Житомирський апеляційний суд
Справа №295/4879/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/301/25
Категорія ст.422 КПК України Доповідач ОСОБА_2
30 квітня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю
секретаря: ОСОБА_5
підозрюваної: ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7
прокурора: ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 10 квітня 2025 року, якою застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_6 , з визначенням розміру застави,-
Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 10 квітня 2025 року застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_6 до 06.06.2025 року, з визначеним розміром застави 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 166540,00 грн.
Своє рішення слідчий суддя обґрунтував тим, що враховуючи суть та характер кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України та враховуючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, існують підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя дійшов висновку, що необхідно визначити підозрюваній ОСОБА_6 заставу у розмірі 55 прожиткового мінімуму для працездатних осіб
В апеляційній скарзі захисник просить змінити ухвалу слідчого судді та зменшити розмір застави до 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Крім того, просить визнати необґрунтованою підозру за ч.1 ст.209 КК України.
Стверджує, що підозра за ч.1 ст.209 КК України є необґрунтованою, оскільки ОСОБА_6 з 02.2025 року є підприємцем, а 01.2025 року вона отримала 750 000 грн. внаслідок загибелі батька на фронті, які були використані для відкриття кав'ярні.
Крім того, більша частина майна перебуває в оренді, а не у власності підозрюваної.
Вказує, що ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, про які вказує прокурор, відсутні.
Наголошує на тому, що визначений розмір застави є непомірним для ОСОБА_6 .
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваної та її захисника, які підтримали апеляційну скаргу, заперечення прокурора на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим заходом і він може бути застосованим тоді, коли жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених у ст. 177 КПК України.
Відповідно до частини 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За положеннями п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На переконання колегії суддів висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри повідомленої ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307, ч.1 ст.209 КК України, одне з яких відноситься до категорії тяжкого злочину, відповідають фактичним обставинам справи, оскільки підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
Матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості саме для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.
Обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Так, зокрема обґрунтованість підозри підтверджується: протоколами негласних слідчих (розшукових) дій; висновком експерта № СЕ-19/106-25/4313-НЗПРАП від 20.03.2025; висновком експерта № СЕ-19/106-25/4312-НЗПРАП від 21.03.2025; висновком експерта № СЕ-19/106-25/4506-НЗПРАП від 18.03.2025; висновком експерта № СЕ-19/106-25/4519-НЗПРАП від 21.03.2025; протоколом проведення невідкладного обшуку від 08.04.2025; протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України від 08.04.2025; повідомленням про підозру ОСОБА_6 від 08.04.2025.
Докази долучені до клопотання свідчать, що ОСОБА_6 може бути причетна до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307, ч.1 ст.209 КК України.
Наведені захисником відомості в апеляційній скарзі, не спростовують даних, що ОСОБА_6 причетна до інкримінованих їй кримінальних правопорушень.
Слідчий суддя достатньо обґрунтував свої висновки про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності під загрозою призначення судом реального строку відбуття покарання у вигляді позбавлення волі, здійснити незаконний вплив на іншого підозрюваного ОСОБА_9 , а також продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, з цими висновками погоджується і колегія суддів.
На переконання колегії суддів, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307, ч.1 ст.209 КК України.
Колегія суддів зважає і на те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні 16 епізодів збуту психотропних речовин, в її помешканні виявлено речові докази, які можуть свідчити про таку систематичну незаконну діяльність з метою отримання прибутку, ці обставини в своїй сукупності свідчать про те, що існують ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а тому більш м'який запобіжний захід, на думку апеляційного суду не зможе забезпечити її належну процесуальну поведінку на даній стадії досудового розслідування.
Таким чином, вирішуючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 та неможливості на даний час у застосуванні менш суворого запобіжного заходу.
Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів, не вбачає підстав на час розгляду апеляційної скарги сторони захисту, для зменшення розміру застави, яка узгоджується з розміром визначеним для тяжкого злочину, в повній мірі відповідає меті запобіжного заходу та є такою, що зможе гарантувати виконання підозрюваною ОСОБА_6 покладених на неї процесуальних обов'язків та запобігати спробі переховування від досудового розслідування і суду.
Таким чином, вирішуючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 та неможливості застосування менш суворого запобіжного заходу.
Інші доводи апеляційної скарги, також не спростовують правильність висновків слідчого судді.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 10 квітня 2025 року, якою застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_6 , з визначенням розміру застави - без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: