Справа № 548/2997/21 Номер провадження 11-кп/814/640/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
24 лютого 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі
судового засідання ОСОБА_5
з участю:
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава у режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження № 12021170000000578 від 28.08.2021, за апеляційною скаргою прокурора Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11 квітня 2024 року відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Семенівка Полтавської області, жителя АДРЕСА_1 ,
Цією ухвалою кримінальне провадження 12021170000000578 від 28.08.2021 відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 364 КК України - закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КК України у зв'язку з закінченням строку досудового розслідування.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції зазначив, що з моменту оголошення про підозру ОСОБА_8 до направлення обвинувального акту до суду минуло більше 2 місяців, строк досудового розслідування не був продовжений у встановленому законом порядку і не зупинявся з підстав, визначених законом.
У поданій апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду про повернення обвинувального акту скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На підтвердження своїх вимог прокурор зазначає, що 11.05.2021 у кримінальному провадженні № 12017170330000352 слідчий повідомив ОСОБА_8 про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України. У подальшому стало відомо, що ОСОБА_8 25.10.2020 обраний депутатом Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області VIII скликання.
У зв'язку з цим, 10.06.2021 керівником Полтавської обласної прокуратури Столітнім в кримінальному провадженні №12017170330000352 було повідомлено ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.367 КК України, а тому, на думку прокурора, оскільки ОСОБА_8 11.05.2021 був повідомлений про підозру не уповноваженою на те особою, таке повідомлення про підозру слід вважати таким що не відбулось і двомісячний строк досудового розслідування слід рахувати саме з 10.06.2021.
27.07.2021 Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтава продовжено строк досудового розслідування по кримінальному провадженні № 12017170330000352, до 10.11.2021. Під час розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, слідчим суддею вже досліджувалися питання щодо можливого порушення строків досудового розслідування за клопотанням сторони захисту.
28.08.2021 прокурором Полтавської обласної прокуратури з матеріалів кримінального провадження № 12017170330000352 від 22.07.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 240, ч. 2 ст. 367 КК України, відносно підозрюваного за ч. 2 ст. 367 КК України ОСОБА_8 в окреме кримінальне провадження виділено матеріали досудового розслідування, яке зареєстровано в ЄРДР за № 12021170000000578 від 28.08.2021.
В подальшому, 02.11.2021 кваліфікацію кримінального правопорушення у вказаному кримінальному провадженні змінено з ч. 2 ст. 367 КК України на ч. 2 ст. 364 КК України.
03.11.2021 ОСОБА_8 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України за підписом керівника Полтавської обласної прокуратури, після чого здійснено відкриття матеріалів кримінального провадження з подальшим направленням обвинувального акту до суду
Заслухавши доповідача, прокурора в підтримку поданої ним апеляційної скарги, обвинуваченого та його захисника, які просили ухвалу суду залишити без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Відповідно до п. 4 ч. 3 цієї статті Кодексу досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. У ч. 4 ст. 2019 КПК України зазначено, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу.
У поданій апеляційній скарзі апелянт стверджує, що судом у своїй ухвалі від 11.04.2024 зроблено висновок, що у об'єднаному кримінальному провадженні № 12017170330000352, необхідно було продовжувати загальний строк досудового розслідування, оскільки 10.09.2018 кримінальне провадження № 42018170000000189, відомості про яке внесені до СРДР 12.07.2018 за ч. 2 ст. 240 КК України, було об'єднано з кримінальним провадженням № 12017170330000352.
Водночас, судом при ухваленні вищевказаного рішення не враховано, що 12.07.2019 з кримінального провадження № 12017170330000352 матеріали досудового
розслідування за ч. 2 ст. 240 КК України, відомості про яке внесено до СРДР 12.07.2018 за № 42018170000000189, було виділено.
Таким чином, з 12.07.2019 слідчим проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017170330000352 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 240, ч. 5 ст. 191 КК України, відомості про які внесено до СРДР 22.07.2017 та 05.02.2018 відповідно, тобто до 15.03.2018.
