовче засідання на 07.03.2025. Протокольною ухвалою від 07.03.2025 суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 28.03.2025. Протокольною ухвалою від 28.03.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив судовий розгляд справи по суті на 09.04.2025. Протокольною ухвалою від 09.04.2025 суд оголосив перерву до 24.04.2025.

24.04.2025 у судовому засіданні оголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення суду.

IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛІЗ» зареєстровано юридичною особою 26.05.1993 (дата запису 09.11.2005). Видами діяльності позивача є: 27.11 Виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів (основний); 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 26.11 Виробництво електронних компонентів; 27.32 Виробництво інших видів електронних і електричних проводів і кабелів; 33.13 Ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устатковання; 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання; 38.31 Демонтаж (розбирання) машин і устатковання; 38.32 Відновлення відсортованих відходів; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 71.20 Технічні випробування та дослідження; 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук (а.с.182-183, т.1).

05.01.2023 між компанію RECON METALS GMBH, Dresden, Germany, Німеччина (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛІЗ» Запоріжжя, Україна (Покупець) укладено зовнішньоекономічний договір №23-01-04-SLIT-KON, за умовами якого Продавець зобов'язується поставити Покупцю відповідно до специфікації Товар, а Покупець зобов'язується його прийняти та оплатити на умовах, зазначених у Договорі; найменування, асортимент, кількість, ціна та вартість товару визначаються сторонами у Специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору (а.с.27-33, т.1).

Згідно з пунктами 2.1-2.3 договору №23-01-04-SLIT-KON від 05.01.2023 постачання товару здійснюється партіями на умовах EXW Langenhagen Germany відповідно до МПІКТ «Incoterms» у редакції 2020 року у строк, зазначений Сторонами у конкретній Специфікації. Партією товару Сторони вважають кількість товару, зазначену у конкретній Специфікації, підписаній Сторонами. Усі необхідні митні формальності, пов'язані з експортом товару, здійснює Продавець.

Відповідно до пунктів 3.1-3.2 договору №23-01-04-SLIT-KON від 05.01.2023 ціна товару визначається Сторонами на момент його поставки відповідно до умов EXW Langenhagen Germany МПІКТ «Incoterms» у редакції 2020 року, та зазначається у конкретній Специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору. Загальна сума цього Договору визначається загальною вартість товарів, що поставляються на його умовах.

10.06.2024 між Продавцем та Покупцем на виконання умов договору №23-01-04-SLIT-KON від 05.01.2023 була підписана Специфікація № 14 відповідно до умов якої Продавець зобов'язується поставити, а Покупець сплатити та прийняти товар на суму 133263,50 EUR, з яких CRGO Electrical Steel 0,23mm / CRGO Електротехнічна сталь 0,23 мм марки C23B - 71258,90 EUR, CRGO Electrical Steel 0,23mm / CRGO Електротехнічна сталь 0,23 мм марки H075-23 - 62004,60 EUR. При цьому зазначено, що в ціну товару включено витрати на маркування, упаковку, вантажно-розвантажувальні роботи. Умови постачання - відвантаження проводиться зі складу готової продукції за адресою Muhlenfeld, 12, 30853 Langehagen Germany EXW (Інкотермс 2020). Умови оплати: оплата проводиться Покупцем на підставі Специфікації № 14 від 10.06.2024 до Договору №23-01-04-SLIT-KON від 05.01.2023: 50% передплата після виставлення проформи інвойсу, 50% передплата перед відвантаженням товару (а.с.34-35, т.1).

1) 02.07.2024 позивачем було подано до митного оформлення митну декларацію (по тексту - МД) типу ІМ40ДЕ № 24UA112080004976U9, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: «Прокат із кремнієвої електротехнічної сталі текстурований з орієнтованим зерном (CRGO), завширшки понад 600мм, завтовшки 0,23мм: артикль 1243423916, марка C23B-3900кг, завширшки-1020мм; артикль 1243524174, марка C23B-4750кг, завширшки-1020мм; артикль 1243524467, марка C23B-2602кг, завширшки-1020мм; артикль 1243524486, марка C23B-4562кг, завширшки-1020мм; артикль 1243524557, марка C23B-3752кг, завширшки-1020мм; артикль 124354869, марка C23B-2726кг, завширшки-1020мм; Хім. склад: вуглецю С менш-0,01%, марганець Mn-менш 0,10%, кремнію Si-3,15%, фосфор P- менш 0,03%; сірка S- менш 0,02%; електротехн. втрати 0,72-0,75W/kg при Р 1,7/50Hz, індукція 1,90-1,92Т. Поставляється в рулонах. Застосовується для власного виготовлення трансформаторів та електричних машин. Виробник: «THYSSENKRUPP ELECTRICAL STEEL GmbH» Країна виробництва DE. Торговий знак - THYSSENKRUPP.» (а.с.222, т.1).

До даної митної декларації, як встановлено із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

- сертифікат якості від 24.06.2024 б/н;

- пакувальний лист від 24.06.2024 № LS-104371;

- рахунки-проформи від 10.06.2024 № 23-01-04-SLIT-KON-2 та 19.06.2024 № 23-01-04-SLIT-KON-2;

- рахунок-фактура (iнвойс) від 25.06.2024 № AR202406-4256;

- автотранспортна накладна (CMR) від 25.06.2024 б/н;

- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 25.06.2024 №A799245;

- платіжні інструкції від 13.06.2024 № 70 та від 20.06.2024 № 72;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 26.06.2024 №3290;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка про транспортно-експедиційні витрати від 26.06.2024 № 864;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) №23-01-04-SLIT-KON від 05.01.2023;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору - додаткові угоди № 1 від 12.05.2023, №5 від 30.12.2023, № 7 від 03.01.2024, № 8 від 29.04.2024, № 9 від 30.04.2024; Специфікація від 10.06.2024 № 14;

- договір (контракт) про перевезення - № 1583-ІІ від 24.04.2024, № 24/55 від 17.01.2024, № 338-Е від 12.05.2017;

- заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю - заява від 02.07.2024;

- інші некласифіковані документи - 7 заява на перевезення від 20.06.2024, каталог виробника від 01.02.2023, лист 43 від 13.02.2024;

- копія митної декларації країни відправлення від 25.06.2024 № MRN 24DE510236659967B7.

02.07.2024 посадовою особою митниці за результатом аналізу наданих до митного оформлення позивачем документів на адресу декларанта направлено електронне повідомлення, в якому зазначено про те, що у відповідності до ст. 337 МКУ при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступне:

1. У пакувальному листі від 24.06.2024 № LS-104371, у рахунках-проформі № 23-01-04-SLIT-KON-2 від 10.06.2024 та від 19.06.2024 містяться умови поставки без зазначення географічного пункту поставки.

2. У копії декларації країни відправлення від 25.06.2024 № MRN 24DE510236659967B7 та CMR від 25.06.2024 б/н міститься посилання на рахунок- проформу 23-01-04-SLIT-KON-2, який виставлений на суму 133263,5 Євро для всієї партії товару. Однак вартість партії товару, що надано до оформлення складає 37896,4 Євро, та для неї виставлений рахунок інвойс від 25.06.2024 № AR202406-4256.

3. В інвойсі від 25.06.2024 № AR202406-4256 відсутні посилання на зовнішньоекономічний контракт та специфікацію, що не дає можливості однозначно співставити його із заявленою партією товару.

4. До оформлення надано договір про перевезення № 1583-II від 24.04.2024 не підписаний перевізником.

5. Згідно специфікації від 10.06.2024 № 14 в ціну товару включено витрати на вантажно-розвантажувальні роботи, однак у довідці про транспортно-експедиційні витрати зазначена вартість навантажувально-розвантажувальних робіт 100 грн.

6. У рахунку-проформі від 19.06.2024 зазначено що передплата 50% отримана 19.06.2024, проте платіжна інструкція з попередньою оплатою № 70 датована 13.06.2024.

У зв'язку з цим, згідно вимог п.3 ст.53 МКУ протягом 10 календарних днів декларанта зобов'язано надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: договори (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язані з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; прейскуранти (прайс-листи) виробника товару: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація про вартість товару або сировини. Також повідомлено, що згідно ч.6 ст.53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (а.с.225 зворотній бік).

У повідомленні митниці від 03.07.2024 зазначено, що 02.07.2024 декларантом додатково надано договір на перевезення від 24.04.2024 № 1583-ІІ з підписом перевізника. 03.07.2024 декларантом додатково надано: 1. Декларацію країни відправлення від 25.06.2024 № MRN 24DE510236659967B7. 2. Відповідь на розбіжності від 03.07.2024. До додатково наданих документів встановлено наступні зауваження: лист-відповідь на розбіжності містить пояснення щодо виявлених попередньо розбіжностей, але не усуває їх, та відсутнє їх документальне підтвердження. 03.07.2024 від декларанта отримано відмову від надання документів, вказано, що інші документи протягом десяти днів надаватись не будуть. Митна вартість може бути визнана за умови надання наступних додаткових документів: договори (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язані з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація про вартість товару або сировини (а.с.226, т.1).

За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів Запорізькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА112080/2024/000010/2 від 03.07.2024, відповідно до якого декларантом документально не підтверджено заявлену митну вартість товару та її складові, а саме:

2. У копії декларації країни відправлення від 25.06.2024 № MRN 24DE510236659967B7 та CMR від 25.06.2024 б/н міститься посилання на рахунок-проформу 23-01-04-SLIT-KON-2, який виставлений на суму 133263,5 Євро для всієї партії товару. Однак вартість партії товару, що надано до оформлення складає 37896,4 Євро, та для неї виставлений рахунок інвойс від 25.06.2024 № AR202406-4256.

4. До оформлення надано договір про перевезення № 1583-II від 24.04.2024 не підписаний перевізником.

Враховуючи зазначене, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Загальна митна вартість задекларованого товару скоригована митницею за резервним методом визначення митної вартості, джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA 112030/2024/000257 від 06.02.2024, рівень митної вартості становить 2,75 євро/кг з додаванням транспортних витрат, понесених продавцем згідно з довідкою про вартість перевезення від 26.06.2024 №864, у співставних обсягах та комерційних рівнях, час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього (а.с.249, т.1; а.с.1, т.2).

На підставі вказаного рішення відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2024/000166 (а.с.1 зворотній бік -2, т.2).

2) 03.07.2024 позивачем було подано до митного оформлення митну декларацію (по тексту - МД) типу ІМ40ДЕ №24UA112080005000U0, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: «Прокат із кремнієвої електротехнічної сталі текстурований з оріентованим зерном (CRGO), завширшки понад 600мм, завтовшки 0,23мм: артикль 1252863086, марка H075-23-1678кг, завширшки-615мм; артикль 125863090, марка H075-23-1696кг, завширшки-615мм; артикль 4198675683, марка C23B-3345кг, завширшки-1020мм; артикль 4228615728, марка C23B-1713 кг, завширшки-1020мм; артикль 4198775682, марка C23B-4740 кг, завширшки-1020 мм; артикль 4228605767, марка C23B-1110кг, завширшки-1020мм; артикль 4228605789, марка C23B-1120 кг, завширшки-1020мм; артикль 4228615683, марка C23B-4520кг, завширшки-1020мм; Хім.склад: вуглецю С менш-0,01%, марганець Mn-менш 0,10%, кремнію Si-3,15%, фосфор P- менш 0,03%; сірка S- менш 0,02%; електротехн. втрати 0,62-1,65W/kg при Р 1,75-1,92/50Hz, індукція 1,90-1,92Т. Поставляється в рулонах. Застосовується для власного виготовлення трансформаторів та електричних машин. Виробник: «THYSSENKRUPP ELECTRICAL STEEL GmbH» Країна виробництва DE. Торговий знак-THYSSENKRUPP.» (а.с.4, т.2).

- сертифікат якості від 26.06.2024 б/н;

- пакувальний лист від 26.06.2024 № LS-104373;

- рахунки-проформи від 10.06.2024 № 23-01-04-SLIT-KON-2 та 19.06.2024 № 23-01-04-SLIT-KON-2;

- рахунок-фактура (iнвойс) від 26.06.2024 № AR202406-4258;

- автотранспортна накладна (CMR) від 26.06.2024 б/н;

- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 25.06.2024 №A799247;

- платіжні інструкції від 13.06.2024 № 70 та від 20.06.2024 № 72;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 27.06.2024 №3294;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка про транспортно-експедиційні витрати від 27.06.2024 № 865;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) №23-01-04-SLIT-KON від 05.01.2023;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору - додаткові угоди № 1 від 12.05.2023, №5 від 30.12.2023, № 7 від 03.01.2024, № 8 від 29.04.2024; Специфікація від 10.06.2024 № 14;

- договір (контракт) про перевезення - № 1583-ІІ від 24.04.2024, № 24/55 від 17.01.2024, № 338-Е від 12.05.2017;

- інші некласифіковані документи - заява на перевезення 9 від 20.06.2024, каталог виробника від 01.02.2023, лист 43 від 13.02.2024;

- копія митної декларації країни відправлення від 25.06.2024 № MRN 24DE510236915724B8.

