Житомирський апеляційний суд
Справа №295/3703/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/238/25
Категорія ст.422 КПК України Доповідач ОСОБА_2
21 квітня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю
секретаря: ОСОБА_5
підозрюваного: ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7
прокурора: ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційні скарги прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 19 березня 2025 року, якою застосовано підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту,
Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 19 березня 2025 року застосовано підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період часу з 22-00 до 06-00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України на строк до 14.05.2025 року.
Слідчий суддя дійшов висновку, що надані слідчим докази та зазначені прокурором підстави (ризики) не доводять недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні, а тому застосував до підозрюваного ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави строком на 60 днів.
Вважає, що слідчий суддя в повній мірі не врахував ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Зазначає, що перебуваючи під нічним домашнім арештом підозрюваний має безперешкодний доступ до комп'ютерної техніки, інтернету, а тому враховуючи його знання у цій сфері, може знищити, спотворити електронну інформацію, яка має важливе значення для досудового розслідування.
Вказує, що частина незаконно здобутих біткоїнів знаходиться на електронному гаманці, а маючи доступ до комп'ютерної техніки підозрюваний може здійснити подальші транзакції з ними.
Стверджує, що слідчий суддя не врахував тяжкість покарання, яке може загрожувати підозрюваному, у разі визнання його винним.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді у зв'язку з необґрунтованістю підозри.
Стверджує, що підозрюваний жодним чином не перешкоджає кримінальному провадженні.
Вказує, що свідки та потерпілі вже допитані.
Зазначає, що слідчий суддя не врахував міцність соціальних зв'язків підозрюваного, перебування на утриманні родини, постійне місце проживання, постійне місце роботи, позитивну характеристику.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу та заперечив щодо доводів апеляційної скарги сторони захисту, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу сторони захисту та заперечили щодо доводів апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим заходом і він може бути застосованим тоді, коли жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених у ст. 177 КПК України.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегія суддів вважає, що висновки слідчого судді про можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби за місцем проживання підозрюваного, з покладенням процесуальних обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, є необґрунтованими виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, у 2016-2017 році ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , створив власний акаунт із гаманцем на сайті «Kuna» та «EXMO.com» та протягом тривалого часу до серпня 2020 року перераховував на вказані гаманці власні кошти. Приблизно у 2012-2013 році ОСОБА_9 , познайомився із ОСОБА_6 та до 2022 року перебував з останнім у дружніх відносинах.
У цей день, у достовірно невстановлений слідством час та місці, у період воєнного стану, у ОСОБА_6 , виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, а саме - крипто валютою, належною ОСОБА_9 , яка знаходилась на його електронному гаманці на сайті «Kuna.io», шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.
У подальшому, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою свого місця проживання по АДРЕСА_1 , здійснив несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи, а саме, отримавши віддалений доступ до комп'ютера ОСОБА_9 , здійснив вхід до криптогаманця НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_9 .
Таким чином, своїми діями, які виразилися в несанкціонованому втручанні в роботу автоматизованої системи, ОСОБА_6 , не маючи законного доступу до нього, з метою подальшого керування крипто гаманцем НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_9 та проведення всіх фінансових операції від його імені, отримав при цьому можливість розпоряджатися коштами.
Після чого, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на заволодіння грошовими коштами, шляхом зловживання довірою ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, отримавши віддалений доступ до комп'ютера ОСОБА_9 , 15.08.2020 о 02 год. 42 хв. здійснив конвертування активів, що знаходились на криптогаманці НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_9 та перерахував їх на крипто гаманець bclq8dg9e6/atey6s0q0cl6e3wfonf66x36/n/ НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 , у розмірі 0, 04879087 ВТС, що еквівалентно 7000 доларів США та згідно курсу НБУ станом на 15.08.2020 сумі 191858 гривень 10 копійок.
Таким чином, вищевказаними діями, ОСОБА_6 , шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами ОСОБА_9 та незаконно використав електронні гроші останнього, одержанні злочинним шляхом, зокрема шляхом здійснення фінансових операцій із електронними коштами, які прямо та повністю одержані злочинним шляхом.
