02 травня 2025 року Справа № 640/1526/21 Провадження: ЗП/280/292/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого Лазаренка М.С., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАНРАЙЗ"
до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України
про визнання протиправним та скасування рішення,-
22.01.2021 до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАНРАЙЗ" (далі - позивач) до Київської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якій просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 14.12.2020 №UA100330/2020/000006/2.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено про протиправність оскаржуваного рішення, оскільки коригування митної вартості за допомогою резервного методу носить протиправний характер, з урахуванням того, що позивачем надано митному органу всі документи та необхідні відомості для перевірки заявленої митної вартості за основним методом.
Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 25.01.2021 відкрив провадження в адміністративній справі та вирішив здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Заперечення проти позовних вимог викладено у відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 15.02.2021. З позиції відповідача, оскаржуване рішення прийнято відповідачем правомірно та у межах наданих останньому повноважень, з огляду на те, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, відповідно до ст. 53 Митного кодексу України, не містить всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарі, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано вказаний адміністративний суд.
На виконання вимог Закону № 3863-ІХ наказом ДСА України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399 справу передано на розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.
26.02.2025 зазначена справа надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду на супровідному листі, та за результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями остання передана для розгляду судді Лазаренку М.С, присвоєно номер провадження ЗП/280/292/25.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.03.2025 адміністративну справу №640/1526/21 прийнято до провадження, призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
20.03.2025 від представника Київської митниці надійшло клопотання, в якому просить суд замінити відповідача у справі №640/1526/21 на Київську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, буд. 8-А; код ЄДРПОУ 43997555).
20.03.2025 від представника Київської митниці надійшли додаткові пояснення у справі, в яких підтримано заперечення проти позовних вимог.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.04.2025 замінено відповідача у справі №640/1526/21 на Київську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
Між ТОВ «Спанрайз» (покупець) та Ningbo Riway Nоnwovens Тech Co., Ltd (продавець) укладено контракт №SR-RW-20180103 від 03.01.2018, умовами якого передбачено, що продавець зобов'язується продати (передати право користування, володіння та розпорядження), а покупець прийняти та оплатити товар. Асортимент товару, його ціна та умова постачання вказуються в інвойсі продавця.
Додатковою угодою №1 від 01.11.2018 до контракту №SR-RW-20180103 від 03.01.2018 Сторонами було погоджено рахунки для перерахунку платежів, юридичні адреси та реквізити сторін.
Згідно з наявною у матеріалах справи копією вантажно-митної декларації №UА125120/2019/479000, ТОВ «Спанрайз» ввезено на митну територію України наступні товари: нетканий матеріал Спанлейс (50% VI/50% PET), одержаний гідрозкріпленням штучного та синтетичного волокна, поверхнева щільність понад 25г/м2, але не більш як 70г/м2, без покриття, без просочення, не дубльований, в рулонах. Спанлейс сіточка, паралельне укладання волокон: -40г/м2 (70см х 2100м), білий, вага нетто - 2272,40 кг, 36 рулонів; Спанлейс гладкий, паралельне укладання волокон: - 40г/м2 (70см х 2100м), білий, вага нетто - 2272,40 кг, 39 рулонів; Спанлейс гладкий, повздовжньо-поперечне укладання волокон: - 45г/м2 (151см х 1700м), білий, вага нетто - 1835,50 кг, 16 рулонів; Спанлейс гладкий, повздовжньо-поперечне укладання волокон: - 45г/м2 (151см х 1750м), білий, вага нетто - 1900,00 кг, 16 рулонів. Виробник - NІNGBO RIWAY NONWOVENS TECH CO., LTD. Країна виробництва - CN.
Посадовою особою Київської митниці Держмитслужби за результатом аналізу наданих до митного оформлення позивачем документів на адресу декларанта направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, що підтверджують заявлену митну вартість.
У відповідь на запит митниці позивачем 14.12.2020 надіслано митному органу повідомлення про те, що всі наявні документи для підтвердження митної вартості надано у повному обсязі.
За результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості, Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості від 14.12.2020 №UA100330/2020/000006/2, в якому зазначено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
1) у наданому до митного оформлення прайс-листі не зазначено відомостей щодо умов оплати за товар та термін його дії;
2) митна декларація країни відправника надана без врахування ст. 254 Митного кодексу України;
3) підписи у контракті від 03.01.2018 №SR-RW-20180103 від 03.01.2018 та доповненні від 01.11.2018 №1 не співпадають, що ставить під сумнів їх автентичність.
Джерелом інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильність визначення митної вартості товару, згідно з джерелом інформації: товар №1 - МД від 13.10.2020 № UA500020/2020/230733 - 4,66 дол. США/кг.
14.12.2020, у відповідності п.7 ст. 55 Митного кодексу України, позивачем було подано та оформлено МД № UA100330/2020/00029 із застосуванням гарантії.
Вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012.
Згідно з ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
У відповідності до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частиною 1 ст. 257 Митного кодексу України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Положеннями ст. 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами 1 та 2 ст. 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
За змістом ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Стаття 53 Митного кодексу України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частинами 1 і 2 ст. 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України).
Згідно з ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Статтями 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч. 8 ст. 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 цього Кодексу.
Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що обов'язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Наведена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.01.2022 у справі №1.380.2019.005307.
Надаючи оцінку доводам митниці, покладеним в основу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд встановив, що позивачем при здійсненні митного оформлення товару на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту подано повний пакет документів відповідно до переліку, визначеного у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.
Стосовно посилань митного органу на зміст наданого позивачем прайс-листа, суд зазначає, що прайс-лист складається безпосередньо виробником товару, вимог до змісту прайс-листа норми Митного Кодексу України не містять.
Окрім того, прайс-лист не входить до переліку документів, що підтверджують митну вартість товару, а тому посилання на прайс-лист, як підставу коригування митної вартості товару суд вважає необґрунтованим.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом у постановах від 27.06.2019 у справі № 0840/3083/18, від 13.09.2019 у справі № 820/859/17, від 06.02.2020 у справі № 520/10709/18.
Суд вважає необґрунтованим та належним чином недоведеним твердження митного органу щодо відмінності підписів в контракті №SR-RW-20180103 від 03.01.2018 та додатковій угоді №1 від 01.11.2018.
В матеріалах справи не міститься висновку почеркознавчої експертизи, що підписи в контракті та додатковій угоді до нього є сфальсифікованими. Також, не міститься доказів щодо визнання таких договорів недійсними, нікчемними. Зазначені сумніви ґрунтуються виключно на припущеннях посадової особи митного органу.
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).
Суд також звертає увагу, що згідно зі ст. 254 Митного кодексу України, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.
З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що митна декларація країни відправлення складена на іноземній мові, перекладу на українську мову остання не містить.
Разом з тим, як зі змісту оскаржуваного рішення, так і зі змісту поданого представником відповідача відзиву, не вбачається того, що дані, які містяться у даній митній декларації країни відправлення, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації, що, у свою чергу, створило перешкоди у підтвердженні заявленої митної вартості товару за ціною договору (контракту). Крім того, з наявних у матеріалах справи доказів не вбачається того, що митний органом витребовувався від декларанта (позивача) переклад митної декларації країни відправлення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків поданих до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Вищевказані сумніви митного органу судом відхиляються, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.
Натомість, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення саме складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
У зв'язку з вищевикладеним, суд дійшов до висновку, що оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів товару від 14.12.2020 №UA100330/2020/000006/2 є таким, що підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин, враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2270,00 грн. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАНРАЙЗ" (01013, м. Київ, вул. Дмитра Луценка, буд. 15; код ЄДРПОУ 41482988) до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, буд. 8-А; код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару від 14.12.2020 №UA100330/2020/000006/2.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПАНРАЙЗ» судовий збір у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 02.05.2025.
Суддя М.С. Лазаренко