03.07.2024 посадовою особою митниці за результатом аналізу наданих до митного оформлення позивачем документів на адресу декларанта направлено електронне повідомлення, в якому зазначено про те, що у відповідності до ст. 337 МКУ при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступне:

1. У пакувальному листі від 26.06.2024 № LS-104373, у рахунках-проформі № 23-01-04-SLIT-KON-2 від 10.06.2024 та від 19.06.2024 містяться умови поставки без зазначення географічного пункту поставки.

2. У копії декларації країни відправлення від 27.06.2024 № MRN 24DE510236915724B8 та CMR від 26.06.2024 б/н міститься посилання на рахунок-проформу 23-01-04-SLIT-KON-2, який виставлений на суму 133263,5 Євро для всієї партії товару. Однак вартість партії товару, що надано до оформлення складає 37776,40 Євро, згідно з інвойсом від 26.06.2024 № AR202406-4258.

3. В інвойсі від 26.06.2024 № AR202406-4258 відсутні посилання на зовнішньоекономічний контракт та специфікацію, що не дає можливості однозначно співставити його із заявленою партією товару.

4. Згідно специфікації від 10.06.2024 № 14 в ціну товару включено витрати на вантажно-розвантажувальні роботи, однак у довідці про транспортно-експедиційні витрати від 27.06.2024 № 865 зазначена вартість навантажувально-розвантажувальних робіт 100 грн.

5. У рахунку-проформі від 19.06.2024 № 23-01-04-SLIT-KON-2 зазначено, що передплата 50% отримана 19.06.2024, проте платіжна інструкція з попередньою оплатою № 70 датована 13.06.2024.

У зв'язку з цим, згідно вимог п.3 ст.53 МКУ протягом 10 календарних днів декларанта зобов'язано надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: договори (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язані з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; прейскуранти (прайс-листи) виробника товару: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спецалізованими експертними організаціями, та/або інформація про вартість товару або сировини. Також повідомлено, що згідно ч.6 ст.53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (а.с.7 зворотній бік, т.2).

У повідомленні митниці від 03.07.2024 зазначено, що 03.07.2024 від декларанта отримано відмову від надання документів, вказано, що інші документи протягом десяти днів надаватись не будуть. Митна вартість може бути визнана за умови надання наступних додаткових документів: договори (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язані з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація про вартість товару або сировини (а.с.8, т.2).

За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів Запорізькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА112080/2024/000011/2 від 03.07.2024, відповідно до якого декларантом документально не підтверджено заявлену митну вартість товару та її складові, а саме:

Загальна митна вартість задекларованого товару скоригована митницею за резервним методом визначення митної вартості, джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA 112030/2024/000257 від 06.02.2024, рівень митної вартості становить 2,75 євро/кг з додаванням транспортних витрат, понесених продавцем згідно з довідкою про вартість перевезення від 27.06.2024 №865, у співставних обсягах та комерційних рівнях, час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього (а.с.24-25, т.2).

3) 04.07.2024 позивачем було подано до митного оформлення митну декларацію (по тексту - МД) типу ІМ40ДЕ №24UA112080005031U3, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: «Прокат із кремнієвої електротехнічної сталі текстурований з оріентованим зерном (CRGO), завширшки понад 600мм, завтовшки 0,23мм: артикль 1252759879, марка H075-23-2694кг, завширшки-1020мм; артикль 1252760565, марка H075-23-1982кг, завширшки-610мм; артикль 1252761288, марка H075-23-3284кг, завширшки-930мм; артикль 1252761632, марка H075-23-2530кг, завширшки-780мм; артикль 1252761911, марка H075-23-502кг, завширшки-720мм; артикль 2243545815, марка H075-23- 3850кг, завширшки-1020мм; артикль 2252646252, марка H075-23-3540кг, завширшки-1020мм; артикль 4228615698, марка C23B-3060кг, завширшки-1020мм; Хім. склад: вуглецю С менш-0,01%, марганець Mn-менш 0,10%, кремнію Si-3,15%, фосфор P- менш 0,03%; сірка S- менш 0,02%; електротехн.втрати 0,72-1,65W/kg при Р 1,7/50Hz , індукція 1,75-1,92Т. Поставляється в рулонах. Застосовується для власного виготовлення трансформаторів та електричних машин. Виробник: «THYSSENKRUPP ELECTRICAL STEEL GmbH» Країна виробництва DE. Торговий знак-THYSSENKRUPP.» (а.с.28, т.2).

- сертифікат якості від 26.06.2024 б/н;

- пакувальний лист від 26.06.2024 № LS-104372;

- рахунки-проформи від 10.06.2024 № 23-01-04-SLIT-KON-2 та 19.06.2024 № 23-01-04-SLIT-KON-2;

- рахунок-фактура (iнвойс) від 26.06.2024 № AR202406-4257;

- автотранспортна накладна (CMR) від 28.06.2024 б/н;

- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 25.06.2024 №A799246;

- платіжні інструкції від 13.06.2024 № 70 та від 20.06.2024 № 72;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 28.06.2024 №3299;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка про транспортно-експедиційні витрати від 28.06.2024 № 869;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) №23-01-04-SLIT-KON від 05.01.2023;

- договір (контракт) про перевезення - № 1583-ІІ від 24.04.2024, № 24/55 від 17.01.2024, № 338-Е від 12.05.2017;

- інші некласифіковані документи - заява на перевезення 10 від 20.06.2024, каталог виробника від 01.02.2023, лист 43 від 13.02.2024;

- копія митної декларації країни відправлення від 25.06.2024 № MRN 24DE510236662407B0.