Крім того, 17.12.2017 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , придбав 1,53446312 біткоїна (ВТС) та зберігав їх у подальшому на флеш-карті у вигляді файлу «Wallet.dat». На початку 2024 року ОСОБА_10 вирішив обготівкувати частину грошових коштів, однак не зміг це зробити через те, що втратив частину паролю до гаманця. В подальшому, ОСОБА_10 звернувся до свого знайомого ОСОБА_6 , який раніше працював у сфері IT та підбирав паролі до гаманців крипто валют, пообіцявши останньому грошову винагороду в розмірі 15% від загальної суми, що знаходилась на гаманцю, з проханням відновити пароль. Так, 26.03.2024 ОСОБА_10 передав ОСОБА_6 флеш-карту з гаманцем та частину паролю, яку пам'ятав.
У цей день, у достовірно невстановлений слідством час та місці, у період воєнного стану, у ОСОБА_6 , виник злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, а саме - крипто валютою, належною ОСОБА_10 , яка знаходилась на його електронному гаманці, в особливо великих розмірах, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.
У подальшому, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, використовуючи програму «Hashcat», ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою свого місця проживання по АДРЕСА_1 , здійснив несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи, а саме, підібравши пароль, здійснив вхід до криптогаманця 19Sayq3nrzoY1ogYJShFWGCvxWQq6RYT5k, який належить ОСОБА_10 .
Таким чином, своїми діями, які виразилися в несанкціонованому втручанні в роботу автоматизованої системи, ОСОБА_6 , не маючи законного доступу до нього, з метою подальшого керування крипто гаманцем 19Sayq3nrzoY1ogYJShFWGCvxWQq6RYT5k, який належить ОСОБА_10 та проведення всіх фінансових операції від його імені, отримав при цьому можливість розпоряджатися коштами.
Після чого, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на заволодіння грошовими коштами, в особливо великих розмірах, шляхом зловживання довірою ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, підібравши пароль до крипто гаманця, 26.03.2024 0 22 год. 58 хв. перерахував активи на крипто біржу «Binance» з крипто гаманця 19Sayq3nrzoY1ogYJShFWGCvxWQq6RYT5k, який належить ОСОБА_10 на крипто гаманець в крипто біржі «Binance» НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_6 , у розмірі 1.30425798 ВТС. та о 22 год. 34 хв. перерахував активи на крипто біржу «Binance» bс1q4epv729jhyw2qeks8rsh16ccc6g13vhsh09ynd, який належить ОСОБА_11 , у розмірі 0, 23020514.
В подальшому, ОСОБА_6 , здійснивши незаконну операцію, розпорядився вказаними коштами на власний розсуд, здійснивши перерахунок таких грошових коштів на крипто біржі «Binance», на крипто гаманець НОМЕР_4 , на загальну суму 91219,78 доларів США, що еквівалентно згідно курсу НБУ станом на 26.03.2024 сумі 3 577639 гривень 77 копійок та становить особливо великий розмір.
Таким чином, вищевказаними діями, ОСОБА_6 , шахрайським шляхом повторно заволодів грошовими коштами ОСОБА_10 у особливо великих розмірах та незаконно повторно використав електронні гроші останнього, одержанні злочинним шляхом, зокрема шляхом здійснення фінансових операцій із електронними коштами, які прямо та повністю одержані злочинним шляхом.
Обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Так, підозра повідомлена ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.361, ч.4 ст.190, ч.1 ст.200, ч.5 ст.190, ч.5 ст.361, ч.2 ст.200 КК України є обґрунтованою та підтверджується матеріалами справи, які слідчий додав до клопотання, а саме: заявою про вчинення кримінального правопорушення від 25.11.2024 р., протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 від 30.01.2025 р., протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 11.03.2025 р., протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 11.03.2025 р., протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 30.01.2025 р., рапортом від 11.03.2025 р., аналітичним звітом, повідомленням про підозру від 14.03.2025 р. та іншими.
Доводи захисника, що підозра повідомлена ОСОБА_6 є необґрунтованою є голослівними, оскільки надані до клопотання докази на даному етапі досудового розслідування свідчать, що саме ОСОБА_6 може бути причетним до шахрайських дій, а саме заволодіння грошовими коштами ОСОБА_10 , ОСОБА_9 у особливо великих розмірах.
