Рівненський апеляційний суд
Іменем України
29 квітня 2025 року м. Рівне
Справа № 569/318/25
Провадження № 11-кп/4815/377/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача ? ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченої - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
іншої особи (інтересів якої стосується оскаржене судове рішення) - ОСОБА_8 ,
представника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 на вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 24 січня 2025 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12024181010002322 від 08.10.2024 року відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, несудимої, маючої на утриманні трьох неповнолітніх дітей,
- обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369-2 КК України, -
Вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 24 січня 2025 року ОСОБА_6 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369-2 КК України, призначивши покарання у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
За вироком суду в лютому 2024 року (точна дата органом досудового розслідування не встановлена), ОСОБА_6 , з метою отримання посвідчення водія категорії «В», пройшла практичну підготовку та отримала від ТОВ «Автошкола сигнал» свідоцтво про закінчення практичної підготовки серії РРТ00845959-24 від 13.02.2024. В подальшому звернулася до територіального сервісного центру МВС України № 5641, що за адресою: м. Рівне, вул. Київська, буд. 108Б, для складання практичного іспиту на право керування транспортними засобами, що відповідно до Положення про територіальний сервісний центр № 5641, затвердженого Наказом Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС України № 7 від 03.06.2020, віднесено до основних функцій даного ТСЦ та проводиться відповідно до Інструкції «Про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія», затвердженої Наказом МВС № 515 від 07.12.2009 року, відповідним працівником, який є особою, уповноваженою на виконання функцій держави та який згідно посадової інструкції здійснює комплекс заходів із прийняттям іспитів на право керування транспортними засобами.
Після цього у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на висловлення пропозиції та подальше надання неправомірної вигоди особі, яка б за надання такої вигоди здійснила вплив на іншу особу, уповноважену на виконання функцій держави.
Таким чином, за невстановлених обставин та у невстановлений органом досудового розслідування період часу, однак не пізніше 27.02.2024, ОСОБА_6 , познайомилася із ОСОБА_8 та звернулася до останньої із пропозицією за винагороду вплинути на працівника сервісного центру МВС України за вчинення дій, спрямованих на отримання нею позитивного висновку за результатами іспиту.
Реалізуючи свій умисел, 27.02.2024, о 16 год. 50 хв., ОСОБА_6 діючи умисно, розуміючи протиправність та негативні наслідки своїх дій і бажаючи їх настання, перебуваючи у невстановленому місці, у телефонній розмові із ОСОБА_8 висловила пропозицію надати останній грошові кошти в обумовленій сумі - 8000 грн., які пообіцяла передати особисто пізніше, за вчинення ОСОБА_8 дій щодо впливу на працівника (екзаменатора) територіального сервісного центру МВС №5641 задля прийняття ним позитивного рішення про складання практичного іспиту на право керування транспортними засобами для наступного отримання посвідчення водія категорії «В».
Після цього, 28.02.2024, приблизно о 07 год. 30 хв., ОСОБА_6 , перебуваючи на кільцевому перехресті вулиць Млинівська та Устилузька в м. Рівне, під час особистої зустрічі передала ОСОБА_8 неправомірну вигоду в сумі 8000 грн. за здійснення впливу на працівника (екзаменатора) територіального сервісного центру МВС №5641 задля прийняття ним позитивного рішення про складання практичного іспиту на право керування транспортними засобами, що у свою чергу гарантувало ОСОБА_6 отримання посвідчення водія.
Таким чином, ОСОБА_6 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369-2 КК України, а саме: у пропозиції, обіцянці та наданні неправомірної вигоди особі, яка пропонує та обіцяє (погоджується) за таку вигоду вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
В поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 покликається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, передбаченого ст.ст. 2, 7, 17, 337, 374, 409-412 КПК України.
Вказує, що зміст вироку щодо встановлених судом обставин не відповідає дійсності та реальним обставинам справи, відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження зазначеного в судовому рішенні.
Звертає увагу, що в основу вироку покладено лише показання обвинуваченої ОСОБА_6 без врахування вимог ст. 91 КПК України, що є грубим порушенням. Також суд у вироку не зазначив мотиви, з яких взяв до уваги одні докази і відкинув інші.
Наголошує, що висновок суду про участь ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення із ОСОБА_6 є констатацією факту винуватості ОСОБА_8 у цьому кримінальному провадженні, що суперечить презумпції невинуватості.
На думку ОСОБА_9 судом допущено неповноту судового розгляду, яка не може бути усунута під час апеляційного розгляду, тому виникає необхідність повторного розгляду справи в суді першої інстанції.