04.07.2024 посадовою особою митниці за результатом аналізу наданих до митного оформлення позивачем документів на адресу декларанта направлено електронне повідомлення, в якому зазначено про те, що у відповідності до ст. 337 МКУ при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступне:

1. У пакувальному листі від 26.06.2024 № LS-104372, у рахунках-проформі № 23-01-04-SLIT-KON-2 від 10.06.2024 та від 19.06.2024 містяться умови поставки без зазначення географічного пункту поставки.

2. У копії декларації країни відправлення від 25.06.2024 № MRN 24DE510236662407B0 та CMR від 28.06.2024 б/н міститься посилання на рахунок-проформу 23-01-04-SLIT-KON-2, який виставлений на суму 133263,5 Євро для всієї партії товару. Однак вартість партії товару, що надано до оформлення складає 57590,70 Євро, згідно з інвойсом від 26.06.2024 № AR202406-4257.

3. В інвойсі від 26.06.2024 № AR202406-4257 відсутні посилання на зовнішньоекономічний контракт та специфікацію, що не дає можливості однозначно співставити його із заявленою партією товару.

4. Згідно специфікації від 10.06.2024 № 14 в ціну товару включено витрати на вантажно-розвантажувальні роботи, однак у довідці про транспортно-експедиційні витрати від 28.06.2024 № 869 зазначена вартість навантажувально-розвантажувальних робіт 100 грн.

У повідомленні митниці від 04.07.2024 зазначено, що 04.07.2024 від декларанта отримано відмову від надання документів, вказано, що інші документи протягом десяти днів надаватись не будуть. Митна вартість може бути визнана за умови надання наступних додаткових документів: договори (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язані з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація про вартість товару або сировини (а.с.32 зворотній бік, т.2).

За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів Запорізькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА112080/2024/000012/2 від 04.07.2024, відповідно до якого декларантом документально не підтверджено заявлену митну вартість товару та її складові, а саме:

Загальна митна вартість задекларованого товару скоригована митницею за резервним методом визначення митної вартості, джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA 112030/2024/000257 від 06.02.2024, рівень митної вартості становить 2,75 євро/кг з додаванням транспортних витрат, понесених продавцем згідно з довідкою про вартість перевезення від 28.06.2024 №869, у співставних обсягах та комерційних рівнях, час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього (а.с.45-46, т.2).

Не погодившись з рішеннями Запорізької митниці про коригування митної вартості № UA112080/2024/000010/2 від 03.07.2024, № UA112080/2024/000011/2 від 03.07.2024, № UA112080/2024/000012/2 від 04.07.2024, позивач звернувся до суду з цим позовом.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, Митного кодексу України (далі - МК України), інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 МК України, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів

Згідно з частиною першою статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини першої статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з частиною першою статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Стаття 49 МК України визначає, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною першою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною першою статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частиною першою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

За нормами частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).

За правилами частини шостої статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Частинами першою-третьою, шостою статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

Відповідно до статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З урахуванням викладеного вище, очевидним є висновок, що у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини для витребування додаткових документів, ненадання яких унеможливлювало б визначення саме митної вартості товару, що ввозиться, за ціною договору (основний метод) відповідно до статті 58 МК України.

За визначенням, наведеним у частині першій статті 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини дванадцятої статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов'язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 07.05.2020 у справі № 826/10527/17, у постанові від 02.06.2022 у справі №460/2674/20.

З оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів № UA112080/2024/000010/2 від 03.07.2024, № UA112080/2024/000011/2 від 03.07.2024, № UA112080/2024/000012/2 від 04.07.2024 судом встановлено, що митний орган дійшов висновку про неможливість застосування першого методу митної вартості товару, зазначивши про те, що декларантом документально не підтверджено заявлену митну вартість товару та її складові.

Дослідивши зазначені в оскаржуваних рішеннях розбіжності в отриманих митницею документах, суд зауважує наступне.

По-перше, щодо зазначеної в рішенні № UA112080/2024/000010/2 від 03.07.2024 розбіжності про надання договору про перевезення № 1583-II від 24.04.2024 без підпису перевізника (а.с.237-240, т.1), то в цьому ж рішенні посадова особа митниці зазначає, що вказаний договір з підписом перевізника декларант надав 02.07.2024, про що свідчать матеріали наявних у відповідача документів (а.с.242-245, т.1).

По-друге, щодо зазначення умов поставки без географічного пункту поставки у пакувальних листах від 24.06.2024 № LS-104371, від 26.06.2024 № LS-104373, від 26.06.2024 № LS-104372, рахунках-проформах № 23-01-04-SLIT-KON-2 від 10.06.2024 та від 19.06.2024 слід зазначити наступне.

У силу вимог частини другої статті 53 МК України рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу) є документами, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до пункту 2.4 договору №23-01-04-SLIT-KON від 05.01.2023 при здійсненні поставки товар супроводжується оригіналами документів: інвойс, копія експортної декларації, сертифікат тестування, сертифікат про походження товару, лист із хімічним складом товару, пакувальний лист, ЦМР.

Суд зазначає, що рахунок-проформа - це формально виставлений рахунок-фактура, мета якого є оголошення вартості товару чи послуги. Рахунок-проформа підтверджує замовлення, й обидві сторони документують умови майбутньої угоди або вартість/деталі продукту та погоджуються з ними. Відмінність від реального, комерційного рахунку-фактури, в тому, що деякі дані у проформі попередні, і можуть змінитися процесі узгодження остаточного замовлення. Тому, за наявності рахунку-фактури (інвойсу), відсутність певних відомостей у рахунку-проформі не може слугувати доказом не підтвердження заявленої митної вартості.

Аналогічним чином суд розцінює відсутність пакувального листа, який є супровідним документом до вантажу з переліком усіх видів артикулів і сортів товарів, а тому не може вважатись необхідним для підтвердження митної вартості товару за наявності вказаних даних в інвойсі. Затвердженої форми пакувального листа та вимог щодо його заповнення законодавством України та міжнародним законодавством не передбачено, з огляду на що жодна інформація, викладена в пакувальному листі не суперечить його суті та не може слугувати підставами для сумніву.

Крім того, пакувальні листи від 24.06.2024 № LS-104371 (а.с.64, т.1), від 26.06.2024 № LS-104373 (а.с.65, т.1), від 26.06.2024 № LS-104372 (а.с.66, т.1) не можуть впливати на вартість товару з огляду на відсутність в них вартісних показників.

