02 травня 2025 року Справа № 280/1324/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізького апеляційного суду, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Запорізького апеляційного суду (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:
Визнати протиправними дії Запорізького апеляційного суду (лист від 20.01.2021 № 08-37/195/25) щодо відмови у видачі ОСОБА_1 та надіслання до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 березня 2024 року та на 01 січня 2025 року, у відповідності до вимог частини другої статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», обчисливши розмір суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі - 3028 гривень.
Зобов'язати Запорізький апеляційний суд надати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за формою додатку № 2 Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року № 3-1, обчисливши розмір суддівської винагороди судді апеляційного суду, який працює на відповідній посаді, станом на 01 березня 2024 року, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України», з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі - 3028 грн.
Зобов'язати Запорізький апеляційний суд направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідку про суддівську винагороду для обчислення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за формою додатку № 2 Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року № 3-1, станом на 1 березня 2024 року.
Зобов'язати Запорізький апеляційний суд надати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за формою додатку № 2 Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року № 3-1, обчисливши розмір суддівської винагороди судді апеляційного суду, який працює на відповідної посаді, станом на 1 січня 2025 року, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі - 3028 грн.
Зобов'язати Запорізький апеляційний суд направити до ГУ ПФУ в Запорізької області довідку про суддівську винагороду для обчислення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці за формою додатку № 2 Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року № 3-1 станом на 1 січня 2025 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі - 3028 гривень.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (лист від 17.02.2025 № 2473-2055Т-02/8-0800/25) щодо відмови у проведені перерахунку та виплаті щомісячного довічного утримання судді у відставці з 1 березня 2024 року та з 1 січня 2025 року, у відповідності до вимог частини другої статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», обчисливши розмір суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі - 3028 гривень.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити нарахування та виплату, з урахуванням раніше виплачених сум, щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці, починаючи з 01 березня 2024 року по 31 грудня 2024 року, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України», з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі - 3028 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі - 3028 грн, починаючи з 01 січня 2025 року.
Всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України, стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.
Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує щомісячне довічне грошове утримання у відсотковому розмірі грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, розраховане з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2024 року, визначеного Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" та на 01 січня 2025 року, визначеного Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" у розмірі 2102 грн. Позивач звернулась із заявами про отримання довідок з обчисленим розміром суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді: з 01 січня 2024 року, з 01 січня 2025 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень до відповідача 1, та про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці до відповідача 2, однак відповідачами відмовлено. Позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 03 березня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
05 березня 2025 року до суду надійшла заява відповідача 1 про відвід судді Богатинського Б.В. у справі № 280/1324/25.
Ухвалою суду від 05 березня 2025 року заяву Запорізького апеляційного суду про відвід судді Богатинського Б.В., - визнано необґрунтованою. Заяву про відвід судді ухвалено передати для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду заяви про відвід судді визначено суддю Запорізького окружного адміністративного суду Лазаренка М.С. (Провадження №ВС/280/3/25).
Ухвалою судді Лазаренко М.С. від 07 березня 2025 року у задоволенні заяви Запорізького апеляційного суду (вх. №10369 від 05.03.2025) про відвід судді Богатинського Б.В., визначеного для розгляду справи №280/1324/25 за позовом ОСОБА_1 до Запорізького апеляційного суду, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Відповідач 1 06 березня 2025 року подав до суду відзив на позовну заяву, в якому Запорізький апеляційний суд вважає доводи позову в частині визнання дій Запорізького апеляційного суду протиправними та зобов'язання вчинити дії безпідставними та такими, що не відповідають вимогам законодавства виходячи з наступного. Фактично позивач намагається зобов'язати відповідача 1 видати довідки для перерахунку з неіснуючим посадовим окладом. Частина 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є бланкетною нормою, оскільки встановлює лише кількість прожиткових мінімумів для обчислення базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду (50), але не встановлює розміру прожиткового мінімуму, який необхідний для цього. Нормативним доповненням до зазначеної статті є відповідні законодавчі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», які уточнюють частину третю статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і становлять єдину спеціальну норму, якою визначено розмір посадового окладу судді. Статтею 7 зазначених законів визначено у 2024, 2025 роках прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01 січня - 2102 грн. Доводи позивача, про те, що Запорізький апеляційний суд протиправно відмовив їй у видачі довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці станом на 01.03.2024, 01.01.2025 у відповідності до вимог ч. 2 ст. 130 Конституції України та ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є безпідставними. Запорізький апеляційний суд у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства. Відповідач 1 просить суд у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання дій Запорізького апеляційного суду протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити.