Просить задовольнити апеляційну скаргу, вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 24 січня 2025 року відносно ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , які частково погодились з апеляційної скаргою представника ОСОБА_8 і висловили позицію щодо зміни вироку в частині заміни прізвища ОСОБА_8 на особу, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, перевіривши вирок суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно положень ст. 374 КПК України вирок є видом судового рішення, яке складається зі вступної, мотивувальної та резолютивної частин, кожна із яких містить певне коло питань, але це частина єдиного процесуального рішення, в якому кожна попередня частина цього рішення обумовлює наступну.
Мотивувальна частина обвинувального вироку повинна відповідати вимогам, передбаченим п.2 ч.3 ст. 374 КПК України, зокрема, у разі визнання особи винуватою зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В національному законодавстві презумпцію невинуватості як один з основоположних конституційних принципів судочинства відображено в ч. 1 ст. 62 Конституції України, ч. 1 ст. 17 КПК України. Згідно з цими правовими нормами особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ця презумпція вважається порушеною, якщо судове рішення відображає думку про винуватість особи у вчиненні злочину до того, як її вину буде доведено відповідно до закону. При цьому навіть за відсутності офіційних висновків достатньо деякого припущення, що суд розглядає особу як винувату. Попереднє висловлення судом такої думки неминуче порушує презумпцію невинуватості.
У оскарженому вироку суду про обвинувачення ОСОБА_6 судом зазначаються конкретні дані про особу ОСОБА_8 , описуються як встановлені фактичні обставини кримінального провадження з детальним описом поряд з діями обвинуваченої ОСОБА_6 дій ОСОБА_8 , тобто у мотивувальній частині вироку констатовано вчинення ОСОБА_6 інкримінованого їй кримінального правопорушення фактично за безпосередньої участі ОСОБА_8 . Зокрема встановлено факт знайомства ОСОБА_6 з ОСОБА_8 , факт існування телефонної розмови між ними та висловлення обвинуваченою пропозиції надати грошові кошти ОСОБА_8 в обумовленій сумі 8000 грн. за вчинення останньою дій щодо впливу на працівника сервісного центру МВС України задля прийняття ним позитивного рішення про складання практичного іспиту на право керування транспортними засобами для наступного отримання посвідчення водія категорії «В», факт особистої їх зустрічі та передачі ОСОБА_6 для ОСОБА_8 неправомірної вигоди у сумі 8000 грн. за здійснення впливу на працівника територіального центру МВС № 5641.
Тобто, у вироку відносно ОСОБА_6 наявна пряма вказівка на ОСОБА_8 , як особу, за участі якої вчинено ОСОБА_6 інкримінований злочин, що є достатнім для однозначної ідентифікації відповідної особи.
Таким чином, вирок містить категоричні твердження про злочинну діяльність ОСОБА_6 , відповідальність за яку передбачена ч.1 ст. 369-2 КК України, за участі ОСОБА_8 .
Цим самим суд по суті визнав ОСОБА_8 винуватою у вчиненні злочину, без забезпечення доведеності її вини шляхом безпосереднього дослідження доказів.
Між тим, ОСОБА_8 не є учасником даного кримінального провадження відносно ОСОБА_6 , вона не викликалась в судові засідання, не надавала будь-яких пояснень з приводу зазначених в обвинувальному акті обставин на стадії досудового розслідування чи встановлених судом обставин під час судового розгляду.
Таким чином, обвинувальний вирок щодо ОСОБА_6 безпосередньо порушує права, свободи й інтереси ОСОБА_8 .
Така преюдиція щодо винуватості ОСОБА_8 у злочині грубо порушує передбачені ст.7 КПК України загальні засади кримінального провадження, зокрема, засади презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, верховенства права й законності, а також входить у колізію з нормами КПК України щодо вільної оцінки доказів.
Натомість, міжнародні стандарти у галузі судочинства послідовно стверджують про неприпустимість нехтування презумпцією невинуватості та правом на справедливий судовий розгляд.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуваний вирок ухвалений з порушенням вимог кримінального процесуального закону.
В свою чергу, переглядаючи вирок суду у межах, передбаченихст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції у даному випадку позбавлений можливості виправити допущені судом недоліки.
Викладене є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки перешкодило суду ухвалити законне та обгрунтоване судове рішення, у зв'язку з чим оскаржуваний вирок, враховуючи положення ст.ст. 409, 412, 415 КПК України підлягає безумовному скасуванню з призначенням у відповідності до вимог п.6 ч.1 ст.407 КПК України нового розгляду у суді першої інстанції.
Під час нового судового розгляду кримінального провадження суду першої інстанції, з дотриманням процесуальних прав учасників судового процесу, необхідно врахувати висновки і мотиви апеляційної інстанції, з яких скасоване судове рішення та прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване судове рішення.
Керуючись ст. ст. 404, 407, 409, 412, 415, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 задовольнити.
Вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 24 січня 2025 року відносно ОСОБА_6 за ч.1 ст. 369-2 КК Українискасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3