Як встановлено судом, декларант разом з митними деклараціями подавав рахунки-фактури (інвойси) від 25.06.2024 № AR202406-4256 (до МД № 24UA112080004976U9 від 02.07.2024 - а.с.229 зворотній бік, т.1), від 26.06.2024 № AR202406-4258 (до МД №24UA112080005000U0 від 03.07.2024 - а.с.11 зворотній бік, т.2), від 26.06.2024 № AR202406-4257 (до МД №24UA112080005031U3 від 04.07.2024 - а.с.37 зворотній бік, т.2), які містять географічний пункт поставки, а саме: Muhlenfeld,12. 30853 Langehagen Germany EXW. Разом з тим, відповідач не обґрунтував, за яких підстав вказані відомості щодо пункту поставки в інвойсах не є достатніми для підтвердження митної вартості товару.

За таких обставин наведені в оскаржуваних рішеннях твердження щодо відсутності зазначення умов поставки без географічного пункту поставки у пакувальних листах та рахунках-проформах жодним чином не впливають на можливість визначення митної вартості імпортованого позивачем товару.

По-третє, щодо посилання у копіях декларацій країни відправлення та автотранспортних накладних (CMR) на рахунок-проформу, який виставлений на суму більше, ніж зазначена в інвойсі.

Як встановлено судом, копія декларації країни відправлення від 25.06.2024 № MRN 24DE510236659967B7 (а.с.245 зворотній бік - 247, т.1) та CMR від 25.06.2024 б/н (а.с.100, т.1) містить посилання на рахунок-проформу № 23-01-04-SLIT-KON-2, який виставлений на суму 133263,50 Євро для всієї партії товару. При цьому вартість партії товару, заявленого до оформлення з МД № 24UA112080004976U9 від 02.07.2024, відповідно до виставленого рахунку-фактури (інвойсу) від 25.06.2024 № AR202406-4256 складає 37896,40 Євро.

Крім того, копія декларації країни відправлення від 25.06.2024 № MRN 24DE510236915724B8 (а.с.54-58, т.1) та CMR від 26.06.2024 б/н (а.с.101, т.1) містить посилання на рахунок-проформу № 23-01-04-SLIT-KON-2, який виставлений на суму 133263,50 Євро для всієї партії товару. При цьому вартість партії товару, заявленого до оформлення з МД №24UA112080005000U0 від 03.07.2024, відповідно до виставленого рахунку-фактури (інвойсу) від 25.06.2024 № AR202406-4258 складає 37776,40 Євро.

Також копія декларації країни відправлення від 25.06.2024 № MRN 24DE510236662407B0 (а.с.42-43, т.1) та CMR від 28.06.2024 б/н (а.с.102, т.1) містить посилання на рахунок-проформу № 23-01-04-SLIT-KON-2, який виставлений на суму 133263,50 Євро для всієї партії товару. При цьому вартість партії товару, заявленого до оформлення з МД №24UA112080005031U3 від 04.07.2024, відповідно до виставленого рахунку-фактури (інвойсу) від 25.06.2024 № AR202406-4257 складає 57590,70 Євро.

Як пояснив позивач, обсяг партії товару відповідно до Специфікації № 14 від 10.06.2024 на суму 133263,50 Євро для зручності перевезення був розбитий на три автомобіля та виставлені інвойси на кожну партію товару, у зв'язку з чим такі інвойси містять різні суми (37896,40 Євро + 37776,40 Євро + 57590,70 Євро).

Суд зазначає, що митна декларація країни відправлення за змістом частини другої статті 53 МК України не є основним документом, який підтверджують митну вартість товарів. Відповідно до пункту 7 частини третьої статті 53 МК України копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

При цьому здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов'язком підприємства-продавця відповідно до законодавства Німеччини, тобто позивач не впливає на заповнення експортної декларації, тому форма та зміст залежить тільки від продавця. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

У постанові від 19.03.2019 у справі №810/4116/17 Верховний Суд зазначив, що ненадання позивачем митної декларації країни відправлення не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов'язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару.

За таких обставин суд підсумовує, що копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів, при цьому позивач не впливає на заповнення експортної декларації і тому подав його митниці в такому вигляді, в якому отримав від відправника. Відтак позивач не нести відповідальність за незазначення продавцем у деклараціях країни відправлення від 25.06.2024 № MRN 24DE510236659967B7, від 25.06.2024 № MRN 24DE510236915724B8 та від 25.06.2024 № MRN 24DE510236662407B0 суми кожної партії згідно з інвойсами від 25.06.2024 № AR202406-4256, від 25.06.2024 № AR202406-4258 та від 25.06.2024 № AR202406-4257 відповідно.

З аналогічних підстав суд не приймає зауваження митниці щодо посилання у копіях автотранспортних накладних (CMR) на рахунок-проформу, який виставлений на суму більше, ніж зазначена в інвойсах, адже позивач (покупець за договором №23-01-04-SLIT-KON від 05.01.2023) не бере участі в оформленні оригіналів вантажної накладної та, відповідно, не може нести відповідальність за недоліки її заповнення, а має можливість отримати відповідний примірник CMR тільки від перевізника (RECON METALS GMBH) в момент доставки товару в місце призначення.

По-четверте, щодо відсутності посилання в інвойсах від 25.06.2024 № AR202406-4256, від 26.06.2024 № AR202406-4258, від 26.06.2024 № AR202406-4257 на зовнішньоекономічний контракт та специфікацію, що не дає можливості однозначно співставити їх із заявленою партією товару.

Наявність чи відсутність у рахунку-фактурі (інвойсі) певних відомостей (реквізитів), зокрема, посилання на зовнішньоекономічний контракт та специфікацію, не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі дані. Подібний правовий висновок з цього спірного питання викладено у постановах Верховного Суду від 18.07.2019 по справі №821/829/18 та від 14.08.2018 по справі №821/1617/17.

Митним кодексом України чи будь-яким іншим нормативно-правовим документом не встановлено вимог до такого документу, як інвойс, тому є необґрунтованим зауваження митного органу щодо невідображення в інвойсі відповідної інформації.

На переконання суду, після подання першої митної декларації ІМ40ДЕ №24UA112080004976U9 від 02.07.2024, за результатами розгляду якої та доданих до неї документів декларантом було отримано повідомлення митниці про наявність розбіжностей, у митного органу міг виникнути обґрунтований сумнів щодо правильності визначення митної вартості. Разом з тим, суд враховує, що на зазначене повідомлення позивач 03.07.2024 направив відповідь №773596 (а.с.248, т.1), у якій, серед іншого, уточнив, що відвантаження відбувається відповідно специфікації №14 на суму 133263,50 Євро, така сама сума сплачена згідно платіжного доручення №70 та №72, рахунок проформа виставлена також на загальну суму специфікації; обсяг партії товару згідно специфікації №14 розбито по вазі для зручності перевезення на 4 авто, та виставлені надані інвойс стосовно частини поставки по специфікації №14. При цьому у судовому засіданні представник позивача зазначила, що вказана кількість авто (4, замість правильних 3) була наслідком допущення декларантом технічної помилки, що не є підставою про недостовірність усієї зазначеної інформації.

Отже, отримавши вказані пояснення ТОВ «ЕЛІЗ» разом з першою (з трьох) поданою декларацією щодо декларування імпортованого товару, посадова особа митниці повинну була врахувати надану декларантом інформацію про розподіл поставки товару частинами, що пояснює різну вартість товару в інвойсі та рахунку-проформі, та усуває сумніви у правильності визначення митної вартості.

При цьому декларант надавав аналогічні відповіді на повідомлення митниці (№773641 та №773715) після подання двох інших митних декларацій ІМ40ДЕ №24UA112080005000U0 від 03.07.2024 та ІМ40ДЕ №24UA112080005031U3 від 04.07.2024, та зазначав про «розбивку» обсягу партії товару по вазі для зручності перевезення на 3 авто (а.с.23, 43-44; т.2).

Більш того, аналіз наданих до першої поданої декларації рахунку фактури (інвойсу) від 25.06.2024 № AR202406-4256 та специфікації від 10.06.2024 № 14 (до контракту №23-01-04-SLIT-KON від 05.01.2023) шляхом співставлення наявних у вказаних документах інформації щодо марки, ціни за 1 кг товару, кількості товару свідчить про поставку частини заявленої партії товару. Аналогічним шляхом підтверджується поставка частини партії товару під час дослідження доданих до інших двох декларації рахунків-фактур (інвойсів) від 26.06.2024 № AR202406-4258 та від 26.06.2024 № AR202406-4257.

За таких обставин суд констатує, що митним органом неповно досліджено подані до митних декларації документів та надані декларантом пояснення у відповідь на повідомлення митниці, у зв'язку з чим зауваження митниці щодо неможливості співставити надані інвойси із заявленою партією товару є необґрунтованими.

По-п'яте, щодо включення відповідно до специфікації від 10.06.2024 № 14 в ціну товару витрат на вантажно-розвантажувальні роботи та зазначення у довідці про транспортно-експедиційні витрати від 28.06.2024 № 869 вартості навантажувально-розвантажувальних робіт - 100 грн.

Як визначено пунктом 6 частини десятої статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

За обставинами справи спірна поставка товару здійснювалась за умовами EXW (англ. Ex Works), відповідно до яких продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Імпортер (покупець) повинен укласти договір з перевізниками товару і сплатити перевезення від підприємства продавця до пункту призначення, включаючи вантаження, отримати експортні ліцензії, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори, сплатити товар продавцеві за ціною виробника. Всі ризики випадкового псування і загибелі товару, починаючи з моменту надання його продавцем (експортером), несе покупець.

Таким чином, митна вартість товару за даних умов поставки складається з фактурної вартості та витрат на навантаження, транспортування товару від визначеного місця до кордону.

Судом встановлено, що за змістом Специфікації №14 від 10.06.2024 в ціну товару включено витрати на маркування, упаковку, вантажно-розвантажувальні роботи. З митними деклараціями серед інших документів на підтвердження транспортних витрат декларант надав складені перевізником ФОП ОСОБА_1 довідки про транспортні витрати (№864 від 26.06.2024, №865 від 27.06.2024, №869 від 28.06.2024), відповідно до яких частина витрат на перевезення вантажу за межами митної території України була віднесена до навантажувально-розвантажувальних робіт на суму 100,00 грн (а.с.234, т.1; а.с.16, т.2; а.с.41, т.2). При цьому, у вказаних довідках саме експедитором, як надавачем послуг, визначено їх вартість з розподілом до митного кордону України.

Митний кодекс України не визначає вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів. Аналогічна правова позиція наведена в рішеннях Верховного Суду у від 22.08.2019 у справі № 810/2784/18, від 31.01.2018 у справі № 810/2839/17, від 21.11.2019 у справі № 804/9754/15, від 07.05.2020 у справі № 400/2922/18, від 03.02.2021 у справі № 810/4441/16, від 13.01.2022 у справі № 520/11061/2020.

У відповідях на повідомлення митниці №773596 від 03.07.2024, №773641 від 03.07.2024 та №773715 від 04.07.2024 декларант повідомляв митницю, що вартість навантажувальних робіт, включена в ціну товару постачальником, не може бути виділена окремо для вимог заповнення МД та включає в себе пакування та відвантаження на склад; також перевізник має ці затрати на погрузку даного вантажа і підтверджує це довідкою.

Крім того, суд враховує пояснення представника позивача, яка у судовому засіданні пояснила, що вказані у довідках про транспортні витрати суми 100 грн стосуються вартості закріплення та розкріплення вантажу ременями, не визначають загальну вартість всього транспортування, оскільки остання включена до ціни товару відповідно до умов Специфікації №14 від 10.06.2024.

Таким чином, оскільки під час митного оформлення товару підтвердженню підлягають транспортні витрати, понесені декларантом від пункту відвантаження товару (Лангенхаген, Німеччина), та довідками про транспортно-експедиційні витрати передбачалось проведення навантажувально-розвантажувальних робіт за межами території України, витрати на такі роботи (100 грн) є складовими митної вартості та підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару.

З наведеного слідує, що відповідач безпідставно дійшов висновку про непідтвердження витрат на транспортування товару та його сумніви щодо повноти визначення витрат на транспортування.

По-шосте, щодо зазначення у рахунку-проформі від 19.06.2024 № 23-01-04-SLIT-KON-2 дати отримання передплати 19.06.2024, тоді як платіжна інструкція з попередньою оплатою № 70 датована 13.06.2024.

Стосовно вказаної розбіжності позивач пояснив, що постачальником було допущено технічну описку у рахунку-проформі від 19.06.2024 № 23-01-04-SLIT-KON-2, оскільки фактична оплата 50% за рахунком-проформою від 10.06.2024 № 23-01-04-SLIT-KON-2 була здійснена 13.06.2024, що підтверджується платіжним дорученням №70 від 13.06.2024 та листом постачальника № 121 від 29.07.2024 (а.с.99, т.1). При цьому такий лист був наданий лише до суду та не перебував на розгляді у митниці, проте суд враховує, що він був складений продавцем вже після подання спірних митних декларацій, тому суд визнає такий доказ належним та приймає на підтвердження здійснення технічної помилки при формуванні рахунку-проформи від 19.06.2024 № 23-01-04-SLIT-KON-2 та зазначення в ньому неправильної дати оплати.

Разом з тим, суд звертає увагу, що умови оплати товару є вільним вибором сторін договору, як і умова встановлення предоплат, післяплат чи часткових оплат. Умови оплати за товар не впливають на митну вартість такого товару з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені). Ціна договору (вартість товару) визначається за принципом свободи договору, якщо інше не передбачено законом або договором.

Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, що викладені у постановах від 17.04.2018 по справі №815/329/17 та від 26.11.2020 по справі №540/2455/19.

Суд зауважує, що до кожної з поданих декларацій було подано платіжні інструкції від 13.06.2024 № 70 та від 20.06.2024 № 72, якими підтверджується оплата всієї партії товару за специфікацією від 10.06.2024 № 14 (до контракту №23-01-04-SLIT-KON від 05.01.2023). Водночас рахунок-проформу створює продавець та надсилає покупцю на підтвердження поставки товару, відтак покупець (декларант) не може впливати на зміст складеного рахунку-проформи від 19.06.2024 № 23-01-04-SLIT-KON-2 та нести відповідальність за неправильне зазначення продавцем дати отримання передплати.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що зазначені розбіжності у частині зазначення неправильної дати отримання передплати у рахунку-проформі також не можуть впливати на митну вартість товару та бути підставою для її коригування.

Суд підсумовує, що для митного оформлення імпортованого товару позивач надав документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України. Подані документи містять достовірні числові дані, які підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п'ятої статті 58 МК України.

Верховний Суд у постанові від 19.06.2024 по справі № 460/1143/19 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Водночас доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями, тому суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

При цьому суд враховує, що до кожної митної декларації позивач долучив різні інвойси, що не співпадало з сумою у рахунку-проформі, у зв'язку з чим сумнів у правильності зазначеної декларантом митної вартості був обґрунтованим, проте після наданих декларантом пояснень до повідомлень митниці, у яких було роз'яснено таку різницю в сумах, та з урахуванням дослідження всіх поданих документів в комплексі, сумніви мали бути усунуті, проте відповідачем не враховані пояснення декларанта.

Крім наведених в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів, відповідач у заявах по суті справи та у судовому засіданні додатково зауважив на різниці в ціні товару, яка зазначена в експортних деклараціях та заявлена в митних деклараціях, щодо чого суд враховує, що в експортній декларації вказана статистична вартість, яка не вважається фактичною вартістю імпортованого товару.

Так, суд зауважує, що статистичною вартістю вважається митна вартість товару в тисячах гривень, що заокруглюється і використовується для статистичного обміну на митниці, така не є тотожною митній вартості товару. Водночас експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість.

Згідно з Керівництвом із заповнення Єдиного адміністративного документа (далі - ЄАД), розробленим Генеральним Директоратом TAXUD (номер документу TAXUD/1619/08), відповідно до якого графа 46 «статистична вартість» ЄАД має містити статистичну вартість. «Статистична вартість» означає вартість товарів на момент та у місці, де вони залишають територію країни - експортера - члена ЄС. Вона має базуватися на фактурній вартості товарів та має також включати допоміжні витрати, такі як транспорт, що відноситься до частини перевезення, яке проходить на статистичній території країни - члена ЄС, де відбувається експорт.

При цьому у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару.

До того ж, суд зазначає, що згідно з частиною третьою статті 53 МК України, копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом та подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства цієї країни. Крім того, окремі недоліки у заповненні декларації країни відправлення не можуть бути підставою для відмови в митному оформленні товару за ціною контракту, якщо така підтверджена сукупністю інших доказів

Щодо доводів позивача про ненадання декларанту змісту гр. 33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості, то під час дослідження долучених представником позивача відеоматеріалів (заява за вх.№ 12200 від 17.03.2025) встановлено, що у кабінеті декларанта не відображується зміст гр.33 оскаржуваних рішень.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ, підпункту 64 пункту 4 та підпункту 3 пункту 10 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 № 446, наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 затверджено Форму рішення про коригування митної вартості товарів, Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до пунктів 1.4 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів при поданні митної декларації на паперовому носії Рішення друкується у двох примірниках. Один примірник видається або надсилається поштою декларанту, другий - з відміткою декларанта про отримання або повідомлення про вручення залишається у справах митного органу. При електронному декларуванні посадова особа митного органу надсилає декларанту прийняте Рішення, на яке накладено кваліфікований електронний підпис.

За пунктом 2.3 зазначених Правил рішення на паперовому носії підписується посадовою особою підрозділу митного органу, яка його прийняла, із зазначенням посади, дати, ініціалів і прізвища та скріплюється відтиском особистої номерної печатки або відповідного штампа. У порядку, передбаченому Кодексом, для електронного декларування Рішення надсилається декларанту або уповноваженій ним особі у формі електронного документа.

Судом встановлено, що відповідач здійснив свій обов'язок з направлення рішень про коригування митної вартості у формі електронного документа і такі рішення позивачем були отримані, водночас докази звернення декларанта до митниці щодо відсутності відображення гр.33 у матеріалах справи відсутні, а у відповідача відсутня технічна можливість перевірки відображення відомостей в кабінеті декларанта, у зв'язку з чим доводи позивача у цій частині суд вважає необґрунтованими. При цьому суд враховує, що оскаржуючи рішення про коригування митної вартості товарів, позивач виходив зі змісту отриманих ним повідомлень митниці, які фактично дублюють зазначені в рішеннях розбіжності.