11 березня 2025 року до суду надійшли пояснення щодо позову відповідача 2. Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, ознайомившись з позовною заявою, вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтовані та не можуть бути задоволені з наступних підстав. Питання щодо розміру суддівської винагороди для обчислення призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці вирішується відповідно до норм ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частиною 3 якої, перебачено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Законодавством передбачено, що розмір суддівської винагороди залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, як окремому розмірі, який не співпадає з прожитковим мінімумом працездатних осіб. Положення ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» є чинними, неконституційними не визнані, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами. Саме Законом про Державний бюджет України встановлюються прожиткові мінімуми для різних категорій громадян. Розмір суддівської винагороди, яка враховується при обчисленні щомісячного довічного грошове утримання судді у відставці позивачу розраховано згідно до вимог чинного законодавства. Відповідач 2 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог до Запорізького апеляційного суду в повному обсязі.
На підставі матеріалів справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач Указом Президента України від 28 вересня 2018 року №297-18 переведена на посаду судді Запорізького апеляційного суду.
29 лютого 2024 року на підставі рішення Вищої ради правосуддя України від 22 лютого 2024 року, у зв'язку із виходом у відставку, позивача було звільнено з посади судді Запорізького апеляційного суду.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує щомісячне довічне грошове утримання у відсотковому розмірі грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
12.01.2025 позивач звернулась до відповідача з заявою видачу та надсилання до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідок про суддівську винагороду, обчисливши розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді: з 01 січня 2024 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень, з 01 січня 2025 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень.
Листом від 20.01.2025 № 08-37/195/25 відповідач відмовив у задоволенні заяви, та повідомив, що відповідно до Законів України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, та складає 2102 гривні, виходячи з якого і обчислено на 2024-2025 роки базовий посадовий оклад працюючого судді Запорізького апеляційного суду, а саме 126 120 гривень. Встановлені Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожиткові мінімуми у розмірі 3028 гривень для працездатних осіб, на які заявник посилається у своїй заяві, не можуть застосовуватися для визначення базового розміру посадового окладу судді. Вищевикладені обставини виключають можливість надання довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 березня 2024 року та у 2025 році, виходячи з іншого базового розміру посадового окладу, ніж він був і є у судді Запорізького апеляційного суду.
Позивач звернулась з заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
На звернення позивача, відповідач 2 листом від 14.02.2025, повідомив, що згідно Закону України від 19.11.2024 №4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2025 складає 2102 гривні. Оскільки до Головного управління не було надано документів, передбачених Порядком подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління ПФУ від 25.01.2008 №3-1 (далі - Порядок № 3-1), та враховуючи що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» не змінився, підстав для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання не має.
Вважаючи протиправними такі дії відповідачів, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII).
Згідно з ч. 3 ст. 142 Закону № 1402-VI, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2 % грошового утримання судді.
Відповідно до ч.ч. 4-5 ст. 142 Закону № 1402-VI, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Отже, розмір отримуваного суддею у відставці щомісячного довічного грошового утримання залежить від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. І при цьому, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Відповідно до ст. 4 Закону № 1402-VIII, судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та Законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Частиною першою статті 135 Закону № 1402-VIII передбачено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII, базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України «Про прожитковий мінімум».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.
У змісті наведеної норми Закону України «Про прожитковий мінімум» закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.
Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» в Україні установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року, на 01 січня 2025 року - 3028 гривень.
Водночас, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», разом із встановленням станом на 01 січня 2021 року прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 2270,00 грн, був введений такий новий вид прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», розмір якого становить 2102,00 грн.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», серед іншого, установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», серед іншого, установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні.
Позивач наполягає, що суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у 2024-2025 роках має бути обчислено відповідачем 1 із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а саме - 3028 грн.
Суд вважає обґрунтованими такі доводи позивача, оскільки виплата суддівської винагороди регулюється статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону № 1402-VIII. Норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть.
Цей висновок узгоджується із змінами до Конституції України, внесеними Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» (далі - Закон № 1401-VIII), що набрали чинності 30.09.2016.
Цим Законом, серед іншого, статтю 130 Конституції України викладено в новій редакції, а саме: «Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій».
Таким чином, Конституція України, у редакції Закону № 1401-VIII, вперше містить положення, які закріплюють спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що розмір винагороди встановлюється законом про судоустрій. З цією конституційною нормою співвідносяться норми частини першої статті 135 Закону № 1402-VIII, які дають чітке розуміння, що єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір суддівської винагороди, є закон про судоустрій.
Закріплення статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в той час законодавцем не внесено змін до Закону № 1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірний період, а також в Закон №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму.
Таким чином, суд доходить висновку про відсутність законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Визначені Конституцією України та спеціальним законодавчим актом, яким є Закон №1402-VIII, гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя. Окреслену правову позицію стосовно гарантій незалежності суддів було висловлено у низці рішень Конституційного Суду України, зокрема в рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 01.12.2004 № 19-рп/2004, від 11.10.2005 № 8-рп/2005, від 22.05.2008 № 10-рп/2008, від 03.06.2013 № 3-рп/2013, а також від 04.12.2018 № 11-р/2018.
Водночас, Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України та частиною третьою статті 135 Закону № 1402-VIII.
Оскільки, Законом № 1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, та вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися або змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій.
Верховний Суд у постанові від 13.09.2023 у справі №240/44080/21 сформулював такі правові висновки:
- Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
- суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про судоустрій і статус суддів»;
- зміна Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» складової для визначення базового розміру посадового окладу судді, є порушенням гарантії незалежності суддів.
За правилами частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивач відповідно до статті 135 Закону № 1402-VIII має право на отримання довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого на 01 січня 2024 року, на 01 січня 2025 року становить 3028,00 грн, а, відтак, позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та такими, що належить задовольнити.
Також позивач вважає, що пенсійний орган зобов'язаний здійснити їй відповідний перерахунок довічного грошового утримання.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити нарахування та виплату щомісячного довічного утримання судді у відставці з 1 березня 2024 року та з 1 січня 2025 року, у відповідності до вимог частини другої статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», обчисливши розмір суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі - 3028 гривень, суд вказує таке.
Суд враховує, що процедура перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці Законом № 1402-VIII не врегульована.
Водночас, на підзаконному рівні в розділі IV Порядку № 3-1 конкретизовано механізм реалізації цього права.
Так, відповідно до пункту 1 розділу IV Порядку № 3-1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.
Про наявність підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання (зміну розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, винагороди працюючого судді Конституційного Суду України) Пенсійний фонд України повідомляється Конституційним Судом України, Верховним Судом, Вищим судом з питань інтелектуальної власності, Вищим антикорупційним судом - щодо суддів цих судів, Державною судовою адміністрацією України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів, судів, що перебувають в процесі ліквідації, у місячний строк з дня виникнення таких підстав.
Пунктом 2 розділу IV Порядку встановлено, що Пенсійний фонд України протягом трьох робочих днів після отримання повідомлення інформує органи, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, про підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання та про необхідність підготовки списків одержувачів щомісячного довічного грошового утримання (далі - список).
Органи, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, протягом 5 робочих днів з дня надходження інформації Пенсійного фонду України складають списки за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку та подають їх відповідним судам, ліквідаційним комісіям, що здійснюють заходи із ліквідації відповідних судів, або територіальним органам Державної судової адміністрації України (далі - відповідні органи) (пункт 3 розділу IV Порядку).
Згідно з пунктом 4 розділу IV Порядку на підставі списків відповідні органи видають довідки про суддівську винагороду працюючого судді/довідки про винагороду працюючого судді Конституційного Суду України за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди/винагороди судді Конституційного Суду України, що враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, для кожного судді, зазначеного в списку.
Відповідні органи можуть звертатись до органів, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, із запитами щодо отримання додаткових відомостей, необхідних їм для видачі довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.
Довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України надсилаються відповідними органами органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, який надав список, та судді у відставці (судді Конституційного Суду України), щодо якого видана довідка, у місячний строк з дня надходження списку (пункт 5 розділу IV Порядку).
Водночас, згідно із пунктом 6 розділу IV Порядку перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.
Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою.
Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання приймається органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, за наявності в судді всіх необхідних документів та оформляється відповідно до вимог розділу III цього Порядку.
Днем звернення за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.
Отже, зміст наведених норм дає підстави вважати, що у разі звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, він повинен подати заяву про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідку про суддівську винагороду судді у відставці.
Такий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 03.02.2025 у справі № 620/1515/24, в постанові від 18.04.2025 у справі №420/6951/24, у подібних правовідносинах.
Судом встановлено, що позивач звернувшись до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, відповідну довідку про суддівську винагороду (про зміну суддівської винагороди працюючого судді), що враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, як того вимагає Порядок № 3-1, не подавав.
За таких обставин, суд вказує, що у відповідача відповідно до вищевказаних норм не виникло обов'язку здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Так, суд звертає увагу, що спірні правовідносини у цій справі стосувались також видачі довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 березня 2024 року та на 01 січня 2025 року, та спір вирішений у цій частині на користь позивача.
Отже, вимоги позивача до Головного управління Пенсійного фонду України про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання є передчасними.
В даному випадку суд наголошує, що судовому захисту підлягають лише порушені, не визнані або оспорювані права; відповідне порушення має мати місце на момент розгляду справи судом, адже судовими актами не можуть регулюватись відносини на майбутнє, тобто такі, що носять перспективний характер.
Відтак, у цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи висновки суду про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, понесені позивачем витрати на оплату судового збору у розмірі 605,60 грн підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Запорізького апеляційного суду, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Запорізького апеляційного суду щодо відмови (лист від 20.01.2021 № 08-37/195/25) у видачі ОСОБА_1 та надіслання до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 березня 2024 року та на 01 січня 2025 року, у відповідності до вимог частини другої статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», обчисливши розмір суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі - 3028 гривень.
Зобов'язати Запорізький апеляційний суд видати ОСОБА_1 та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за формою додатку № 2 Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року № 3-1, обчисливши розмір суддівської винагороди судді апеляційного суду, який працює на відповідній посаді, станом на 01 березня 2024 року, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України», з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі - 3028 грн.
Зобов'язати Запорізький апеляційний суд надати ОСОБА_1 та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за формою додатку № 2 Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року № 3-1, обчисливши розмір суддівської винагороди судді апеляційного суду, який працює на відповідної посаді, станом на 01 січня 2025 року, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі - 3028 грн.
В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Запорізького апеляційного суду судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень п'ятдесят коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),
Відповідач 1 - Запорізький апеляційний суд (просп. Соборний, 162, м.Запоріжжя, 69005; код ЄДРПОУ 42263611),
Відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп.Соборний, буд.158-б, м.Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012).
Повне судове рішення складено 02.05.2025.
Суддя Б.В. Богатинський