28 квітня 2025 року м. Ужгород№ 260/2393/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Гаврилка С.Є.,
з участю секретаря судового засідання - Онисько Н.В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 - не з'явився;
представник позивач - адвокат Шпуганич Василь Петрович - не з'явився;
відповідач - Відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - представник - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, -
04 квітня 2025 до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Заньковецької, 10, код ЄДРПОУ 350454559), яким просить: "1. Визнати протиправною та скасувати Постанову Відділу державної виконавчої служби в м Ужгороді західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 24 березня 2025 року № 77601882 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 260/6565/24 від 30.12.2024 р.".
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року було прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження від 24 березня 2025 року № 77601882 була прийнята відповідачем до набрання законної сили рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду. Виконанню підлягає рішення суду, яке набрало законної сили. Позивачем подано апеляційну скаргу на рішення суду, тобто рішення законної сили не набрало. Відповідно до вимог статті 4 частини 4 пункту 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу у випадку, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ не набрало законної сили. Тому, на переконання позивача, постанови державного виконавця підлягає скасуванню.
Ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в даній адміністративній справі було надіслано відповідачу з використанням системи ЄСІТС та доставлено в його електронний кабінет 09 квітня 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 19).
У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав. Також такий відзив відсутній і на час ухвалення рішення суду.
Відтак, судом вжито достатніх необхідних законодавчо встановлених заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження та про можливість подання відповідачем відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали суду. Разом з тим, відповідачем відзиву на позовну заяву чи клопотань до суду не подано.
Статтею 159 частиною 4 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
28 квітня 2025 на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшло клопотання від представника позивача про розгляд даної справи без участі позивача та її представника (а.с. 21).
Відповідач в судове засідання не з'явився та не повідомив суд про причини неявки, хоча судом вживалися заходи його щодо виклику, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.
Судом вживалися заходи направлення відповідачу повістки про виклик в судове засідання призначене на 28 квітня 2025 року. Така була надіслана з використанням системи ЄСІТС та доставлено в електронний кабінет відповідача 08 квітня 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, у зв'язку з чим представник відповідача вважається належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (а.с. 19 (на звороті)).
Статтею 287 частиною 4 КАС України визначено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі.
Відповідно до статті 268 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Згідно зі статтею 205 частини 2 пункту 3 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
А відтак, оскільки учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Як вбачається із КП "Діловодство спеціалізованого суду", рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року у справі № 260/6565/24 позов задоволено. Стягнуто з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг у розмірі 939187,92 грн. (дев'ятсот тридцять дев'ять тисяч сто вісімдесят сім гривень 92 копійки), в т.ч. пеня у розмірі 93609,67 грн. за наступними платежами: 11010500 "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" у розмірі 866968,83 грн, в т.ч. пеня у розмірі 86408,91 грн; 11011001 "Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" у розмірі 72219,09 грн, в т.ч. пеня у розмірі 7200,76 грн.
30 грудня 2024 року Закарпатським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист № 260/6565/24/2024 з виконання вказаного рішення суду, в якому було зазначено про набрання законної сили рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду у адміністративній справі № 260/6565/24 - 23 грудня 2024 року (а.с. 6).
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року у справі № 260/6565/24 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2025 року зупинено апеляційне провадження у справі № 260/6565/24 до набрання законної сили рішення в адміністративній справі № 260/697/25.
Постановою Відділу державної виконавчої служби в м Ужгороді західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 24 березня 2025 року відкрито виконавче провадження № 77601882 з примусового виконання виконавчого листа № 2606565/24 про: стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 939187.92 грн. (дев'ятсот тридцять дев'ять тисяч сто вісімдесят сім гривень 92 копійки), в т.ч. пеня у розмірі 93609,67 грн. за наступними платежами: 11010500 "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" у розмірі 866968.83 грн, в т.ч. пеня у розмірі 86408,91 грн; 11011001 "Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" у розмірі 72219.09 грн, в т.ч. пеня у розмірі 7200.76 грн (а.с.а.с. 7, 8).
У зв'язку із чим, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Згідно зі статтею 19 частиною 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до статті 372 частин 2,4 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі по тексту - Закон України № 1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону України № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 2 Закону України № 1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до статті 4 Закону України № 1404-VIII у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Відповідно до статті 3 частини 4 Закону України № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю; 11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку; 12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.
У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.
При поверненні стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання стягувачу повертається сплачений ним авансовий внесок
Судом встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року у справі № 260/6565/24 позов задоволено. Стягнуто з фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 939187,92 грн., в т.ч. пеня у розмірі 93609,67 грн. за наступними платежами: 11010500 "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" у розмірі 866968,83 грн, в т.ч. пеня у розмірі 86408,91 грн; 11011001 "Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" у розмірі 72219,09 грн, в т.ч. пеня у розмірі 7200,76 грн.
Виконавчий лист був виданий стягувачу та пред'явлений ним до виконання з відміткою про те, що рішення суду набрало законної сили 23 грудня 2024 року.
Також судом встановлено, що ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року у справі № 260/6565/24 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (стаття 255 частина 2 КАС України).
За даними ЄДРСР рішення суду від 22 листопада 2024 року у справі № 260/6565/24 є таким, що не набрало законної сили.
Оскаржуваною постановою відділу державної виконавчої служби в м Ужгороді західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 24 березня 2025 року відкрито виконавче провадження № 77601882 з примусового виконання зазначеного виконавчого листа № 260/6565/24/2024 (а.с.а.с. 7, 8).
Таким чином, на момент відкриття виконавчого провадження № 77601882 ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2025 року відкрито апеляційне провадження на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року у справі № 260/6565/24, а відтак рішення суду на підставі якого судом було видано виконавчий лист № 260/6565/24/2024 не набрало законної сили, оскільки ОСОБА_2 скористалася правом на апеляційне оскарження.
Окрім того, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року було зупинено виконання за виконавчим листом, виданим 30 грудня 2024 року у справі № 260/6565/24 до розгляду заяви представника ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню. Розгляд заяви представника ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню здійснити після повернення справи № 260/6565/24 до Закарпатського окружного адміністративного суду.
Суд наголошує, що під час здійснення своїх повноважень, виконавцю слід перевіряти усі необхідну інформацію задля належного здійснення покладених на нього функцій.
Суд акцентує увагу, що здійснення виконавцем перевірки за допомогою наданих йому державою в силу повноважень ресурсів є дієвим механізмом, що запобігає порушенню права на власність боржника, тобто права, гарантованого Конституцією України та Конвенцією з прав людини та основоположних свобод.
Відповідно до статті 4 Закону України № 1404-VIII одним із обов'язкових реквізитів виконавчого документа є дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню). Отже, виконавець в силу своїх повноважень зобов'язаний переконатися, чи набрало законної сили рішення, на підставі якого слід відкрито провадження.
Водночас державний виконавець не виконав цей обов'язок належним чином і не переконався, що станом на 03 березня 2025 року за даними Єдиного реєстру судових рішень, доступ до якого є вільним, судове рішення у справі № 260/6565/24 не набрало законної сили.
Таким чином, враховуючи, що виконавчий лист, виданий 30 грудня 204 року Закарпатським окружним адміністративним судом у справі № 260/6565/24 не відповідає вимогам передбаченим до виконавчого документу, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 24 березня 2025 року № 77601882.
За таких обставин, постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 24 березня 2025 року № 77601882 підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до статті 162 частини 6 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на те, що відповідачем у встановлений судом строк не надано суду відзив на позов та не повідомлено суд про причини за яких такий відзив не поданий, суд кваліфікує неподання відповідачем відзиву на позов, як визнання позову у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Керуючись статтями 242-246, 287 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Заньковецької, 10, код ЄДРПОУ 350454559) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби в м Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 24 березня 2025 року № 77601882.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 28 квітня 2025 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 02 травня 2025 року.
СуддяС.Є. Гаврилко