Як зазначено митницею в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості, за результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК України, у зв'язку з неможливістю застосування інших методів визначення митної вартості послідовно розглядалася можливість застосування резервного методу визначення митної вартості. За основу для обрахунку митної вартості товарів взято інформацію щодо вартості товару, оформленого у митному відношенні за МД № UA 112030/2024/000257 від 06.02.2024, рівень митної вартості становить 2,75 євро/кг з додаванням транспортних витрат, понесених продавцем згідно з довідкою про вартість перевезення від 28.06.2024 №869, у співставних обсягах та комерційних рівнях, час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Застосування резервного методу передбачене статтею 64 МК України, згідно із якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органом митних вартостях.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Можливість поставки товару іншим покупцям за більшою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв'язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірного рішення відповідач керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а спирався вже на наявну в митного органу цінову інформацію.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом, визначеним в декларації митної вартості.

Між тим, як встановлено з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, у них зазначено лише про наявність у митниці інформації щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України. Рішення не містить пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, комерційних умов тощо та не зазначено інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Отже, суд відхиляє посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.

На думку суду, позивачем було надано для митного оформлення імпортованого товару необхідні документи, які ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару. У свою чергу, відповідачем не надано до суду доказів, які б свідчили про наявність у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжностей чи ознак підробки, а також не доведено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, суд доходить висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинними митними деклараціями документів та наведених у них відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами першою та другою статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині шостій статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування резервного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

Відтак, рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів №UA112080/2024/000010/2 від 03.07.2024, №UA112080/2024/000011/2 від 03.07.2024 та №UA112080/2024/000012/2 від 04.07.2024 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Стосовно позовних вимог у частині визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення суд зазначає наступне.

Оформлення карток відмови регулюється розділом VIII Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631. Так, відповідно до пунктів 8.1 - 8.2, 8.5 розділу VIII наведеного Порядку, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного ст. 255 МК України для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову. У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову. Картка відмови, оформлена як електронний документ, або електронний примірник картки відмови на паперовому носії надсилається Декларанту електронним повідомленням, засвідченим КЕП посадової особи митного органу, яка прийняла рішення про відмову. Так, як мовилося вище, у всіх випадках після прийняття рішення про корегування митної вартості товарів, оформлюється картка відмови.

Тобто, коригування митної вартості слугує підставою для видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Отже, визнання протиправними рішення про корегування митної вартості автоматичне тягне протиправність картки відмови в прийнятті митної декларації.

У постанові від 23.07.2021 у справі № 820/3979/17 Верховний Суд зазначив, що оскільки оскаржена в судовому порядку картка відмови носить похідний характер від прийнятих рішень про коригування митної вартості, то вимога про визнання її протиправною правомірно визнана судами обґрунтованою.

За обставинами справи картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2024/000166 від 03.07.2024, № UA112080/2024/000167 від 03.07.2024 та №UA112080/2024/000168 від 04.07.2024 складені у зв'язку з прийняттям рішень про коригування митної вартості №UA112080/2024/000010/2 від 03.07.2024, №UA112080/2024/000011/2 від 03.07.2024 та №UA112080/2024/000012/2 від 04.07.2024 відповідно, які визнано судом протиправним, у зв'язку з чим наявні підстави для визнання протиправними та скасування зазначених вище карток відмови.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача повернути позивачу суму надмірно сплаченого податку на додану вартість за митними деклараціями, то такі не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктами 43.1-43.2 статті 43 ПК України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 МК України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Процедура реалізації права на повернення надміру/помилково сплачених коштів до бюджету визначена Порядком повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 №643

Згідно із пунктом 1 Розділу ІІІ Порядку №643 повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Таким чином законодавцем визначений певний порядок повернення надмірно сплачених платежів, і в даному випадку судове рішення не може підміняти процедуру, яка повинна бути додержана.

Ухвалюючи рішення, суд керується статтею 246 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (параграф 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.

VI. Висновки суду.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За наведеного вище, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних рішень про коригування митної вартості та карток відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, тому позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають частковому задоволенню.

VII. Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз (пункти 1, 3 частини третьої статті 132 КАС України).

За приписами частини сьомої статті 139 КАС України Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До закінчення судових дебатів у судовому засіданні 24.04.2025 представник позивача повідомила про намір подати заяву стягнення витрат на правничу допомогу, у зв'язку з чим питання щодо стягнення таких витрат у цьому рішенні судом не розглядається.

Платіжними квитанціями № 17950 від 30.12.2024 та №18071 від 07.01.2025 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 19662,68 грн, у зв'язку з чим зазначені судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІЗ» до Запорізької митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, визнання протиправними та скасування карток відмови, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA112080/2024/000010/2 від 03.07.2024 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2024/000166 від 03.07.2024, прийняті Запорізькою митницею.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA112080/2024/000011/2 від 03.07.2024 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2024/000167 від 03.07.2024, прийняті Запорізькою митницею.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA112080/2024/000012/2 від 04.07.2024 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2024/000168 від 04.07.2024, прийняті Запорізькою митницею.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІЗ» за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 19662,68 грн (дев'ятнадцять тисяч шістсот шістдесят дві гривні 68 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛІЗ», місцезнаходження: вул.Звенигородська, буд.9, м.Запоріжжя, 69093; код ЄДРПОУ 13608660.

Відповідач - Запорізька митниця, місцезнаходження: вул. Синенка Сергія, буд.12, м.Запоріжжя, 69041; код ЄДРПОУ 44005647.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 02.05.2025.

Суддя К.В.Мінаєва

Попередній документ

127054491

Наступний документ

127054493

Інформація про рішення:

№ рішення:	127054492
№ справи:	280/11/25
Дата рішення:	24.04.2025
Дата публікації:	05.05.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Запорізький окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Виконання рішення (27.11.2025)
Дата надходження:	02.01.2025
Предмет позову:	про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 03.07.2024 та 04.07.2024 року, зобов'язання вчинити певні дії

Розклад засідань:

Минулі засідання (6)

13.02.2025 15:50	Запорізький окружний адміністративний суд
07.03.2025 10:00	Запорізький окружний адміністративний суд
28.03.2025 14:30	Запорізький окружний адміністративний суд
09.04.2025 16:00	Запорізький окружний адміністративний суд
24.04.2025 10:00	Запорізький окружний адміністративний суд
08.05.2025 09:30	Запорізький окружний адміністративний суд