Такі доводи прокурора, на думку колегії суддів, є безпідставними, виходячи з наступного.
З 10.09.2018 (дати об'єднання) в кримінальному провадженні №12017170330000352 застосовуються положення частини 2 статті 219 Кримінального процесуального кодексу України в редакції від 15.03.2018 . Згідно частини 5 статті 219 Кримінального процесуального кодексу України в редакції від 05.08.2018 чинної на момент прийняття процесуального рішення, обрахований відповідно до частини четвертої цієї статті загальний строк досудового розслідування в об'єднаному кримінальному провадженні визначається прокурором, зазначеним у частині четвертій статті 295 цього Кодексу, про що ним виноситься відповідна постанова. У разі необхідності одночасно з обрахуванням загального строку в об'єднаному кримінальному провадженні може бути вирішено питання його продовження. Не зважаючи на той факт, що прокурором не надано суду відповідної постанови прокурора, повідомляємо суд, що загальний строк ДОСУДОВОГО розслідування в об'єднаному кримінальному провадженні №12017170330000352 від 22.07.2017 на 10.09.2018 становив 13 місяців 20 днів.
Таким чином, загальний строк досудового розслідування в кримінальному провадженні №12017170330000352 від 22.07.2017 , який згідно пункту 3 абзацу 2 частини 1 статті 219 Кримінального процесуального кодексу України в редакції від 11.01.2019 становить вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину, закінчився 22.01.2019 .
Та обставина, що через 5 місяців 21 день після закінчення загальних строків досудового розслідування та через 6 місяців 6 днів після закінчення строків досудового розслідування передбачених пунктом 2 абзацу 3 частини 1 статті 219 Кримінального процесуального кодексу України з матеріалів кримінального провадження №12017170330000352 було виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування по факту, що протягом 2018 службові особи ТОВ «Онур-Конструкціон інтернешнл», в ході виконання робіт по укладенню дорожнього
покриття на території Полтавської області незаконно видобувають корисні копалини загальнодержавного значення, не спростовує той факт, що всі визначені кримінальним процесуальним законодавством строки досудового розслідування в кримінальному провадженні №12017170330000352 від 22.07.2017 закінчились в січні 2019.
Положення Кримінального процесуального законодавства України не регулюють питання зворотної дії в часі норм законодавства у випадку виділення з матеріалів кримінального провадження матеріалів, а саме, що після виділення з кримінального провадження матеріалів які мають відношення до кримінального правопорушення відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань після 15.03.2018, в кримінальному провадженні до якого застосовувалися норми Кримінального процесуального кодексу України в редакції після 15.03.2018, вже не можуть бути застосовані.
Згідно частини 6 статті 9 Кримінального процесуального кодексу України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Разом з цим Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено виділення з матеріалів кримінального провадження іншого кримінального провадження за певним номером відомості про яке на певну дату внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Згідно частин 3, 4 статті 217 Кримінального процесуального кодексу України: у разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень; матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду. Тобто за законом можуть бути виділені лише матеріали ДОСУДОВОГО розслідування, а не кримінальне провадження за певним номером від певної дати. Посилання прокурора на факт виділення з матеріалів кримінального провадження №12017170330000352 від 22.07.2017 окремих матеріалів кримінального провадження з присвоєнням іншого номеру 12.07.2019 за законом не спростовує очевидного, встановленого судовим рішенням факту, що в даному кримінальному провадженні застосовуються положення частини 2 статті 219 Кримінального процесуального кодексу України в редакції від 15.03.2018 .
Безпідставним є твердження прокурора, що його позиція підтверджується правовим висновком Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 11.09.2023 у справі №711/8244/18.
В справі №711/8244/18 Верховний Суд взагалі не розглядав питання можливості застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України до кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР до введення в дію цього положення, у разі якщо мова йде про виділення з кримінального провадження матеріалів кримінального провадження відомості про які внесені до ЄРДР після введення в дію цього положення.
Окремо колегія суддів звертає увагу на те, що кримінальне провадження №12017170330000352 щодо підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_8 закрито постановою прокурора на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування. На момент повідомлення про підозру та закриття кримінального провадження досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017170330000352, розпочатому 22.07.2017 проводилось за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 240, ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України, за фактом порушення правил охорони надр під час здійснення розробки кар'єру поблизу с.Коломійцеве Озеро Хорольського району, а також розкрадання державних коштів при виконанні робіт з реконструкції автодороги М-03 «Київ-Харків- Довжанський» (постанова прокурора наявна в матеріалах справи).
11.05.2021 в кримінальному провадженні №12017170330000352 від 22.07.2017 за ознаками вчинення правопорушень передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 240 КК України, в закритому відносно ОСОБА_8 кримінальному провадженні, без внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_8 , слідчий вручає ОСОБА_8 письмове повідомлення про підозру, хоча згідно частини 3 статті 214 КПК України здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суперечить нормам кримінального процесуального законодавства і апеляційні вимоги прокурора про те, що повторне вручення одного і того ж повідомлення про підозру, але здійснене вдруге з дотриманням вимог Кримінального процесуального кодексу України уповноваженою особою, та прийняття прокурором який затверджував письмове повідомлення про підозру процесуального рішення, що вручення цього письмового повідомлення не відбулось, бо процесуальний прокурор із слідчим перевищили свої службові повноваження, є підставою для обрахунку строків розслідування з дати повторного повідомлення про підозру.
Вказана позиція прокурора суперечить також матеріалам справи.
Факт повідомлення 11.05.2021 слідчим ОСОБА_8 про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України після закінчення 22.01.2019 загальних строків досудового розслідування в кримінальному провадженні №12017170330000352 підтверджується матеріалами справи.
Вчинення процесуальної дії - вручення слідчим 11.05.2021 ОСОБА_8 письмового повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України погодженого процесуальним прокурором, прокурором не заперечується.
Посилання прокурора в запереченнях на Постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 25.11.2020 (справа №627/927/19, провадження № 51-3752км20) є безпідставним. У вказаній справі Верховний суд не розглядав питання перебігу та обчислення строків досудового розслідування передбачених пунктом 4 частини 3 статті 219 Кримінального процесуального кодексу України у разі повідомлення про підозру не уповноваженою на те особою.
Так, згідно сталої правової позиції Верховного суду (постанова від 11.12.2019 Великої Палати Верховного Суду в справ №536/2475/14-к, постанова від 25.11.2020 Верховного Суду в справі №627/927/19) процедуру здійснення повідомлення про підозру особі можна умовно поділити на етапи: 1) прийняття рішення щодо необхідності здійснення особі повідомлення про підозру. Цей етап передбачає перевірку підстав здійснення такого повідомлення згідно з ч. 1 ст. 276 КПК, дотримання процесуальних гарантій під час проведення тих чи інших слідчих або оперативно-розшукових дій або застосування запобіжних заходів, які вчинялись до моменту здійснення такого повідомлення; 2) об'єктивації/вираження сформованого внутрішнього волевиявлення уповноваженої посадової особи щодо прийнятого рішення в зовнішню форму шляхом складання тексту повідомлення про підозру відповідно до вимог, передбачених ст. 277 КПК, та його підписання; 3) доведення інформації до відома адресата, щодо якого прийняте рішення про повідомлення про підозру, шляхом безпосереднього вручення його тексту особі згідно зі ст. 278 КПК.
На цьому етапі також здійснюється повідомлення прав підозрюваному, де в разі якщо підозрюваний висловить відповідне прохання, йому зобов'язані детально роз'яснити кожне із зазначених прав (ч. З ст. 276 КПК).
За приписами ст. 480 КПК депутат місцевої ради належить до категорії осіб, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження, а відповідно до п.3 ч. 1 ст. 481 КПК письмове повідомлення про підозру депутата місцевої ради здійснюється Генеральним прокурором, його заступником, керівником регіональної прокуратури в межах його повноважень. Особливий порядок здійснення повідомлення про підозру депутатам місцевих рад є однією з визначених законом гарантій депутатської діяльності, які мають публічно-правове призначення та служать засобом захисту від необґрунтованого притягнення до кримінальної відповідальності.
Тобто з'ясування питання чи належить особа відносно якої буде складено письмове повідомлення про підозру до категорії осіб, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження, відбувається на 1-му початковому етапі здійснення процедури здійснення повідомлення про підозру особі.
Відомості чи має ОСОБА_8 статус депутата місцевої ради на момент повідомлення про підозру були у відкритому доступі і слідчий та процесуальний прокурор були зобов'язані встановити вказані обставини до складання повідомлення про підозру.
Суперечить вимогам Кримінального процесуального кодексу України твердження прокурора, що факт винесення процесуальним прокурором, яким погоджено письмове повідомлення про підозру, постанови якою вказаний прокурор прийняв процесуальне рішення вважати повідомлення про підозру таким що не відбулось, рівнозначний скасуванню повідомлення про підозру у встановленому законом прядку.
Чинним законодавством України встановлено судовий порядок про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів (частина 7 статті 19, частина 1 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України), прокурор не уповноважений законом встановлювати наявність або відсутність юридичних фактів - вважати повідомлення про підозру таким, що не відбулось.
Письмове повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 11.05.2021 про вчинення ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України складено слідчим та погоджено прокурором ОСОБА_10 . Тобто повідомлення про підозру це процесуальний документ який набуває юридичної значимості лише після його складання або погодження саме прокурором.
Згідно частини 1 статті 110 Кримінального процесуального кодексу України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Відповідно частини 3 статті 110 Кримінального процесуального кодексу України рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
Виходячи з положень статті 110 КПК України можна дійти висновку, що повідомлення про підозру не належить до процесуальних рішень.
Відповідно до частини першої статті 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Положення частини першої статті 276 КПК України вказує на те, що повідомлення про підозру є процесуальною дією, адже здійснюватися може лише дія.
Якби законодавець вважав повідомлення про підозру процесуальним рішенням, то в частині першій статті 276 КПК України було б вказано, що повідомлення про підозру приймається, а не здійснюється - як це зараз зазначено у вказаній нормі.
Згідно з частиною першою статті 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією.
Системний аналіз положень статей 110, 111, 276, 277 КПК України дозволяє дійти висновку, що повідомлення про підозру є процесуальною дією, а письмове повідомлення про підозру є процесуальним документом, який не є процесуальним рішенням. Таким чином, повідомлення про підозру є процесуальною дією, яка супроводжується складанням процесуального документа - письмового повідомлення про підозру.
Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений згідно пункту 7 частини 2 КПК України скасовувати лише незаконні та необґрунтовані постанови слідчих.
Скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування, передбачених статтею 219 цього Кодексу, згідно частини 6 статті 37 КПК України мають право лише Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, керівник окружної прокуратури, їх перші заступники та заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування. Прокурор ОСОБА_10 до категорії вказаних осіб не відноситься, а письмове повідомлення про підозру не є постановою яку можна скасувати.
Скасувати повідомлення про підозру згідно пункту 1-1 частини 2 статті 307 КПК України уповноважений лише слідчий суддя за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України закрив кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 у зв'язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України.
Колегія суддів вважає, що місцевий суд належно перевірив підстави для закриття кримінального провадження, навів в ухвалі відповідні мотиви та норми закону, з яких виходив, постановляючи оскаржуване рішення.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б безумовними підставами для скасування оскаржуваної ухвали суду, колегією суддів не встановлено.
Отже, апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_9 - залишити без задоволення, а ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11 квітня 2024 року щодо ОСОБА_8 .
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Кримінального касаційного суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4