Колегія суддів приходить до висновку, що наявні в матеріалах кримінального провадження докази та дані про особу підозрюваного, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що вказані у клопотанні ризики, передбачені п.п.1, 3 ст.177 КПК України є реальними.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя прийшов до правильного висновку, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України доведений належним чином, враховуючи тяжкість покарання, яке може загрожувати ОСОБА_6 , в разі визнання винуватим.
Ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України також існує на даний час, так як ОСОБА_6 відоме місце проживання потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, а тому з метою зміни останніми своїх показів підозрюваний може вчинити спроби впливу на вказаних учасників.
Крім того, апеляційний суд вважає, що на даний час існує ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для досудового розслідування, оскільки ОСОБА_6 сховав мобільний телефон.
Колегія суддів також вважає, що існує ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, зважаючи на характер кримінальних правопорушень у яких підозрюється ОСОБА_6 та спосіб їх вчинення.
Тому, на переконання апеляційного суду, наведені вище обставини свідчать, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти названим ризикам.
На переконання колегії суддів слідчий суддя не врахував в повній мірі ризики, передбачені п.1,2,3 ч.1 ст.177 КПК України та вважаючи, що до ОСОБА_6 можливо застосувати менш суворий запобіжний захід не врахував обставини вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.361, ч.4 ст.190, ч.1 ст.200, ч.5 ст.190, ч.5 ст.361, ч.2 ст.200 КК України.
При розгляді питання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід враховувати і серйозність звинувачення та ризик втечі обвинуваченого. Крім цього, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Позитивні дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, працює в АТ «Національна енергетична компанія «Укренерго», позитивно характеризується, є особою 3 групи інвалідності, має на утриманні дружину та неповнолітню дитину з інвалідністю, повинні враховуватися при застосуванні запобіжного заходу, однак суд повинен враховувати і інші обставини оцінюючи ризики визначені ст.177 КПК, які слідчий суддя залишив без належної оцінки.
На переконання колегії суддів, відмовляючи в застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , слідчий суддя не в повній мірі взяв до уваги вказані обставини, а тому погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора про необхідність скасування ухвали слідчого судді та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави.
З урахуванням наведених обставин у їх сукупності, враховуючи також дані про особу підозрюваного, беручи до уваги конкретні обставини інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, розмір збитків, володіння ОСОБА_6 знаннями і навичками, які згідно до підозри були ним використані для вчинення злочинів, а також те, що досудовим розслідуванням, не виявлено усі речові докази (мобільний телефон підозрюваного) та викрадені кошти, тяжкість можливого покарання, колегія суддів вважає, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою на даний час, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні слідчого та доведені прокурором.
На думку колегії суддів, на даному етапі розслідування лише такий запобіжний захід як тримання під вартою зможе дієво запобігти ризикам, доведеним прокурором, що виключає можливість застосування підозрюваному ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу.
У відповідності до вимог ч. 4, 5 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України).
З урахуванням викладеного, враховуючи розмір заподіяних збитків двом потерпілим (близько 100000 доларів США) колегія суддів приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави в межах п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка буде співмірною з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та необхідною для забезпечення належної процесуальної поведінки.
За таких обставин, ухвала суду підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави та покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_8 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 19 березня 2025 року, якою застосовано підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Житомирського РУП № 1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_14 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на строк до 14 травня 2025 року, з визначенням застави у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) грн.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою у строк дії ухвали на відповідний депозитний рахунок (Одержувач коштів: Житомирський апеляційний суд, код отримувача (код за ЄДРПОУ):42261525, Банк отримувача: ДКСУ у м. Києві, Код банку отримувача (МФО):820172; Рахунок отримувача: UA 058201720355279002000085932).
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- не відлучатись із населеного пункту в якому він зараз проживає (м. Житомир) без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати до слідчого, прокурора, що здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні, за першим викликом на визначений ним час та до суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до УДМС України в Житомирській області при наявності свій паспорт для виїзду за кордон;
В разі невиконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, внесені кошти звертаються в дохід держави.
Строк дії обов'язків встановити до 14 травня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: