02 травня 2025 року Справа № 640/17778/21 провадження № ЗП/280/353/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, будинок 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімс Інвест" (пр. Перемоги, 125, м. Київ, 03176, код ЄДРПОУ 42305216) про стягнення податкового боргу,
Головне управління Державної податкової служби у місті Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімс Інвест" про стягнення коштів з усіх рахунків, відкритих у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу у розмірі 1714231,21 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 1714231,21 грн., який виник з причини несплати самостійно задекларованих зобов'язань та контрольно-перевірочної роботи податкового органу та винесених на цих підставах податкового повідомлення-рішення. Оскільки сума боргу перед бюджетом самостійно не сплачена, позивач просить суд стягнути з відповідача кошти з рахунків у банківських установах, які обслуговують платника податків в рахунок погашення податкового боргу.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Чудак О.М.) від 08.07.2021 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Законом України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п'ятої статті 153 Закону України Про судоустрій і статус суддів, Закону України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825 Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2825-IX матеріали адміністративної справи №640/17778/21 скеровано за належністю до Запорізького окружного адміністративного суду.
03.03.2025 справа №640/17778/21 надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду, після повторного автоматизованого розподілу справи між суддями, проведеного в порядку Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справу передано на розгляд судді Запорізького окружного адміністративного суду Сіпаці Андрію Васильовичу.
Ухвалою від 10.03.2025 прийнято до провадження справу №640/17778/21 та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Копія ухвали суду про прийняття справи до провадження була направлена відповідачеві за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, поштове відправлення повернулося на адресу суду не врученим адресату з відміткою пошти: «за закінченням терміну зберігання».
Згідно із частиною шостою статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 04.03.2021 у справі № 910/6835/20).
Крім того, суд наголошує, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічне правозастосування міститься в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.01.2024 №807/897/16, від 23.11.2023 у справі № 215/7312/20, від 27.06.2023 у справі № 160/23260/21, від 22.03.2023 у справі № 640/14827/19, а також ухвалі від 14.08.2023 у справі № 200/579/23.
Оскільки відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачем не надано, суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до вимог частини шостої статті 162 КАС України.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімс Інвест" зареєстроване як юридична особа (код ЄДРПОУ 42305216), за адресою: м. Київ, пр. Перемоги 125, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві, як платник податків за основним місцем обліку з 12.07.2018.
За ТОВ "Олімс Інвест" рахується податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (код платежу 14010100) у розмірі 1713211,21 грн., який виник з причини несплати самостійно задекларованих зобов'язань та штрафних санкцій на підставі податкового повідомлення-рішення №0003340704 від 30.09.2020.
Вказане податкове повідомлення-рішення було надіслано платнику податків засобами поштового зв'язку, проте повернуто до податкового органу з відміткою «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення».
У зв'язку з несплатою платником податку ТОВ "Олімс Інвест" узгоджених податкових зобов'язань податковим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 03.11.2020 № 23216-13, яка повернута за зворотною адресою до податкового органу з відміткою «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення».
Строки добровільної сплати податкових зобов'язань сплинули, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення таких зобов'язань, не призвели до їх погашення.
Вказані податкове повідомлення-рішення та вимога не оскаржувались та не відкликались, доказів зворотнього в матеріалах справ не має. Документи, які свідчать про сплату відповідачем податкових зобов'язань, в матеріалах справи відсутні.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.175 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.39 п.39.14. ст.39 ПК України).
Згідно пп.14.1.265 п.14.1 ст.14 ПК України, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк (пп. 14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України).
Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Згідно п. 49.1 ст. 49 цього Кодексу, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків самостійно обчислює суму податкового та /або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом (п.54.1 ст.54 Кодексу).
Відповідно до приписів п. 59.1. ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як вже зазначалось вище, заборгованість відповідача виникла на підставі самостійно поданої податкової декларації та податкового повідомлення-рішення №0003340704 від 30.09.2020, винесено податковим органом за наслідками проведених у відповідності до норм Податкового кодексу України контрольно-перевірочних заходів. У зв'язку з несплатою платником податку ТОВ "Олімс Інвест" узгоджених податкових зобов'язань було сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 03.11.2020 № 23216-13, яка повернута за зворотною адресою до податкового органу з відміткою «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення».
Слід зазначити, що відповідно до п. 42.4 ст. 42 ПК України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Строки добровільної сплати податкових зобов'язань сплинули, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення таких зобов'язань, не призвели до їх погашення.
Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
У відповідності до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Згідно п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам у розмірі суми податкового боргу або його частини.
З матеріалів справи убачається, що відповідачем не вжиті заходи із самостійного погашення податкового боргу. Строки добровільної сплати узгоджених податкових зобов'язань сплинули, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкових зобов'язань, не призвели до їх погашення.
Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем суми податкового боргу відповідача та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивачем не надано доказів понесення витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовні вимоги Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, будинок 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімс Інвест" (пр. Перемоги, 125, м. Київ, 03176, код ЄДРПОУ 42305216) про стягнення податкового боргу, - задовольнити.
Стягнути кошти з рахунків у банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімс Інвест" (пр. Перемоги, 125, м. Київ, 03176, код ЄДРПОУ 42305216) в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 1 714 231,21 гривень.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 02.05.2025.
Суддя А.В. Сіпака